03 грудня 2025 року Чернігів Справа № 620/11433/25
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 за допомогою системи ''Електронний суд'' звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не зарахування у подвійному розмірі до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи в інфекційному закладі та у реанімаційному відділенні (відділенні з ліжками інтенсивної терапії);
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в Чернігівському обласному протитуберкульозному диспансері (КЛПЗ “Чернігівський обласний протитуберкульозний диспансер», КНП “Чернігівський обласний медичний центр соціально значущих та небезпечних хвороб» Чернігівської обласної ради) з 01 січня 2004 року до 18 березня 2020 року та у відділенні інтервенційної кардіології та реперфузійної терапії з рентгенохірургічним блоком та ліжками інтенсивної терапії КНП “Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради з 19 березня 2020 року по 15 жовтня 2025 року (момент звернення до суду) та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 19 липня 2022 року (з моменту призначення пенсії) з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що має право на зарахування в подвійному розмірі до страхового стажу періодів роботи в інфекційному відділені та реанімаційному відділенні (відділенні з ліжками інтенсивної терапії) відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в електронній формі. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Вказану ухвалу суду відповідач отримав 21.10.2025, що підтверджується довідкою в матеріалах справи, однак правом для подання відзиву чи заяви про продовження процесуального строку для подання відзиву у встановлений судом 15-денний строк не скористався.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та з 19.07.2022 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за списком 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року, яке залишено без змін Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2025 у справі № 620/12861/24 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено у повному обсязі: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 08.08.2024 №254150031568 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти рішення про призначення їй з 19.07.2022 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 зі зменшенням пенсійного віку відповідно до пункту “б» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення», з урахуванням його застосування відповідно до рішення Конституційного Суду від 23.01.2020 №1-р/2020.
Як вбачається із записів у трудовій книжці, виданої на ім'я ОСОБА_1 , остання працювала в Чернігівському обласному протитуберкульозному диспансері (КЛПЗ «Чернігівський обласний протитуберкульозний диспансер», КНП «Чернігівський обласний медичний центр соціально значущих та небезпечних хвороб» ЧОР) з 15 жовтня 1990 року до 18 березня 2020 року.
Вищевказана інформація узгоджується з довідкою КНП «Чернігівська обласна лікарня» від 25.07.2024 № 2-28/02/269.
Крім того, у вказаній довідці зазначається, що період роботи в інфекційних закладах (відділеннях) зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до трудової книжки позивача, ОСОБА_1 працює у відділенні інтервенційної кардіології та реперфузійної терапії з рентгенохірургічним блоком та ліжками інтенсивної терапії КНП «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради з 19.03.2020 по теперішній час.
У травні 2025 року позивач звернулась до відповідача з заявою, в якій просила надати їй інформацію, чи було зараховано у подвійному розмірі до страхового стажу період роботи в інфекційному закладі та у реанімаційному відділенні (відділенні з ліжками інтенсивної терапії).
Листом від 05.06.2025 Головним управлінням пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомлено позивача, що останній було зараховано до страхового стажу в подвійному розмірі період роботи з 15.10.1990 по 17.10.1991, з 03.07.1994 по 03.04.2002, з 03.12.2003 по 31.12.2003. Щодо зарахування в подвійному розмірі до страхового стажу періодів роботи позивача, починаючи з 01.01.2004 відповідачем було відмовлено, посилаючись на те, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернулась до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадянам на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми види пенсійного забезпечення визначаються включно законами України.
Пільги по обчисленню стажу за роботу в деяких медичних закладах встановлює стаття 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05 листопада 1991 року (далі по тексту - Закон №1788-XII).
Відповідно до стаття 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
За правилами, встановленими частиною другою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною третьою статті 24 вказаного Закону України передбачено, що страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Нормами пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV передбачено, що Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Аналізуючи вказані норми законодавства, суд дійшов висновку, що Закон №1058-IV не передбачає обмежень щодо застосування статті 60 Закону №1788-ХІІ під час обчислення пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, а сама редакція статті 60 Закону №1788-ХІІ є чинною на теперішній час.
Аналогічна правова позиція щодо застосування положень ст. 24 Закону №1058-IV та ст. 60 Закону №1788-ХІІ викладена у постановах Верхового Суду від 04 грудня 2019, у справі №689/872/17 та від 27 лютого 2020, у справі №462/1713/17, від 20 квітня 2022 року у справі №214/3705/17, від 27 квітня 2023 року у справі №160/14078/22, які, в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України, є обов'язковими для врахування судами.
Так, в постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20 Велика Палата Верховного Суду, визначаючи співвідношення між Законом №1058 та Законом №1788 вказала, що Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон №1788 був прийнятий раніше за Закон №1058. Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що якби законодавець мав намір обмежити сферу застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", то він мав би виключити із Закону України "Про пенсійне забезпечення" усі інші положення, чого зроблено не було.
Відповідно до наказу МОЗ України від 19.07.1995 № 133 «Про затвердження переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб і носійства збудників цих хвороб» ( в редакції на момент спірних правовідносин) - робота в протитуберкульозних закладах класифікується як небезпечна.
Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України та Пенсійного Фонду України від 29.12.2005 №625/15- 05/039-6 №10.01.09/2606 №16918/02-20 заклади охорони здоров'я: протитуберкульозні кабінети, психіатричні кабінети, кабінети інфекційних захворювань, психоневрологічні відділення, психіатричні бригади швидкої допомоги відносяться до таких, час роботи в яких зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.
Згідно роз'яснень Міністерства охорони здоров'я України від 27 січня 2010 року №05.03-18-54/973 "інфекційний заклад (відділення)" є заклад (відділення), де надають медичну допомогу хворим на інфекційні хвороби або працюють з матеріалом, який містить або потенційно інфікований збудниками інфекційних хвороб.
02.08.2002 року за вих. № 03-2/1751-02-4 Міністерство праці та соціальної політики спрямувало до територіальних управлінь праці та соціального захисту населення спільний лист Мінпраці, Пенсійного фонду та Міністерства охорони здоров'я щодо зарахування часу роботи у патологоанатомічних відділеннях (бюро), відділеннях (групах) анестезіології та інтенсивної терапії та відділеннях інтенсивної терапії лікувальних закладів до стажу роботи у подвійному розмірі, для використання у практичній роботі.
Отже, стаж роботи особи у протитуберкульозному чи іншому подібному закладі охорони здоров'я, а також у відділеннях інтенсивної терапії лікувальних закладів (відділенні з ліжками інтенсивної терапії) надає пільги при обчисленні стажу, а саме зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.
Таким чином відповідач протиправно не зарахував відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у подвійному розмірі до страхового стажу періоди роботи позивача в КЛПЗ «Чернігівський обласний протитуберкульозний диспансер», КНП «Чернігівський обласний медичний центр соціально значущих та небезпечних хвороб» Чернігівської обласної ради та у відділенні інтервенційної кардіології та реперфузійної терапії з рентгенохірургічним блоком та ліжками інтенсивної терапії КНП «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради.
Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь позивача підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 968,96 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не зарахування у подвійному розмірі до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи в інфекційному закладі та у реанімаційному відділенні (відділенні з ліжками інтенсивної терапії).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в Чернігівському обласному протитуберкульозному диспансері (КЛПЗ “Чернігівський обласний протитуберкульозний диспансер», КНП “Чернігівський обласний медичний центр соціально значущих та небезпечних хвороб» Чернігівської обласної ради) з 01 січня 2004 року по 18 березня 2020 року та у відділенні інтервенційної кардіології та реперфузійної терапії з рентгенохірургічним блоком та ліжками інтенсивної терапії КНП “Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради з 19 березня 2020 року по 15 жовтня 2025 року (дата звернення до суду) та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 19 липня 2022 року (з дати призначення пенсії) з урахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940, вул. П'ятницька, 83-а, м. Чернігів, 14000).
Повне судове рішення складено 03.12.2025.
Суддя Оксана ТИХОНЕНКО