02 грудня 2025 року Чернігів Справа № 620/10546/25
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) за допомогою системи “Електронний суд» звернулась до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» військовослужбовця ОСОБА_2 у розмірі до 100 000 гривень починаючи із 27.02.2025 пропорційно дням перебування у статусі зниклого безвісти;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення та додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» військовослужбовця ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) у розмірі до 100 000 гривень починаючи із 27.02.2025 пропорційно дням перебування у статусі зниклого безвісти.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що має право на грошове забезпечення її брата - зниклого безвісти військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , належного останньому з 27.02.2025.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в електронній формі. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі та зазначає, що бездіяльність Відповідача є абсолютно правомірною, обґрунтованою та відповідає нормам чинного законодавства України, зокрема Постанові Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям... під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), Постанові КМУ від 30 листопада 2016 року № 884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців...» (зі змінами, зокрема Постановою № 449 від 15 квітня 2025 року, далі - Порядок № 884), а також Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII). Позивач, як сестра військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 , зниклого безвісти 27 лютого 2025 року під час бойових дій поблизу АДРЕСА_1 , вимагає визнати протиправною відмову у виплаті їй додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень на місяць (далі - ДВ), посилаючись на довіреності від 21 серпня 2024 року та 09 січня 2025 року. Однак відповідач неодноразово інформував позивача про відсутність правових підстав для таких виплат. Зокрема, листом від 27 квітня 2025 року було надано вичерпне роз'яснення: виплати повнолітнім братам та сестрам можливі лише за умови, що військовослужбовець є їхнім законним представником (опікуном чи піклувальником), чого в даному випадку немає. Вказує, що довіреності, надані позивачем, не є особистим розпорядженням. Вони надають право на представництво інтересів (розпорядження коштами, отримання документів), але не передають право на отримання ГЗ. Виписка з особової справи ОСОБА_2 підтверджує: такого розпорядження на користь позивача немає. У відсутності розпорядження застосовуються черги виплат (зі змінами Постанови № 449): перша черга (50% ГЗ) - дружина/чоловік, представники неповнолітніх дітей, батьки; друга черга (20%, якщо немає першої) - повнолітні діти, брати/сестри виключно якщо військовослужбовець - їхній законний опікун чи піклувальник (рішення органу опіки та піклування). Позивач - повнолітня сестра, не утриманка ОСОБА_2 , немає документів про опікунство. Отже, підстав для включення до списків отримувачів немає.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_1 - є сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 , який 27.02.2025 зник безвісти в результаті здійснення противником штурмових дій позицій підрозділу поблизу н.п. Преображенка Покровського району Донецької області.
Факт зникнення безвісти брата позивача підтверджується витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 07.04.2025.
Згідно з довіреністю від 21.08.2024, засвідченою приватним нотаріусом Звягельського районного нотаріального округу, Голубцов Григорій Вікторович, розуміючи значення своїх дій та правові наслідки цього документу, діючи на підставі попередньої домовленості з повіреним, цією довіреністю уповноважує Старинщак В.В. бути його представником та представляти його інтереси в усіх державних, громадських, господарських та інших органах і організаціях незалежно від підпорядкування, форм власності, в органах державної виконавчої влади та місцевого самоврядування (їх структурних підрозділах), правоохоронних органах України та їх структурних підрозділах, усіх структурних підрозділах Міністерства юстиції України, у відповідних районних державних адміністраціях, Центрах надання адміністративних послуг, пенсійному фонді України, структурних підрозділах Міністерства оборони України, Управлінні соціального захисту, органах соціального забезпечення, AT «Ощадбанк», АТ «Райффайзенбанк», AT «ПриватБанк», відділеннях УКРПОШТИ, будь-яких інших банках та банківських установах, в інших установах, підприємствах та організаціях, інших компетентних органах, тощо: по питаннях пов'язаних з оформленням соціальних пільг, отримувати належні йому будь-які виплати передбачені законодавством України, по питаннях оформлення (переоформлення) пенсії, отримувати належну йому пенсію, інші доплати та виплати до неї, розпоряджатися грошовими коштами, в тому числі перераховувати належні мені грошові кошти на картки або рахунки, які вкаже Довіритель; вчиняти будь-які дії, які пов'язаних із захистом його інтересів, з правом поданням та отриманням будь-яких документів, що його стосуються, в тому числі фінансового характеру, з правом вирішення усіх без винятку питань, що стосуватимуться його прав та інтересів, розписуватись від його імені на різного роду документах, заявах, різного роду фінансових документах, без права розпорядження належним мені будь-яким нерухомим майном.
Для чого надаю їй право: подавати від його імені заяви, довідки та документи, одержувати довідки, документи, представляти його інтереси з вищевказаних питань, розписатися за його, а також вчинити всі інші дії, пов'язані з цією довіреністю. Вказана довіреність внесена до Єдиного реєстру довіреностей.
Також, згідно з довіреністю від 09.01.2025, засвідченою приватним нотаріусом Бериславського районного нотаріального округу Херсонської області, Голубцов Григорій Вікторович діє на підставі усного договору з повіреною, яка буде діяти в його особистих інтересах, цією довіреністю уповноважує Старинщак В.В. бути його представником та представляти його інтереси у військовій частині НОМЕР_1 з питань одержання всіх належних йому видів грошового забезпечення та інших грошових коштів (допомоги, винагороди, компенсації, тощо) на особистий картковий (банківський) рахунок за наступними реквізитами: АТ КБ «ПриватБанк», розрахунковий рахунок НОМЕР_2 , а також одержувати через каси чи через банкомата, без обмежень їх розміру, здійснювати всі необхідні дії, щодо отримання грошового забезпечення, що йому належить відповідно до чинного законодавства України та розписуватися в його отриманні, підписувати необхідні заяви, отримувати довідки та документи.
На заяву позивача щодо виплати грошового забезпечення зниклого безвісти брата, відповідач листом від 27.04.2025 №1/37/6030 повідомив, що відповідно до п.2-1 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2022 №884 «Про виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, які потрапили в полон, зникли безвісти або перебувають у місцях примусового утримання» зі змінами, внесеними постановою КМУ від 15.04.2025 №449 у разі відсутності особистого розпорядження військовослужбовця про виплату грошового забезпечення, воно може виплачуватись: дружині (чоловікові); законним представникам неповнолітніх дітей; батькам військовослужбовця; у разі відсутності вищезазначених осіб - повнолітнім дітям, рідним братам і сестрам, законним представником яких є військовослужбовець. Таким чином, виплата повнолітнім дітям, братам чи сестрам можлива лише у випадку, якщо саме військовослужбовець є їхнім законним представником. У військової частини НОМЕР_1 відсутні правові підстави для здійснення виплат грошового забезпечення на користь позивача.
Листом від 29.05.2025 №1/37/8010 відповідач повідомив позивача, що відповідно до пункту 6 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 року №884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти» вказано, що у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та. батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ні права не були, поновлені). Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань. Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.05.2024 року №550 (зі змінами) «Про затвердження Порядку та строків передачі військовослужбовцями opигіналу особистого розпорядження командиру військової частини, командиру/керівнику підрозділу органу (служби, військового формування) для зберігання в особовій справі» чітко роз'яснено порядок складання військовослужбовцями особистого розпорядження та відповідно вимог ст.1233 Цивільного кодексу України, пункту 15 постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року №419 «Про порядок посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених» особисте розпорядження тотожне заповіту. Тому ураховуючи вище викладеному, жодним нормативно - правовим актом не визначено, що довіреність прирівнюється до особистого розпорядження. Також, повідомлено, що відповідно до журналу зберігання особистих розпоряджень військовослужбовців, особисте розпорядження солдата ОСОБА_3 відсутнє у військової частини НОМЕР_1 . Тому у зв'язку із вище викладеним у військовій частині НОМЕР_1 на разі відсутні законні підстави для виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди позивачу на підставі наданих останньою документів.
Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернулась до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (надалі - Закон № 2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статті 2 Закону № 2011-XII, ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України. Частиною 1 статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
У відповідності до частин 2-4 статті 9 Закону № 2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 6 статті 9 Закону № 2011-XII, за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення.
Військовослужбовець має право скласти у письмовій довільній формі особисте розпорядження на випадок захоплення його в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти про виплату належного йому грошового забезпечення особі (особам) за його вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках (далі - особисте розпорядження на випадок полону).
Порядок підтвердження справжності підпису військовослужбовця на особистому розпорядженні на випадок полону, оформлення та зберігання такого розпорядження та його скасування здійснюються у порядку, передбаченому пунктом 4 статті 16 цього Закону.
У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.
У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці четвертому цього пункту, грошове забезпечення виплачується повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законним представником яких є військовослужбовець. Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 20 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.
Виплата грошового забезпечення особі (особам), визначеній (визначеним) в особистому розпорядженні на випадок полону, та особам, передбаченим цим пунктом, здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців у нейтральних державах або зникнення безвісти, їх звільнення з полону або визнання судом безвісно відсутніми чи оголошення судом померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини.
Грошове забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, підлягає індексації відповідно до закону. Порядок та умови перерахунку розміру грошового забезпечення таких військовослужбовців встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 (далі - Порядок) визначає механізм виплати грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки, розвідувального органу Міноборони, розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти (далі - військовослужбовці), особі (особам), визначеній (визначеним) військовослужбовцем в особистому розпорядженні, складеному на випадок захоплення в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, про виплату грошового забезпечення особі (особам) за його вибором із зазначенням розмірів часток таких осіб у відсотках (далі - особисте розпорядження на випадок полону), та особам, зазначеним в абзацах четвертому і п'ятому пункту 6 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - визначені особи).
Пунктом 6 Порядку встановлено, що виплата грошового забезпечення здійснюється особам, визначеним в особистому розпорядженні на випадок полону, відповідно до зазначеного розміру частки у відсотках після здійснення встановлених законом відрахувань. У разі відсутності в особистому розпорядженні на випадок полону стовідсоткового розподілу грошового забезпечення нерозподілена частка грошового забезпечення зберігається за військовослужбовцями.
Відповідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»: на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах
При цьому, відповідно до наведеної постанови, відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення).
Аналізуючи вказані норми законодавства, суд дійшов висновку, що у випадку наявності особистого розпорядження, право на отримання грошового забезпечення, у тому числі додаткової винагороди за період перебування у статусі зниклого безвісти має особа, на яку таке особисте розпорядження складене.
Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи, 21.08.2024 на позивача ОСОБА_2 було складено довіреність на представництво інтересів, зокрема: розпоряджатися грошовими коштами, в тому числі перераховувати належні йому грошові кошти на картки або рахунки, які вкаже Довіритель; вчиняти будь-які дії, які пов'язані із захистом його інтересів, з правом поданням та отриманням будь-яких документів, що його стосуються, в тому числі фінансового характеру, з правом вирішення усіх без винятку питань, що стосуватимуться його прав та інтересів, розписуватись від його імені на різного роду документах, заявах, різного роду фінансових документах, без права розпорядження належним йому будь-яким нерухомим майном.
Окрім того, 09.01.2025 на позивача ОСОБА_2 було складено довіреність, предметом якої є представництво інтересів із питань одержання усіх належних видів грошового забезпечення та інших грошових коштів.
При цьому, відповідач листом від 27.04.2025 №1/37/6030 повідомив, що відповідно до п.2-1 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2022 №884 «Про виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, які потрапили в полон, зникли безвісти або перебувають у місцях примусового утримання» зі змінами, внесеними постановою КМУ від 15.04.2025 №449 у разі відсутності особистого розпорядження військовослужбовця про виплату грошового забезпечення, воно може виплачуватись: дружині (чоловікові); законним представникам неповнолітніх дітей; батькам військовослужбовця; у разі відсутності вищезазначених осіб - повнолітнім дітям, рідним братам і сестрам, законним представником яких є військовослужбовець. Таким чином, виплата повнолітнім дітям, братам чи сестрам можлива лише у випадку, якщо саме військовослужбовець є їхнім законним представником. У військової частини НОМЕР_1 відсутні правові підстави для здійснення виплат грошового забезпечення на користь позивача.
Також листом від 29.05.2025 №1/37/8010 відповідач повідомив, що відповідно до пункту 6 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 року №884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти» вказано, що у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та. батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ні права не були, поновлені). Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань. Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.05.2024 року №550 (зі змінами) «Про затвердження Порядку та строків передачі військовослужбовцями opигіналу особистого розпорядження командиру військової частини, командиру/керівнику підрозділу органу (служби, військового формування) для зберігання в особовій справі» чітко роз'яснено порядок складання військовослужбовцями особистого розпорядження та відповідно вимог ст.1233 Цивільного кодексу України, пункту 15 постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року №419 «Про порядок посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених» особисте розпорядження тотожне заповіту. Тому ураховуючи вище викладеному, жодним нормативно - правовим актом не визначено, що довіреність прирівнюється до особистого розпорядження. Також, повідомлено, що відповідно до журналу зберігання особистих розпоряджень військовослужбовців, особисте розпорядження солдата ОСОБА_3 відсутнє у військової частини НОМЕР_1 . Тому у зв'язку із вище викладеним у військовій частині НОМЕР_1 на разі відсутні законні підстави для виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди позивачу на підставі наданих останньою документів.
Таким чином, підставою для відмови у здійсненні виплати, є той факт, що позивач не перебувала під опікою або піклуванням військового, а також, відповідачем не взято до уваги зміст довіреностей на отримання грошових коштів.
Суд не погоджується з доводами відповідача, враховуючи наступне.
Так, п. 6 ст. 9 Закону військовослужбовець має право скласти у письмовій довільній формі особисте розпорядження на випадок захоплення його в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти про виплату належного йому грошового забезпечення особі (особам) за його вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках (далі - особисте розпорядження на випадок полону).
Порядок підтвердження справжності підпису військовослужбовця на особистому розпорядженні на випадок полону, оформлення та зберігання такого розпорядження та його скасування здійснюються у порядку, передбаченому пунктом 4 статті 16 цього Закону.
Як передбачено пунктом 4 статті 16 цього Закону, військовослужбовець, військовозобов'язаний або резервіст, який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, має право скласти в письмовій довільній формі особисте розпорядження на випадок своєї загибелі (смерті) про виплату одноразової грошової допомоги особі (особам) за його вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках (далі - особисте розпорядження).
Справжність підпису військовослужбовця Збройних Сил України, військовозобов'язаного, резервіста, який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, на особистому розпорядженні засвідчує командир військової частини або нотаріус.
Оригінал особистого розпорядження зберігається у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації місця проживання або за місцем призову (прийняття) на військову службу такої особи, якщо такий призов (прийняття) на військову службу здійснювався (здійснювалося) не за місцем реєстрації місця проживання військовозобов'язаного або резервіста.
Таким чином, у випадку наявності особистого розпорядження, право на отримання додаткової винагороди за період перебування у статусі зниклого безвісти має особа, на яку таке особисте розпорядження складене.
Аналізуючи вказані вище довіреності, суд зазначає, що зміст довіреності фактично є волевиявленням військового на розпорядження належними йому коштами.
Тому, саме позивач, як сестра військового має право на отримання його грошового забезпечення.
Окрім того, як передбачено п. 3, 4 Порядку та строків передачі військовослужбовцем оригіналу особистого розпорядження командиру військової частини, командиру/ керівнику підрозділу органу (служби, військового формування) для зберігання в особовій справі, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2024 р. № 550, особисті розпорядження складаються письмово в довільній формі із зазначенням військового звання, прізвища, імені та по батькові (за наявності), дати народження, адреси зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування), реєстраційного номера облікової картки платника податків або даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру, внесених до паспорта громадянина України (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста, а також місця і часу складення особистих розпоряджень.
В особистих розпорядженнях обов'язково зазначаються частка (частки) належного до виплати грошового забезпечення на випадок захоплення в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти та відповідно одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), а також інформація про особу (осіб), якій (яким) здійснюватимуться такі виплати. Для оперативного розшуку особи (осіб), якій (яким) здійснюватимуться такі виплати, в особистому розпорядженні на випадок полону/особистому розпорядженні на випадок загибелі необхідно зазначити їх прізвища, імена та по батькові (за наявності), дати народження, адреси зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування), реєстраційні номери облікової картки платника податків або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру, внесені до паспорта громадянина України (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті), номери телефонів, адреси електронної пошти.
В особистих розпорядженнях також можуть зазначатися відомості щодо територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яким призваний/ прийнятий на військову службу військовослужбовець, або номер військової частини, в якій він проходить військову службу, номери телефонів, адреси електронної пошти.
Особисті розпорядження повинні бути особисто підписані військовослужбовцем, військовозобов'язаним або резервістом. Справжність підпису військовослужбовця Збройних Сил, військовозобов'язаного або резервіста на особистому розпорядженні на випадок загибелі засвідчує командир військової частини або нотаріус.
Справжність підпису військовослужбовця Збройних Сил на особистому розпорядженні на випадок полону засвідчує командир військової частини або нотаріус.
Таким чином, законом чітко не передбачено форму особистого розпорядження, але, наявні в матеріалах справи довіреності містять усі необхідні та достатні умови, які вимагає закон для особистого розпорядження та недвозначно виражають волю військового.
Окрім того, вказані довіреності відповідають і вимогам закону про порядок посвідчення особистих розпоряджень.
Також суд враховує, що до зникнення безвісти брата, позивач неодноразово, на підставі вказаної довіреності, отримувала від брата грошові кошти, що підтверджується відповідними банківськими виписками.
Наведене свідчить про право позивача на отримання належного грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця.
Як передбачено п. 2 розділу І наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належить, зокрема, винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану.
Питання виплат грошового забезпечення у випадку захоплення у полон регулюється наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», постановою КМУ від 30 листопада 2016 р. № 884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх» та власне постановою КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», якою наведене виплата була затверджена.
Як зазначено у пункті 3 наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (Розділ XXX. Виплата грошового забезпечення в разі захоплення в полон чи заручниками, смерті (загибелі) військовослужбовців або якщо вони визнані безвісно відсутніми чи оголошені померлими), грошове забезпечення військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно), а також інтернованим в нейтральних державах або безвісно відсутнім, виплачується відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884, військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець.
Як передбачено п. 3 Постанови КМУ від 30 листопада 2016 р. № 884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх», за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.
Виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації) (п. 4 наведеної постанови).
Таким чином, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 968,96 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» військовослужбовця ОСОБА_2 у розмірі до 100 000 гривень починаючи із 27.02.2025 пропорційно дням перебування у статусі зниклого безвісти.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення та додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» військовослужбовця ОСОБА_2 у розмірі до 100 000 гривень починаючи із 27.02.2025 пропорційно дням перебування у статусі зниклого безвісти.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Повне судове рішення складено 02.12.2025.
Суддя Оксана ТИХОНЕНКО