Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
03 грудня 2025 р. № 520/29829/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Дмитро Волошин, розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 00534702410 від 20.09.2024, № 00534722410 від 20.09.2024, №00534712410 від 20.09.2024.
Ухвалою від 17.11.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом з належним обґрунтуванням причин пропуску строку та доказів поважності причин його пропуску.
Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху доставлена представнику позивача до електронного кабінету у системі "Електронний суд" 19.11.2025 о 03:44, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Від представника позивача 27.11.2025 до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, в обґрунтування якої представник позивача зазначила, що ГУ ДПС у Харківській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка, тому позивач не знала про її проведення, а дізналася тільки про те, що її притягнуто до відповідальності за порушення податкового законодавства після отримання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 по справі №520/6305/25 за позовом ГУ ДПС у Харківській області про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу. Також, представник позивача посилається на правові позиції Верховного Суду та на дію на території України правового режиму воєнного стану. Просить поновити строк звернення до суду.
Дослідивши зазначену заяву, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд вважає за необхідне підкреслити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Так, судом встановлено, що позивачем у межах даної справи оскаржуються податкові повідомлення-рішення № 00534702410 від 20.09.2024, № 00534722410 від 20.09.2024 та №00534712410 від 20.09.2024, однак позовну заяву позивачем подано до суду 12.11.2025, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, про що було зазначено судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
Посилання представника позивача на те, що про проведення позапланової невиїзної перевірки позивач дізналася лише після отримання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 по справі № 520/6305/25 щодо стягнення податкового боргу, суд не приймає до уваги, оскільки, в даному випадку, предметом позову є оскарження податкових повідомлень - рішень №00534702410, №00534722410 та №00534712410 від 20.09.2024. Доказів щодо несвоєчасного надіслання позивачу спірних податкових повідомлень-рішень чи неотримання таких податкових повідомлень-рішень після їх прийняття позивачем до суду не подано.
Також, згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 у справі № 520/6305/25 судом було з'ясовано, що з метою погашення заборгованості за спірними податковими повідомленнями-рішеннями податковим органом були сформовані податкові вимоги № 00534702410 від 20.09.2024, № 00534722410 від 20.09.2024 та № 00534712410 від 20.09.2024. Такі податкові вимоги направлені на адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , та вручені ОСОБА_1 16.11.2024.
Зазначені обставини спростовують доводи представника позивача про те, що позивач дізналася про наявність податкових повідомлень-рішень лише 27.03.2025.
Окрім того, з програми "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено, що позивач 11.08.2025, 10.09.2025 та 16.10.2025 вже зверталася до Харківського окружного адміністративного суду з аналогічними позовами щодо оскарження спірних податкових повідомлень-рішень, яким відповідно присвоєно номери 520/21347/25, 520/24037/25, 520/27648/25. Позовні заяви в зазначених справах було повернуто позивачу. Первинне звернення до суду відбулося 11.08.2025, тобто з порушенням строку звернення до суду.
Отже, доводи представника позивача про необізнаність з наявністю спірних податкових повідомлень-рішень не приймаються судом до уваги.
Щодо посилання представника позивача на дію на території України правового режиму воєнного стану, суд зазначає, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.
Суд вважає за необхідне зазначити, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Вказане узгоджується з правовою позицією постанови Верховного Суду від 10.01.2023 по справі №640/3489/21.
Водночас, конкретних пояснень причин з доказами існування безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між цим фактом та фізичною неможливістю своєчасно вчинити процесуальну дію з приводу звернення до суду подана заява не містить.
З моменту прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Харківський окружний адміністративний суд свою діяльність не припиняв, позивач тричі звертався з аналогічним позовом до суду, що свідчить про відсутність об'єктивних перешкод для звернення до суду з відповідним позовом.
Посилання представника позивача на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24, не приймається судом до уваги, оскільки відповідні правові висновки не є релевантними до обставин даної справи.
Окрім того, позивач у заяві ототожнює поняття строку давності (1095 днів) зі строком звернення до суду, який встановлений у п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України, які не є тотожними, про що вказано у вищезазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду. Навпаки, в зазначеній постанові (пункт 30) Велика Палата Верховного Суду підтвердила факт наявності усталеної судової практики, яка вже тривалий час існувала до виникнення спірних правовідносин у цій справі, щодо строків звернення до суду з приводу оскарження податкових повідомлень-рішень.
Інших причин пропуску строку звернення до суду позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду не наведено.
Таким чином, позивач так і не навів достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення позивача до суду, які б завадили йому звернутися з цим позовом протягом встановленого законом строку, а тому наведені позивачем обставини суд визнає недостатніми для висновку про те, що позивач своєчасно звернувся до суду.
З огляду на викладене, суд робить висновок про відсутність підстав для поновлення строку звернення позивача до суду.
Згідно пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН