03 грудня 2025 року справа № 580/12108/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової за участі секретаря судового засідання Д.О.Сніцар розглянув у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу №580/12108/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, ухвалив рішення.
І. ПРОЦЕДУРА / ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ
30.10.2025 вх.№54082/25 представник позивача - адвокат Дзісь А.Р. у позовній заяві просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, виходячи із 8 (восьми) мінімальних пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію починаючи з 23.09.2025 в розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, урахувавши всі передбачені законодавством підвищення і доплати, та з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою від 03.11.2025 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження. Відповідно до ч.2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України. Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.258 КАС України). Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом не здійснюється.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обґрунтуванні позивач зазначає, що має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 1) та особи з інвалідністю ІІ групи, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ (далі - Закон №796-XII). Позивач вважає, що згідно з рішенням Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 відповідно до ст. 54 Закону №796-XII має право на отримання пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, тому 23.09.2025 представник позивача - адвокат звернувся із заявою про перерахунок до територіального органу ПФУ, керуючись Законом України “Про звернення громадян». Відповідач листом від 22.10.2025 №11329-11004/Б-02/8-2300/25 з покликанням на Закон України “Про звернення громадян» повідомив про відсутність підстав для повного задоволення заяви представника позивача. Позивач не погодився із змістом відмови, звернувся до суду для захисту права на повагу мирно володіти майном у контексті очікувань за сформованої позиції Конституційним Судом України та Верховним Судом щодо врахування висновків під час адміністративної процедури.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Відповідач позов не визнав, подав до суду 07.11.2025 вх. №55598/25 відзив на позовну заяву, де зазначив, що підстави для проведення обчислення пенсії позивачу відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону №796-ХІІ у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відсутні, позаяк адвокатський запит в розумінні чинного законодавства не може вважатись заявою про перерахунок пенсії за формою, встановленою Порядком. У межах спірних правовідносин представник позивача адвокат Дзісь А.Р. скористався професійним правом та звернувся до пенсійного органу із адвокатським запитом, однак, враховуючи вищевказані приписи, лише звернення із запитом не може слугувати підставою для здійснення перерахунку пенсії позивача. У відповідь на запит Головне управління в листі від 22.10.2025 №11329-11004/Б-02/8-2300/25 надало роз'яснення про відсутність правових підстав для перерахунку пенсії. Відповідь носить інформативний характер та не свідчить про відмову у перерахунку пенсії, позаяк у межах спірних правовідносин відсутнє належне звернення за перерахунком відповідно до Порядку, тому просить у задоволенні позову відмовити.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суд встановив, що позивач перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію відповідно до Закону України від від 9 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), що призначена з дотриманням вимог відповідно до Закону №796-XII як потерпілій від наслідків Чорнобильської катастрофи (категорія 1) та особи з інвалідністю 2 групи.
23.09.2025 представник позивача - адвокат звернувся із заявою довільної форми (без урахування вимог встановлених для пенсіонера Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій) до відповідача - органу ПФУ про перерахунок пенсії позивачу, керуючись Законом України “Про звернення громадян»; у додатках надані документи притаманні, зокрема, для адвокатського запиту: копія ордера, копія свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю, згода адвоката на обробку відповідачем персональних даних.
22.10.2025 №11329-11004/Б-02/8-2300/25 відповідач листом з покликанням на Закон України “Про звернення громадян» роз'яснив про відсутність правових підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_2 , який особисто не звертався із заявою за встановленою формою з наданням додатків згідно з Порядком 22- 1; надав запитувану адвокатом інформацію.
Розглянувши подані документи і матеріали, перевіривши повідомлені аргументи щодо обставин справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з огляду на таке.
V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Відповідно до ст.40 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон № 875-XII) конкретні умови і порядок пенсійного забезпечення і надання допомоги та інших соціальних послуг визначаються законодавством про пенсійне забезпечення в Україні і актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань. Згідно із ст.39 Закону № 875-XII особа з інвалідністю має право вибору конкретного виду соціальної допомоги. Особа з інвалідністю може відмовитися від того чи іншого виду соціальної допомоги, якщо вона не повною мірою відповідає її потребам. У такому разі особа з інвалідністю вправі самостійно вирішувати питання про забезпечення себе конкретним видом допомоги за рахунок власних коштів з урахуванням компенсації вартості аналогічного виду допомоги, що надається державним органом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності унаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно із ст. 54 Закону України 796-ХІІ пенсія по інвалідності, що настала унаслідок каліцтва чи захворювання унаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, що визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тисяч карбованців. Частину третю статті 54 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(І)/2024 від 03.04.2024 (частина третя статті 54 утрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами.
В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала унаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: для I групи інвалідності - 6000 гривень; для II групи інвалідності - 4800 гривень; для III групи інвалідності - 3700 гривень; для дітей з інвалідністю - 3700 гривень.
Розміри пенсії відповідно до ч. 3 ст. 54 Закону №796-ХІІ, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону №1058-IV. Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала унаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника унаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.5 ст.45 Закону України №1058-VI документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Цей строк може бути продовжений за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які належать загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1). Відповідно до абз.1 розділу І Порядку 22-1 у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1 подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб. Згідно з п.4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжений за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів. Рішення про перерахунок пенсії переглядається на найбільш вигідних умовах відповідно до абзаців першого-третього частини четвертої статті 42 Порядоку №22-1.
За загальним правилом, визнання таким, що втратив чинність, акта законодавства чи його скасування не поновлює дію актів, що ним скасовані або визнані такими, що втратили чинність; дія акта законодавства поновлюється шляхом прийняття аналогічного акта або нового акта, що містить спеціальну норму про відновлення дії попереднього акта та визначення спеціального порядку такого відновлення (окремі думки судді Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 240/4937/18 та від 27 грудня 2019 року у справі № 160/8324/19, а також постанови Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі № 807/1332/17, від 22 квітня 2019 року у справі № 820/601/17, від 19 березня 2019 року у справі № 591/2813/17, від 22 квітня 2019 року у справі № 820/601/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 804/215/18, від 23 жовтня 2019 року у справі № П/811/112/17 та від 25 травня 2022 року у справі № 420/2407/21 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/117889743).
Постанова ВС у справі №240/1121/24 адміністративне провадження № К/990/33477/24 надіслана судом в ЄДРСР: 11.12.2024, зареєстрована 12.12.2024, забезпечено надання загального доступу: 12.12.2024, дата набрання законної сили: 10.12.2024 (ЄДРСР 123697656); окремі думки висловили: суддя Берназюк Я.О. - ЄДРСР 123917014, суддя Стародуб О.П. - ЄДРСР 123869529. Верховний Суд у постанові від 31.01.2025 у справі № 240/1126/24 ЄДРСР 124846905 зазначив: враховуючи висновки Верховного Суду у постанові від 10.12.2024 у справі № 240/1121/24, позивач має право на отримання пенсії, передбаченої статтею 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону № 230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. У п.75 ВС вказав: Конституційний Суд України зауважив, що у разі не приведення нормативного регулювання, встановленого статтею 54 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала унаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим рішенням через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, застосуванню підлягатиме частина четверта статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР. У абзаці другому резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 03.04.2024 № 4-р(I)/2024 передбачено, що частина 3 статті 54 Закону України № 796-XII зі змінами, внесеними Законом України № 1584-ІХ, визнана неконституційною, втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022 зі змінами.
Верховний Суд у справі №640/16224/19 (провадження №К/9901/22967/20) зауважує, що як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки, що викладені у постановах Верховного Суду. Згідно частини 5 статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, що застосовують у діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України “Про адміністративну процедуру» висновки про застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх адміністративних органів, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Згідно зі ст.3 Закону України від 02 жовтня 1996 р. № 393/96-ВР “Про звернення громадян» заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення (ст.15 Закону № 393/96-ВР). Відповідно до ст.12 Закону України від 02 жовтня 1996 р. № 393/96-ВР “Про звернення громадян» дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільним процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, Кодексом адміністративного судочинства України, законами України “Про судоустрій і статус суддів», “Про доступ до судових рішень», “Про запобігання корупції», “Про виконавче провадження», “Про адміністративну процедуру». Якщо вирішення питань, порушених у заявах (клопотаннях) і скаргах громадян, належить до предмета регулювання Закону України “Про адміністративну процедуру», вони розглядаються у порядку, встановленому зазначеним Законом України.
Відповідно до Закону України “Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 р. № 2073-IX (далі - Закон № 2073) адміністративний орган розглядає і вирішує справи, віднесені до його відання законом (предметна компетенція) (ч.1 ст.21 Закону № 2073). Адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб'єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації (п.1 ч.1 ст.2 Закону № 2073). У науково-практичному коментарі до Закону № 2073 зазначено: принципи добросовісності та розсудливості корелюються насамперед з п.5 та п.6 частини 2 ст.2 КАС України як критеріями для оцінки правомірності рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
У справі № 580/5382/22 ЄДРСР 110740077 за обставин, коли відповідач листом у відповідь на заяву повідомив у порядку Закону України “Про звернення громадян» про відсутність підстав для перерахунку пенсії, то суд апеляційної інстанції наголосив: втім жодного рішення за результатами розгляду заяви, як таке прямо передбачено правовими нормами, відповідачем прийнято не було.
Мотиви здійснення органами публічної влади власних повноважень мають відповідати мотивам, з якими ці повноваження були надані законом. Принцип “належного врядування» не має перешкоджати органам влади виправляти ненавмисні помилки, навіть ті, яких вони припустились унаслідок недбалості (АДМІНІСТРУВАННЯ І ВИ: Посібник - принципи адміністративного права у відносинах між особами та органами публічної влади / https://rm.coe.int/handbook-administration-and-you/1680a06311).
ВС у справі № 640/1873/22 ЄДРСР 112441883 зазначив: п.67 відповідно до додатку 1 до Порядку №22-1 заява про призначення/перерахунок пенсії, крім персональних даних особи, містить наступний розділ “прошу пенсію: призначити, перерахувати, поновити, перевести з одного виду на інший (непотрібне закреслити)»; п.68 заява про призначення (перерахунок, поновлення виплати раніше призначеної) пенсії не є зверненням у розумінні Закону № 393/96-ВР.
Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних документів передбачає, що державний орган сприяє заявнику, наскільки це практично можливо, ідентифікувати запитуваний офіційний документ (ч.1 ст.5).
Адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється. Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз'яснень положень законодавства (ч.1 ст.24 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Право бути почутим, або право голосу, є одним із ключових принципів процесуальної справедливості. Ним вимірюється повага до особи, до її гідності, причому не тільки під час якогось процесу. Цей принцип є важливим під час вирішення процедурних питань в управлінській сфері. Якщо право особи бути почутою не забезпечується, то не виконується й процесуальна справедливість, значить, будь-який акт чи дія органів публічної влади є нікчемними (М.Білак. З повагою до особи / https://zib.com.ua/ua/print/132873-osnovni_principi).
Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення порушеного права особи і вправі обрати найбільш ефективний захисту такого права, який відповідає характеру порушення з урахуванням обставин конкретної справи, однак, перебирання непритаманних суду повноважень суб'єкта владних повноважень неможливе за відсутності всіх умов, необхідних для втручання у дискреційні повноваження відповідного суб'єкта. Рішення, яке приймається суб'єктом владних повноважень у межах його дискреційних повноважень є правомірним лише за умови, що воно відповідає всім критеріям, що визначені частиною другою статті 2 КАС України (висновки ВС у справі №380/13558/21).
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
22.10.2025 №11329-11004/Б-02/8-2300/25 відповідач листом нелогічно/незрозуміло інформує адвоката, що “за результатом розгляду заяви територіальний орган ПФУ розглядає та не пізніше 10 днів з дня її надходження приймає рішення», проте не розмежовує обставин реагування на запит про отримання публічної інформації, адвокатський запит, заяву в інтересах персіонера під час надання правничої допомоги та заяву на бланку з дотриманням Порядку у контексті обробки відповідачем персональних даних та надання конфіденційної інформації з покликанням на Закон України “Про звернення громадян» без дотримання вимог Закону України “Про адміністративну процедуру».
Велика Палата Верховного Суду у постанові у справі № 686/23317/13-а від 16.01.2019 39 щодо розгляду адвокатського запиту, виходячи з правових норм Закону № 5076-VI зазначає, що адвокатський запит не є запитом, що направлений на отримання публічної інформації і може бути спрямований не лише до суб'єктів владних повноважень, але й до будь-якої юридичної особи з метою отримання необхідної адвокату інформації для надання правової допомоги клієнту. Наприклад, враховуючи правову природу адвокатського запиту, останній не є зверненням військовозобов'язаного щодо вирішення питань проходження служби (висновки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 7 листопада 2024 року у справі № 340/2502/23).
У триваючих правовідносинах суб'єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухилився від виконання обов'язків з метою сприяння саме пенсіонеру, в інтересах якого звернувся адвокат, для моделювання подальшої поведінки (триваюча протиправна бездіяльність, починаючи з дати звернення представника позивача) на підставі зрозумілої відповіді у формі рішення суб'єкта публічної адміністрації на запит/заяву представника Позивача, проте протиправних дій (з урахуванням наслідків згідно з п.3 ст. 5 КАС України - утриматися від таких дій) щодо відмови у пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області за відсутності здійсненого перерахунку пенсії позивачу суд не встановив, тому у цій частині позовної вимоги належить відмовити.
В окремій думці судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Коваленко Н.В. у справі № 580/460/24 (провадження № К/990/39094/24) на постанову Верховного Суду від 29 січня 2025 року вказано: територіальний орган Пенсійного фонду України уповноважений прийняти рішення щодо призначення / перерахунку пенсії лише за наявності повного переліку документів визначених Порядком.
У задоволенні вимоги зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, починаючи з 23.09.2025 в розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, урахувавши всі передбачені законодавством підвищення і доплати, та з урахуванням раніше виплачених сум належить відмовити як передчасній, позаяк у листі - відповіді адвокат поінформований про надання заяви пенсіонером з дотриманням Порядку 22-1.
Верховний Суд у постанові від 13.05.2024 у справі № 140/25972/23 ЄДРСР 119026325 вказав, що п.29 - позивач не довів суду, що він є непрацюючим пенсіонером; п.30 - позивач не звертався до відповідача із проханням нарахувати та виплатити, що свідчить про передчасність звернення позивача до суду з цим позовом.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом, не повинен виходити за межі цих вимог. Суд зв'язаний предметом і обсягом заявлених вимог (постанова Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 824/399/17-а).
Оскільки у заяві від 23.09.2025 представник позивач просив відповідача про перерахунок розміру основної пенсії, керуючись Законом України “Про звернення громадян» без покликання на підвищення та доплати відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (ІІ)/2021 на підставі ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що має становити 8 мінімальних пенсій за віком, то Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області протиправно не забезпечено з'ясування змісту звернення і обсягу прохання з огляду на надані до заяви додатки у контексті лише надання правничої допомоги адвокатом без покликання на Закон України “Про адміністративну процедуру» та/або Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо особливого порядку оформлення заяви пенсіонером для перерахунку пенсії з наданням відповідних додатків, що не є тотожним зверненню у розумінні Закону України “Про звернення громадян» на який покликається відповідач у листі від 22.10.2025 №11329-11004/Б-02/8-2300/25.
Якщо особа звертається до органу влади з проханням видати, оформити певний обов'язковий документ, призначити виплату, залучити до розгляду питання, здійснити перерахунок, рішення адміністративного органу стосовно якої/якого може негативно вплинути на інтереси заявника - такі правовідносини регулюються Законом України “Про адміністративну процедуру».
Вимоги у частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію починаючи з 23.09.2025 в розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, урахувавши всі передбачені законодавством підвищення і доплати, та з урахуванням раніше виплачених сум заявлені передчасно і задоволенню не належать у зв'язку із неналежним порядком звернення до адміністративного органу та розглядом заяви в інтересах позивача від 23.09.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області за відсутності наданого переліку Позивачем усіх доплат і надбавок згідно з власним розрахунком з покликанням на Закон України “Про звернення громадян» без урахування вимог ст.12 Закону № 393/96-ВР, позаяк не забезпечено право позивача бути почутим - не дотримана адміністративна процедура розгляду заяви позивача по суті з урахуванням ч.1 ст.5 Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних документів, а повідомлення листом від 22.10.2025 №11329-11004/Б-02/8-2300/25 не може слугувати належним реагуванням суб'єкта владних повноважень у сприянні позивачеві реалізувати права у сфері пенсійного забезпечення.
Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Для забезпечення виконання завдання адміністративного суду відповідно до ч.1 ст.2 КАС України щодо ефективного способу повного захисту порушеного права позивача знати і бути почутим та отримати мотивоване рішення адміністративного органу, суд доходить висновку про визнання протиправною бездіяльності відповідача під час розгляду заяви адвоката Дзіся Андрія Романовича від 23.09.2025 про перерахунок пенсії без розмежування сфери дії Законів України “Про звернення громадян», “Про адвокатуру та адвокатську діяльність», “Про адміністративну процедуру» та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути звернення з дотриманням принципів належного врядування адміністративним органом, вимог ст.12 Закону України “Про звернення громадян», Закону України “Про адміністративну процедуру», п.4.3 Порядку №22-1 та інших нормативно-правових актів з ухваленням мотивованого рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України під час часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Суд не включає до складу судових витрат, що належать розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору (особа з інвалідністю 2 групи), підстави для розподілу судового збору відсутні.
Керуючись ст.2, 90, 139, 242-246, 255, 258, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області під час розгляду заяви представника ОСОБА_1 від 23.09.2025 про перерахунок пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву представника ОСОБА_1 від 23.09.2025 про перерахунок пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Судові витрати не належать розподілу.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21.
Копію рішення направити сторонам справи:
позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області [вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538].
Рішення суду складене 03.12.2025.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА