03 грудня 2025 року справа № 580/9947/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової за участі секретаря судового засідання Д.О.Сніцар розглянув у письмовому порядку за правилами загального позовного провадження адміністративну справу №580/9947/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, ухвалив рішення.
І. ПРОЦЕДУРА /ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ
03.09.2025 вх.№44503/25 позивач у позовній заяві просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області під час проведення перерахунку пенсії станом на 01.03.2025 відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058 та Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" в частині збільшення пенсії за понаднормовий стаж роботи понад 20 років, відповідно до 4.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796, в розмірі 1% заробітку без застосування коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески та який враховується для обчислення пенсії за віком відповідно до ч.1 ст.27 Закону №1058;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області скасувати своє рішення 971090143255 від 03.07.2025 про перерахунок пенсії в частині збільшення пенсії за понаднормовий стаж роботи понад 20 років, відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796, в розмірі 1% від заробітку без застосування коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії за віком відповідно до ч.1 ст.27 ЗУ №1058, та прийняти нове рішення про перерахунок пенсії за віком в частині доплати за понаднормовий стаж роботи понад 20 років, відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796, в розмірі 1% від заробітку який враховується для обчислення пенсії за віком відповідно до ч.1 ст.27 Закону №1058, починаючи з 01.03.2025, та її виплату з врахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 29.10.2025 прийнята позовна заява до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідно до ч.2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України. Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.258 КАС України). Згідно з ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом не здійснюється.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обґрунтуванні позовних вимог зазначається, що позивач отримує пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому має діяти ст. 56 Закону № 796-XII, у зв'язку із чим перерахунок пенсії позивача повинен (на думку позивача) здійснюватися за кожен повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік. 10.03.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про перерахунок пенсії, проте відповідач (на думку позивача) протиправно відмовив. Редакція ч.2 ст.56 Закону №796-XII до 11.10.2017 передбачала пільгове нарахування понаднормового стажу без умови призначення пенсії згідно з ч.2 ст.27 Закону № 1058 - IV (за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом - відповідно до цього Закону).
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Відповідач позовні вимоги не визнає, надав до суду 12.11.2025 вх.№56398/25 відзив на позовну заяву, де просив у задоволенні позову відмовити повністю. Законом № 1058-ІV та Порядком № 22-1 визначений порядок звернення особи за призначенням/перерахунком пенсії, перелік необхідних документів, процедуру прийняття та розгляду документів необхідних для призначення/ перерахунку пенсії. Недотримання особою чинних законодавчих норм (направлення заяви у довільній формі у порядку Закону України “Про звернення громадян» № 393/96-ВР) не породжує у органів Пенсійного фонду України юридичного обов'язку для перерахунку пенсії. Органи ПФУ не приймали розпорядчого документу у вигляді індивідуального акту про відмову у перерахунку пенсії, позаяк від позивача не надходила відповідна заява на встановленому бланку з додатками, що була би оформлена згідно Порядку № 22-1. Лист Головного управління є роз'яснювальним та інформаційним - скерований позивачу відповідно до вимог Закону № 393/96-ВР для сприяння у моделюванні подальшої поведінки не є індивідуальним актом (рішення) суб'єкта владних повноважень. Відповідач зазначає про непорушені права Позивача.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суд встановив, що позивач перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), що призначена зі зниженням пенсійного віку згідно статті 55 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII), як особі, яка постійно проживала на території посиленого радіоекологічного контролю.
Позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії із збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років відповідно до пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ, в редакції, чинній до 01.10.2017.
07.04.2025 відповідач листом №3559-2758/3-02/8-2300/25 повідомив що проведення перерахунку пенсії згідно ст. 56 Закону № 796-ХІІ можливе тільки у разі призначення пенсії на умовах ч.2 ст. 27 Закону №1058-IV, тому відсутні підстави для його проведення. Згідно з частиною 1 ст.27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається з урахуванням тривалості страхового стажу та обчисленої в установленому порядку заробітної плати особи.
Спірним і цій справі є тлумачення сторонами підстав щодо права позивача на отримання надбавки за понаднормативний стаж відповідно до ч.2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ за відсутності іншого волевиявлення, окрім заяви про призначення пенсії зі зниженням віку, що не надана Позивачем до адміністративного позову.
Розглянувши подані документи, перевіривши аргументи щодо обставин справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, також достатність і взаємний зв'язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити з огляду на таке.
V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Верховний Суд у справі № 640/11938/20ЄДРСР 96833075 щодо індивідуального акта-роз'яснення зазначив: відповідь, викладена у листі, містить правову позицію суб'єкта владних повноважень з конкретного кола питань, носить інформаційний характер та не створює для позивача чи інших осіб певних правових наслідків, відповідно, не порушує права та інтереси позивача.
Верховний Суд у постанові від 18.07.2019 у справі №826/2426/16 (ЄДРСР 83104634) зазначив, що листи-це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон № 796-ХІІ. У первісній редакції Закону № 796-ХІІ передбачалося, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю (стаття 47). Відповідно до ст.53 Закону № 796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку. Згідно із ст.55 Закону № 796-ХІІ передбачені пільги з обчислення середньомісячного заробітку, надаючи право тим, хто звернувся за пенсією, брати середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії за будь-який період із 12 місяців роботи на територіях радіоактивного забруднення.
Законом України “Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 19.12.1991 № 2001-XII, що набрав чинності 15.02.1992, Закон № 796-ХІІ викладений в новій редакції, відповідно до якої закріплені правила про надання особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсій із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій (стаття 55). Згідно із ст.56 Закону № 796-ХІІ в зазначеній редакції встановлені пільги щодо обчислення стажу роботи (служби): час роботи (служби) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС зараховувався до трудового стажу, до вислуги років: до 1 січня 1988 року - у потрійному, а з 1 січня 1988 по 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (у тому числі за списком №1); з 1 січня 1993 року та надалі пільги з обчислення стажу роботи у зоні відчуження визначалися Кабінетом Міністрів України. Згідно з п.2 ст. 56 передбачалося, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI, що набрав чинності з 01.10.2011, внесені зміни і доповнення в пенсійне законодавство, у тому числі в абзац перший частини першої статті 55 Закону №796-ХІІ слова “для одержання державних пенсій» замінено словами і цифрами “статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017№ 2148-VIII, що набрав чинності 11.10.2017, внесені зміни до законодавчих актів України, у тому числі і до Закону №796-ХІІ, зокрема: абзац перший частини першої статті 55 викладений у такій редакції: особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу; у статті 56 пункт 2 доповнений словами і цифрами “у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно з частиною другою статті 27 Закону № 1058-IV, що набрав чинності 01.01.2004, і в первісній і в чинній редакції передбачено: за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. Частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 40 Закону № 1058-IV в первісній редакції передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. Абзацом четвертим цієї ж частини було визначено, що для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 Закону № 1058-IV, заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини. Абзацом першим частини першої статті 40 Закону № 1058-IV в чинній редакції передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або у разі, якщо страховий стаж, починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Абзац четвертий цієї частини залишився незмінним і передбачає, що для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 № 1058-IV заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
До набрання чинності Законом № 1058-IV (до 01.01.2004) порядок обчислення пенсії із заробітної плати передбачений Законом України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII. Згідно із ст.19 Закону № 1788-XII, у редакції з дати прийняття і до 01.01.2004, пенсії за віком призначаються у розмірі 55 % заробітку (стаття 64), але не нижче мінімального розміру пенсії. За кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшується на 1 % заробітку, але не менш як на 1 % мінімального розміру пенсії. Працівникам, зайнятим на роботах, передбачених пунктом а статті 13 і статтею 14 цього Закону, за кожний рік роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах, пенсія збільшується на 1 % заробітку.
Відповідно до ст.64 Закону № 1788-XII у відповідній редакції пенсії обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, що визначається відповідно до статей 65-67 цього Закону, що громадяни одержували перед зверненням за пенсією. До 04.11.1997 діяло правило про те, що кожна наступна частина заробітку враховувалася у такому розмірі: у межах п'ятого мінімуму заробітної плати - 85 %, шостого - 70 %, сьомого - 55 %, восьмого - 40 %, дев'ятого - 25 %, десятого - 15 % (одержаний таким чином заробіток вважався заробітком, з якого обчислена пенсія).
Відповідно до ч.2 ст.27 Закону № 1058-IV є можливість особі скористатися своїм правом на те, щоб частину розміру її пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, було визначено відповідно до раніше діючого законодавства, тобто із відсоткового відношення до заробітку, позаяк згідно із Законом від 03.10.2017 № 2148-VIII, що набрав чинності 11.10.2017, пункт 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ доповнений словами і цифрами у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Конституційний Суд України у п.3 резолютивної частини Рішення від 25.01.2012 № 3-рп/2012 вказав, що в аспекті конституційного подання положення ч.2 ст. 95, ч.2 ст.124, ч.1 ст.129 Конституції України, п.5 ч.1 ст.4 Бюджетного кодексу України та п.2 ч.1 ст.9 КАС України у системному зв'язку з положеннями ст.6, ч.2 ст.19, ч.1 ст.117 Конституції України варто розуміти так, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції.
Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постановах від 05 червня 2024 року у справі № 910/14524/22 та від 11 вересня 2024 року у справі № 554/154/22, зазначає, що Суд не може перебирати на себе правотворчі функції законодавчої та виконавчої влади. Порушення такого підходу та, відповідно, ігнорування принципу законності: суперечить, щонайменше, принципам правової визначеності, легітимних очікувань та належного урядування як базовим складовим правовладдя (верховенства права); дискримінує іншу сторону правовідносин; означає, що суд може надати дозвіл будь-кому та будь-коли діяти за межами закону (який містить заборони) або за межами наданих законом прав (повноважень); іде в розріз з принципом поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову, а також порушує систему стримувань і противаг (суд втручається в компетенцію суб'єктів нормотворення та може ігнорувати їх волю). Вказана правова позиція підтримана Верховним Судом України у постанові від 21.08.2025 у справі №520/22317/23.
За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.04.2018 у справі №П/9901/137/18 (№800/426/17) під протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень варто розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 січня 2023 року у справі №826/10888/18 висновує: саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його правомірності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акту необхідно розуміти не як вимоги до самого акту, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на його прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акту, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Не кожен дефект акту робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб'єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то залежно від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його правомірність.
Адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб'єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації (п.1 ч.1 ст.2 Закону України “Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року № 2073-IX).
Добросовісною вважається поведінка, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Поведінкою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (висновки Верховного Суду у справі № 357/11125/22). Добра совість - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. https://so.supreme.court.gov.ua/authors/1042/nediisnist-svidotstva-pro-pravo-na-spadsh%D1%81hynu-v-praktytsi-kasatsiinoho-sudu
Згідно з абз. другим пункту 13 Розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058 у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Законів України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами. Відповідно до статті 56 Закону № 796-ХІІ пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію.
ВС у справі № 640/1873/22 ЄДРСР 112441883 зазначив:п.67 відповідно до додатку 1 до Порядку №22-1 заява про призначення/перерахунок пенсії, крім персональних даних особи, містить наступний розділ “Прошу пенсію: призначити, перерахувати, поновити, перевести з одного виду на інший (непотрібне закреслити)»; п.68 заява про призначення (перерахунок, поновлення виплати раніше призначеної) пенсії не є зверненням у розумінні Закону № 393/96-ВР.
ВС у справі № 620/2027/23 ЄДРСР 121804134 Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду України та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п'ята статті 45 Закону № 1058-IV). Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком № 22-1. Позиція Верховного Суду стосовно застосування зазначеного Положення сформована, зокрема, у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 766/6029/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 296/3579/17, від 27 березня 2018 року у справі № 560/1073/17,від 27 березня 2018 року у справі № 640/12426/17, від 07 вересня 2018 року у справі № 562/3048/16-а, від 07 вересня 2018 року у справі № 803/1569/16, від 07 вересня 2018 року у справі № 806/215/17, від 19 вересня 2018 року у справі № 806/2479/16 та від 20 вересня 2018 року у справі № 320/8057/16-а(2а/320/300/16). Відповідно до пункту 1.1. цього Порядку заява про призначення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (згідно бланків, доданих до Порядку), тощо подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України або через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів ПФУ, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З 11.10.2017 і дотепер, пунктом 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ передбачено: право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Правила про визначення середньомісячного фактичного заробітку (ст.65) до 10.06.2003 (Закон України від 22.05.2003 № 854-IV) залишалися незмінними і для обчислення пенсій брався заробіток (за вибором того, хто звернувся за пенсією): за 24 останніх календарних місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом всієї трудової діяльності перед зверненням за пенсією, незалежно від наявних перерв у роботі. Середньомісячний заробіток за 24 календарних місяці і за 60 календарних місяців визначався шляхом ділення загальної суми заробітку за 24 календарних місяці роботи підряд (перед зверненням за пенсією) чи за 60 календарних місяців роботи підряд (протягом всієї трудової діяльності) відповідно на 24 чи 60. За бажанням того, хто звернувся за пенсією, місяці з неповним числом робочих днів у зв'язку з їх влаштуванням на роботу або звільненням враховувалися як повні календарні місяці роботи. У тих випадках, коли особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала менше 24 календарних місяців, середньомісячний заробіток визначався шляхом ділення загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на число цих місяців. Оскільки за загальним правилом, визначеним у ст.19 Закону № 1788 (тобто за раніше діючим законодавством), пенсії за віком призначаються в розмірі 55 % заробітку, а за кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшується на 1 % заробітку, то логічно, що з урахуванням пункту 2 статті 56 Закону №796-ХІІ громадянам, що мають статус постраждалих від ЧАЕС категорій 1, 2, 3, 4, пенсія збільшується на 1 % заробітку на пільгових умовах, тобто за кожний повний рік роботи понад 20 років чоловікам і 15 років жінкам, проте частина перша статті 27 Закону № 1058-IV не передбачає обчислення пенсії у відсотках до заробітку взагалі, тоді й можливість збільшення пенсії на 1 відсоток заробітку за понаднормативний стаж за такою правовою нормою виключена, тому і перерахунок пенсії на умовах, визначених у частині другій статті 56 Закону № 796-ХІІ є неможливим.
Верховний Суду від 13.05.2024 у справі № 140/25972/23 вказав, що позов є передчасним, оскільки позивач не звертався із відповідною заявою про нарахування та виплату підвищення пенсії, а тому відповідач не вчиняв бездіяльності.
В окремій думці судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Коваленко Н.В. у справі № 580/460/24 (провадження № К/990/39094/24) на постанову Верховного Суду від 29 січня 2025 року вказано: територіальний орган Пенсійного фонду України уповноважений прийняти рішення щодо призначення / перерахунку пенсії лише за наявності повного переліку документів визначених Порядком.
Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.
У суду за перевірених доводів, встановлених обставин, оцінених доказів відсутні будь-які правові підстави для застосування до спірних правовідносин частини другої статті 56 Закону № 796-ХІІ в редакції, що діяла до 01.10.2017, тому у задоволенні адміністративного позову належить відмовити за невстановленої бездіяльності відповідача під час розгляду заяви позивача довільної форми. У постанові від 06.09.2023 у справі № 300/2091/21 Верховний Суд зазначає: умовою призначення надбавки за понаднормативний стаж є призначення пенсії на умовах ч. 2 ст.27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач, стосовно якого не дотримано цієї умови, не має права на отримання надбавки за понаднормативний стаж.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Суд не встановив протиправного втручання відповідача у право позивача мирно володіти майном (у контексті нелегітимних очікувань за відсутності належної заяви на бланку відповідно до Порядку 22-1) у спірних правовідносинах з огляду на дату звернення позивача 10.03.2025 та регламентованих умов призначення надбавки за понаднормативний стаж - призначення пенсії на умовах ч. 2 ст.27 Закону №1058 за відсутності компетенційного обов'язку відповідача у межах правового регулювання та окреслених висновків Верховного Суду у справі № 300/2091/21 здійснювати перерахунок.
Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області переконливо довело, що у спірних правовідносинах діяло відповідно до чинного законодавства України, добросовісно, розсудливо, у межах повноважень покладених на органи Пенсійного фонду України, тому за відсутності протиправної бездіяльності відповідача немає підстав задовольняти позовні вимоги, що є необгрунтованими.
Оцінюючи докази та обґрунтованість доводів сторін у справі, зваживши аргументи під час перевірки правомірності повідомлення позивача інформаційного характеру відповідачем за результатом розгляду заяви позивача, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, інформуючи про відсутність підстав для перерахунку пенсії за результатом розгляду заяви довільної форми із збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, відповідно до пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ, в редакції, чинній до 01.10.2017 діяло правомірно з урахуванням усіх обставин - на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, тому у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.
VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Враховуючи ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. 2, 5-16, 90, 139, 242-246, 250, 255, 258, 295-297 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Судові витрати не належать розподілу.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21.
Копію рішення суду направити сторонам справи:
позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області [вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538].
Рішення складене, підписане 03.12.2025.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА