28 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 280/2181/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Коршуна А.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.06.2025 в адміністративній справі №280/2181/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (ЄДРПОУ 00032684, вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (ЄДРПОУ 08592187, вул. Д. Апухтіна, 29, м. Запоріжжя, 69005) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо нерозгляду матеріалів з призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850;
- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення Ліквідаційній комісії ГУМВС України в Запорізькій області (Листом від 05 грудня 2024 року №33483-2024) матеріалів щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути матеріали щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850, та вирішити питання з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03.06.2025 в адміністративній справі №280/2181/25 позов задоволено. Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення Ліквідаційній комісії ГУМВС України в Запорізькій області (Листом від 05 грудня 2024 року №33483-2024) матеріалів щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги без розгляду. Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України розглянути матеріали щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850, та вирішити питання з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву на неї, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , на час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, був штатним співробітником МВС України (сержантом міліції).
Згідно Експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 31 жовтня 2022 року №1137 позивачу встановлено діагноз - рак сигмоподібної кишки ст. 1, і це захворювання пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації аварії на ЧАЕС.
В березні 2024 року позивач звернувся до ГУ МВС України в Запорізькій області із заявою від 01 березня 2024 року в якій просив: видати направлення (направити його) на медичний огляд для проведення військово-лікарської експертизи з метою встановлення причинного зв'язку захворювання з виконанням службових обов'язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та направити відповідній ВЛК необхідний пакет документів. Також просив роз'яснити порядок проходження вказаної експертизи, зокрема про документи, які необхідно надати Комісії.
Листом від 18 березня 2024 року за №1/201 позивачу відмовлено у виданні направлення на медичний огляд для проведення лікарської (військово - лікарської) експертизи з метою встановлення причинного зв'язку захворювання з виконанням службових обов'язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які позивач виконував під час проходження служби в органах, у зв'язку із чим, позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом в адміністративній справі № 280/3309/24.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року у справі № 280/3309/24, яке набрало законної сили 30 серпня 2024 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Вказаним рішенням Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області видати ОСОБА_2 направлення на медичний огляд для проведення військово-лікарської експертизи з метою встановлення причинного зв'язку захворювання з виконанням службових обов'язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Постановами Медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України в Запорізькій області» від 06 листопада 2024 року №280 та від 01 січня 2025 року №299 встановлено, що позивач має захворювання пов'язане з наслідками ядерної катастрофи (аварії на Чорнобильській АЕС), що отримане в період проходження служби».
Листом від 11 листопада 2024 року за №29/19 Головним управлінням МВС України в Запорізькій області повторно надіслано на адресу відповідача висновок та матеріали щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ від 21 жовтня 2015 року №850.
Листом відповідача за №33483-2024 від 05 грудня 2024 року Головне управління МВС в Запорізькій області повідомлено про неможливість прийняття рішення за надісланими матеріалами згідно Постанови КМУ № 850 через наявність у них розбіжностей, відсутність у них інформації стосовно посади позивача та повернуто їх для доопрацювання Головному управлінню МВС в Запорізькій області.
Про повернення вказаних документів без їх розгляду із прийняттям відповідного рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову у її призначенні позивачу стало відомо з листа Головного управління МВС в Запорізькій області від 18 грудня 2024 року.
Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача в частині не розгляду документів про призначення позивачу одноразової грошової допомоги та не прийняття відповідного рішення за результатами такого розгляду позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень..
Правовідносини з приводу виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції були врегульовані Законом України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ «Про міліцію» (далі - Закон № 565-ХІІ).
Частиною шостою статті 23 Закону № 565-ХІІ встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
З 07 листопада 2015 року Закон № 565-ХІІ втратив чинність у зв'язку з набранням чинності Законом України від 2 липня 2015 року № 580-VІІІ «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VІІІ).
Абзацом третім пункту 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VІІІ визначено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Отже, норми статті 23 Закону № 565-ХІІ мають переживаючу дію, а колишні працівники міліції мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням їм інвалідності на підставі цього Закону в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації положень статті 23 Закону № 565-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 21 жовтня 2015 року затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850.
Згідно п. 1 Порядку № 850 ці порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Днем виникнення права на отримання грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) працівника міліції - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії (пункт 2 Порядку № 850).
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Згідно з пунктом 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
За пунктом 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає Міністерству внутрішніх справ в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку № 850, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
Згідно з пунктом 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Апеляційний суд зазначає, що наведені правові норми дають підстави дійти таких висновків: за працівниками міліції зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-ХІІ відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом № 580-VІІІ; розгляд заяви (рапорту) і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги). Повернення документів як таких, що не відповідають вимогам законодавства, для доопрацювання, Порядком № 850 не передбачено; обов'язок прийняти рішення про призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги за наслідками розгляду поданих працівником міліції заяви (рапорту) та документів покладений на Міністерство внутрішніх справ України.
Так, МВС України не розглянуло по суті питання щодо наявності/відсутності підстав для призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги та не прийняло рішення щодо того, чи наявні/відсутні всі визначені Законом № 565-ХІІ та Порядком № 850 умови для цієї виплати, належним способом захисту прав позивача є спонукання/зобов'язання МВС України повторно розглянути матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу та прийняти обґрунтоване рішення відповідно до Порядку №850.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, що наведена у постановах від 30 січня 2018 року у справі № 822/1579/17, від 10 жовтня 2018 року у справі № 733/1290/16-а, від 19 лютого 2019 року у справі № 802/498/18-а.
За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхіДоводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України - залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.06.2025 в адміністративній справі №280/2181/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов
суддя А.О. Коршун