Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
03 грудня 2025 р. №520/25980/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасечнік О.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7,м. Житомир,Житомирський р-н, Житомирська обл.,10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, буд.7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) від 11.08.2025 року №203750007671 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 в частині відмови у зарахуванні до страхового стажу періоди роботи: з 11.08.1982 року по 28.04.1984 року, з 01.08.1986 року по 18.11.1989 року, та з 16.09.1995 року по 02.10.1998 року.
2. Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, буд.7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов?язкове страхування" зарахувавши до страхового стажу періоди роботи: з 11.08.1982 року по 28.04.1984 року, з 01.08.1986 року по 18.11.1989 року, та з 16.09.1995 року по 02.10.1998 року відповідно до трудової книжки колгоспника № НОМЕР_2 від 11.08.1982 року на ім?я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із урахуванням висновків суду.
В обґрунтування позову позивачем вказано, що відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу періоди роботи згідно трудової книжки № НОМЕР_2 від 11.08.1982 року. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у адміністративній справі за вищевказаним позовом.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
З матеріалів справи суду стало відомо, що позивач звернувся до пенсійних органів з заявою про призначення пенсії від 04.08.2025 року.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 11.08.2025 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії.
В обгрунтування якого зазначено, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано всі періоди роботи відповідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_3 від 11.08.1982, оскільки наявне виправлення в даті заповнення трудової книжки. За доданими документами до страхового стажу не можливо зарахувати період роботи з 01.08.1986 по 18.11.1989 відповідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_3 від 11.08.1982, оскільки наказ на прийняття від 09.09.1986, дата та номер, наказу на звільнення відсутні. За доданими документами до страхового стажу не можливо зарахувати період роботи з 11.08.1982 по 28.04.1984 відповідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_3 від 11.08.1982, оскільки наказ на прийняття від 15.082 (неіснуюча дата), а наказ на звільнення від 25.04.1983. За доданими документами до страхового стажу не можливо зарахувати період роботи з 16.09.1995 по 02.10.1998 відповідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_3 від 11.08.1982, оскільки наказ на прийняття від 21.10.1995. За доданими документами до страхового стажу не можливо зарахувати період роботи з 1982 по 1998 відповідно архівної довідки №03-01-21/53 від 03.07.2005, оскільки в довідці зазначено неповну ПІБ.
Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України ( п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України).
Основний Закон України закріплює основоположні засади права громадян на соціальний захист і відносить до законодавчого регулювання механізм реалізації цього права (абз. 7 п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.06.2001 №10-рп/2001).
За Конституцією України Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Конституції та законів України, в тому числі у сфері соціального захисту.
У ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування на час звернення позивача із заявою про зарахування спірного періоду роботи до стажу роботи в кратному розмірі визначено № 1058-IV, відповідно до ч. 4 ст. 24 якого періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 1 Закон № 1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно ч. 2 ст. 26 Закон № 1058-IV, у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Згідно з абзацом 1 ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
У спірний період роботи позивача діяли норми Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), відповідно до положень статті 56 якого до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637), п. 1 якого визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У п. 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Порядок ведення трудових книжок працівників визначено в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженій наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, відповідно до пункту 2.2 якої до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
До прийняття наведеної вище Інструкції порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, регламентувався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 № 162, правилами якої було також передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Відмовляючи у зарахуванні позивачу до стажу періодів роботи, відповідач, зокрема, зазначив, за доданими документами до страхового стажу не можливо зарахувати період роботи з 01.08.1986 по 18.11.1989 відповідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_3 від 11.08.1982, оскільки наказ на прийняття від 09.09.1986, дата та номер, наказу на звільнення відсутні. За доданими документами до страхового стажу не можливо зарахувати період роботи з 11.08.1982 по 28.04.1984 відповідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_3 від 11.08.1982, оскільки наказ на прийняття від 15.082 (неіснуюча дата), а наказ на звільнення від 25.04.1983. За доданими документами до страхового стажу не можливо зарахувати період роботи з 16.09.1995 по 02.10.1998 відповідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_3 від 11.08.1982, оскільки наказ на прийняття від 21.10.1995.
Водночас у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретній посаді, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Окрім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Таким чином, відповідальність за неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки покладається на роботодавця, а тому формальні неточності в записах, не можуть мати негативних наслідків для особи, щодо якої такий документ складено.
З приводу аргументів відповідача про те, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано всі періоди роботи відповідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_3 від 11.08.1982, оскільки наявне виправлення в даті заповнення трудової книжки. За доданими документами до страхового стажу не можливо зарахувати період роботи з 01.08.1986 по 18.11.1989 відповідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_3 від 11.08.1982, оскільки наказ на прийняття від 09.09.1986, дата та номер, наказу на звільнення відсутні. За доданими документами до страхового стажу не можливо зарахувати період роботи з 11.08.1982 по 28.04.1984 відповідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_3 від 11.08.1982, оскільки наказ на прийняття від 15.082 (неіснуюча дата), а наказ на звільнення від 25.04.1983. За доданими документами до страхового стажу не можливо зарахувати період роботи з 16.09.1995 по 02.10.1998 відповідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_3 від 11.08.1982, оскільки наказ на прийняття від 21.10.1995, суд зазначає, що така невідповідність не може позбавляти права позивача на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею стажу.
На думку суду, право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки та заповнення паспорта, а тому неправильний переклад імені в паспорті чи в трудовій книжці не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону №1788-ХІІ.
При цьому суд зауважує, що доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці, відповідачем не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги при розрахунку страхового стажу.
Крім того, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці чи паспорті.
Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а.
Верховним Судом у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а зазначено, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування / призначення пенсії.
З огляду на викладене, суд вважає, що право позивача на зарахування вказаних спірних періодів до стажу не повинно бути обмежено обставинами, незалежними від нього, а саме формальними неточностями у трудовій книжці, враховуючи, що всі інші складові записів про роботи у вказаний період є чіткими та відображають всі необхідні для пенсійного органу відомості.
Щодо незарахування до страхового стажу періоду роботи з 1982 по 1998 відповідно архівної довідки №03-01-21/53 від 03.07.2005, оскільки в довідці зазначено неповну ПІБ, суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що вказаний період роботи підтверджено копією трудової книжки НОМЕР_3 від 11.08.1982 року, то суд не бере до уваги вищевказане відповідачем, оскільки як зазначено вище судом законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.
Отже, суд дійшов висновку, що належним та достатнім способом захисту прав позивача є визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 11.08.2025 року №203750007671 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 в частині відмови у зарахуванні до страхового стажу періоди роботи: з 11.08.1982 року по 28.04.1984 року, з 01.08.1986 року по 18.11.1989 року, та з 16.09.1995 року по 02.10.1998 року та зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов?язкове страхування" зарахувавши до страхового стажу періоди роботи: з 11.08.1982 року по 28.04.1984 року, з 01.08.1986 року по 18.11.1989 року, та з 16.09.1995 року по 02.10.1998 року відповідно до трудової книжки колгоспника № НОМЕР_2 від 11.08.1982 року на ім?я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із урахуванням висновків суду.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7,м. Житомир,Житомирський р-н, Житомирська обл.,10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 11.08.2025 року №203750007671 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 в частині відмови у зарахуванні до страхового стажу періоди роботи: з 11.08.1982 року по 28.04.1984 року, з 01.08.1986 року по 18.11.1989 року, та з 16.09.1995 року по 02.10.1998 року.
Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов?язкове страхування" зарахувавши до страхового стажу періоди роботи: з 11.08.1982 року по 28.04.1984 року, з 01.08.1986 року по 18.11.1989 року, та з 16.09.1995 року по 02.10.1998 року відповідно до трудової книжки колгоспника № НОМЕР_2 від 11.08.1982 року на ім?я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7,м. Житомир,Житомирський р-н, Житомирська обл.,10003, код ЄДРПОУ 13559341) витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території Харківської області повний текст рішення складено 03.12.2025 року.
Суддя Пасечнік О.В.