02 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/16688/25
Суддя І інстанції - Бухтіярова М.М.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Сафронової С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії №047050031948 від 16 травня 2025 року Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області;
- зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області повторно розглянути заяву від 09.05.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 08.09.2012 року по 02.08.2021 року в Дніпровському металургійному комбінаті ім. Ф.Є. Дзержинського, як таку, що має право на отримання пенсії за Списком №2 згідно вимог ст.13 п. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції від 09.12.2012 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 16.05.2025 №047050031948 про відмову в призначенні пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 періоди її роботи з 08.09.2012 по 02.08.2021.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.05.2025 про призначення пенсії за віком та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Не погодившись з рішенням суду першої Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована помилковістю висновків суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог. Вказує на відсутність у позивача необхідного пільгового стажу роботи 10 років. Страховий стаж складає - 31 рік 02 місяці 21 день. Пільговий стаж за Списком № 2 склав - 03 роки 04 місяці 15 днів. До пільгового стажу роботи зараховано наступні періоди: з 03.08.2021 по 11.12.2021, з 01.01.2022 по 23.10.2022, з 03.01.2023 по 31.12.2023, з 02.01.2024 по 15.03.2025. При цьому, до пільгового стажу роботи за Списком №2 не зараховано період роботи з 02.09.2011 по 02.08.2021 в Дніпровському металургійному комбінаті ім. Ф. Є. Дзержинського, згідно архівної довідки № Х-21/2-09/752 від 10.05.2024, оскільки зазначений період потребує підтвердження Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до Постанови правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року № 18-1 «Про затвердження Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії».
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 09.05.2025 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком за Списком №2 (а.с.71).
За принципом екстериторіальності органом призначення визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
За результатом розгляду заяви позивача та долучених документів рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 16.05.2025 №047050031948 було відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах.
Згідно із вищезазначеним рішенням, вік заявниці 55 років 01 місяць. Страховий стаж особи становить 31 рік 02 місяці 21 день. Пільговий стаж по Списку № 2 - 3 роки 04 місяці 15 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: до пільгового стажу не зараховано період роботи з 02.09.2011 по 02.08.2021 в Дніпровському металургійному комбінаті ім. Ф.Є.Дзержинського згідно архівної довідки №Х-21/2-09/752 від 10.05.2024, оскільки зазначений період потребує підтвердження Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до Постанови правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року №18-1 «Про затвердження Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії».
Прийняте рішення: відмовити призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю пільгового стажу (а.с.22).
Позивач, вважаючи таке рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з адміністративним позовом.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженого рішення, виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов'язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
03 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII, що доповнив Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:
«На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».
За приписами статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону №1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон №1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03.11.2021 року прийнятій у справі №360/3611/20 зробила висновок про те, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Враховуючи викладене, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Як вбачається з рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №047050031948 від 16 травня 2025 року, пенсійним органом до пільгового стажу не зараховано період роботи з 02.09.2011 по 02.08.2021 в Дніпровському металургійному комбінаті ім. Ф.Є.Дзержинського згідно архівної довідки №Х-21/2-09/752 від 10.05.2024, оскільки зазначений період потребує підтвердження Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Відповідно до роздруківки розрахунку стажу з урахуванням перетину періодів (форма РС-право) номер ПС: 047050031948 страховий стаж позивача станом на дату звернення 09.05.2025 становить 31 рік 02 місяці 21 день, пільговий стаж за Списком №2 - 3 роки 04 місяці 15 днів, до пільгового стажу зараховано наступні періоди:
з 03.08.2021 по 11.12.2021 - 0 років 05 місяців,
з 01.01.2022 по 23.10.2022 - 0 років 10 місяців,
з 03.01.2023 по 31.12.2023 - 1 рік 0 місяців,
з 02.01.2024 по 15.03.2025 - 1 рік 03 місяці (а.с.106).
Згідно ст. 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (Порядок № 637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Тобто, підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, який повинен бути підтверджений відповідними доказами, зокрема, трудовою книжкою. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, що також визначено Порядком №637.
Відповідно до пп.2 п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, наведені у цьому пункті, в тому числі: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку №22-1 визначені документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зокрема це:
довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року №18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за №1231/13105 (далі - Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії;
документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року).
Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 № 18-1 (далі Порядок №18-1).
Вищевказаний порядок № 18-1 зокрема визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника.
В свою чергу, згідно із відомостями трудової книжки серії НОМЕР_1 від 29.07.1988, позивач у спірні періоди працювала в публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» на наступних посадах:
- з 02.09.2011 по 05.03.2012 - в управлінні технічного контролю продукції дільниця вхідного контролю продукції контролером у виробництві чорних металів 3 розряду (записи №№20-21);
- з 06.03.2012 по 13.06.2012 - там же дільниця вхідного контролю продукції контролером у виробництві чорних металів 4 розряду (записи №№21-22);
- з 14.06.2012 по 07.09.2012 - в управлінні якості продукції відділу технічного контролю якості металолому контролером у виробництві чорних металів 4 розряду (записи №22-23);
з 08.09.2012 по 31.07.2017 - там же відділ технічного контролю конвертерна дільниця (гаряча дільниця) контролером у виробництві чорних металів 4 розряду (записи №№23-24); робоче місце атестоване по Списку №2 (р.ІІІ, підрозд.2, поз. 3.2а за постановою по підприємству №671 від 26.12.2012);
з 01.08.2017 по 02.08.2021 - в управлінні якості продукції відділ технічного контролю конвертерна дільниця (гаряча дільниця) контролером у виробництві чорних металів 5 розряду (записи №№25-28); робоче місце атестоване по Списку №2 (розділ ІІІ «Чорна металургія», підрозд.2 «Виробництво сталі та феросплавів» за постановою по підприємству №29 від 26.12.2017).
Трудова книжка також містить відомості про те, що з 25.01.2017 публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» перейменоване у публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат» (запис №26).
Вказані професії позивача включені до Списку №2, що затверджений постановою КМ СРСР№10 від 26.01.1991 року, постановою Кабінету Міністрів України, №162 від 11.03.1994 року, постановою Кабінету Міністрів Украйни від 16.01.2003 №36 та відносяться до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію на пільгових умовах.
При цьому, як правильно звернув увагу суд першої інстанції, трудова книжка в частині спірного періоду з 08.09.2012 по 31.07.2017 та з 01.08.2017 по 02.08.2021 оформлена у відповідності до вимог законодавства, записи містять дати та номери розпоряджень про прийняття на посаду контролером у виробництві чорних металів (гаряча дільниця), переведення та про звільнення з посади, також про атестацію робочого місця за Списком №2 для поширення пільг пенсійного забезпечення, записи завірені підписами уповноважених осіб та печаткою підприємства. При цьому, суд звертає увагу, що віднесення роботи позивача до спеціального стажу, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, також підтверджено Індивідуальними відомостями про застраховану особу (форма ОК-5) за кодом підстави обліку ЗП3013Б1 (а.с.100-104).
Згідно з Довідником кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, код підстави ЗП3013Б1 з 05 листопада 1991 року проставляється працівники, які зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Оскільки в довідці форми ОК-5 зазначені код підстави для обліку спеціального стажу ЗП3013Б1, трудова книжка позивача містить відповідні записи про роботу позивача, тому наявні підстави для зарахування спірного періоду до стажу роботи позивача, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №047050031948 від 16 травня 2025 року, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати позивачу до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи з 08.09.2012 по 02.08.2021 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 02 грудня 2025 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя А.О. Коршун
суддя С.В. Сафронова