02 грудня 2025 р.Справа № 440/7699/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. ,
за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 (суддя: С.О. Удовіченко, м. Полтава, повний текст складено 01.09.2025) по справі № 440/7699/25
за позовом Приватного підприємства "Фірма "Альпарі ХХІ"
до Головного управління ДПС у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Приватне підприємство "Фірма "Альпарі ХХІ" (далі по тексту - позивач, ПП "ФІРМА "АЛЬПАРІ XXI") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №00030450701 від 13.03.2025 повністю, №00030470701 від 13.03.2025 повністю, №00030460701 від 13.03.2025 в частині визначення грошового зобов'язання в сумі 1062500 грн..
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про необґрунтованість та безпідставність висновків контролюючого органу, викладених в Акті документальної планової виїзної перевірки від 03.02.2025 №1517/16-31-07-01-01/31441510, щодо безтоварності господарської операції з придбання природного газу в кількості 1000 тис.м3, що знаходиться в газосховищі (ПСГ) АТ "Укртрансгаз" за Договором купівлі-продажу природного газу №11/0920-ПСГ від 11.09.2020 у вересні 2020 року. Зазначає, що факт поставки підтверджується належними первинними документами, складеними сторонами господарських правовідносин, та офіційним документальним підтвердженням проведення операцій незалежним оператором газосховищ України (державною компанією АТ "Укртрансгаз"). З огляду на викладене, вважає протиправним оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 00030460701 від 13.03.2025 в тій частині, в якій донараховано податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 850 000,00 грн. та від цієї суми штрафу 25 %, що становить 212 500,00 грн., а разом 1 062 500 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Союз Нафтогаз" (код 42464839). Позивач вважає також протиправним податкове повідомлення-рішення №00030470701 від 13.03.2025, яким нараховано 802 926 грн. грошового зобов'язання, з яких 765 000 грн. податку на прибуток та 37 926 грн. штрафної (фінансової) санкції за заниження податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ "СОЮЗ НАФТОГАЗ" (код 42464839). Протиправність податкового повідомлення-рішення № 00030450701 від 13.03.2025 про нарахування штрафу в розмірі 126 491,29 грн., тобто в розмірі 50 %, на підставі пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України за період лютий-вересень 2019 року обґрунтовує безпідставністю висновків контролюючого органу щодо типу господарських операцій та норми Податкового кодексу, застосованої відповідачем.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 по справі № 440/7699/25 позов Приватного підприємства "Фірма "Альпарі ХХІ" (код ЄДРПОУ 31441510, вул. Зіньківська, 19Б, м. Полтава) до Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192, вул. Європейська, 4, м. Полтава) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №00030450701 від 13.03.2025 повністю, №00030470701 від 13.03.2025 повністю, №00030460701 від 13.03.2025 в частині визначення грошового зобов'язання в сумі 1062500 грн..
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Полтавській області на користь Приватного підприємства "Фірма "Альпарі ХХІ" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 30280 грн.
Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин у справі та порушення норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 по справі № 440/7699/25 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що в ході перевірки встановлено взаємовідносини ПП "Фірма "Альпарі ХХІ" з ТОВ "Союз Нафтогаз" (податковий номер 42464839), а саме, згідно з договором купівлі-продажу природного газу від 11.09.2020 № 11/0920-ПСГ, придбано у вересні 2020 природного газу в кількості 1000 тис. м3 на суму 5 100 000 грн., в т.ч. ПДВ - 850 000 грн.. Попередня оплата проведена відповідно до платіжної інструкції від 14.09.2020 № 223 на суму 5 100 000 грн.. На суму попередньої оплати ТОВ "Союз Нафтогаз" виписана та зареєстрована податкова накладна від 14.09.2020 № 11 на суму 5 100 000 грн., в т.ч. ПДВ - 850 000 грн.. Сума ПДВ по виписаній та зареєстрованій податковій накладній включена до податкової декларації з ПДВ (ряд. 10.1 "Операції з придбання з податком на додану вартість, які надають право формування податкового кредиту») за вересень 2020 року. У бухгалтерському обліку відображено наступним чином: Дт 281 "Товари» 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»; Дт 64 "ПДВ" 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками»; Дт 903 "Собівартість робіт, послуг" 281 "Товари". ТОВ "Союз Нафтогаз", починаючи з жовтня 2020 року, не звітується та декларації з податку на додану вартість до податкових органів не подає. Основний вид діяльності 62.01 - Комп'ютерне програмування. Інформація про об'єкти оподаткування відсутня у зв'язку з неподанням відповідної звітності. Крім того, протягом 2019-2020 років податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за формою 1ДФ платником не подано. Основні засоби згідно з поданою Декларацією з податку на прибуток та фінансової звітності Баланс Ф№ 1-м станом на 31.12.2019 - відсутні. В ході перевірки, за даними Єдиного реєстру податкових накладних щодо ТОВ «Союз Нафтогаз», досліджено ланцюг придбання товару (газ природний) за вересень 2020 року, згідно з яким встановлено відсутність факту походження товару (газу природного) в кількості 1000 м3.
Враховуючи викладене, стверджує, що фактично мала місце реалізація товару, джерело походження якого не встановлене, що є свідченням набуття ПП «Фірма «Альпарі ХХІ» такого у власність без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання.
З огляду на фіктивний (удаваний) характер документально оформлених господарських операцій, не підтверджених належним чином, такі не відображають реальність господарських операцій та не є підставою для формування податкового обліку ПП «Фірма «Альпарі ХХІ».
Зазначає, що надані для перевірки паперові носії за формою первинних документів та наведені в них відомості не відповідають фактичним обставинам справи, та відповідно не можуть бути підставою для відображення в податковому обліку витрат, оскільки вони складені на підставі правочинів, що не виконувались сторонами.
Крім того, з викладених підстав, вказує, що проведеною перевіркою встановлено факт реалізації природного газу за ціною, нижчою ціни придбання. Зазначає, що в разі реалізації продукції нижче собівартості платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання згідно з п. 198.5 ПК України, виходячи з вартості товарів/послуг, придбаних з ПДВ і частково або повністю використаних для виробництва такої продукції. Враховуючи викладене, ПП «Фірма «Альпарі ХХІ» не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувалася реалізація, повинно було здійснити нарахування «компенсуючих» податкових зобов'язань з ПДВ за основною ставкою, скласти зведені податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН в терміни, встановлені ПК України для такої реєстрації.
Враховуючи вищевикладене, ПП «Фірма «Альпарі ХХІ» не виконано вимоги п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, зокрема несвоєчасно зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму ПДВ 5868,22 грн.. та відсутня реєстрація в ЄРПН податкових накладних на загальний обсяг постачання в сумі 1 264 912,92 грн..
Відтак, спірні податкові повідомлення-рішення вважає законним, обґрунтованими та такими, що не належить скасувати.
Позивач, у надісланих запереченнях на апеляційну скаргу відповідача, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача, залишивши рішення суду І інстанції без змін.
Згідно з ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судовим розглядом встановлено, що ПП "Фірма "Альпарі ХХІ" (код ЄДРПОУ 31441510) зареєстроване як юридична особа 18.04.2001, серед зареєстрованих видів економічної діяльності: 33.11 Ремонт i технiчне обслуговування готових металевих виробiв ( основний ); 35.23 Торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.
ПП "Фірма "Альпарі ХХІ" у періоді, що перевірявся, було зареєстроване платником податку на додану вартість.
ПП "Фірма "Альпарі ХХІ", відповідно до Ліцензії на провадження господарської діяльності з постачання природного газу (постанова НКРЕКП №2015 від 21.12.2018) та Кодексу газосховищ, здійснює діяльність з купівлі та продажу природного газу через оператора газосховищ/оператор газотранспортної системи (АТ "Укртрансгаз") за допомогою відповідних сервісів на інформаційній електронній платформі.
На підставі наказу ГУ ДПС у Полтавській області проведена документальна планова виїзна перевірка "Фірма "Альпарі ХХІ" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2018 по 30.09.2024, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування в період з 01.01.2018 по 30.09.2024. За результатами перевірки складено Акт про результати документальної планової виїзної перевірки від 03.02.2025 №1517/16-31-07-01-01/31441510.
За результатом перевірки встановлені, зокрема, порушення:
- пункту 44.1 статті 44, пункту 188.1. статті 188, пункту 198.1 пункту 198.2 пункту 198.3 пункту 198.5, ст. 198 ПК України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, пункту 1.2, пункту 2.1, пункту 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 29.01.2016 за № 159/28289, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 1 102 982,00 грн.;
- пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 ПК України, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306, пункту 5 НП(С)БО 9 "Запаси" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 02.11.1999 за № 751/4044, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, частини першої, п'ятої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 1.2, пункту 2.1, пункту 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, абзацу другого розділу I Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за № 893/4186, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток підприємств в сумі 765000,0 грн.;
- пункту 201.1 пункту 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого встановлено відсутність реєстрації в ЄРПН податкових накладних на загальний обсяг постачання в сумі 1264912,92 грн..
На підставі висновків акту про результати документальної планової виїзної перевірки від 03.02.2025 №1517/16-31-07-01-01/31441510 13.03.2025 ГУ ДПС у Полтавській області 13.03.2025 прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №00030450701, яким ПП "Фірма "Альпарі ХХІ" нараховано 126491,29 грн. штрафної санкції в розмірі 50 % за відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН, на підставі пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України за період лютий-вересень 2019 року;
- № 00030460701, яким ПП "Фірма "Альпарі ХХІ" нараховано грошове зобов'язання в розмірі 1378727,50 грн., з яких 1102982,00 грн. - ПДВ та 275745,50 грн. штрафної (фінансової) санкції (25 %), за порушення податкового законодавства, а саме заниження податку на додану вартість;
- № 00030470701, яким ПП "Фірма "Альпарі ХХІ" нараховано 802926 грн. грошового зобов'язання, з яких 765 000 грн. податку на прибуток та 37926 грн. штрафної (фінансової) санкції, за порушення податкового законодавства, а саме заниження податку на прибуток.
Позивачем оскаржено податкові повідомлення-рішення № 00030450701 від 13.03.2025, № 00030470701 від 13.03.2025, № 00030460701 від 13.03.2025 до Державної податкової служби України (скарга № 25/03 від 25.03.2025).
Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 13.03.2025 №00030450701, № 00030470701 та частково податковим повідомленням - рішенням № 00030460701, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з протиправності спірних податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Полтавській області №00030450701 від 13.03.2025 повністю, №00030470701 від 13.03.2025 повністю, №00030460701 від 13.03.2025 в частині визначення грошового зобов'язання в сумі 1062500 грн..
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі по тексту - ПК України).
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За приписами пункту 44.2 статті 44 ПК України, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пунктом 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.
Пунктом 201.7 статті 201 ПК України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Пунктом 201.8 статті 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
З огляду на викладені положення Податкового кодексу України, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкову накладну, складену та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, виписану на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до приписів 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Згідно з приписами частин першої та другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
При цьому, в силу абзацу 9 частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 11.09.2020 ПП "Фірма "Альпарі ХХІ" уклало з ТОВ "Союз Нафтогаз" (код 42464839) Договір купівлі-продажу природного газу №11/0920-ПСГ від 11.09.2020 на придбання природного газу в кількості 1000 тис.м3, що знаходиться в газосховищі (ПСГ) АТ "Укртрансгаз".
Відповідно до пункту 1.1. вказаного Договору, Оптовий продавець (ТОВ "Союз Нафтогаз") зобов'язується передати у власність Оптового покупця (ПП "Фірма "Альпарі ХХІ") природний газ, приведений до стандартних умов, а Оптовий покупець зобов'язаний прийняти та оплатити газ в порядку та на умовах, визначених в договорі.
Згідно з пунктом 3.1. Договору, Оптовий продавець передає газ Оптовому покупцю у фізичних точках підземного газосховища (ПСГ) визначених Оператором відповідно до правил Кодексу газосховищ шляхом подачі торгових сповіщень на Інформаційну платформу.
На підставі рахунку на оплату №109 від 14.09.2020 від ТОВ "Союз Нафтогаз" була здійснена оплата природного газу на суму 5 100 000,00 грн. згідно з платіжним доручення №223 від 14.09.2020.
Природний газ отриманий від ТОВ "Союз Нафтогаз" був придбаний в підземному сховищі газу (далі - ПСГ) АТ "Укртрансгаз".
Факт придбання природного газу підтверджують наступні документи:
1) Комерційний акт №11/0920-ПСГ-1 від 11.09.2020 в кількості 2,400 тис.м3;
2) Комерційний акт №11/0920-ПСГ-2 від 14.09.2020 в кількості 997,600 тис.м3;
3) Акт приймання-передачі природного газу №30-09/2020 від 30.09.2020 в кількості 1000 тис.м3 на загальну суму 5 100 000,00 грн..
В рамках даної документальної планової виїзної перевірки на адресу АТ "Укртрансгаз" позивачем було направлено адвокатський запит від 20.01.2025 № 20/01 щодо підтвердження факту приймання природного газу ПП "Фірма "Альпарі ХХІ" від ТОВ "Союз Нафтогаз" у вересні 2020 року.
Листом №1001ВИХ-25-594 від 29.01.2025 АТ "Укртрансгаз" надало підтвердження здійснення господарської операції, за якою ПП "Фірма "Альпарі ХХІ" придбано у ТОВ "Союз Нафтогаз" природний газ в загальній кількості 1000 тис.м3, та надано інформацію по обліку руху природного газу в газосховищах АТ "Укртрансгаз" через інформаційну платформу Оператора газосховищ України про обсяги переданого природного газу від ТОВ "Союз Нафтогаз" на користь ПП "Фірма "Альпарі ХХІ" у вересні 2020 року.
Таким чином, незалежним оператором (АТ "Укртрансгаз") підтверджено фактичне надходження (придбання) природного газу по торговим сповіщенням:
1) торгове сповіщення №119515 від 11.09.2020 на отримання ПП "Фірма "Альпарі ХХІ" природного газу від ТОВ "Союз Нафтогаз" в кількості 2,400 тис.м3;
2) торгове сповіщення №119555 від 14.09.2020 на отримання ПП "Фірма "Альпарі ХХІ" природного газу від ТОВ "Союз Нафтогаз" в кількості 997,600 тис.м3.
Наявність природного газу в ПСГ підтверджує Акт №49/09-20 АТ "Укртрансгаз" про рух природного газу в газосховищах, що обліковуються на рахунку зберігання замовника за вересень 2020 року. В ньому зазначений обсяг прийнятого у вересні 2020 року обсягу природного газу відповідно до підтверджених торгових сповіщень про передачу природного газу, що зберігається в газосховищах. Зазначений у ньому обсяг природного газу в кількості 1000 тис. м3 є природним газом, придбаним у ТОВ "Союз Нафтогаз".
Надалі, ресурс природного газу, що надійшов від ТОВ "Союз Нафтогаз" в кількості 1000,00 тис. м3 був реалізований в газосховищі (ПСГ) природного газу на ТОВ "Укренергоекспорт" (в складі партії товару в кількості 2800,00 тис.м3.
Так, між ТОВ "Укренергоекспорт" та ПП "Фірма "Альпарі ХХІ" підписаний Договір №18/09-ПГ-ПСГ на купівлю-продаж природного газу в ПСГ АТ "Укртрансгаз" від 18.09.2020.
Згідно з пунктом 1.1. казаного Договору, Продавець (ПП "Фірма "Альпарі ХХІ") зобов'язується передати у вересні 2020 року в ПСГ АТ "Укртрансгаз", а покупець (ТОВ "Укренергоекспорт") забов'язується прийняти та оплатити природний газ на умовах договору.
Відповідно до пункту 3.1. вказаного Договору, Продавець (ПП "Фірма "Альпарі ХХІ") передає газ, що належить йому на правах власності, в ПСГ АТ "Укртрансгаз" у вересні 2020 року, а Покупець (ТОВ "Укренергоекспорт") приймає газ на умовах Договору.
За пунктом 3.2. Договору, газ вважається переданим продавцем (ПП "Фірма "Альпарі ХХІ") та прийнятим покупцем (ТОВ "Укренергоекспорт") після подання Сторонами торгового (их) сповіщення (нь) на набуття/відчудження через інформаційну платформу АТ "Укртрансгаз" та їх погодження з боку оператора газосховищ України.
ТОВ "Укренергоекспорт" перерахувало на користь ПП "Фірма "Альпарі ХХІ" грошові кошти згідно з наступними платіжними дорученнями:
1) виписка по особовому рахунку АБ "Південний" платіжне доручення №629 від 18.09.2020 на суму 728 002,80 грн.;
2) виписка по особовому рахунку АБ "Південний" платіжне доручення №631 від 21.09.2020 на суму 2 100 000,00 грн.;
3) виписка по особовому рахунку АБ "Південний" платіжне доручення №632 від 22.09.2020 на суму 11 732 053,20 грн..
Факт реалізації надалі природного газу підтверджують наступні документи:
1) торгове сповіщення №119900 від 18.09.2020 на передачу ТОВ "Укренергоекспорт" природного газу від ПП "Фірма "Альпарі ХХІ" в кількості 1000,00 тис.м3;
2) торгове сповіщення №119901 від 18.09.2020 на передачу ТОВ "Укренергоекспорт" природного газу від ПП "Фірма "Альпарі ХХІ" в кількості 1000,00 тис.м3;
3) торгове сповіщення №119902 від 18.09.2020 на передачу ТОВ "Укренергоекспорт" природного газу від ПП "Фірма "Альпарі ХХІ" в кількості 800,00 тис.м3;
4) акт приймання-передачі природного газу №842 від 30.09.2020 в кількості 2800,00 тис.м3 на загальну суму 14 560 056,00 грн..
Транспортування природного газу в газосховищах (ПСГ) здійснює АТ "Укртрансгаз".
Між ПП "Фірма "Альпарі ХХІ" та АТ "Укртрансгаз" укладено Договір на транспортування природного газу №1902000020 від 01.02.2019 та Договір на зберігання (закачування, відбору) природного газу №1902000098 від 05.02.2019.
З акту №49/09-20 АТ "Укртрансгаз" про рух природного газу в газосховищах, що обліковуються на рахунку зберігання замовника за вересень 2020 року, вбачається наступне.
Залишок на 01.09.2020 природного газу в ПСГ становив 2 493,03 тис. м3. Надійшло в ПСГ на протязі вересня 1000 тис. м3 від ТОВ "Союз Нафтогаз". Передано природного газу відповідно до підтверджених торгових сповіщень про передачу природного газу, що зберігається в газосховищах, 2 800,00 тис.м3 ТОВ "Укренергоекспорт". Відібрано з газосховищ (ПСГ) за звітний місяць відповідно до здійснених Оператором алокацій згідно з розділом ІХ Кодексу газосховищ 232,10 тис. м3 (віртуальна торгова точка). Закачано до газосховищ (ПСГ) за звітний місяць відповідно до здійснених Оператором алокацій згідно з розділом ІХ Кодексу газосховищ 41,070 тис. м3 (віртуальна торгова точка). Залишок природного газу, що належить ПП "Фірма "Альпарі ХХІ", на рахунку зберігання в газосховище (ПСГ) АТ "Укртрансгаз" на 30.09.2020 - 502,00 тис м3.
Колегією суддів враховано, що на підтвердження фактичного отримання природного газу та здійснення господарської операції позивачем надано пояснення та документи бухгалтерського обліку.
За умовами Договору на транспортування природного газу №1902000020 від 01.02.2019, замовник послуг транспортування має право надавати торгове сповіщення виключно після набуття/відчуження права власності на такий обсяг (об'єм) природного газу за договором купівлі-продажу природного газу (або іншою цивільно-правовою угодою) іншому замовнику послуг транспортування у відповідну газову добу на віртуальну торгову точку.
Оприбуткування та реалізація природного газу відображається згідно з Актами приймання-передачі природного газу, оформленими останнім днем календарного місяця, в якому відбулося набуття/відчуження права власності на такий обсяг (об'єм) природного газу.
Згідно з Наказом № 291 від 30.11.1999 "Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування", на субрахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" ПП "Фірма Альпарі ХХІ" ведеться облік розрахунків за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги з вітчизняними постачальниками та підрядниками», затверджено План рахунків бухгалтерського обліку та Інструкцію відповідно.
Оборотно-сальдовою відомістю по рах. 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по контрагенту ТОВ "Союз Нафтогаз" за 2020 рік позивачем відображено закриті взаєморозрахунки по природному газу. По ДТ рах. 631 відображено оплату за природний газ в сумі 5100000 грн. з ПДВ. По КТ рах. 631 відображено надходження природного газу згідно з Актом приймання-передачі природного газу №30-09/2020 від 30.09.2020 на загальну суму 5100000 грн. з ПДВ.
Аналітичний облік надходження природного газу від ТОВ "Союз Нафтогаз" у вересні 2020 року відображений позивачем по рах. 281 "Товари на складі", по якому ведеться облік руху та наявності природного газу.
ПП "Фірма Альпарі ХХІ" в підтвердження надходження природного газу від ТОВ "Союз Нафтогаз" у вересні 2020 року надано Звіт "Обороти між субконто" по контрагенту ТОВ "Союз Нафтогаз", по якому відображено шляхом подвійного запису: ДТ 281 "Товари на складі" КТ 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками» надходження природного газу на рах. 281 "Товари на складі" в кількості 1 000,00 тис.м3 на суму 4250000 грн. без ПДВ.
Рух природного газу по складу "Газосховище (ПСГ)" ПП "Фірма Альпарі ХХІ" підтверджує оборотно-сальдовою відомістю по рах. 281 "Товари на складі" та Актом №49/09-20 АТ "Укртрансгаз" про рух природного газу в газосховищах, що обліковуються на рахунку зберігання замовника, за вересень 2020 року.
Облік виданих авансів постачальникам ведеться ПП "Фірма Альпарі ХХІ" по ДТ рах. 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками". Оплата за природний газ, придбаний у ТОВ "Союз Нафтогаз" у вересні 2020 року, відображається проводкою: ДТ 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" - КТ 311 "Рахунки в банках" на суму 5100000 грн. з ПДВ.
Відображення оплата і придбання природного газу відбулося в межах вересня 2020 року і взаєморозрахунки по контрагенту ТОВ "Союз Нафтогаз" по рах. 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" закриті (сальдо не має.) ДТ 631 КТ 311 - 5100000 грн.; ДТ 281 КТ 631 - 4 250 000,00 грн.; ДТ 644 КТ 631 - 850000 грн..
Щодо наявності економічної мети (спрямованості господарської операції на отримання прибутку), судовим розглядом встановлено наступне.
Як вбачається з пояснень ПП "Фірма Альпарі ХХІ" та підтверджено матеріалами справи, у вересні 2020 року остання придбала у ТОВ "Союз Нафтогаз" природний газ в кількості 1000 тис.м3 по ціні 5100 грн./1тис. м3 з ПДВ на загальну суму 5100000 грн.. Надалі, цей газ у складі залишків по складу на початок вересня 2020 року було реалізовано ТОВ "Укренергоекспорт" в кількості 2800,00 тис.м3 по ціні 5 200,00 грн. з ПДВ, на загальну суму 14560056 грн., з різницею в ціні за 1 тис.м3 100 грн. з ПДВ. У результаті ПП "Фірма Альпарі ХХІ" отримало прибуток 100000 грн. (з продажу 1000 тис.м3 природного газу, отриманого у ТОВ "Союз Нафтогаз").
Таким чином підтверджується наявність ділової (економічної) мети ПП "Фірма Альпарі ХХІ" при здійсненні даної господарської операції.
За змістом Акту про результати документальної планової виїзної перевірки від 03.02.2025 №1517/16-31-07-01-01/31441510, податковим органом встановлено перевищення собівартості продукції ПП "Фірма "Альпарі ХХІ" над ціною її реалізації, та зроблено висновок, що "відповідно до підпункту "г" пункту 198.5 ПК України, платник ПДВ зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами у разі якщо такі товари призначаються для їх використання або починають використовуватися: г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.»
Застосовуючи абзац 1 пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України, ГУ ДПС у Полтавській області не враховано, що вказаною нормою передбачені винятки щодо застосування штрафної санкції в розмірі 50 %, зокрема і щодо відсутності реєстрації податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, що свідчить про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 13.03.2025 № 00030450701, яким нараховано штрафну санкцію в розмірі 126 491,29 грн..
Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Відповідачем не доведено, що Договір купівлі-продажу природного газу №11/0920-ПСГ від 11.09.2020 на придбання природного газу в кількості 1000 тис.м3, що знаходиться в газосховищі (ПСГ) АТ "Укртрансгаз", був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, не надано доказів про наявність умислу сторін, тобто, що вони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладених правочинів і суперечність їх мети інтересам держави та суспільства, прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.
Водночас, суд констатує, що факт укладення та виконання вказаного договору підтверджується належними первинними документами, в тому числі щодо подальшої реалізації придбаної партії природного газу, належним відображенням господарської операції в бухгалтерському обліку, рухом грошових коштів (зміною майнового стану), наявністю та досягненням економічної мети та належним підтвердженням Незалежним Оператором газосховищ України (АТ "Укртрансгаз"), який забезпечує транспортування та зберігання природного газу, надання фактичних потужностей, а також підтвердження операцій з придбання/продажу природного газу шляхом підтвердження операцій, в тому числі підтвердження торгових сповіщень через інформаційну платформу Оператора. Таким чином, висновки відповідача про нереальність (безтоварність) господарської операції, а, відтак, і висновки про безпідставність включення до складу податкового кредиту суми ПДВ, перерахованої контрагенту позивачем, а також висновки про безпідставність перерахування коштів, а, відтак, заниження податку на прибуток, спростовуються дослідженими матеріалами справи
Щодо посилання відповідача на наявність окремих кримінальних проваджень, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Однак, вироками судів ознаки узгоджених кримінально-карних дій в діях працівників позивача та ТОВ "Союз Нафтогаз" не встановлені.
Колегія суддів враховує, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Отже, будь-які можливі порушення ТОВ "Союз Нафтогаз" не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення позивача до відповідальності з огляду на те, що, відповідно до статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 викладено висновки щодо застосування норм права про те, що немає жодних підстав перекладати на платника податків відповідальність за внесення до первинних документів недостовірних даних іншою особою. Інакше це буде суперечити принципу індивідуальної відповідальності та визначеним у статті 16 ПК України обов'язкам платника податків, до яких не віднесено те, що останній повинен дбати про правомірність податкового обліку контрагента.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов'язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Отже, якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, наведені вище висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду, є обов'язковими для врахування судом першої інстанції.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
На підставі наведених вище норм права, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням рішень Європейського суду з прав людини у справах "Бізнес Супорт Центр проти Болгарії", "Булвес АД проти Болгарії", "Інтерсплав проти України", якими застосовано принцип індивідуальної відповідальності платника податків, зокрема, що платник податків не може нести відповідальність за зловживання свого контрагента, якщо не буде доведено залученість цього платника до таких зловживань.
Зокрема, у пунктах 70, 71 рішення у справі "Булвес АД проти Болгарії" ЄСПЛ дійшов висновків, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності. Ураховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків з декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов'язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом з пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, покладено на контролюючий орган.
З огляду на частину другу статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, а суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено фактів порушення ПП "Фірма "Альпарі ХХІ" по взаємовідносинам з ТОВ "Союз Нафтогаз" пункту 188.1. статті 188, пункту 198.1 пункту 198.2 пункту 198.3 пункту 198.5, статті 198, ПК України, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 ПК України, пункту 201.1 пункту 201.10 статті 201 ПК України та заниження податку на додану вартість і податку на прибуток відповідно.
Таким чином, податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області №00030450701 від 13.03.2025 повністю, №00030470701 від 13.03.2025 повністю, №00030460701 від 13.03.2025 в частині визначення грошового зобов'язання в сумі 1062500 грн. (850000 грн. (основне зобов'язання) + 212500 грн. (25% штрафна санкція)) прийняті відповідачем не на підставі, не у межах повноважень, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, а тому є протиправними та підлягають скасуванню відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову Приватного підприємства "Фірма "Альпарі ХХІ".
Колегія суддів також враховує позицію Європейського Суду з прав людини, сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04), згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
У відповідності до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 по справі № 440/7699/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді Т.С. Перцова Я.М. Макаренко