Справа № 560/9291/25
іменем України
03 грудня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов,
Позивач звернувся до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Павла Мігдальського про накладення штрафу від 15.05.2025, винесену в межах виконавчого провадження №77331702. Врахувати факт виконання судового рішення у справі № 560/16432/24 визнати протиправною постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Павла Мігдальського від 25.02.2025 про відкриття виконавчого провадження ВП № 77331702 та зобов'язати винести Постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із фактичним виконанням судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.01.2025 у справі №560/16432/24 стосовно зобов'язання військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 04.04.2018 по 31.12.2022 - з урахуванням положень абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 виконано в повному обсязі, відповідно до вимог чинного законодавства.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що рішення суду боржником не виконано.
В судове засідання учасники справи не з'явились.
Від представників військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на адресу суду надійшли заяви про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Від представника відповідача на адресу суду заяв, клопотань не надходило.
Відповідно до частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Таким чином, справу необхідно розглянути без участі учасників справи за наявними матеріалами справи у письмовому проваджені.
Дослідивши докази по справі, суд встановив такі обставини.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року у справі №560/16432/24 зобов'язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України: - перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 29.01.2020 по 31.12.2020 (посадовий оклад, оклад за військовим званням, усі нараховані та виплачені за цей період щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення) із розрахунком місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум; - перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 01.01.2021 по 31.12.2021 (посадовий оклад, оклад за військовим званням, усі нараховані та виплачені за цей період щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення) із розрахунком місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум; - перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 01.01.2022 по 31.12.2022 (посадовий оклад, оклад за військовим званням, усі нараховані та виплачені за цей період щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення) із розрахунком місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум; - перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 01.01.2023 по 19.05.2023 (посадовий оклад, оклад за військовим званням, усі нараховані та виплачені за цей період щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення) із розрахунком місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум; - здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 04.04.2018 по 31.12.2022 - з урахуванням положень абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Головним державним виконавцем постановою від 27.02.2025 відкрито виконавче провадження №77331702 з виконання виконавчого листа Хмельницького окружного адміністративного суду №560/16432/24 від 12.02.2025 (стосовно зобов'язання військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 04.04.2018 по 31.12.2022 - з урахуванням положень абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078).
15.05.2025 головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виніс постанову про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. на військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України за невиконання рішення суду.
Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України листом від 29.05.2025 повідомила державного виконавця, що під час виконання рішення суду від 07 січня 2025 року у справі №560/16432/24, у межах якого здійснювався перерахунок індексації грошового забезпечення за період з 04.04.2018 по 31.12.2022 з урахуванням положень абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, було встановлено, що індексація за вказаний період нараховувалася та виплачувалася в повному обсязі відповідно до чинного законодавства.
За результатами проведеного розрахунку, сума до виплати за зазначений період склала 0 гривень, що свідчить про повне та своєчасне виконання судового рішення в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення.
У листі також зазначено, що наведені обставини підтверджуються розрахунком, здійсненим на виконання судового рішення, а також картками грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 , які відображають фактичне здійснення індексації у визначений судом період.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до ч.2, 4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII (далі - Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Пунктом 1 статті 3 Закону №1404 визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Вимоги до виконавчого документа визначені статтею 4 Закону №1404.
Відповідно до статті 26 Закону №1404 обов'язок державного виконавця винести постанову про відкриття виконавчого провадження кореспондує лише з обов'язком отримання виконавчого документа від стягувача, а не перевірки, чи вживає боржник заходів, необхідних для виконання рішення суду.
Тобто, встановивши відповідність виконавчого документа вимогам статті 4 Закону, державний виконавець був зобов'язаний винести постанову про відкриття виконавчого провадження.
Отже, доводи позивача про неправомірність постанови від 27.02.2025 про відкриття виконавчого провадження суперечать вимогам Закону України "Про виконавче провадження".
Таким чином, державним виконавцем було правомірно відкрито виконавче провадження, підстави для скасування такої постанови відсутні.
Згідно ч.1 ст.18 Закону №1404 виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з ч.1-2 ст.63 Закону № 1404 за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону №1404 встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З аналізу вказаних норм слідує, що на момент прийняття державним виконавцем постанови про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником рішення суду у встановлений законодавством строк, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання. При цьому обов'язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього.
Зі змісту постанови державного виконавця ВП №77331702 від 15.05.2025 вбачається, що вона винесена у зв'язку з тим, що станом на 15.05.2025 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року у справі №560/16432/24 залишалося не виконаним. У зазначеній постанові вказано про те, що до відділу примусового виконання рішень не надходило жодних документів від військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, які б підтверджували повне фактичне виконання зазначеного судового рішення.
Разом з тим, суд зазначає, що оскаржувана постанова не містить мотивів та обґрунтувань її прийняття, які були б належним чином встановлені та перевірені державним виконавцем в ході вчинення виконавчих дій.
Суд встановив, що військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України листом повідомляла державного виконавця про те, що під час виконання рішення суду від 07 січня 2025 року у справі №560/16432/24, у межах якого здійснювався перерахунок індексації грошового забезпечення за період з 04.04.2018 по 31.12.2022 з урахуванням положень абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, було встановлено, що індексація за вказаний період нараховувалася та виплачувалася в повному обсязі відповідно до чинного законодавства.
За результатами проведеного розрахунку, сума до виплати за зазначений період склала 0 гривень.
До листа військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України додала розрахунок, здійснений на виконання судового рішення, а також картки грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 , які підтверджують фактичне здійснення індексації у визначений судом період.
Згідно відомостей, які були надані державному виконавцю військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України, а саме карток на грошове забезпечення за 2018 - 2022 роки позивачу встановлено березень 2018 року як місяць, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць).
Суд встановив, що право позивача на отримання поточної індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 не було порушене.
Відповідно до довідки №64 про виплату ОСОБА_1 на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.01.2025 у справі №560/16432/24 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, сума індексації грошового забезпечення за зазначений період становить 21 553,81 грн. Вказану суму було нараховано та виплачено ОСОБА_1 під час проходження ним військової служби. Вказані обставини підтверджуються картками грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 за 2018-2022 роки.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюються на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, поточної та індексації-різниці.
Згідно абзацу 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка.
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).
Щодо фіксованої суми індексації, то Закон №1282-ХІІ і Порядок №1078 такого поняття не містять.
Проте з 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково вказує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача , за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.
Якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку №1078.
Суд звертає увагу на те, що визначальним для обчислення індексації-різниці є встановлення моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник, а не індивідуального збільшення посадового окладу працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок.
У висновках Верховного Суду, викладеному у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 12.04.2023 у справі № 560/13302/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 03.05.2023 у справі № 160/10790/22 та від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22 вказано, що право на отримання індексації грошового забезпечення у фіксованій величині виникло саме у зв'язку зі змінами посадових окладів військовослужбовців з 01.03.2018 на підставі Постанови № 704, та виходячи із приписів абзаців 4, 6 Порядку № 1078, з березня 2018 року, останні мали право на перерахунок індексації грошового забезпечення, з урахуванням особливостей, запроваджених указаними нормами Порядку № 1078.
В період з січня 2018 року по квітень 2018 року ОСОБА_1 не проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Отже, з березня 2018 року не відбулось такої обставини як підвищення грошового забезпечення ОСОБА_1 , оскільки на момент набрання чинності Постановою №704 останній не проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Посадовий оклад ОСОБА_1 у зв'язку із призначенням на посаду кулеметника 1-го відділення 2-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , у межах спірного періоду внаслідок законодавчих змін не підвищувався та визначався Постановою № 704, яка вже діяла на момент призначення його на посаду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у ОСОБА_1 не виникло права на індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 у спірний період служби у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Обов'язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього. Поважними причинами невиконання рішення суду в розумінні норм України «Про виконавче провадження» можуть вважатися обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Разом з тим, на дату винесення оскаржуваної постанови, якою на позивача накладено штраф у розмірі 5100,00 грн, доказів встановлення державним виконавцем факту невиконання боржником рішення суду без поважних причин матеріали справи не містять.
Враховуючи викладені обставини, які підтверджуються матеріалами адміністративної справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 15.05.2025 ВП №77331702 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.
З урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправною постанову про відкриття виконавчого провадження 77331702 від 27.02.2025 року, суд вважає її безпідставною, оскільки на дату її винесення державним виконавцем рішення суду добровільно ще не було виконане позивачем. Про виконання рішення суду позивач повідомив відповідача лише 23.04.2025 року, тобто вже після відкриття виконавчого провадження державним виконавцем, а тому підстави для її визнання протиправною відсутні.
Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання відповідача винести постанову про закінчення виконавчого провадження №77331702, суд зазначає наступне.
Згідно пункту 9 частини першої, частини другої, третьої статті 39 Закону №1404 виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
За приписами статті 40 Закону №1404 у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Отже, обов'язок виконавця закінчити виконавче провадження у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом закріплений Законом №1404, тому права, свободи та інтереси позивача в даному випадку не потребують судового захисту.
За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
В даному випадку військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулась до суду з позовом, який не пов'язаний із виконанням її повноважень, а спрямований на захист її прав, як боржника в межах виконавчого провадження.
Суд встановив, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн, тому, враховуючи приписи статті 139 КАС України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути сплачений судовий збір.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 15.05.2025 ВП №77331702 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 )
Відповідач:Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Тернопільська, 13/2,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29018 , код ЄДРПОУ - 43315602)
Головуючий суддя О.П. Шевчук