02 грудня 2025 року Чернігів Справа № 620/9040/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Головного управління ДПС у Чернігівській області відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі також - ГУ ДПС у Чернігівській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.04.2025 № 0018795-2410-2526-UA74100390000073425; № 0018790-2410-2526-UA74100390000073425; № 0018799-2410-2526-UA74100390000073425, № 0018793-2410-2526-UA74100390000073425; № 0018798-2410-2526-UA74100390000073425; № 0018797-2410-2526-UA74100390000073425, № 0018788-2410-2526-UA74100390000073425, № 0018796-2410-2526-UA74100390000073425, № 0018794-2410-2526-UA74100390000073425, № 0018789-2410-2526-UA74100390000073425, № 0018791-2410-2526-UA74100390000073425, № 0018787-2410-2526-UA74100390000073425, № 0018786-2410-2526-UA74100390000073425.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
25.08.2025 ухвалою суду провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представником відповідача подано відзив на позов, в якому останнім вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує, оскільки позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
У відповіді на відзив позивач наполягає на позиції, викладеної у позові.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши викладені сторонами обставини справи та надані на їх підтвердження докази, суд встановив таке.
Позивачем отримано податкові повідомлення - рішення від 07.04.2025 № 0018795-2410-2526-UA74100390000073425; № 0018790-2410-2526-UA74100390000073425; № 0018799-2410-2526-UA74100390000073425, № 0018793-2410-2526-UA74100390000073425; № 0018798-2410-2526-UA74100390000073425; № 0018797-2410-2526-UA74100390000073425, № 0018788-2410-2526-UA74100390000073425, № 0018796-2410-2526-UA74100390000073425, № 0018794-2410-2526-UA74100390000073425, № 0018789-2410-2526-UA74100390000073425, № 0018791-2410-2526-UA74100390000073425, № 0018787-2410-2526-UA74100390000073425, № 0018786-2410-2526-UA74100390000073425 на суму 32933,96 грн, якими визначено зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за податковий період 2022-2023 роки.
Не погодившись з підставами нарахування визначених сум, позивачем подано скаргу до Державної фіскальної служби України на оскаржувані податкові повідомлення-рішення, за результатами розгляду яких рішенням від 18.07.2025 № 20795/6/99-00-06-01-02-06 відмовлено, ППР від 07.04.2025 № 0018795-2410-2526-UA74100390000073425; № 0018790-2410-2526-UA74100390000073425; № 0018799-2410-2526-UA74100390000073425, № 0018793-2410-2526-UA74100390000073425; № 0018798-2410-2526-UA74100390000073425; № 0018797-2410-2526-UA74100390000073425, № 0018788-2410-2526-UA74100390000073425, № 0018796-2410-2526-UA74100390000073425, № 0018794-2410-2526-UA74100390000073425, № 0018789-2410-2526-UA74100390000073425, № 0018791-2410-2526-UA74100390000073425, № 0018787-2410-2526-UA74100390000073425, № 0018786-2410-2526-UA74100390000073425 залишено без змін.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Відповідно до приписів ст. 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Порядок нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки регламентується ст. 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/ або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України).
До об'єктів житлової нерухомості належать будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки (пп. 14.1.129 п. 14.1 ст.14 ПК України).
Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПК України).
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України).
Відповідно до п. 10.3 ст. 10 ПК України питання щодо встановлення податку на майно, в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки вирішують місцеві ради в межах повноважень.
Згідно з положеннями п.266.5.1 п.266.5 ст. 266 ПК України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за квадратний метр бази оподаткування.
Підпунктом 266.6.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України передбачено, що базовий податковий (звітний період) дорівнює календарному року.
Підпунктом 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України передбачено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Відповідно до п. 12.5 ст. 12 ПК України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг або про внесення змін до таких рішень є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.
В силу вимог підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому цього підпункту, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПК України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
права на користування пільгою із сплати податку;
розміру ставки податку;
нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Контролюючий орган у відзиві на позовну заяву зазначає, що під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у позивача, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, обліковувалися об'єкти нерухомого майна: нежитлові приміщення, загальною площею 376,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлові приміщення (торгово-офісні приміщення А-2), загальною площею 143,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлове приміщення (котельня), загальною площею 222,3 кв. м, за адресою: АДРЕСА_3 ; виробнича будівля, загальною площею 321,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_4 .
Сторони не заперечують того, що позивач є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, разом з цим по різному тлумачать підстави для застосування при визначенні грошового зобов'язання за 2022 рік підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, у редакції Закону від 11 квітня 2023 року № 3050-IX, чинній з 06.05.2023.
Відповідно до п. 69.22. ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Інші перехідні положення Податкового кодексу України тимчасово положення статті 266 цього Кодексу застосовуються, з урахуванням таких особливостей:
за 2021 та 2022 податкові (звітні) роки не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та за об'єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та за об'єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації. При цьому, платники податку - юридичні особи протягом шести календарних місяців після місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відображаються зміни розміру податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за відповідний податковий період. Для платників податку - фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов'язання за період з 1 січня по 1 березня 2022 року.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 за № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі Перелік № 309).
Відповідно до Переліку № 309 ( п. 2.10), у 2022 році вся Чернігівська області у тому числі місто Чернігів у період із 24.02.2022 по 03.04.2022 включене до переліку територій активних бойових дій.
Враховуючи вказане та приписи пп. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України фізичні особи звільнені від сплати податку на нерухомість за 2022 рік за об'єкти нежитлової нерухомості, розташовані в місті Чернігові, за період із 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року.
Така редакція п. 69.22. ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Інші перехідних положень Податкового кодексу України діяла до 05.05.2023 та змінена у зв'язку зі змінами в редакції Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" №3050-IX, який набрав чинності 06.05.2023.
Водночас, треба зауважити, що відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави.
Згідно з Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Тобто, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тож, до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.
У зв'язку з чим, положення ПК України, застосовані податковим органом при нарахуванні податкових зобов'язань не можуть застосовуватися до правовідносин, що здійснені до набрання ними чинності, адже закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі відповідно положень статті 58 Конституції України, адже закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі відповідно положень статті 58 Конституції України.
З урахуванням правил дії закону в часі, з огляду на дату набуття чинності Законом № 3050-IX від 11.04.2023, яким змінено редакцію підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України (06.05.2023), який до цієї дати на час введення воєнного стану передбачав звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у випадку розташування такого майна на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, суд вважає, що за спірний період у позивача був відсутній обов'язок зі сплати податку.
При цьому суд враховує, що Чернігівською міською радою надано лист від 23.01.2025 № 115/2-01/вих/02/495/18/ вх/03 (вх. до Головного управління ДПС у Чернігівській області від 24.01.2025 № 951/5/25-01), яка як орган місцевого самоврядування є розпорядником відомостей, що обліковуються в Реєстрі пошкодженого майна (постанова КМУ від 13.06.2023 №624), відповідно до якого підтверджено факти пошкодження по об'єктам нерухомого майна:
- нежитлова будівля, що розташована за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2689174774100), власник ОСОБА_1 - занесено до РПЗМ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , категорія пошкоджень І.b «Наявні незначні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, але без порушення вимог щодо механічного опору та стійкості за граничним станом першої та другої групи, пошкодження 21-40%»;
- нежитлова будівля, що розташована за адресою АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1009177074101), власник ОСОБА_1 - занесено до РПЗМ реєстраційний номер OHM - 03.07.2023-147793, категорія пошкоджень І.b «Наявну незначні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, але без порушення вимог щодо механічного опору та стійкості за граничним станом першої та другої групи, пошкодження 21-40%»;
-нежитлова будівля, що розташована за адресою АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1009191274101), власник ОСОБА_1 - занесено до РПЗМ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , категорія пошкоджень І.b «Наявні незначні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, але без порушення вимог щодо механічного опору та стійкості за граничним станом першої та другої групи, пошкодження 21-40%»;
- нежитлова будівля, що розташована за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1009210974101), власник ОСОБА_1 - занесено до РПЗМ, реєстраційний номер ОНМ - 03.07.2023-147657, категорія пошкоджень І.b «Наявні незначні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, але без порушення вимог щодо механічного опору та стійкості за граничним станом першої та другої групи, пошкодження 21-40%».
Отже, застосування відповідачем Закону № 3050-ІХ до правовідносин, які виникли у 2022-2023 році, не відповідає принципу правової визначеності, складовою якого є принцип легітимних очікувань, який має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування чинних норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій.
Отже, до спірних правовідносини стосовно сплати податку за 2022 та 2023 роки слід застосовувати положення чинного на час їх виникнення п. п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, яким фактично було звільнено фізичних осіб від сплати податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що розташовані на відповідних територіях.
У рішенні ЄСПЛ від 20 січня 2012 року у справі "Рисовський проти України" підкреслено особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (пункт 70).
За практикою ЄСПЛ, яка сформувалася з питань імперативності правил про прийняття рішення на користь платників податків, у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справа "Серков проти України", заява № 39766/05, пункт 43).
При ухваленні цього рішення Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04), згідно з якою з огляду на усталену практику, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) N 303-A, пункт 29).
За змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Таким чином, судом вивчені і інші аргументи, однак вони є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, адже вищенаведених висновків суду не спростовують.
За змістом статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на встановлені у справі обставини та приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Положеннями ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, на користь позивача підлягає стягненню, сплачений ним при поданні позовної заяви, судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 07.04.2025 № 0018795-2410-2526-UA74100390000073425; № 0018790-2410-2526-UA74100390000073425; № 0018799-2410-2526-UA74100390000073425, № 0018793-2410-2526-UA74100390000073425; № 0018798-2410-2526-UA74100390000073425; № 0018797-2410-2526-UA74100390000073425, № 0018788-2410-2526-UA74100390000073425, № 0018796-2410-2526-UA74100390000073425, № 0018794-2410-2526-UA74100390000073425, № 0018789-2410-2526-UA74100390000073425, № 0018791-2410-2526-UA74100390000073425, № 0018787-2410-2526-UA74100390000073425, № 0018786-2410-2526-UA74100390000073425.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп), сплачений відповідно до квитанції від 08.08.2025.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_5 рнокпп НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області відокремлений підрозділ Державної податкової служби України вул. Реміснича, 11,м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14000 код ЄДРПОУ 44094124.
Повний текст рішення виготовлено 02 грудня 2025 року.
Суддя І.І. Соломко