03 грудня 2025 року справа №200/7687/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 7 липня 2025 року у справі № 200/7687/24 (головуючий І інстанції Кравченко Т.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області (далі - відповідач), в якому просив:
1. визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо:
- визначення розміру пенсії ОСОБА_1 без врахування положень абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) та ст. 8 Закону України від 02 вересня 2008 року № 345-VІ “Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон № 345),
- неврахування до пільгового стажу на підземних роботах за Списком № 1 періоду роботи з 12 січня 1993 року по 14 вересня 1994 року на підприємстві Гірницьке шахтобудівельне управління Тресту “Селидіввуглебуд»,
- неврахування до страхового стажу та пільгового стажу на підземних роботах за Списком № 1 періоду роботи з 01 квітня 2021 року по 21 серпня 2024 року на підприємстві - відокремлений підрозділ “Шахта “Україна» державного підприємства “Селидіввугілля»,
- неврахування до пільгового стажу на підземних роботах за Списком № 1 періоду навчання в Селидівському гірничому технікумі з 01 вересня 1989 року по 18 червня 1993 року;
2. зобов'язати ГУ ПФУ у Львівській області здійснити перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 з 19 вересня 2024 року відповідно до вимог абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058 та положень ст. 8 Закону № 345 та з зарахуванням:
- до пільгового стажу на підземних роботах за Списком № 1 періоду роботи з 12 січня 1993 року по 14 вересня 1994 року на підприємстві - Гірницьке шахтобудівельне управління Тресту “Селидіввуглебуд»,
- до страхового стажу та пільгового стажу на підземних роботах за Списком № 1 періоду роботи з 01 квітня 2021 року по 21 серпня 2024 року на підприємстві - відокремлений підрозділ “Шахта “Україна» державного підприємства “Селидіввугілля»,
- до пільгового стажу на підземних роботах за Списком № 1 періоду навчання в Селидівському гірничому технікумі з 01 вересня 1989 року по 18 червня 1993 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 7 липня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яка полягала у незарахуванні позивачу періоду:
- з 01 вересня 1989 року по 18 вересня 1993 року - до пільгового стажу (навчання за фахом);
- з 19 вересня 1993 року по 14 вересня 1993 року - до пільгового стажу з повним робочим днем на підземних роботах за Списком № 1;
- з 01 квітня 2021 року по 30 червня 2024 року - до страхового та до пільгового стажу з повним робочим днем на підземних роботах за Списком № 1.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, які полягали у встановленні розміру призначеної ОСОБА_1 з 19 вересня 2024 року пенсії за віком без застосування норм абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-VІ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України від 02 вересня 2008 року № 345-VІ “Про підвищення престижності шахтарської праці».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 періоди:
- з 01 вересня 1989 року по 18 вересня 1993 року - до пільгового стажу (навчання за фахом);
- з 19 вересня 1993 року по 14 вересня 1993 року - до пільгового стажу з повним робочим днем на підземних роботах за Списком № 1;
- з 01 квітня 2021 року по 30 червня 2024 року - до страхового та до пільгового стажу з повним робочим днем на підземних роботах за Списком № 1.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком, встановивши її розмір із застосуванням норм абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-VІ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України від 02 вересня 2008 року № 345-VІ “Про підвищення престижності шахтарської праці» з 19 вересня 2024 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Ухвалою суду від 28 липня 2025 року виправлено описки в рішенні Донецького окружного адміністративного суду 07 липня 2025 року в адміністративній справі № 200/7687/24, а саме:
в абзаці розділу “Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення» його мотивувальної частини:
“Період з 01 с е р п н я 1989 року по 18 червня 1993 року (навчання за фахом).» замість помилково вказаного слова “с е р п н я» вказати слово “вересня»;
в абзаці розділу “Висновки суду по суті позовних вимог» його мотивувальної частини:
“Періоди з 01 с е р п н я 1989 року по 18 червня 1993 року та з 12 січня 1993 року по 14 вересня 1994 року.»
замість помилково вказаного слова “с е р п н я» вказати слово “вересня»;
в абзаці розділу “Висновки суду по суті позовних вимог» його мотивувальної частини:
“З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на зарахування до пільгового стажу з повним робочим днем на підземних роботах за Списком № 1 періоду навчання в Селидівському гірничому технікумі з 01 с е р п н я 1989 року по 18 червня 1993 року (навчання за фахом), а також періоду роботи з 19 червня 1993 року по 14 вересня 1994 року.»
замість помилково вказаного слова “с е р п н я» вказати слово “вересня»;
в абзацах розділу “Висновки суду по суті позовних вимог» його мотивувальної частини:
“Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, наявні підстави для визнання протиправною:
- бездіяльності ГУ ПФУ у Львівській області, яка полягала у незарахуванні ОСОБА_1 періодів
з 01 вересня 1989 року по 18 в е р е с н я 1993 року - до пільгового стажу (навчання за фахом);
з 19 в е р е с н я 1993 року по 14 вересня 1 9 9 3 року - до пільгового стажу з повним робочим днем на підземних роботах за Списком № 1;»
замість помилково вказаних слів “в е р е с н я» вказати слово “червня», замість помилково вказаної цифри “ 1 9 9 3» вказати цифру “ 1994»;
в абзацах розділу “Висновки суду по суті позовних вимог» його мотивувальної частини:
“Виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, діючи на підставі ч. 2 ст. 9 КАС, суд дійшов висновку, що для повного та ефективного захисту порушеного права позивача на належне пенсійне забезпечення необхідно застосувати такі способи захисту як зобов'язання ГУ ПФУ у Львівській області:
- зарахувати ОСОБА_1 періоди:
з 01 вересня 1989 року по 18 вересня 1993 року - до пільгового стажу (навчання за фахом);
з 19 вересня 1993 року по 14 вересня 1 9 9 3 року - до пільгового стажу з повним робочим днем на підземних роботах за Списком № 1;»
замість помилково вказаних слів “вересня» вказати слово “червня», замість помилково вказаної цифри “ 1993» вказати цифру “ 1994»;
пункт 2 його резолютивної частини викласти в такій редакції:
“ 2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яка полягала у незарахуванні ОСОБА_1 періоду:
з 01 вересня 1989 року по 18 червня 1993 року - до пільгового стажу (навчання за фахом);
з 19 червня 1993 року по 14 вересня 1994 року - до пільгового стажу з повним робочим днем на підземних роботах за Списком № 1;
з 01 квітня 2021 року по 30 червня 2024 року - до страхового та до пільгового стажу з повним робочим днем на підземних роботах за Списком № 1.»;
пункт 4 його резолютивної частини викласти в такій редакції:
“ 4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 періоди:
з 01 вересня 1989 року по 18 червня 1993 року - до пільгового стажу (навчання за фахом);
з 19 червня 1993 року по 14 вересня 1994 року - до пільгового стажу з повним робочим днем на підземних роботах за Списком № 1;
з 01 квітня 2021 року по 30 червня 2024 року - до страхового та до пільгового стажу з повним робочим днем на підземних роботах за Списком № 1.».
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, просить скасувати рішення суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову через порушення норм матеріального права.
Апелянт вважає, що період з 01 вересня 1989 року по 18 червня 1993 року, впродовж якого позивач навчався в технікумі, не підлягає зарахуванню до пільгового стажу, оскільки це не передбачено законодавством.
Крім того, період з 12 січня 1993 року по 14 вересня 1994 року не зарахований до пільгового стажу через відсутність наказів про атестацію робочих місць за умовами праці; з 01 квітня 2021 року по 25 серпня 2024 року не зарахований до страхового і пільгового стажу з причини відсутності даних про сплату єдиного внеску.
Також відсутні підстави для обчислення розміру пенсії із застосуванням норм абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058 та ст. 8 Закону № 345, оскільки у позивача відсутній необхідний пільговий стаж з повним робочим днем на підземних роботах за Списком № 1 - 15 років.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду».
За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).
Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).
За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Позивач 26 серпня 2024 року через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України ОСОБА_1 звернувся з заявою про призначення пенсії за віком.
Разом з цією заявою ОСОБА_1 надав паспорт громадянина України № НОМЕР_1 ; довідку про реєстрацію місця проживання від 20 липня 2020 року № 2901; диплом серії НОМЕР_2 ; трудову книжку серії НОМЕР_3 ; виписки з наказів по відокремленому підрозділу “Шахта “Україна» державного підприємства “Селидіввугілля» (далі - ВП “Шахта “Україна» ДП “Селидіввугілля») від 20 вересня 2019 року № 375а; виписки з наказів по відокремленому підрозділу “Шахта “Курахівська» державного підприємства “Селидіввугілля» (далі - ВП “Шахта “Курахівська» ДП “Селидіввугілля») від 29 серпня 1994 року № 406, від 30 серпня 1999 року № 75/т; відомості про реорганізацію підприємства від 05 лютого 2024 року № 67, надані ДП “Шахта “Курахівська» ДП “Селидіввугілля»; довідки ВП “Шахта “Україна» ДП “Селидіввугілля» від 16 лютого 2024 року № 1-269 та № 1-271 про фактичні спуски в шахту; довідки ВП “Шахта “Україна» ДП “Селидіввугілля» від 16 серпня 2024 року № 1-270 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; архівні довідки архівного відділу Селидівської міської ради від 21 липня 2022 року№ 66-85 та № 66-86; довідку ДП “Шахта “Курахівська» ДП “Селидіввугілля» від 05 лютого 2024 року № 67 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; історичну довідку ВП “Шахта “Україна» ДП “Селидіввугілля» від 16 лютого 2024 року № 1-272; архівну копію протоколу № 1 від 21 лютого 2000 року засідання атестаційної комісії відкритого акціонерного товариства “Гірницький шахтобуд»; анкету-опитування; заяву про виплату пенсії/грошової допомоги.
За принципом екстериторіальності для розгляду заяви ОСОБА_1 від 26 серпня 2024 року був визначений структурний підрозділ ГУ ПФУ у Львівській області.
За результатами розгляду заяви позивача та поданих ним документів, а також з урахуванням витягу з ЄРС для ФОП та Індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5), сформованих станом на 27 серпня 2024 року, ГУ ПФУ у Львівській області прийняло рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 з 19 вересня 2024 року.
За змістом рішення від 05 вересня 2024 року № 057250006068 (дата-час розрахунку: 02 вересня 2024 року 11:55) при призначенні позивачеві пенсії ГУ ПФУ у Львівській області виходило з наступного:
шифр та вид пенсії - 103 пенсія за віком;
умови призначення - Закон № 1058, Прикінцеві положення, п. 2 ч. 1; Закон № 1788 ст. 13 п. “а» (Робота за Списком № 1);
середньомісячний заробіток - 14 497,04000;
дата народження, стать - ІНФОРМАЦІЯ_1 , чоловік;
дата звернення, вік, ознака роботи - 26 серпня 2024 року, 49 років 11 місяців 08 днів, не працює;
тривалість стажу:
страховий стаж (неповний) - 32 роки 04 місяці 28 днів;
страховий стаж до 01 січня 2004 року - 14 років 03 місяці 25 днів;
страховий стаж після 01 січня 2004 року - 08 років 01 місяць 03 дні;
додаткові роки за Список № 1 - 10 років 00 місяців 00 днів;
в тому числі: Робота за Список № 1 - 10 років 10 місяців 29 днів;
коефіцієнт стажу без урахування кратності - 0,32333;
коефіцієнт стажу з урахуванням кратності ((388/100*12)*1) - 0,32333;
19 вересня 2024 року - 31 грудня 2024 року
розмір пенсії за віком (ст. 27) (14 497,04*0,32333) - 4 687,33 грн;
загальний розмір пенсії - 4 687,33 грн;
місяць підвищення розміру пенсії - 01 серпня 2024 року;
розмір пенсії з надбавками - 4 687,33 грн.
Розрахунок стажу (форма РС-право) свідчить, що ГУ ПФУ у Львівській області зарахувало позивачеві періоди:
з 01 вересня 1989 року по 18 червня 1993 року - навчання у вищих/середніх НЗ - 03 роки 09 місяців 18 днів - до страхового стажу;
з 19 червня 1993 року по 14 вересня 1994 року - 01 рік 02 місяці 26 днів - до страхового стажу;
з 20 вересня 1994 року по 28 лютого 1997 року - 02 роки 05 місяців 09 днів - до страхового стажу та пільгового стажу - Список № 1;
з 01 березня 1997 року по 02 березня 1997 року - 00 років 00 місяців 02 дні - до страхового стажу;
з 03 березня 1997 року по 31 липня 2001 року - 04 роки 04 місяці 29 днів - до страхового та пільгового стажу - Список № 1;
з 01 серпня 2001 року по 01 серпня 2001 року - 00 років 00 місяців 01 день - до страхового стажу;
з 02 серпня 2001 року по 25 серпня 2003 року - 02 роки 00 місяці 24 дні - до страхового та пільгового стажу - Список № 1;
з 26 серпня 2003 року по 31 грудня 2003 року - 00 років 04 місяці 06 днів - до страхового та пільгового стажу - Список № 1;
з 01 січня 2004 року по 14 березня 2004 року - 00 років 03 місяці 00 днів - до страхового та пільгового стажу - Список № 1;
з 15 березня 2004 року по 31 жовтня 2004 року - 00 років 08 місяців 00 днів - до страхового стажу;
з 01 грудня 2004 року по 10 квітня 2005 року - 00 років 04 місяці 29 днів - до страхового стажу;
з 11 квітня 2005 року по 27 квітня 2005 року - безробіття - 00 років 01 місяць 00 днів - до страхового стажу;
з 17 травня 2005 року по 31 грудня 2005 року - 00 років 00 місяців 22 дні - до страхового стажу;
з 01 березня 2006 року по 30 листопада 2006 року - 00 років 00 місяців 09 днів - до страхового стажу;
з 01 березня 2007 року по 31 грудня 2007 року - 00 років 00 місяців 10 днів - до страхового стажу;
з 01 березня 2008 року по 31 грудня 2008 року - 00 років 00 місяців 10 днів - до страхового стажу;
з 01 лютого 2009 року по 01 лютого 2009 року - 00 років 00 місяців 01 день - до страхового стажу;
з 01 травня 2009 року по 31 жовтня 2009 року - 00 років 06 місяців 00 днів - до страхового стажу;
з 01 липня 2010 року по 31 березня 2015 року - 04 роки 09 місяців 00 днів - до страхового стажу;
з 25 жовтня 2019 року по 31 березня 2021 року - 01 рік 05 місяців 12 днів - до страхового та пільгового стажу - Список № 1.
Всього, за розрахунком ГУ ПФУ у Львівській області, страховий стаж ОСОБА_1 становить 22 роки 04 місяці 28 днів; додаткові роки за Список № 1 - 10 років 00 місяців 00 днів; всього для розрахунку - 32 роки 04 місяці 28 днів; пільговий стаж - Робота за Списком № 1 - 10 років 10 місяців 29 днів.
З приводу періодів навчання/роботи, на зарахування яких до страхового та/або пільгового стажу претендує позивач, суд встановив наступні обставини.
Період з 01 вересня 1989 року по 18 червня 1993 року (навчання за фахом).
В 1989 році ОСОБА_1 вступив до Селидівського гірничого технікуму та в 1993 році закінчив повний курс названого технікуму за спеціальністю гірнича електромеханіка.
Рішенням державної кваліфікаційної комісії від 18 червня 1993 року позивачу присвоєна кваліфікація гірничого техніка-електромеханіка, про що свідчить диплом серії НОМЕР_4 , виданий 18 червня 1993 року за реєстраційним № 1605.
Трудова книжка серії НОМЕР_3 містить такі записи.
Запис 1 - внесений на підставі диплому - навчання в Селидівському гірничому технікумі з 01 вересня 1989 року по 18 червня 1993 року.
Згідно з розрахунком стажу ГУ ПФУ у Львівській області зарахувало період з 01 вересня 1989 року по 18 червня 1993 року до страхового стажу як навчання у вищих і середніх навчальних закладах; до пільгового стажу (навчання за фахом) цей період не зарахований.
Період з 12 січня 1993 року по 14 вересня 1994 року.
Трудова книжка серії НОМЕР_3 містить такі записи.
Запис 4 - 12 січня 1993 року на підставі наказу від 11 січня 1993 року № 2о/п позивач прийнятий до Гірницького штахтобудівельного управління тресту “Селидіввуглебуд» (далі - Гірницьке ШБУ) учнем підземного електрослюсаря та направлений на дільницю № 9 для проходження виробничої практики.
Запис 5 - 01 березня 1993 року на підставі наказу від 01 березня 1993 року № 64 позивачеві присвоєний 3 розряд підземного електрослюсаря.
Запис 6 - 21 червня 1993 року на підставі наказу від 21 червня 1993 року № 31о/п ОСОБА_1 прийнятий в постійний штат підземним електрослюсарем 3 розряду та направлений на дільницю № 9.
Запис 7 - 23 червня 1993 року на підставі наказу від 23 червня 1993 року № 32о/п позивач переведений підземним механіком на дільниці № 8.
Запис 8 - 14 вересня 1994 року на підставі наказу від 12 вересня 1994 року № 52о/п звільнений за власним бажанням за ст. 38 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).
Додаткові відомості про умови праці позивача за час роботи в Гірницькому ШБУ наведені в довідці від 16 лютого 2024 року № 1-269, що видана ВП “Шахта “Україна» ДП “Селидіввугілля» на підставі журналу обліку робочого часу під землею Ф-13.
Згідно з довідкою від 16 лютого 2024 року № 1-269 ОСОБА_1 мав:
в 1993 році - січень - 11 спусків в шахту; лютий - 4 спуски; березень - 16 спусків; квітень - 13 спусків; травень - 6 спусків; червень - 8 спусків; липень - 0 спусків; серпень - 20 спусків; вересень - 20 спусків; жовтень - 16 спусків; листопад - 21 спусків; грудень - 19 спусків;
в 1994 році - січень - 16 спусків; лютий - 10 спусків; березень - 15 спусків; квітень - 13 спусків; травень - 12 спусків; червень - 9 спусків; липень - 16 спусків; серпень - 17 спусків; вересень - 6 спусків.
Згідно з розрахунком стажу ГУ ПФУ у Львівській області зарахувало ОСОБА_1 період з 12 січня 1993 року по 14 вересня 1994 року до страхового стажу у складі періодів з 01 вересня 1989 року по 18 червня 1993 року (навчання у вищих/середніх НЗ) та з 19 червня 1993 року по 14 вересня 1994 року. До пільгового стажу період з 12 січня 1993 року по 14 вересня 1994 року зарахований не був.
Період з 01 квітня 2021 року по 21 серпня 2024 року.
Трудова книжка серії НОМЕР_3 містить такі записи.
Запис 20 - 25 жовтня 2019 року на підставі наказу від 24 жовтня 2019 року № 860к позивач прийнятий на роботу до ВП “Шахта Україна» ДП “Селидіввугілля» електрослюсарем підземним 5 розряду і направлений на дільницю підготовчих робіт № 2 з повним робочим днем на підземних роботах.
Запис 22 - 01 січня 2020 року на підставі наказу від 02 січня 2020 року № 24 затверджений бригадиром бригади електрослюсарів підземних.
Запис 24 - 21 серпня 2024 року на підставі наказу від 21 серпня 2024 року № 447-к звільнений за власним бажанням згідно зі ст. 38 КЗпП.
Згідно з довідками ВП “Шахта “Україна» ДП “Селидіввугілля» від 16 лютого 2024 року № 1-270 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_1 працював повний робочий день на підземних роботах у ВП “Шахта “Україна» ДП “Селидіввугілля» і за періоди:
з 25 жовтня 2019 року (наказ від 21 жовтня 2019 року № 860-к) по 26 березня 2020 року - 00 років 05 місяців 01 день - виконував гірничі роботи, видобування вугілля підземним способом за професією (посадою) електрослюсар підземний дільниці підготовчих робіт № 2;
з 26 березня 2020 року (наказ від 26 березня 2020 року № 249-к) по 21 квітня 2020 року - 00 років 00 місяців 25 днів - виконував гірничі роботи, видобування вугілля підземним способом за професією (посадою) в. о. підземного механіка дільниці підготовчих робіт № 2;
з 21 квітня 2020 року по 18 червня 2020 року - 00 років 01 місяць 27 днів - виконував гірничі роботи, видобування вугілля підземним способом за професією (посадою) електрослюсар підземний дільниці підготовчих робіт № 2;
з 18 червня 2020 року (наказ від 11 червня 2020 року № 398-к) по 24 червня 2020 року - 00 років 00 місяців 06 днів - виконував гірничі роботи, видобування вугілля підземним способом за професією (посадою) в. о. заступника начальника дільниці підготовчих робіт № 2;
з 24 червня 2020 року по 18 липня 2020 року - 00 років 00 місяців 24 дні - виконував гірничі роботи, видобування вугілля підземним способом за професією (посадою) електрослюсар підземний дільниці підготовчих робіт № 2;
з 18 липня 2020 року (наказ від 18 липня 2020 року № 476-к) по 10 серпня 2020 року - 00 років 00 місяців 22 дні - виконував гірничі роботи, видобування вугілля підземним способом за професією (посадою) в. о. підземного механіка дільниці підготовчих робіт № 2;
з 10 серпня 2020 року по 26 вересня 2020 року - 00 років 01 місяць 16 днів - виконував гірничі роботи, видобування вугілля підземним способом за професією (посадою) електрослюсар підземний дільниці підготовчих робіт № 2;
з 26 вересня 2020 року (наказ від 23 вересня 2020 року № 657-к) по 22 жовтня 2020 року - 00 років 00 місяців 26 днів - виконував гірничі роботи, видобування вугілля підземним способом за професією, посадою в.о. підземного механіка дільниці підготовчих робіт № 2;
з 22 жовтня 2020 року по 29 січня 2021 року - 00 років 03 місяці 07 днів - виконував гірничі роботи, видобування вугілля підземним способом за професією (посадою) електрослюсар підземний дільниці підготовчих робіт № 2;
з 29 січня 2021 року (наказ від 22 січня 2021 року № 79-к) по 18 березня 2021 року - 00 років 01 місяць 19 днів виконував гірничі роботи, видобування вугілля підземним способом за професією (посадою) в. о. підземного начальника дільниці підготовчих робіт № 2;
з 18 березня 2021 року по 26 квітня 2021 року - 00 років 01 місяць 08 днів - виконував гірничі роботи, видобування вугілля підземним способом за професією (посадою) електрослюсар підземний дільниці підготовчих робіт № 2;
з 26 квітня 2021 року (наказ від 26 квітня 2021 року № 333-к) по 25 травня 2021 року - 00 років 00 місяців 29 днів - виконував гірничі роботи, видобування вугілля підземним способом за професією (посадою) в. о. підземного механіка дільниці підготовчих робіт № 2;
з 25 травня 2021 року по 12 липня 2021 року - 00 років 02 місяці 16 днів - виконував гірничі роботи, видобування вугілля підземним способом за професією (посадою) електрослюсар підземний дільниці підготовчих робіт № 2;
з 12 липня 2021 року (наказ від 12 липня 2021 року № 596-к) по 23 липня 2021 року - 00 років 00 місяців 11 днів - виконував гірничі роботи, видобування вугілля підземним способом за професією (посадою) в. о. підземного помічника начальника дільниці підготовчих робіт № 2;
з 23 липня 2021 року по 02 серпня 2021 року - 00 років 00 місяців 19 днів виконував гірничі роботи, видобування вугілля підземним способом за професією (посадою) електрослюсар підземний дільниці підготовчих робіт № 2;
з 02 серпня 2021 року (наказ від 02 серпня 2021 року № 638-к) по 11 серпня 2021 року - 00 років 00 місяців 09 днів - виконував гірничі роботи, видобування вугілля підземним способом за професією (посадою) в. о. підземного помічника начальника дільниці підготовчих робіт № 2;
з 11 серпня 2021 року по 12 серпня 2021 року - 00 років 00 місяців 01 день - виконував гірничі роботи, видобування вугілля підземним способом за професією (посадою) електрослюсар підземний дільниці підготовчих робіт № 2;
з 12 серпня 2021 року (наказ від 03 серпня 2021 року № 687-к) по 13 серпня 2021 року - 00 років 00 місяців 01 день - виконував гірничі роботи, видобування вугілля підземним способом за професією (посадою) в. о. підземного заступника начальника дільниці підготовчих робіт № 2;
з 13 серпня 2021 року (наказ від 13 серпня 2021 року № 732-к) від 31 серпня 2021 року - 00 років 00 місяців 18 днів - виконував гірничі роботи, видобування вугілля підземним способом за професією (посадою) в. о. підземного начальника дільниці підготовчих робіт № 2;
з 31 серпня 2021 року по 04 вересня 2021 року - 00 років 00 місяців 03 дні - виконував гірничі роботи, видобування вугілля підземним способом за професією (посадою) електрослюсар підземний дільниці підготовчих робіт № 2;
з 04 вересня 2021 року (наказ від 03 вересня 2021 року № 811-к) по 06 жовтня 2021 року - 00 років 00 місяців 09 днів - виконував гірничі роботи, видобування вугілля підземним способом за професією (посадою) в. о. підземного заступника начальника дільниці підготовчих робіт № 2;
з 06 жовтня 2021 року по 27 листопада 2021 року - 00 років 00 місяців 21 день - виконував гірничі роботи, видобування вугілля підземним способом за професією (посадою) електрослюсар підземний дільниці підготовчих робіт № 2;
з 27 листопада 2021 року (наказ від 15 листопада 2021 року № 1057-к) від 01 квітня 2022 року - 00 років 04 місяці 04 дні - гірничі роботи, видобування вугілля підземним способом за професією (посадою) в. о. підземного механіка дільниці підготовчих робіт № 2;
з 01 квітня 2022 року (наказ від 31 березня 2022 року № 255-к) по 08 вересня 2022 року - 00 років 05 місяців 07 днів - виконував гірничі роботи, видобування вугілля підземним способом за професією (посадою) електрослюсар підземний дільниці підготовчих робіт № 2;
з 08 вересня 2022 року (наказ від 08 вересня 2022 року № 466-к) по 07 жовтня 2022 року - 00 років 00 місяців 29 днів - виконував гірничі роботи, видобування вугілля підземним способом за професією (посадою) в. о. підземного механіка дільниці підготовчих робіт № 2;
з 07 жовтня 2022 року по 25 жовтня 2022 року - 00 років 00 місяців 18 днів - виконував гірничі роботи, видобування вугілля підземним способом за професією (посадою) електрослюсар підземний дільниці підготовчих робіт № 2;
з 25 жовтня 2022 року (наказ від 25 жовтня 2022 року № 526-к) по 01 серпня 2023 року - 00 років 09 місяців 06 днів - виконував гірничі роботи, видобування вугілля підземним способом за професією (посадою) в. о. підземного механіка дільниці підготовчих робіт № 2;
з 01 серпня 2023 року (наказ від 01 серпня 2023 року № 398-к) по теперішній час (16 лютого 2024 року) - 00 років 06 місяців 16 днів - виконував гірничі роботи, видобування вугілля підземним способом за професією (посадою) електрослюсар підземний дільниці підготовчих робіт № 2, що передбачено Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1, постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.
Підсумки атестації робочих місць за умовами праці затверджені наказом від 20 вересня 2019 року № 375а.
Довідки від 16 лютого 2024 року № 1-270 видані на підставі особового рахунку на заробітну плату, журналу обліку робочого часу під землею ф. Т-13, архівної особистої картки ф. П-2.
Додаткові відомості про умови праці позивача за час роботи у ВП “Шахта “Україна» ДП “Селидіввугілля» наведені в довідці від 16 лютого 2024 року № 1-271 про фактичні спуски, підйоми в шахту ВП “Шахта “Україна» ДП “Селидіввугілля».
Згідно з довідкою від 16 лютого 2024 року № 1-271 за період з 25 жовтня 2019 року по теперішній час (16 лютого 2024 року) ОСОБА_1 мав:
в 2019 році - жовтень - 3 спуски в шахту; листопад - 21 спуск; грудень - 22 спуски;
в 2020 році - січень - 20 спусків; лютий - 18 спусків, 2 дні тимчасової непрацездатності; березень - 14 спусків, 10 днів тимчасової непрацездатності; квітень - 21 спуск; травень - 30 днів чергової відпустки; червень - 18 спусків; липень - 21 спуск; серпень - 19 спусків; вересень - 21 спуск; жовтень - 19 спусків, 6 днів чергової відпустки; листопад - 4 спуски, 24 дні чергової відпустки; грудень - 21 спуск;
в 2021 році - січень - 16 спусків; лютий - 20 спусків; березень - 14 спусків, 11 днів чергової відпустки; квітень - 11 спусків, 17 днів чергової відпустки; травень - 19 спусків; червень - 20 спусків; липень - 21 спуск; серпень - 23 спуски; вересень - 22 спуски; в жовтні - 7 спусків, 20 днів чергової відпустки; листопад - 10 спусків, 11 днів чергової відпуски; грудень - 22 спуски;
в 2022 році - січень - 22 спуски; лютий - 17 спусків; березень - 22 спуски; квітень - 21 спуск; травень - 23 спуски; червень - 23 спуски; липень - 20 спусків, 6 днів червової відпустки; серпень - 7 спусків, 23 дні чергової відпустки, вересень - 20 спусків, 5 днів чергової відпустки; жовтень - 6 спусків, 24 дні чергової відпустки; листопад - 25 спусків; грудень - 15 спусків, 5 днів тимчасової непрацездатності;
в 2023 році - січень - 13 спусків, 4 дні тимчасової непрацездатності; лютий - 21 спуск; березень - 21 спуск; квітень - 18 спусків, 5 днів чергової відпустки; травень - 9 спусків, 19 днів чергової відпустки; червень - 5 спусків, 24 дні чергової відпустки; липень - 23 спуски, серпень - 23 спуски; вересень - 23 спуски; жовтень - 22 спуски; листопад - 23 спуски; грудень - 22 спуски;
в 2024 році - січень - 24 спуски; лютий - 13 спусків.
Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) містять інформацію про страховий стаж, набутий ОСОБА_1 за період роботи у ВП “Шахта “Україна» ДП “Селидіввугілля» (ідентифікаційний код 33621573), в тому числі про суму заробітку для нарахування пенсії, кількість днів трудових відносин, сплату страхових внесків за 2019 рік (07 днів жовтня, листопад - грудень повністю); за 2020 рік (повністю); за 2021 рік (31 день січня, лютий - березень повністю).
В системі персоніфікованого обліку наявна інформація про суму заробітку для нарахування пенсії та кількість днів трудових відносин за період роботи ОСОБА_1 у ВП “Шахта “Україна» ДП “Селидіввугілля» за 2021 рік (квітень - грудень повністю), за 2022 рік (повністю), за 2023 рік (повністю), за 2024 рік (січень - червень повністю).
Водночас в Реєстрі застрахованих осіб відсутні дані про сплату страхових внесків за період роботи позивача у ВП “Шахта “Україна» ДП “Селидіввугілля» з 01 квітня 2021 року по 30 червня 2024 року.
Індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) містять інформацію про спеціальний стаж, який ОСОБА_1 набув за час роботи у ВП “Шахта “Україна» ДП “Селидіввугілля» за кодом підстави - ЗП3013А1, а саме: за 2019 рік - (7 днів жовтня (з 25 по 31), листопад - грудень повністю); 2020 рік (повністю); 2021 рік (повністю); 2022 рік (повністю); 2023 рік (повністю); 2024 рік (січень - червень повністю).
Згідно з Довідником кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства код підстави - ЗП3013А1 - з 05 листопада 1991 року проставляється працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, і за результатами атестації робочих місць.
Розрахунок стажу свідчить, що ГУ ПФУ у Львівській області зарахувало ОСОБА_1 період з 25 жовтня 2019 року по 31 березня 2021 року до страхового та пільгового стажу - Список № 1; період з 01 квітня 2021 року по 21 серпня 2024 року ні до страхового, ні до пільгового стажу не зарахований.
У відповідь на звернення представника позивача - адвоката Л. Дальгіс листом від 15 жовтня 2024 року № 20584/02-16 ГУ ПФУ в Донецькій області повідомило:
- 26 серпня 2024 року ОСОБА_1 надав заяву про призначення пенсії, яка опрацьована за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ у Львівській області;
- за результатами розгляду цієї заяви з 19 вересня 2024 року ОСОБА_1 призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058; за розрахунком пенсійного органу страховий стаж позивача становить 32 роки 04 місяці 28 днів; робота за Списком № 1 за періоди з 20 вересня 1994 року по 28 лютого 1997 року, з 03 березня 1997 року по 31 липня 2001 року, з 02 серпня 2001 року по 14 березня 2004 року, з 25 жовтня 2019 року по 31 березня 2021 року, які враховані до пільгового стажу, становить 10 років 10 місяців 29 днів; страховий стаж обчислений з дотриманням вимог законодавства згідно з доданими до заяви документами та даними, наявними в Реєстрі застрахованих осіб;
- до страхового та пільгового стажу не зарахований період роботи з 01 квітня 2021 року по 21 серпня 2024 року у ВП “Шахта “Україна» ДП “Селидіввугілля» через відсутність даних про сплату єдиного внеску;
- згідно з дипломом серії НОМЕР_2 позивач навчався з 01 вересня 1989 року по 18 червня 1993 року в Селидівському гірничому технікумі; цей період врахований до страхового стажу; зарахування періоду навчання у технікумах до пільгового стажу законодавством не передбачено;
- період роботи з 12 січня 1993 року по 14 вересня 1994 року в Гірницькому ШБУ не зарахований до пільгового стажу через відсутність наказів про атестацію робочих місць;
- підстави для обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 з урахуванням норм ст. 8 Закону № 345 відсутні, оскільки стаж складає 10 років 10 місяців 29 днів.
Апеляційний суд надає правову оцінку спірним правовідносинам та враховує наступне.
За п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, мають право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи.
Умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах визначає ст. 114 Закону № 1058.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у ч. ч. 2 і 3 цієї статті, […]. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За абз. 1 ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - з а умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За ч. 5 ст. 114 Закону № 1058 у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до ч. ч. 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383).
Відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
За п. 4 Порядку № 383 згідно з п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок № 442), атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Відповідно до п. 4.1 Порядку № 383 постанова КМУ № 442 набрала чинності з 21 серпня 1992 року. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.
За п. 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
До підрозділу 10100000 “Видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тонелів та інших підземних споруд» розділу 10100000 І. “Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, включені:
10101000 1. “Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень»
1010100а а) Всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
До підрозділу 10100000 “Видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тонелів та інших підземних споруд» розділу 10100000 І. “Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, включені:
10101000 1. “Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень»
1010100а а) Всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
До підрозділу 1. “Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» розділу І. “Гірничі роботи. Видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, включені:
1.1а а) усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
1.1б б) керівники та фахівці підземних дільниць
До підрозділу 1. “Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» розділу І. “Гірничі роботи». (Видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд)
Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, включені:
Працівники:
зайняті повний робочий день на підземних роботах;
які обслуговують працівників, зайнятих на підземних роботах (медперсонал підземних пунктів охорони здоров'я, працівники підземного телефонного зв'язку тощо).
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 затверджений Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гарячих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років (далі - Постанова КМУ № 202).
До розділу І “Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» постанови КМУ № 202 включені усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Порядок звернення за призначенням пенсії регламентований ст. 44 Закону № 1058.
За ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 призначення пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням […] пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення […] пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто.
Порядок подання та оформлення документів для призначення […] пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
За ч. 5 ст. 45 Закону № 1058 установлено, що документи про призначення пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
На час звернення позивача з заявою про призначення пенсії Порядок № 22-1 діяв в редакції від 15 лютого 2024 року.
З 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 “Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ № 25-1).
Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.
Запроваджена у зв'язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.
Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв'язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.
Відповідно до п. 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення, […] пенсії, […] (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); […] подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Заява про призначення, […] пенсії, […] може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису.
Згідно з п. 1.7 розділу І Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Відповідно до п. 1.8 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.
Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених ч. 4 ст. 45 Закону № 1058.
Документи, необхідні для призначення пенсії, визначені розділом ІІ Порядку № 22-1.
Відповідно до п. 2.2 розділу ІІ Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:
1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків […], надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків;
2) документи про стаж, що визначені Порядком № 637. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення № 10-1), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення № 10-1 (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5).
4) відомості про місце проживання особи.
5) документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах:
довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до п. 20 Порядку № 637 (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з п. п. 1-6, 8 ч. 2, ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 та п. 23 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону № 1058).
документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до Порядку № 442 (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року).
За п. 2.28 розділу ІІ Порядку № 22-1 установлено, що інформація, що міститься в державних електронних інформаційних ресурсах, отримується шляхом електронної інформаційної взаємодії або направлення запитів до власників (розпорядників) зазначених відомостей.
Електронна інформаційна взаємодія здійснюється засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.
Приймання, оформлення і розгляд документів регламентовані нормами розділу ІV Порядку № 22-1.
Згідно з абз. 1 п. 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Відповідно до п. 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:
ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону № 1058, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до п. п. 17-18 Порядку № 637;
з'ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з п. 2.28 розділу II цього Порядку;
повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія;
видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
За п. 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
За п. 4.7 розділу ІV Порядку № 22-1 установлено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Згідно з п. 4.8 розділу ІV Порядку № 22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи. Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.
Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 “Деякі питання документування управлінської діяльності».
За п. 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Аналіз положень п. п. 1.1, 4.2, 4.3, 4.8, 4.10 Порядку № 22-1 зумовлює такі висновки:
- з заявою про призначення пенсії особа може звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду, через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб, (тобто сервісний центр), або подати відповідну заяву через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду чи Портал Дія (п. 1.1);
- при прийманні документів працівник сервісного центру територіального органу Пенсійного фонду, до якого звернувся заявник, вчиняє дії, визначені п. 4.2 Порядку № 22-1;
- після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу (п. 4.2).
Зміст норм, що містяться в п. 4.2 та 4.10 Порядку № 22-1, свідчить, що сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території.
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, суду належить перевірити додержання пенсійним органом вимог Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-ІХ “Про адміністративну процедуру» (далі - Закон № 2073), а його оскаржувані дії (бездіяльність) - на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.
Закон № 2073 регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб'єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів (ч. 1 ст. 1 цього Закону).
За ч. 1 ст. 2 Закону № 2073:
1) адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб'єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації;
2) адміністративна справа (далі - справа) - справа, що стосується публічно-правових відносин щодо забезпечення реалізації права, свободи чи законного інтересу особи та/або виконання нею визначених законом обов'язків, захисту її права, свободи чи законного інтересу, розгляд якої здійснюється адміністративним органом;
3) адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов'язків окремої особи (осіб);
4) адміністративне провадження - сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта;
5) адміністративна процедура - визначений законом порядок розгляду та вирішення справи;
У спірних правовідносинах відповідач є адміністративним органом, а прийняте ним рішення - адміністративним актом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 2073 адміністративна процедура має проводитись з додержанням таких принципів: 1) верховенство права, у тому числі законності та юридичної визначеності; 2) рівність перед законом; 3) обґрунтованість; 4) безсторонність (неупередженість) адміністративного органу; 5) добросовісність і розсудливість; 6) пропорційність; 7) відкритість; 8) своєчасність і розумний строк; 9) ефективність; 10) презумпція правомірності дій та вимог особи; 11) офіційність; 12) гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні; 13) гарантування ефективних засобів правового захисту.
Щодо правомірності дій пенсійного органу при обчисленні стажу.
За ст. 1 Закону № 1058:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону № 1058 загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, […], які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону № 1058 страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, […], - для осіб, зазначених у п. 1 (крім фізичних осіб, які використовують працю домашніх працівників), 4-1, 10, 14 ст. 11 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені у ст. 14 цього Закону.
За абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За правилами, наведеними у ч. 4 ст. 24 Закону № 1058, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Закон України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788) визначав порядок і умови зарахування стажу роботи до набрання чинності Законом № 1058.
Види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначає ст. 56 Закону № 1788.
Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Таким чином, страховий стаж, який безпосередньо пов'язаний зі сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зараховується починаючи з 01 січня 2004 року; до 01 січня 2004 року трудовий стаж вимірювався періодом роботи і не був пов'язаний зі сплатою страхових внесків.
Згідно з ч. 1 ст. 48 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).
Відповідно до ч. 3 ст. 48 КЗпП роботодавець на вимогу працівника зобов'язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення.
Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 48 КЗпП).
Порядок підтвердження стажу роботи визначає ст. 62 Закону № 1788, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.
Відповідно до абз. 1 п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
04 червня 1998 року на виконання Указу Президента України від 04 травня 1998 року № 401 “Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування» Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 794 “Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування» (далі - Постанова КМУ № 794), п. 1 якої затвердив Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - Положення № 794).
П. 2 Постанови КМУ № 794 Пенсійному фонду України разом із Міністерством праці та соціальної політики, Міністерством фінансів та Державною податковою адміністрацією доручено забезпечити з 01 жовтня 1998 року впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
П. 3 Постанови КМУ № 794 установлено, що починаючи з 01 липня 2002 року обчислення пенсій відповідно до Закону № 1788 здійснюється із заробітку особи за період роботи після 01 липня 2000 року за даними системи персоніфікованого обліку.
Згідно з п. 1 Положення № 794 персоніфікований облік полягає в збиранні, обробленні, систематизації та зберіганні передбачених законодавством про пенсійне забезпечення відомостей про фізичних осіб, що пов'язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду України та їх розмір за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням (далі - відомості про фізичних осіб).
П. 2 Положення № 794 визначено, що до основних завдань персоніфікованого обліку, з-поміж іншого, належить створення інформаційних передумов для визначення розміру пенсійних виплат за пенсійним страхуванням залежно від тривалості страхового стажу та особистого внеску фізичної особи у формування коштів цього страхування.
Відповідно до абз. 1 п. 3 Положення № 794 в основі персоніфікованого обліку лежить обов'язковість і своєчасність подання відомостей про фізичних осіб.
Згідно з п. 10 Положення № 794 роботодавці зобов'язані в установленому порядку подавати уповноваженому органу достовірні відомості про фізичних осіб, які працюють у них; надавати на вимогу фізичної особи копії документів з відомостями про неї стосовно персоніфікованого обліку.
Відповідно до п. 16 Положення № 794 на кожну фізичну особу відкривається персональна облікова картка, […].
Персональна облікова картка фізичної особи повинна мати таку структуру:
2) частина персональної облікової картки, що відображає сплату страхового збору (внесків) та стаж роботи фізичної особи:
ідентифікаційний номер роботодавця;
рік, за який внесено відомості;
тривалість трудової або іншої діяльності, яка зараховується до стажу роботи;
сума заробітку (доходу), на який нараховується страховий збір (внески) на пенсійне страхування (помісячно);
розмір страхового збору (внесків) на пенсійне страхування за відповідний місяць;
відомості, які підтверджують наявність особливих умов праці, які дають право на пенсію на пільгових умовах;
У персональній обліковій картці одночасно накопичуються відомості про фізичних осіб від кожного роботодавця, де працювала особа, з урахуванням усіх фактів її трудової міграції та роботи за сумісництвом.
Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562, (далі - Положення № 10-1).
Згідно з п. 1 розділу І Положення № 10-1 це Положення відповідно до Закону № 2464 визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб.
Відповідно до п. 4 розділу І Положення № 10-1 Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб.
Згідно з п. 5 розділу І Положення № 10-1 Реєстр застрахованих осіб забезпечує:
облік застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію;
накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Положення № 10-1 Реєстр застрахованих осіб формується як система накопичення, збереження електронних даних на базі централізованих інформаційних технологій.
Згідно з п. 2 розділу ІІ Положення № 10-1 джерела формування реєстру застрахованих осіб визначені ст. 18 Закону № 2464.
У Реєстрі застрахованих осіб накопичується, зберігається, автоматично обробляється інформація (далі - обробка інформації) про фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інформація, необхідна для обчислення і призначення страхових виплат за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування із: звітності та повідомлень про прийняття працівника на роботу; системи персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; електронних пенсійних справ; системи обліку сплати страхових внесків; фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; відомостей, що подаються застрахованими особами у випадках, передбачених законами та цим Положенням; реєстру страхувальників Державного реєстру; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану; звернень громадян до органів Пенсійного фонду України; інших джерел, передбачених законодавством.
За п. 1 розділу III Положення № 10-1 з метою забезпечення обробки інформації в Реєстрі застрахованих осіб для кожної застрахованої особи автоматично створюється облікова картка, якій присвоюється номер облікової картки.
Відповідно до п. 1 розділу IV Положення № 10-1 Реєстр застрахованих осіб складається з облікових карток, які включають дані, визначені ч. 3 ст. 20 Закону № 2464 та ч. 3 ст. 21 Закону № 1058.
За п. 2 розділу IV Положення № 10-1 до облікових карток Реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а саме:
персоніфіковані відомості про застрахованих осіб та інформація про нарахування страхових внесків, про трудовий та страховий стаж, особливі умови праці, які дають право на пільги в пенсійному забезпеченні та із загальнообов'язкового державного соціального страхування, період, який відповідно до законодавства зараховується до страхового стажу без сплати страхових внесків, кількість календарних днів перебування у трудових та цивільно-правових відносинах, проходження служби за відповідний місяць, що подаються страхувальниками у складі звітності;
відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомога та компенсація, на які нараховано і з яких сплачено страхові внески), що подаються роботодавцями, - підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства;
відомості про облік стажу окремих категорій осіб відповідно до законодавства;
відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;
відомості про нарахування страхових внесків та єдиного внеску фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність;
відомості про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та одноразової сплати особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;
відомості про суми доплати до мінімального страхового внеску відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону № 1058;
відомості електронних пенсійних справ, включаючи інформацію про паспортні дані пенсіонера та його місце проживання; копії документів, на підставі яких призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання, допомогу на поховання тощо) та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати з часу її призначення до закриття пенсійної справи; інформація про членів сім'ї застрахованої особи, які знаходяться на її утриманні, та її дітей;
періоди страхового стажу на основі сплати страхових внесків та єдиного внеску системи обліку сплати страхових внесків;
інформація щодо виплат за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, включаючи дані про підставу (дата та вид страхового випадку), дати початку та закінчення здійснення виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування виплат, їх вид, суми виплат;
інформація про звернення громадян до органів Пенсійного фонду України, включаючи дані про надання особам електронних послуг […];
інформація про фізичних осіб, які сплачують / за яких сплачують страхові внески до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
відомості про надання третім особам інформації з Реєстру застрахованих осіб, що стосується такої застрахованої особи.
За п. 3 розділу IV Положення № 10-1 відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Аналіз наведених вище норм Закону № 1788, Порядку № 637 зумовлює такі висновки:
- основним документом, що підтверджує трудовий стаж, набутий до 01 січня 2004 року, є трудова книжка;
- у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж за період до 01 січня 2004 року встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, архівними установами тощо;
- з 01 січня 2004 року страховий стаж як період, протягом якого особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який сплачені страхові внески, обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Системний аналіз норм Закону № 1058 дає підстави для висновку, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який сплачені страхові внески.
Періоди роботи, за які підприємство - страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески, повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того сплатило підприємство-страхувальник ці страхові внески чи ні, оскільки працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем - платником страхових внесків.
Тобто, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків для нарахування пенсії за н а я в н о с т і відомостей, які підтверджують нарахування заробітної плати (доходу), на які відповідно до Закону нараховуються страхові внески, не може слугувати підставою для позбавлення особи права на пенсію.
Судом враховано висновки Верховного Суду в постановах від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 04 вересня 2018 року у справі № 482/434/17.
Разом з цим відсутність відомостей стосовно нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку (який) відповідно до закону нараховуються страхові внески, свідчить про відсутність підстав для зарахування відповідного періоду до страхового стажу особи.
За ч. 1 ст. 48 КЗпП облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом № 2464.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 КЗпП роботодавець на вимогу працівника зобов'язаний вносити до трудової книжки, […], записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення.
Згідно зі ст. 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абз. 2 п. 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв'язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.
В в абз. 2 п. 18 Порядку № 637 йдеться про підтвердження стажу роботи за відсутності документів у разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються (розміщувалися) на тимчасово окупованій російською федерацією території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, а також на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають/перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також у разі, коли майно (документи) підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (незалежно від місця їх реєстрації на території України) розташоване на території України та/або пошкоджене чи знищене внаслідок воєнних (бойових) дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації проти України, за умови документального підтвердження пошкодження чи знищення майна (документів.
Відповідно до п. 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку № 637.
Аналіз наведених вище норм Закону № 1788 і Порядку № 637 зумовлює такі висновки:
- пільговий стаж може бути підтверджений належним чином оформленими записами в трудовій книжці та/або даними про спеціальний стаж, наявними в Реєстрі застрахованих осіб;
- необхідність в поданні уточнюючої довідки постає лише в тому випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Періоди з 01 вересня 1989 року по 18 червня 1993 року та з 12 січня 1993 року по 14 вересня 1994 року.
Суд встановив, що в період з 01 вересня 1989 року по 18 червня 1993 року ОСОБА_1 навчався в Селидівському гірничому технікумі за спеціальністю гірнича електромеханіка, здобув кваліфікацію гірничого техніка-електромеханіка (запис 1 в трудовій книжці серії НОМЕР_3 , диплом серії НОМЕР_4 ).
ГУ ПФУ у Львівській області зарахувало період з 01 вересня 1989 року по 18 червня 1993 року до страхового стажу; до пільгового стажу (навчання за фахом) цей період не зарахований.
Також суд встановив, що 12 січня 1993 року, тобто в період навчання в гірничому технікумі, ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до Гірницького ШБУ учнем підземного електрослюсаря підземного для проходження виробничої практики; 01 березня 1993 року позивачеві присвоєний 3 розряд підземного електрослюсаря; 21 червня 1993 року позивач прийнятий в постійний штат підземним електрослюсарем; 23 червня 1993 року - переведений підземним механіком; 14 вересня 1994 року звільнений за власним бажанням (записи 4-8 в трудовій книжці НОМЕР_3 ).
Записи 4-8 в трудовій книжці в сукупності з відомостями, наведеними в довідці 16 лютого 2024 року № 1-269, свідчать про те, що в період з 12 січня 1993 року по 14 вересня 1994 року ОСОБА_1 був зайнятий повний робочий день на підземних роботах за професіями, передбачені Списком № 1.
Отже, позивач має право на зарахування періоду з 12 січня 1993 року по 14 вересня 1994 року до пільгового стажу з повним робочим днем на підземних роботах за Списком № 1.
ГУ ПФУ у Львівській області зарахувало період з 12 січня 1993 року по 14 вересня 1994 року лише до страхового стажу (у складі періодів з 01 вересня 1989 року по 18 червня 1993 року та з 19 червня 1993 року по 14 вересня 1994 року).
Тобто, відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу період з 12 січня 1993 року по 14 вересня 1994 року.
Щодо наявності підстав для зарахування до пільгового стажу періоду навчання суд звраховує наступне.
За п. “д» ст. 36 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
10 лютого 1998 року Верховною Радою України прийнятий Закон України № 103/98-ВР “Про професійно-технічну освіту» (далі - Закон № 103/98-ВР), який набрав чинності 10 березня 1998 року.
За ч. 1 ст. 38 Закону № 103/98-ВР в її первинній редакції було передбачено:
“Час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців».
Відповідно до ст. 18 Закону № 103/98-ВР до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту.
Суд враховує, що навчання в Селидівському гірничому технікумі ОСОБА_1 проходив в період з 01 вересня 1989 року по 18 червня 1993 року, тобто до набрання чинності Законом № 103/98-ВР.
Виходячи з положень ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, до спірних правовідносин належить застосовувати законодавство, яке було чинним на час проходження позивачем навчання.
За пп. “з» п. 109 розділу VIII Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 (далі - Положення № 590), крім роботи в якості робітника або службовця до загального стажу роботи зараховується також: навчання в училищах і школах системи державних трудових резервів і системи професійно-технічної освіти (в ремісничих, залізничних училищах, гірничопромислових школах і училищах, школах фабрично-заводського навчання, училищах механізації сільського господарства, технічних училищах, професійно-технічних училищах і т. д.) і в інших училищах, школах і на курсах з підготовки кадрів, з підвищення кваліфікації і з перекваліфікації.
Відповідно до абз. 3 п. 109 розділу VIII Положення № 590 при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (пп. пп. “а» і “б» п. 16), і пенсій у зв'язку з втратою годувальника їх сім'ям, а також пенсій по старості робітницям підприємств текстильної промисловості (пп. “в» п. 16) періоди, зазначені в підпунктах “д» і “л», прирівнюються за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, або до роботи, яка передувала даного періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду. Період, зазначений у пп. “з», прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.
Отже, для зарахування періоду навчання до пільгового стажу особа після завершення навчання мала працевлаштуватись за професією, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. При цьому цими нормами не були встановлені обмеження щодо часу працевлаштування особи або конкретної професії.
Суд враховує висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 04 березня 2020 року у справі № 367/945/17, а саме:
“Крім того, згідно з п. “д» ст. 36 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до ст. 38 Закону № 103/98-ВР час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач у період з 1 вересня 1980 року по 12 червня 1984 року навчався за спеціальністю та проходив практику (з 12 вересня 1983 року по 23 листопада 1983 року) у гірничому технікумі ім. О.Ф. Засядька, а 7 серпня 1984 року позивач був прийнятий на роботу гірським майстром підземником.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що перерва між днем закінчення позивачем навчання і днем зарахування його на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців, колегія суддів Верховного Суду вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги про відсутність підстав для зарахування періоду навчання позивача та періоду проходження виробничої практики до пільгового стажу.».
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач має право на зарахування до пільгового стажу з повним робочим днем на підземних роботах за Списком № 1 періоду навчання в Селидівському гірничому технікумі з 01 вересня 1989 року по 18 червня 1993 року (навчання за фахом), а також періоду роботи з 19 червня 1993 року по 14 вересня 1994 року.
За абз. 9 ч. 3 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом; пільговий стаж є складовою страхового стажу; Закон № 1058 не передбачає можливості кратного (подвійного) врахування до страхового стажу одного і того самого періоду (як періоду навчання за фахом і як періоду роботи).
Отже, з урахуванням часткового перетину періодів навчання за фахом та роботи, суд першоїь інстанції дійшов вірного висновку, що період з 12 січня 1993 року по 18 червня 1993 року підлягає врахуванню до пільгового стажу ОСОБА_1 як частина навчання за фахом (з 01 вересня 1989 року по 18 червня 1993 року).
З мотивів, що наведені вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладання на пенсійний орган обов'язку додатково зарахувати позивачеві до пільгового стажу період з 12 січня 1993 року по 18 червня 1993 року як періоду роботи, а тому в цій частині позовних вимог належить відмовити. (Протилежний висновок призвів би до подвійного зарахування цього періоду до пільгового стажу (у складі періоду навчання за фахом та у складі періоду роботи)).
Суд відхиляє як необґрунтовані заперечення відповідача щодо відсутності підстав для зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду навчання в Селидівському гірничому технікумі з 12 січня 1993 року по 18 червня 1993 року з посиланням на норми ст. 38 Закону № 103/98-ВР.
Суд відхиляє заперечення відповідача, які полягають у тому, що через відсутність наказів про атестацію робочих місць до пільгового стажу не може бути зарахований період роботи з 12 січня 1993 року по 14 вересня 1994 року, з наступних підстав.
Пільговий характер роботи в період з 12 січня 1993 року по 14 вересня 1994 року позивач підтвердив записами в трудовій книжці та довідкою від 16 лютого 2024 року № 1-269, тобто належними доказами в розумінні ст. 62 Закону № 1788 та Порядку № 637.
Відповідно до Порядку № 442 і Методичних рекомендацій основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
Крім того, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Особи, які зайняті на роботах (за професіями), що передбачені Списком № 1, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Водночас, на працівника, зайнятого на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Ці висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а.
Тобто, відсутність наказів Гірницького ШБУ про атестацію робочих місць за умовами праці не може позбавляти позивача права на зарахування відповідних періодів роботи до пільгового стажу.
Щодо періоду з 01 квітня 2021 року по 21 серпня 2024 року.
Суд встановив, що в період з 01 квітня 2021 року по 21 серпня 2024 року ОСОБА_1 працював у ВП “Шахта “Україна» ДП “Селидіввугілля» електрослюсарем підземним, в. о. підземного механіка, в. о. підземного помічника начальника дільниці, в. о. підземного заступника начальника дільниці, в. о. підземного начальника дільниці з повним робочим днем на підземних гірничих роботах з видобутку вугілля (записи 20-24 в трудовій книжці серії НОМЕР_3 , довідки від 16 лютого 2024 року № 1-270 та № 1-271).
В системі персоніфікованого обліку наявна інформація про спеціальний стаж, набутий позивачем за період роботи у ВП “Шахта “Україна» ДП “Селидіввугілля», в тому числі за період з 01 квітня 2021 року по 30 червня 2024 року за кодом підстави - ЗП3013А1.
Записи в трудовій книжці та дані Реєстру застрахованих осіб є належними доказами для підтвердження пільгового характеру роботи позивача в розумінні норм ст. 62 Закону № 1788, п. п. 1, 3, 20 Порядку № 637 з урахуванням абз. 2 п. 18 цього Порядку.
Період виконання позивачем гірничих робіт з видобутку вугілля в якості електрослюсаря підземного, в. о. підземного механіка, в. о. підземного помічника начальника дільниці, в. о. підземного заступника начальника дільниці, в. о. підземного начальника дільниці з повним робочим днем в шахті, тобто за професіями (посадами), що передбачені Списком № 1 та Постановою КМУ № 202, підлягає зарахуванню до пільгового стажу.
Отже, позивач має право на зарахування періоду роботи з 01 квітня 2021 року по 30 червня 2024 року до пільгового стажу з повним робочим днем на підземних роботах за Списком № 1.
ГУ ПФУ у Львівській області не зарахувало позивачеві до страхового і пільгового стажу період роботи з 01 квітня 2021 року по 30 червня 2024 року через відсутність даних про сплату страхових внесків.
Суд встановив, що на день звернення позивача за призначенням пенсії в системі персоніфікованого обліку містилась інформація про суму заробітку для нарахування пенсії, кількість днів трудових відносин за період роботи у ВП “Шахта “Україна» ДП “Селидіввугілля» з 01 квітня 2021 року по 30 червня 2024 року включно. Дані про сплату єдиного внеску за цей період в Реєстрі застрахованих осіб відсутні.
Виходячи з того, що періоди роботи, за які підприємство - страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески, повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того сплатило підприємство-страхувальник ці страхові внески чи ні, оскільки працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем - платником страхових внесків; що відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків для нарахування пенсії за наявності відомостей, які підтверджують нарахування заробітної плати (доходу), на які відповідно до Закону нараховуються страхові внески, не може слугувати підставою для позбавлення особи права на пенсію, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на зарахування періоду роботи з 01 квітня 2021 року по 30 червня 2024 року до страхового та до пільгового стажу з повним робочим днем на підземних роботах за Списком № 1.
При цьому, відсутність відомостей стосовно нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку (який) відповідно до закону нараховуються страхові внески, свідчить про відсутність підстав для зарахування відповідного періоду до страхового стажу особи.
Станом на 27 серпня 2024 року в системі персоніфікованого обліку не було не лише даних про сплату єдиного внеску, а й будь-яких інших відомостей про страховий стаж позивача, набутий за період роботи з 01 липня 2024 року по 21 серпня 2024 року, що виключало можливість зарахування цього періоду до страхового стажу.
Оскільки йдеться про період, що мав місце після 01 січня 2004 року, страховий стаж має обчислюватися відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 1058 і п. 1 Порядку № 637 за даними персоніфікованого обліку, а тому самих лише записів в трудовій книжці про відповідний період для його зарахування до страхового стажу недостатньо.
За цих обставин позовні вимоги в частині, що стосується зарахування до страхового та пільгового стажу періоду з 01 липня 2024 року по 21 серпня 2024 року не підлягають задоволенню як такі, що заявлені передчасно. Такий висновок суду ґрунтується на тому, що передумовою для зарахування цього періоду до пільгового стажу є встановлення підстав, підтверджених належними доказами, для зарахування цього періоду до страхового стажу.
Щодо наявності підстав для встановлення розміру пенсії із застосуванням норм абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058 та ст. 8 Закону № 345 суд зазначає наступне.
02 вересня 2008 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 345-VI “Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон № 345), який набрав чинності 16 вересня 2008 року.
Згідно з преамбулою до Закону № 345 цей Закон спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв'язанні соціально-побутових проблем шахтарів.
Відповідно до ст. 1 Закону № 345 дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Ст. 8 Закону № 345 визначає особливості пенсійного забезпечення осіб, на яких поширюється дія цього Закону.
Так, згідно зі ст. 8 Закону № 345 мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків […] за списком виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону № 1058, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
За приписами ч. 3 ст. 10 Закону № 345 закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Ч. 4 ст. 10 Закону № 345 внесені зміни до низки законів.
Так, на підставі п. 6 ч. 4 ст. 10 Закону № 345 до Закону № 1058 були внесені наступні зміни:
у статті 24:
частину третю доповнено абзацом десятим такого змісту:
“За кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року»;
частину першу статті 28 доповнено абзацом третім такого змісту:
“Мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність»;
Як свідчить Пояснювальна записка до проекту Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», необхідність прийняття цього Закону була обумовлена тим, що у зв'язку з умовами, що склались в Україні, пов'язаними з падінням престижності шахтарської професії як в плані умов праці, так і в плані соціально-економічних стимулів виникла необхідність на законодавчому рівні закріпити соціальні гарантії, що стосуються забезпечення життєвого рівня шахтарських родин, гідної оплати праці та пенсійного забезпечення шахтарів, створенні мотивації у молодого покоління до одержання шахтарських професій.
Метою прийняття запропонованого Закону було закріплення основних соціальних гарантій, що стосуються забезпечення життєвого рівня шахтарських родин та підвищення престижності шахтарської праці, що дасть змогу залучати до роботи у вугільній галузі необхідні кадри у працездатному віці.
З цією метою Законом передбачений ряд шляхів підвищення престижності шахтарської праці, відповідно до стажу роботи та роду занять шахтарів, серед яких встановлення мінімального розміру пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років за списком № 1, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати.
Суд враховує, що ні в ст. 8 Закону № 345, ні в пояснювальній записці до нього, не йдеться про те, що така соціальна гарантія як встановлення мінімального розміру пенсії, поширюється лише на тих осіб, яким призначений такий вид пенсії як пенсія за віком.
З огляду на це, а також виходячи з мети прийняття Закону № 345, суд дійшов висновку, що особливості пенсійного забезпечення, установлені ст. 8 цього Закону, в частині визначення мінімального розміру пенсії, стосуються осіб, на яких поширюється дія цього Закону, без прив'язки до конкретного виду пенсії (як то пенсія за віком, пенсія по інвалідності тощо).
Верховна Рада України шляхом прийняття Закону № 345 запровадила додаткову соціальну гарантію шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, яка полягає в тому, що мінімальний розмір їх пенсії незалежно від місця останньої роботи встановлюється у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Суд зауважує, що ст. 8 Закону № 345 не встановлює окремий вид пенсії. Нормами цієї статті держава встановила додаткову соціальну гарантію отримання пенсійної виплати особам, на яких поширюється дія Закону № 345.
Подібні висновки наведені Верховним Судом в постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 200/591/19-а.
Верховний Суд в постановах від 20 листопада 2018 року у справі № 345/4616/16, від 06 лютого 2019 року у справі № 345/4570/16-а, від 05 грудня 2019 року у справі № 345/4462/16-а, від 11 липня 2019 року у справі № 345/3954/16-а від 29 грудня 2021 року у справі № 345/2562/17 та інших дійшов висновку про те, що ст. 1 Закону № 345 слід розглядати у нерозривному зв'язку зі Списком № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.
Таким чином, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону № 345 та встановлені цим законом пільги і соціальні гарантії, належать тільки ті працівники, зазначені у Списку № 1, які були зайняті на підземних роботах саме повний робочий день.
На день набуття права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, тобто станом на 19 вересня 2024 року, ОСОБА_1 набув пільговий стаж з повним робочим днем на підземних роботах за Списком № 1 (шахтарі) більше 15 років.
ГУ ПФУ у Львівській області зарахувало позивачеві до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи з 20 вересня 1994 року по 28 лютого 1997 року, з 03 березня 1997 року по 31 липня 2001 року, з 02 серпня 2001 року по 14 березня 2004 року, з 25 жовтня 2019 року по 31 березня 2021 року, що разом становить 10 років 10 місяців 29 днів.
(Записи в трудовій книжці, уточнюючі довідки, Індивідуальні відомості про застраховану особу свідчать про те, що впродовж зазначених вище періодів ОСОБА_1 виконував гірничі роботи з видобутку вугілля за професіями (посадами), що передбачені Списком № 1, з повним робочим днем на підземних роботах).
При цьому ГУ ПФУ у Львівській області протиправною не зарахувало позивачеві до пільгового стажу з повним робочим днем на підземних роботах за Списком № 1 періоди роботи з 19 червня 1993 року по 14 вересня 1994 року та з 01 квітня 2021 року по 30 червня 2024 року.
Таким чином, на день набуття права на пенсію, тобто станом на 19 вересня 2024 року, з урахуванням протиправно незарахованих періодів ОСОБА_1 мав більше 15 років пільгового стажу з повним робочим днем на підземних роботах за Списком № 1.
Отже, з дати виникнення права на пенсію, тобто з 19 вересня 2024 року, ОСОБА_1 , як особа, на яку поширюється дія Закону № 345 і яка відпрацювала повний робочий день на підземних роботах за Списком № 1 не менш як 15 років, мав право на додаткову соціальну гарантію у вигляді визначення мінімального розміру пенсії із застосуванням норм абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058 і ст. 8 Закону № 345.
За цих обставин мінімальний розмір призначеної ОСОБА_1 пенсії з 19 вересня 2024 року мав становити 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб працездатність.
Підсумовуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправною:
- бездіяльності ГУ ПФУ у Львівській області, яка полягала у незарахуванні ОСОБА_1 періодів
з 01 вересня 1989 року по 18 червня 1993 року - до пільгового стажу (навчання за фахом);
з 19 червня 1993 року по 14 вересня 1994 року - до пільгового стажу з повним робочим днем на підземних роботах за Списком № 1;
з 01 квітня 2021 року по 30 червня 2024 року - до страхового та до пільгового стажу з повним робочим днем на підземних роботах за Списком № 1;
- дій ГУ ПФУ у Львівській області, які полягали у встановленні розміру призначеної ОСОБА_1 з 19 вересня 2024 року пенсії за віком без застосування норм абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058 та ст. 8 Закону № 345.
Висновок суду про протиправність оскаржуваних дій (бездіяльності) ґрунтується на тому, що вони не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС, є необґрунтованими та не можуть вважатися добросовісними і розсудливими.
Крім того, в процесі розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії ГУ ПФУ у Львівській області не забезпечило дотримання вимог Закону № 2073.
В процесі адміністративного провадження відповідач не забезпечив дотримання принципів адміністративної процедури, зокрема тих, про які йдеться в п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2073.
За ч. 1 ст. 6 Закону № 2073 адміністративний орган здійснює адміністративне провадження виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, а також на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Висновки про застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх адміністративних органів, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права (ч. 4 ст. 6 Закону № 2073).
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 2073 адміністративний орган забезпечує належність та повноту з'ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 8 Закону № 2073 адміністративний орган під час здійснення адміністративного провадження враховує всі обставини, що мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону № 2073 адміністративний орган зобов'язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом; адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону № 2073 адміністративний орган зобов'язаний діяти добросовісно для досягнення мети, визначеної законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону № 2073 адміністративний орган при здійсненні адміністративного провадження повинен діяти, керуючись здоровим глуздом, логікою та загальноприйнятими нормами моралі, з дотриманням вимог законодавства.
Порушення принципів адміністративної процедури виявилося у тому, що по всім спірним питанням (зарахування до пільгового стажу навчання за фахом; зарахування до страхового стажу періодів роботи, за які відсутні відомості про сплату страхових внесків (єдиного внеску); зарахування до пільгового стажу періодів роботи за відсутності наказів про атестацію робочих місць за умовами праці; щодо мінімального розміру пенсії для осіб, на яких поширюється дія Закону № 345), існують висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, які є обов'язковими для всіх адміністративних органів, в тому числі для ГУ ПФУ у Львівській області.
ГУ ПФУ у Львівській області проігнорувало висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, які регулюють спірні правовідносини, що не може бути визнано правомірною, добросовісною і розумною поведінкою.
В процесі адміністративної процедури ГУ ПФУ у Львівській області не врахувало всі обставини, що мали значення для вирішення справи.
За визначенням, наведеним у п. 7 ч. 1 ст. 2 Закону № 2073, дискреційне повноваження - повноваження, надане адміністративному органу законом, обрати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано.
Як визначено у Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами від 11 березня 1980 року, дискреційні повноваження означають свободу адміністрації оцінювати ситуації й приймати у них рішення, надають адміністрації простір у здійсненні вибору між вільними рішеннями.
Проявом адміністративного розсуду може бути:
а) коли норма, встановлюючи певні варіанти рішень, зобов'язує орган зробити вибір одного з варіантів;
б) коли норма уповноважує орган або посадову особу діяти на власний розсуд і при цьому настання правових наслідків не пов'язується конкретними умовами тощо.
Разом з цим у випадку наявності у особи, на яку поширюється дія Закону № 345, більше 15 років пільгового стажу, про який йдеться в абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058 та ст. 8 Закону № 345, у пенсійного органу є лише один варіант правомірної поведінки - визначити розмір пенсії із застосуванням цих норм, тобто йдеться про повноваження, які не є дискреційними.
Суд наголошує, що держава на рівні закону встановила додаткову соціальну гарантію отримання пенсійної виплати особам, на яких поширюється дія Закону № 345, у вигляді мінімального розміру пенсії, а тому за наявності визначених Законом № 345 умов пенсійний орган зобов'язаний застосувати норми ст. 8 Закону № 345 при розрахунку розміру пенсії незалежно від того просила особа, якій призначена пенсія, про їх застосування чи ні.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про зобов'язання ГУ ПФУ у Львівській області:
- зарахувати ОСОБА_1 періоди:
з 01 вересня 1989 року по 18 червня 1993 року - до пільгового стажу (навчання за фахом);
з 19 червня 1993 року по 14 вересня 1994 року - до пільгового стажу з повним робочим днем на підземних роботах за Списком № 1;
з 01 квітня 2021 року по 30 червня 2024 року - до страхового та до пільгового стажу з повним робочим днем на підземних роботах за Списком № 1;
- здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком, встановивши її розмір із застосуванням норм абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058 та ст. 8 Закону № 345 з 19 вересня 2024 року.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 7 липня 2025 року у справі № 200/7687/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 3 грудня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: А.А. Блохін
Е.Г. Казначеєв