01 грудня 2025 року справа № 580/3069/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Паламаря П.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання - Трегулова Б.Л.,
представника позивача - Чакалова Р.К.(за ордером),
представника відповідача - Басана Д.С. (за посадою),
розглянувши у порядку загального позовного провадження в залі суду в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Делікат Ритейл» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ “Делікат Ритейл» (18000, м. Черкаси, вул. Університетська, 25) з позовною заявою до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (02068, м. Київ, вул. Кошиця, 3) в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.11.2024 №2296/ж10/31-00-07-05-01-24, №2295/ж10/31-00-07-05-01-24, №2297/ж10/31-00-07-05-01-24.
31.03.2025 ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
30.06.2025 продовжено термін проведення підготовчого провадження.
08.10.2025 поновлено провадження у справі, зупиненого на підставі ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 28.07.2025.
08.10.2025 закрито підготовче провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що фактична перевірка проведена за відсутності правових підстав для її проведення, згідно норм ПК України. Наголошено, що позивачем не здійснювалася реалізація товарів без фіскальних чеків та зазначення коду УКТЗЕД, а актом перевірки не зафіксовано відсутність ведення обліку товарних запасів за місцем зберігання або реалізації. З урахуванням надання позивачем до заперечень на акт перевірки всіх документів.
В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, додатково наголосивши, що фіскальний чек з контрольної закупки без зазначення коду УКТЗЕД не надано, а також вказав про вихід контролюючого органу за межі перевірки.
Відповідачем до суду подано письмовий відзив на адміністративний позов, з проханням відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що призначення перевірки зумовлено здійсненням функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, що є самостійною підставою, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки. Податковий орган, у наказі про призначення перевірки, виклав підстави проведення перевірки - з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування обігу пального, у зв'язку із чим доводи позивача щодо протиправності наказу у зв'язку з відсутністю зазначення в ньому посилань на фактичні підстави для проведення перевірки, вважає безпідставними. Вказано, що станом на початок проведення фактичної перевірки позивач, на вимогу контролюючого органу, не підтвердив походження обліку алкогольних напоїв, які знаходились в реалізації магазину, що був об'єктом перевірки, зокрема на письмовий запит не надав накладні на товар, в тому числі на внутрішнє переміщення товару, про що складено відповідний акт про ненадання документів. Наголошено, що в ході проведення перевірки на місці проведення готівкових розрахунків було проведено перерахунок готівкових коштів, внаслідок чого було встановлено надлишкову суму коштів, яка не була проведена через реєстратор розрахункових операцій та, відповідно, не була відображена у денному звіті РРО/ПРРО, сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків - 21442,5 грн. та сума коштів, яка зазначена у денному звіті «Х» реєстратора розрахункових операцій (ПРРО фіскальний №4000388349) - 21037,40 грн. Невідповідність (надлишок) суми готівкових коштів, яка не була проведена через РРО/ПРРО становила 405,10 грн., чим порушено п.1 п.2 ст. 3 Закону №265. Також встановлено, що суб'єкт господарювання 11.10.2024 року, проводив розрахункові операції через РРО з фіскальним номером 400047772 з порушенням використання режиму попереднього програмування, а саме не зазначено вірний код УКТ ЗЕД при реалізації підакцизного товару - пива «Hike Blanshe» ТМ «Оболонь» залізна банка 0,5 л. на суму 20,00 грн згідно чеку NwsyuFasFko8 від 11.10.2024 о 14 год.07 хв. зазначено код УКТ ЗЕД 2203000100, а накладній зазначений код УКТ ЗЕД 2203000900, чим порушено п.11 ст.3 Закону №265.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи викладені у відзиві та просив відмовити у задоволенні адміністративному позові.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Делікат Ритейл» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа з 26.03.2019, код ЄДРПОУ 42908375, з 26.03.2019 перебуває у відповідача на обліку як платник податків.
10.10.2024 Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків видало наказ №490/ж1 “Про проведення фактичної перевірки», відповідно до якого на підставі підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, доручено провести фактичну перевірку ТОВ “Делікат Ритейл» за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 52 з 10.10.2024 тривалістю 10 діб.
11.10.2024 посадовими особами контролюючого органу вручено запит про надання документів, що підтверджують облік та походження товарних запасів (накладні на товари, що знаходиться на реалізації в тому числі внутрішнє переміщення; договір оренди; ліцензії з додатком; накази на призначення працівників на роботу) в термін до 14 год 00 хв. 11.10.2024.
Згідно відмітки, проставленої у вказаному запиті, його вручено - об 11 год. 20 хв.
На вказаний запит позивач надав відповідь за вих. №11/10 від 11.10.2024, яким повідомив, що за такий короткий проміжок часу неможливо надати усі запитувані документи, оскільки більшість документів відсутні в приміщенні магазину (наприклад накази на призначення працівників, трудові договори тощо) і їх обсяг є досить значним. Товариство зазначило, що в магазині дуже багато різних позицій товару, а тому віднайти і надати за декілька годин усі первинні документи на такий товар просто неможливо. Тому, необхідний додатковий час. Надано інвентаризаційний опис на 11.10.2024 на суму 511931,24грн., накази про прийняття на роботу працівників, видаткові накладні в кількості 18 шт., ліцензії, ТТН №68397.
11.10.2024 посадовими особами контролюючого органу складено акт про ненадання документів, що підтверджують походження товару та його облік за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 52.
За наслідками здійснення фактичної перевірки, складено Акт від 11.10.2024 зареєстрованого 14.10.2024 №2351/ж5/31-00-07-05-01-19/42908375, в якому зазначено, що в ході перевірки встановлено продаж через РРО з порушенням використання режиму попереднього програмування, а саме не зазначено вірний код УКТ ЗЕД при реалізації підакцизного товару - пива «Hike Blanshe» ТМ «Оболонь» залізна банка 0,5 л. на суму 20,00 грн згідно чеку NwsyuFasFko8 від 11.10.2024 о 14 год. 07 хв. зазначено код УКТ ЗЕД 2203000100, а накладній зазначений код УКТ ЗЕД 2203000900, чим порушено п. 11 ст. 3 Закону №265. Продаж необлікованих товарів, оскільки порушено порядок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на загальну суму 261758,45грн. (акти зняття залишків) і ненаданням накладних, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу в порушення п. 1, 2, п. 12 статті 3 Закону України від Закону України від 27.02.2023 № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями та п. 85.2 ст.85 Податкового кодексу України.
23.10.2024 ТОВ “Делікат Ритейл» подало до відповідача заперечення № 23/3 на Акт фактичної перевірки від 11.10.2024 із переліком документів загальною кількістю 916 арк. (Опис вкладення з відміткою АТ “Укрпошта»).
Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків розглянуло заперечення, однак залишило висновки фактичної перевірки, викладені у акті перевірки, без змін.
На підставі вказаного акту перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 15.11.2024:
-№ 2296/ж10/31-00-07-05-01-24 на суму штрафних санкцій 261758,45грн;
-№ 2297/ж10/31-00-07-05-01-24 на суму штрафних санкцій 1020грн;
-№ 2295/ж10/31-00-07-05-01-24 на суму штрафних санкцій у розмірі 5100грн.
Рішенням ДПС України про результат розгляду скарги від 10.02.2025 №3862/6/99-00-06-03-02-06, скаргу ТОВ “Делікат Ритейл» залишено без задоволення, а спірні ППР без змін.
Позивач вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся до суду.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані, зокрема, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 (далі - Закон № 265/95-ВР), Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі - Положення № 13).
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до абзацу 1 пункту 75.1, підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки визначено статтею 80 ПК України.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Згідно пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: 80.2.1. у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів; 80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; 80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування; 80.2.4. неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками; 80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального; 80.2.6. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3; 80.2.7. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Щодо виявленого порушення, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Суд встановив, що підставою для висновків відповідача про реалізацією позивачем товару, який не облікований за місцем реалізації та зберігання, стало ненадання документів про походження товару, що знаходився у реалізації у ході перевірки, на 11.10.2024 на суму 261758,45грн.
Суд зазначає, що в ході перевірки, 11.10.2024 посадові особи контролюючого органу, згідно запиту про надання документів, встановили термін для подання документів до 14 год. 00 хв. 11.10.2024. При цьому, згідно відмітки, проставленої у вказаному запиті, його вручено об 11 год. 20 хв.
Таким чином, посадові особи контролюючого органу надали платнику податків три години для подання первинних документів, що підтверджують походження товарних запасів (тобто, договори на поставку товару, видаткові накладні, ТТН та інше).
Суд зазначає, що надання такого об'єктивно значного обсягу документів у такий стислий строк, за наявної можливості надати платнику податків більш реальний для виконання строк (період перевірки з 10.10.2024 до 20.10.2024) може свідчити про порушення посадовими особами принципів обґрунтованості та пропорційності, передбачених ст. 2 КАС України, оскільки відповідач не сприяв позивачеві у можливості надання ним необхідних документів.
Варто зазначити, що у відповідь на запит посадових осіб контролюючого органу про надання документів, листом від 11.10.2024 повідомлено посадових осіб, що за такий короткий проміжок часу неможливо надати усі запитувані документи. Натомість, державні інспектори не врахували зазначені обставини та склали Акт про ненадання документів, що підтверджують походження товару та його облік за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 52.
З урахуванням зазначеного, неподання позивачем переліку документів протягом встановленого строку, що є об'єктивно, недостатнім для підготовки та подання запитуваних документів вказує на передчасність висновку контролюючого органу про те, що перелік товару, який перебував у реалізації був необлікованим.
Суд врахував, що 23.10.2024 ТОВ “Делікат Ритейл» подало до відповідача заперечення № 23/3 на акт фактичної перевірки від 11.10.2024 із переліком документів загальною кількістю 916арк.
Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків розглянуло заперечення № 23/3 та залишило висновки фактичної перевірки, без змін.
Відповідно до акту обстеження адміністративної будівлі від 01.11.2024 за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиця, 3 в якому зазначено, що внаслідок затоплення приміщення, “повністю промокли 6 коробок з копіями документів, що були надані разом з запереченнями до матеріалів перевірок ТОВ “Делікат Ритейл».
Аналіз змісту зазначеному у акті обстеження адміністративної будівлі від 01.11.2024 вказує на те, що відповідач не здійснював аналіз наданих позивачем до заперечення документів.
Підпунктом 86.7.1 пункту 86.7 статті 86 ПК України встановлено, що акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.
Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 86.7.4 пункту 86.7 статті 86 ПК України під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень: встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до цього пункту письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини); досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини), пом'якшують або звільняють від відповідальності; досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; визначає розмір грошових зобов'язань та/або суму зменшення бюджетного відшкодування та/ або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, та/або суму зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, а також необхідність надсилання (вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 86.7.5 пункту 86.7 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п'яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.
Суд зазначає, що не здійснення аналізу наданих позивачем до заперечення переліку документів вказує на недотримання вищевказаних положень ПК України, що призводить до необґрунтованості висновків про порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.
За таких обставин, суд доходить висновку, що ППР № 2296/ж10/31-00-07-05-01-24 є протиправним.
При чому, суд звернув увагу щодо відсутності порушення (ненадання контролюючому органу документів).
З огляду на вищевказані висновки суду про надання посадовими особами контролюючого органу строку, що є об'єктивно, недостатнім для підготовки та подання запитуваного обсягу документів суд також доходить висновку про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій за порушення п. 85.2 ст. 85 ПК України.
Крім того, відповідач не довів допущення позивачем порушення п. 85.2 ст. 85 ПК України.
З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що 2297/ж10/31-00-07-05-01-24 є протиправним.
Щодо правомірності ППР №2295/ж10/31-00-07-05-01-24, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
За правилами п. 11 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Отже, суб'єкти господарювання мають обов'язок при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій / ПРРО/ для підакцизних товарів із використанням режиму програмування та зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Відповідальність згідно з п. 7 ст. 17 Закону №265/95-ВР настає виключно у випадку проведення розрахункових операцій без використання режиму програмування, який передбачає зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Тобто, вказаним пунктом встановлена відповідальність саме за проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості. Зазначене порушення є самостійним і не пов'язане із відсутністю у фіскальних чеках обов'язкових реквізитів, визначених Положенням №13.
У постанові від 02.02.2023 по справі №500/6845/21 Верховний Суд сформулював такий правовий висновок: Пункт 7 статті 17 Закону №265/95-ВР установлює відповідальність за проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості. Зазначене порушення є самостійним і не пов'язане з відсутністю у фіскальних чеках обов'язкових реквізитів, визначених Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерством фінансів України від 21.01.2016 №13.
Під час перевірки не перевірялося використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Як вбачається з поданого відзиву, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивача притягнуто до відповідальності на підставі п. 7 статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення п. 11 ст.3 Закону України №265/95-ВР, оскільки в ході проведення перевірки встановлено реалізацію пива «Hike Blanshe» ТМ «Оболонь» залізна банка 0,5 л. на суму 20,00 грн згідно чеку NwsyuFasFko8 від 11.10.2024 о 14 год.07 хв. зазначено код УКТ ЗЕД 2203000100, а в накладній зазначений код УКТ ЗЕД 2203000900.
Однак, згідно п.п. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України код товару згідно УКТЗЕД для пива визначено 2203000100.
Суд також звернув увагу, що безпосередньо в акті фактичної перевірки (на підставі якого було винесене податкове повідомлення-рішення) взагалі нічого не зазначено про реалізацію позивачем пива Hike Blanshe» ТМ «Оболонь» залізна банка 0,5 л. на суму 20,00 грн. - проведення контрольної закупки.
Таким чином, акт фактичної перевірки не містять відомостей про конкретні факти виявлених порушень п. 11 ст. 3 Закону України №265/95-ВР під час реалізації позивачем алкогольних напоїв. Тобто безпосередньо під час проведення фактичних перевірок працівниками податкового органу відповідні порушення не фіксувалися, що, в свою чергу, свідчить про безпідставність застосування відносно позивача штрафних санкцій за порушення п. 11 ст. 3 Закону України №265/95-ВР.
За таких обставин, суд також доходить висновку, що вказане ППР є протиправним.
Щодо процедури проведення перевірки, суд зазначає таке.
Аналіз пункту 80.2 статті 80 ПК України свідчить про те, що здебільшого підстави, передбачені у відповідних підпунктах цієї норми, встановлюють лише єдину передумову для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків вимог законодавства у певній сфері, яка і є фактичною підставою для проведення перевірки.
Однак, підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України таких встановлює дві: (1) наявність та/або отримання певної інформації; (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у відповідній сфері.
Саме тому цей підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України має істотну особливість у його застосуванні порівняно з іншими підпунктами цієї норми, яка і зумовлює висновок про те, що саме лише посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України у рішенні про проведення перевірки не є мінімально достатнім обсягом інформації, яка має відображатися у наказі відповідно до абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки.
Оскільки підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки, то у наказі про призначення перевірки контролюючий орган поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення зобов'язаний відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності). Відображення такої фактичної підстави не обов'язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.
Тобто, у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен щонайменше зазначити про “наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення» або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен саме про це зазначити. Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України має це відобразити у вищезазначений спосіб.
Саме такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки. Таке інформування про фактичну обставину має бути наведено саме серед підстав для проведення перевірки, тобто перед резолютивною частиною наказу. У разі, якщо наказ відповідає вимогам щодо відображення у ньому мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстави для проведення перевірки, такий наказ не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства. Як наслідок, такий наказ не можна вважати протиправним, оскільки його недоліки в розумінні статті 81 ПК України не є настільки значущими, що ставлять під загрозу можливість реалізації платником податків своїх прав.
Розкриття змісту та деталізації фактичної обставини, яка стала приводом для прийняття рішення про проведення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України (до прикладу, щодо якого саме факту отримана інформація або ж у якій сфері можливі порушення, їх характер і докази на підтвердження) відповідала б більш високим стандартам правової визначеності та більш повно б забезпечувала розуміння суб'єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення.
Такий висновок Верховний Суд виклав у постанові від 28 травня 2024 року у справі № 280/1431/23.
Суд зазначає, що наказ Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 10.10.2024 “Про проведення фактичної перевірки», містить посилання виключно у вигляді нумераційного позначення (на підставі підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України), однак не відображає конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності).
Посилання представника відповідача на висновки Верховного Суду у постанові від 26 березня 2024 року у справі № 420/9909/23 суд відхиляє з огляду на те, що згідно позиції Великої Палати Верховного Суду, сформульованої у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду (постанова Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №640/18475/20).
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 9, 14, 242-245, 255, 295, 370 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 15.11.2024 №2296/ж10/31-00-07-05-01-24, №2295/ж10/31-00-07-05-01-24, №2297/ж10/31-00-07-05-01-24.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44082145) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Делікат Ритейл» (код ЄДРПОУ 42908375) витрати зі сплати судового збору в сумі 4018 (чотири тисячі вісімнадцять) грн 18 коп.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Суддя Петро ПАЛАМАР
Повний текст рішення виготовлено 03.12.2025