02 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/9687/25
(суддя Лозицька І.О., м. Дніпро)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року у справі №160/9687/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 03 квітня 2025 року звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області згідно з яким просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, пов'язані з реєстрацією у Державному земельному кадастрі, відомостей про земельну ділянку за кадастровим номером 1223756800:01:001:3500, яка розташована на території Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області;
- скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 7,2728 га з кадастровим номером 1223756800:01:001:3500.
Позов обґрунтовано тим, що наявність державної реєстрації земельної ділянки площею 7,2428 га з кадастровим номером 1223756800:01:001:3500 в Державному земельному кадастрі позбавляє позивача можливості присвоїти кадастровий номер земельній ділянці площею 1,0265 га (яка знаходиться в межах земельної ділянки площею 7,2428 га) та здійснити державну реєстрацію земельної ділянки, що в свою чергу, порушує право позивача як власника нерухомого майна.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення суду мотивовано тим, що підстави для скасування реєстрації земельної ділянки передбачені частиною 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» є вичерпними та розширеному тлумаченню не підлягають, при цьому позивач з відповідною заявою про скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 1223756800:01:001:3500 до державного кадастрового реєстратора в установленому порядку не звертався. Матеріали справи не містять відповідного рішення як відповідача так і Державного кадастрового реєстратора про відмову у скасуванні державної реєстрації земельної ділянки. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що саме лист №29-4-0.222-1570/2-25 від 28.03.2025 року, а не рішення про відмову береться як доказ того, що орган Держгеокадастру відмовляється скасувати державну реєстрацію земельної ділянки. Зазначає позивач і про те, що рішення Державного кадастрового реєстратора про відмову у скасуванні державної реєстрації земельної ділянки для доказовості захисту права позивача шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки у цій справі не потрібно. Не залежно від того в якій формі буде викладена відмова Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області як відповідь адвокату або позивачу, не змінюється суть спору, його предмет та підстави, а також позиція відповідача щодо відмови вирішити спірне питання.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції з'ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ДП, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №8 від 19.05.1999 року, який виданий на підставі рішення Курилівської селищної ради народних депутатів №14-3/ХХІІІ від 25.03.1999 року, ОСОБА_2 на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 5,630 га (в тому числі рілля 4,6035 га та кормові угіддя 1,0265 га), розташована на території Курилівської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.11).
Згідно із довідкою державного нотаріуса Петриківської державної нотаріальної контори Могильної Л.Г. від 27.08.2021 року №815/02-14, ОСОБА_2 померла, єдиним спадкоємцем є ОСОБА_1 (а.с.13).
Листом від 24.03.2025 року №25/7 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , яка виконувала роботи з присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці, повідомлено позивачу про те, що в межах земельної ділянки площею 1,0265 га, яку передбачається зареєструвати (на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ДП, виданого 19.05.1999 року), розташована інша земельна ділянка з кадастровим номером 1223756800:01:001:3500. Перетин з ділянкою унеможливлює присвоєння кадастрового номеру з ДЗК (а.с.16).
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав від 25.03.2025 року земельна ділянка кадастровий номер 1223756800:01:001:3500 у реєстрі не зареєстрована.
При цьому, відповідно до інформаційної довідки з Державного земельного кадастру від 25.03.2025 року земельна ділянка кадастровий номер 1223756800:01:001:3500 внесена до реєстру без наявності інформації щодо форми власності та власника.
Представник позивача звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з адвокатським запитом про надання інформації від 25.03.2025 року, в якому просив «відправити земельну ділянку в архів та надати інформацію про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1223756800:01:001:3500» (а.с.17).
Листом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 28.03.2025 року №20-4-0.222-1570/2-25 «Про надання інформації» представнику позивача повідомлено про те, що відповідно до п. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Інших підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки Законом України «Про Державний земельний кадастр», Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051, не передбачено (а.с.18).
Правомірність дій Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, пов'язані з реєстрацією у Державному земельному кадастрі, відомостей про земельну ділянку за кадастровим номером 1223756800:01:001:3500 є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, згідно з якої суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Процедура й підстави внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру врегульовані Законом України «Про Державний земельний кадастр» № 3613-VI від 07.07.2011 року та Порядком ведення Державного земельного кадастру, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051 (далі - Порядок № 1051).
У Земельному кодексі України закріплено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України (частина перша статті 153 ЗК України).
Відповідно до частини другої статті 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом. Згідно зі статтею 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Частинами першою-третьою статті 158 ЗК України встановлено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування.
Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.
Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
У відповідності до частини 5 статті 5 Закону України «Про Державний земельний кадастр» внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Згідно із частиною 4 статті 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.
Відповідно до частин 6-7 статті 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об'єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов'язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється.
Статтею 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.
У відповідності до частин 3-4 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою, серед іншого, особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи.
Відповідно до частини 6 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
Частиною 10 статті 24 цього Закону встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що Законом чітко встановлено повноваження саме державного кадастрового реєстратора на проведення реєстраційних дій в Державному земельному кадастрі, зокрема і щодо скасування реєстрації земельної ділянки.
У свою чергу, підстави для скасування реєстрації земельної ділянки передбачені частиною 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» є вичерпними та розширеному тлумаченню не підлягають.
Як з'ясовано судом першої інстанції та не заперечується учасниками справи, позивач не звертався до державного кадастрового реєстратора з заявою щодо скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 7,2728 га з кадастровим номером 1223756800:01:001:3500, як наслідок рішення відповідачем з цього питання не приймалося.
Адвокатський запит про надання інформації від 25.03.2025 року містить вимогу щодо «відправлення земельної ділянки в архів та надання інформації про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1223756800:01:001:3500» (а.с.17).
Зважаючи на те, що адвокатський запит не містив вимоги щодо застосування державним кадастровим реєстратором положень статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», відповідач листом від 28.03.2025 року №20-4-0.222-1570/2-25 «Про надання інформації» надав адвокату інформацію щодо положень статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр».
Зважаючи на те, що адвокатський запит про надання інформації від 25.03.2025 року не містив посилань на положення статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та вимог щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1223756800:01:001:3500, колегія суддів вважає, що у відповідача не було обґрунтованих підстав для розгляду питання щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1223756800:01:001:3500.
Поряд з цим, суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що положення статті 9 КАС України визначають, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Позивач звертаючись до суду з цим позовом просить визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, пов'язані з реєстрацією у Державному земельному кадастрі, відомостей про земельну ділянку за кадастровим номером 1223756800:01:001:3500, яка розташована на території Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, не зазначаючи при цьому в чому полягає така протиправність.
Сам по собі факт наявності у позивача бажання присвоїти кадастровий номер земельній ділянці площею 1,0265 га (яка знаходиться в межах земельної ділянки площею 7,2428 га кадастровий номер 1223756800:01:001:3500) та здійснити державну реєстрацію земельної ділянки не свідчить про протиправність дій відповідача щодо реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 1223756800:01:001:3500.
Зважаючи на те, що судом не встановлено протиправності дій відповідача щодо реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 1223756800:01:001:3500, при цьому позивач не звертався до відповідача із відповідною заявою про скасування такої реєстрації, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення цього позову.
Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними посилання позивача на прийняття відповідачем, після прийняття судом першої інстанції рішення по справі, рішення від 05.08.2025 року № РВ-7400204282025, оскільки його наявність не була підставою позову та судом першої інстанції це рішення не досліджувалось та оцінка йому не надавалась.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року у справі №160/9687/25 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 02 грудня 2025 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов