(повне)
25 листопада 2025 року м. Чернігів Справа № 620/8398/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Тихоненко О.М.,
за участю секретаря Кухаренко О.О.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Носівської міської ради Чернігівської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) за допомогою системи «Електронний суд» звернувся до суду з адміністративним позовом до Носівської міської ради Чернігівської області (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати акт Носівської міської ради Чернігівської області про не підтвердження факту здійснення постійного догляду ОСОБА_1 за ОСОБА_2 від 15.07.2025 № Ш-475;
зобов'язати Носівську міську раду Чернігівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про видачу акту про встановлення факту здійснення постійного догляду за ОСОБА_2 з урахуванням встановлених судом обставин.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що є особою, яка на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з тим, що здійснює постійний догляд за своїм батьком, який постійно проживає разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 та який з 01.05.2014 є особою з інвалідністю ІІ групи (загальне захворювання) довічно. В червні 2025 року у позивача виникла потреба отримати від Носівської міської ради акт про встановлення факту догляду за батьком у формі та на бланку, встановлених Додатком 8 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, у зв'язку з необхідністю отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Тому 23 червня 2025 року ОСОБА_1 була подана заява та необхідні документи на ім'я Голови Носівської міської ради Ігнатченко В.М. про складання та видачу йому Акту про встановлення факту здійснення ним постійного догляду за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та є його батьком. 08 липня 2025 року комісія здійснила відвідування позивача за місцем проживання, члени комісії опитали позивача, його батька, опитали сусідів та 15 липня 2025 року відповідачем було сформовано акт № Ш-475 про не підтвердження факту здійснення особою постійного догляду. Дії відповідача на думку позивача є протиправними, оскільки, складений акт не містить жодного обґрунтування щодо прийняття саме такого висновку - "факт здійснення постійного догляду не підтверджено". Крім того члени Комісії проігнорували документи і обставини, які підтверджують родинний зв'язок, потребу в догляді і сам факт догляду.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та зазначає, що Носівська міська рада діяла в межах та спосіб передбачений Конституцією та законами України. Так, при складенні акту не підтвердження факту постійного догляду було враховано сукупність таких обставин. 1. Слова самого позивача про те, що він працює у місті Києві (відстань від міста Києва до Носівки становить 119 км); 2. 03.07.2025 року рідна сестра позивача була у м. Носівка та особисто зверталася до Центру надання адміністративних послуг Носівської міської ради з метою зняття з реєстрації. Дана обставина підтверджується копією заяви 17-13-200 про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), де є її особистий підпис. (копія заяви додається). 3. На вимогу Носівської міської ради (лист від 01.07.2025 №10-11/451), отриманий позивачем 02.07.2025 року, заявник надав Витяги з реєстру територіальної громади за адресою: АДРЕСА_1 станом на 04.07.2025 року де зареєстрованими значаться ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Але на момент подання заяви - 23.06.2025 року, відповідно до даних Реєстру територіальної громади у житловому будинку за вищевказаною адресою були зареєстровані наступні особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований з 29.07.2012 року по теперішній час - батько позивача; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований з 12.07.2017 року по теперішній час - позивач; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 була зареєстрована з 21.07.2017 по 03.07.2025 - сестра позивача; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 була зареєстрована з 07.04.2008 року по 02.07.2025 року - мати позивача. 4. Позивач не надав доказів того, що бере участь витратах викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю батька в розумінні статей 202, 203 Сімейного кодексу України, а сам по собі факт реєстрації не підтверджує факт здійснення постійного догляду. 5. У довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (Серія АВ №0125754) від 18.03.2014 року, надано висновок, що ОСОБА_2 має другу групу інвалідності загального захворювання безстроково та йому протипоказані фізичні навантаження. Як вбачається з цього документу, МСЕК не дійшла висновку, про те, що батько позивача потребує постійного стороннього догляду. На даний час такі висновки видають експертні команди. 6. Відповідно до пункту 9) додатку 5 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560, визначено, що для осіб, які мають право на відстрочку відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду необхідно надати документи зокрема для особи, яка потребує постійного догляду - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Представником позивача подана відповідь на відзив, в якій зазначені аналогічні обставини, викладені в позові.
Представником відповідача подані заперечення, в яких зазначені аналогічні обставини, викладені у відзиві.
02.10.2025 ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 21.10.2025 підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача надала заяву, в якій просять розглянути справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи за її відсутності. Також зазначила, що позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні.
Судове засідання здійснювалося, в порядку, встановленому ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , як військовозобов'язаний.
23 червня 2025 року позивач звернувся до відповідача з заявою щодо видачі Акту про встановлення факту здійснення ним постійного догляду за ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , батько позивача), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є особою з інвалідністю 2 групи. До вказаної заяви позивачем надано: копію паспорта заявника - ОСОБА_1 ; копію реєстраційного номера облікової картки платника податків заявника - ОСОБА_1 ; копію документа, що підтверджує родинні зв'язки заявника з особою, яка потребує догляду - свідоцтва про народження заявника - ОСОБА_1 ; копію паспорта особи, яка потребує догляду - ОСОБА_2 ; копію реєстраційного номера облікової картки платника податків особи, яка потребує догляду - ОСОБА_2 ; копію Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 18.03.2014; копію Висновку лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) № 351 від 28.06.2023 згідно якої батько позивача потребує постійного стороннього догляду терміном безстроково. Позивач також, додатково надав відповідачеві наступні документи: 1. Військово-обліковий документ, сформований через офіційний сервіс Міністерства оборони України «Резерв+». 2. Витяг з Реєстру територіальної громади № 2025/007912013 від 15.06.2025. 3. Витяг з Реєстру територіальної громади № 2025/008952829 від 04.07.2025. 4. Довідка про зареєстрованих в житловому приміщенні/будинку осіб № 3100 від 04.07.2025.
При цьому, 15.07.2025 відповідачем складено акт №Ш-475, яким не підтверджено факт здійснення позивачем постійного догляду за своїм батьком.
Вважаючи вказаний акт протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини 3статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами
Правовідносини, які пов'язані з процедурою надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення регулюються Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560).
Так, згідно з пунктом 61 Порядку № 560 військовозобов'язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", та не отримують компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звертаються за встановленням факту здійснення постійного догляду із заявою у довільній формі на ім'я керівника виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, районної у м. Києві військової адміністрації за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання особи, зазначеної у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", за якою здійснюється догляд. У заяві повинні бути зазначені такі відомості про військовозобов'язаного, який здійснює постійний догляд: прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); відомості про особу, за якою здійснюється постійний догляд (прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), адреса зареєстрованого/ задекларованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).
Військовозобов'язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", до заяви, зазначеної в абзаці першому цього пункту, додають документи, визначені у підпунктах 9 і 14 додатка 5 (крім акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).
Районні, міські держадміністрації (військові адміністрації), виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад для розгляду документів щодо встановлення факту здійснення військовозобов'язаним постійного догляду за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», утворюють постійно діючу комісію із встановлення факту здійснення особою постійного догляду.
Комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду здійснює розгляд заяви протягом десяти календарних днів з дати її подання.
До складу комісії із встановлення факту здійснення особою постійного догляду можуть входити депутати місцевої ради, представники виконавчих органів місцевого самоврядування, громадських організацій загальною чисельністю не менше ніж п'ять осіб.
Під час своєї роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду: відвідує місце проживання особи, за якою здійснюється постійний догляд, зазначене у заяві військовозобов'язаного, для встановлення факту здійснення постійного догляду; перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших осіб, які здійснюють постійний догляд за особою, зазначеною в заяві, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за особою, за якою здійснює догляд військовозобов'язаний, за її задекларованим/зареєстрованим місцем проживання.
За результатами роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду складає та надає військовозобов'язаному акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).
Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи, 23 червня 2025 року позивач звернувся до відповідача з заявою щодо видачі Акту про встановлення факту здійснення ним постійного догляду за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є особою з інвалідністю 2 групи.
В зв'язку з розглядом заяви від 23.06.2025, комісія відвідала місце проживання батька позивача - ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 . Так, під час спілкування, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив, що він є особою з інвалідністю ІІ групи, потребує постійного догляду, за ним доглядає син ОСОБА_1 , проживає один, донька знаходиться за кордоном, з дружиною розлучений.
Позивач також повідомив, що він здійснює догляд за своїм батьком.
При цьому, суд зазначає, що будь-яких беззаперечних доказів щодо здійснення постійного догляду позивачем за своїм батьком матеріали справи не містять.
Суд зазначає, що постійний догляд - це соціальна послуга, яка передбачає систематичну допомогу людині, яка через стан здоров'я, вік або інші обставини не може самостійно забезпечити свої базові потреби.
Саме по собі поняття «сторонній догляд» не є тотожним поняттю «постійний догляд», позаяк перше говорить про те, ким надається догляд, а друге коли надається такий догляд. При цьому, «постійний догляд» - це безперервний догляд, який надається особі, що не здатна до самообслуговування, догляд який надається без буд-якого часового обмеження, суцільним порядком.
Натомість, як слідує з матеріалів справи 09 вересня 2025 року до відділення натуральної та грошової допомоги Комунального закладу «Центр надання соціальних послуг» Носівської міської ради звернувся ОСОБА_2 , особа з інвалідністю ІІ групи щодо отримання продуктового набору від благодійного фонду GEM&HGBF box (коробки з їжею довготривалого зберігання).
Так, продуктовий набір батько позивача - ОСОБА_2 отримав особисто, що підтверджується копією відомості про видачу набору та підпису ОСОБА_2 .
Також вказаний факт підтверджується відеозаписом.
Крім того, суд зазначає, що у довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (Серія АВ №0125754) від 18.03.2014 вказано, що ОСОБА_2 має другу групу інвалідності загального захворювання безстроково та йому протипоказані фізичні навантаження. Як слідує з вказаної довідки, МСЕК не дійшла висновку, про те, що батько позивача потребує постійного стороннього догляду.
Таким чином, вказані докази спростовують посилання позивача, що його батько не може себе обслуговувати та потребує постійного догляду, як наслідок прийнятий відповідачем акт про не підтвердження факту здійснення постійного догляду ОСОБА_1 за ОСОБА_2 від 15.07.2025 № Ш-475 є правомірним та таким, що скасуванню не підлягає.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень частини четвертої статті 11 Закону України «Про соціальні послуги» до повноважень районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад міст обласного значення, рад об'єднаних територіальних громад належать, серед іншого, визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах, у тому числі із залученням надавачів соціальних послуг недержавного сектору, оприлюднення відповідних результатів; інформування населення про перелік соціальних послуг, їх зміст і порядок надання у формі, доступній для сприйняття особами з будь-яким видом порушення здоров'я; здійснення заходів для виявлення вразливих груп населення та осіб/сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах; забезпечення за результатами оцінювання потреб особи/сім'ї надання базових соціальних послуг особам/сім'ям відповідно до їхніх потреб, вжиття заходів з надання інших соціальних послуг таким особам/сім'ям шляхом створення мережі надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору та/або залучення надавачів соціальних послуг недержавного сектору (шляхом соціального замовлення, державно-приватного партнерства, конкурсу соціальних проектів, соціальних програм тощо), та/або на умовах договору з уповноваженими органами, передбаченими пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті; забезпечення ведення Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг на місцевому рівні.
Згідно із частиною шостою статті 15 Закону України «Про соціальні послуги» формування Реєстру здійснюється шляхом внесення до нього відповідної інформації уповноваженими органами системи надання соціальних послуг.
Порядок формування, ведення та доступу до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2021 року № 99, згідно з положеннями якого за заявою надавача соціальних послуг у розділі «Надавачі соціальних послуг - фізичні особи» мають бути внесені відомості про надавачів соціальних послуг, які мають право на отримання витягу з цього Реєстру (пункти 32, 35, 36, 41).
Таким чином, для засвідчення відповідного статусу, надавач та отримувач соціальних послуг можуть отримати витяг з Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, який призначений для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, використання, знеособлення і знищення даних про надавачів та отримувачів соціальних послуг, визначених законодавством.
Крім того, Положенням про Єдиний державний вебпортал електронних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1137 (далі - Положення), визначено, що Портал Дія призначений для реалізації права кожного на доступ до електронних послуг та інформації про адміністративні та інші публічні послуги, звернення до органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (у тому числі відповідно до Закону України «Про звернення громадян»), отримання інформації з національних електронних інформаційних ресурсів, яка необхідна для надання послуг, а також для проведення моніторингу та оцінки якості послуг у випадках, визначених цим Положенням.
Як слідує з Порталу Дія, довідка про здійснення догляду за громадянином (громадянкою), яка є особою з інвалідністю, видається протягом 30 днів безкоштовно на підставі індивідуального рішення органу місцевого самоврядування в межах території. Видача такої довідки здійснюється виконавчими органами селищних міських рад на підставі заяви, поданої особисто або через представника шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом). Для отримання послуги необхідно також надати паспорти зареєстрованих у житловому будинку осіб та документ, що посвідчує статус інвалідності.
Наведене законодавство свідчить, що для отримання підтвердження факту здійснення догляду за особою з інвалідністю надавач соціальної послуги з догляду вдома має бути включений до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, який на місцевому рівні ведуть виконавчі органи місцевих рад та за заявою особи підтверджують такий статус шляхом видачі протягом 30 днів безкоштовної довідки про здійснення догляду за особою з інвалідністю.
Крім того, як встановлено судом та слідує з матеріалів справи у ОСОБА_2 (особа з інвалідністю 2 групи) є донька ОСОБА_3 , 1987 року народження, яка є для останнього членом сім'ї першого ступеня споріднення та у відповідності до законодавства України зобов'язана утримувати свого батька.
Так, обов'язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків закріплений у Сімейному кодексі України.
Відповідно до статті 202 Сімейного кодексу України, повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Таким чином, ОСОБА_3 зобов'язана у відповідності до законодавства України піклуватися про свого батька.
Беззаперечних доказів щодо неможливості здійснення останньою догляду за своїм батьком матеріали справи не містять.
Також позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження факту перебування ОСОБА_3 за кордоном.
Натомість, як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_3 03.07.2025 звернулася до Носівської міської ради з заявою про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання, як наслідок остання перебувала в Україні.
Стосовно інших посилань позивача, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.
В зв'язку з відмовою в позові, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 168, 227-228, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Носівської міської ради Чернігівської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Носівська міська рада Чернігівської області, вул. Центральна, 20, м. Носівка, Чернігівська область, 17100, код ЄДРПОУ 04061984.
Повний текст рішення суду складено 03.12.2025.
Суддя Оксана ТИХОНЕНКО