Справа № 560/8519/25
іменем України
02 грудня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення,
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, в якому просить визнати неправомірним та скасувати Терміновий заборонний припис стосовно кривдника серія АА №_ від 07.05.2025, винесений поліцейським з РПЛ СПД №1 ВП №3 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області Шачко Євгенієм Олександровичем.
В обґрунтування позову зазначає, що співробітник поліції при прийнятті термінового заборонного припису стосовно кривдника діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством, вказаний припис не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, порушує права та законні інтереси позивача, є протиправним та підлягає скасуванню. Зі змісту оскаржуваного припису неможливо встановити, що він винесений за існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи та має на меті негайне припинення домашнього насильства. Встановлення факту домашнього насильства лише за заявою особи, яка начебто піддавалась домашньому насильству, у випадку, коли інша особа (кривдник) заперечує вчинення домашнього насильства, не може бути визнаним об'єктивним. Просить позов задовольнити.
У поданому відзиві відповідач зазначив, що ОСОБА_2 звернулася із заявою із вимогою винести відносно ОСОБА_1 терміновий заборонний припис з обмеженнями, які передбачені законодавством. У заяві вказала, що у зв'язку з систематичним вчиненням домашнього насильства відносно неї та її доньки зі сторони її колишнього чоловіка ОСОБА_1 , яке виражається в переслідуванні, залякуванні, погрозах по телефону, приниженні. Зважаючи на високий рівень небезпеки, який випливає з методики оцінювання, визначеній абзаці першому пункту 6 Порядку №369/180, у поліцейського відповідно до абзацу 3 пункту 7 Порядку №369/180 виник обов'язок винести терміновий заборонний припис стосовно кривдника, що ним і було зроблено. Наголосив на тому, що під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Просить відмовити у задоволенні позову.
Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив, в якій просить позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
У поданих запереченнях на відповідь на відзив, відповідач просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позов.
Третя особа надала пояснення, в яких зазначила, що на час подання позову строк дії приписів сплинув і тому підстави для скасування даних приписів відсутні, оскільки вони втратили свою чинність. Просить відмовити у задоволенні позову.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою від 04.06.2025 суд відкрив провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 24.06.2025 суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 .
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Суд встановив, що 02.05.2025 до начальника СПД №1 ВП №3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області звернулася ОСОБА_2 із заявою, в якій вказала, що у зв'язку з систематичним вчиненням домашнього насильства відносно неї та її доньки зі сторони її колишнього чоловіка ОСОБА_1 , яке виражається в переслідуванні, залякуванні, погрозах по телефону, приниженні. Цією ж заявою ОСОБА_2 просила винести відносно ОСОБА_1 терміновий заборонний припис з обмеженнями, які передбачені законодавством.
В результаті перевірки всіх обставин справи, беручи до уваги пояснення заявниці та її доньки, та за результатами оцінки ризиків 07.05.2025 року поліцейським з РПП СПД №1 ВП №3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області капітаном поліції ОСОБА_3 складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 596912 у зв'язку з скоєнням позивачем стосовно постраждалої особи ОСОБА_4 (його дочки) домашнього насильства психологічного характеру. Зокрема, терміновим заборонним приписом стосовно кривдника прийнято заходи у вигляді: зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборони на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи: заборони в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 10 діб з 16 год. 30 хв. 07.05.2025 до 16 год. 30 хв. 17.05.2025.
Позивач не погоджаючись з вказаним приписом, у зв'язку із чим звернувся до суду із цим позовом про його визнання протиправним та скасування.
ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 18 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів для запобігання та протидії домашньому насильству або насильству за ознакою статі.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, визначені Законом України Про запобігання та протидію домашньому насильству від 07.12.2017 №2229-VIII (далі - Закон №2229-VIII).
У частині першій статті 1 цього Закону наведено визначення понять:
- домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь ;
- кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі;
- особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі;
- терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства;
- фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Згідно з частиною 1 статті 10 Закону №2229-VIII до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать: 1) виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них; 2) прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України; 3) інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися; 4) винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників; 5) взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством; 6) здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії; 7) анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством; 8) взаємодія з іншими суб'єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до статті 15 цього Закону; 9) звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Таким чином, поліцейський з РПП СПД №1 ВП №3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області капітан поліції Шачок Є.О. є уповноваженим працівником підрозділу органу Національної поліції України, на якого покладено функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та винесення заборонного припису.
Відповідно до статті 24 Закону №2229-VIII до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать:
1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника;
2) обмежувальний припис стосовно кривдника;
3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи;
4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Згідно з частинами 1, 2, 4-6, 9, 11 статті 25 Закону №2229-VIII терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Терміновий заборонний припис може містити такі заходи:
1) зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;
3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.
Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.
Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику.
Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України.
Терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №654 від 01.08.2018 затверджено Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника (далі - Порядок №654).
Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку №654 цей Порядок визначає процедуру винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника.
Згідно з пунктами 1, 2 Розділу II Порядку №654, терміновий заборонний припис стосовно кривдника (далі - припис) виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.
Таким чином, терміновий заборонний припис виноситься у разі існування безпосередньої загрози життю та здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Такий припис може бути прийнятий як за заявою постраждалої особи, так і за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції, але за результатами здійсненої ним оцінки ризиків.
Так, відповідно до пунктів 6, 7 Порядку №654 терміновий заборонний припис стосовно кривдника (додаток 1) складається на бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка термінового заборонного припису стосовно кривдника (додаток 2), на якому проставлено відповідні серію та номер.
Усі реквізити припису заповнюються державною мовою, розбірливим почерком, чорнилом чорного або синього кольору.
У разі якщо особа, щодо якої виноситься припис, не володіє українською мовою, припис складається за участю перекладача.
Процедуру проведення оцінки вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, з метою визначення ефективних заходів реагування, спрямованих на припинення такого насильства та попередження його повторного вчинення визначає Порядок проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затверджений спільним наказом Мінсоцполітики України та МВС України від 13.03.2019 №369/180 (далі - Порядок №369/180).
Згідно з пунктами 4, 5 розділу І оцінку ризиків проводить поліцейський уповноважений підрозділ органу Національної поліції України за фактом вчинення домашнього насильства. Результати оцінки ризиків враховує поліцейський уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та надання допомоги постраждалим особам у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до пунктів 2, 3 розділу II Порядку №369/180 за результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який ураховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.
Форма оцінки вчинення домашнього насильства складається із 27 питань, на які поліцейський має відповісти "так", "ні", "без відповіді" / "невідомо" (додаток 1 до Порядку №369/180).
Фактори небезпеки/ризику щодо вчинення домашнього насильства визначаються за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства, і представлені у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства у вигляді питань, на які відповідає поліцейський уповноваженого підрозділу поліції за результатами спілкування з постраждалою особою, та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.
Відповідно до пункту 6 розділу II Порядку №369/180, дві відповіді Так на запитання з №1-6 та на будь-яку кількість запитань з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також якщо поліцейський уповноваженого підрозділу поліції вважає, що постраждала особа перебуває в ситуації, яка може спричинити її смерть або інші тяжкі наслідки, оцінюється як високий рівень небезпеки.
Відповідь Так на одне запитання з №1-6 та на щонайменше сім і більше запитань з №7-27 або жодної відповіді на запитання з №1-6, але не менше чотирнадцяти позитивних відповідей на запитання з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як середній рівень небезпеки.
Відповідь Так на одне запитання з №1-6 та на не більше ніж шість запитань з №7-27 або не більше тринадцяти позитивних відповідей на запитання з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як низький рівень небезпеки.
Якщо на всі запитання отримано відповіді Без відповіді/Невідомо, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.
Згідно з пункту 7 розділу II Порядку №369/180 залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції приймає рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених частиною другою статті 25 Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству.
Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції.
У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов'язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.
Із системного аналізу наведених вище норм слідує, що за високого рівня небезпеки у поліцейського відсутня альтернатива винесенню заборонного припису.
Окрім цього, суд звертає увагу, що згідно з положеннями чинного законодавства результати оцінки ризиків є обов'язковими для поліцейського уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та надання допомоги постраждалим особам у порядку, визначеному законодавством.
Без складання оцінки ризиків поліцейський уповноваженого підрозділу поліції не спроможний визначити рівень небезпеки: високий, середній або низький, та не може з'ясувати обставин конфлікту та виявити чинники й умови, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.
Як вбачається з матеріалів справи, зважаючи на високий рівень небезпеки, який випливає з методики оцінювання, визначеній абзаці першому пункту 6 Порядку №369/180, у поліцейського відповідно до абзацу 3 пункту 7 Порядку № 369/180 виник обов'язок винести терміновий заборонний припис стосовно кривдника, що ним і було зроблено.
З матеріалів справи вбачається, що 07.05.2025 поліцейським з РПП СПД №1 ВП №3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області капітаном поліції ОСОБА_3 складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 596912 у зв'язку з скоєнням позивачем стосовно постраждалої особи ОСОБА_4 (його дочки) домашнього насильства психологічного характеру. Зокрема, терміновим заборонним приписом стосовно кривдника прийнято заходи у вигляді: зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборони на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи: заборони в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 10 діб з 16 год. 30 хв. 07.05.2025 до 16 год. 30 хв. 17.05.2025.
Суд встановив, що на момент відкриття провадження у даній справі та відповідно на час розгляду справи судом, строк дії такого термінового заборонного припису сплинув і тому підстави для скасування даного припису відсутні, оскільки він фактично втратив свою чинність.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частин 1, 2 статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Положеннями частини першої статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Отже, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в своєму Рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Це означає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Суд зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи - позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення.
Адміністративний суд повинен установити, що у зв'язку з прийняттям рішення чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
З огляду на викладене, вирішуючи спірні правовідносини, суд повинен пересвідчитись у наявності в особи, яка звернулась за захистом своїх прав у судовому порядку, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним.
Встановлення факту наявності порушення права, свободи чи інтересу особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковим під час судового розгляду.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, на час розгляду справи по суті заборонний припис вичерпав свою дію і не несе будь-яких правових наслідків, які б порушували права, свободи чи інтереси позивача, у зв'язку з чим, не потребує додаткового скасування у судовому порядку.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 02 грудня 2025 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області (вул. Зарічанська, 7, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29017 , код ЄДРПОУ - 40108824)
Третя особа:ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Головуючий суддя В.В. Матущак