Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
03 грудня 2025 р. № 360/550/22
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (вул. Сумська, буд. 77/79,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61023) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення коштів,-
Позивач, Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба суму у розмірі 32339,28 грн. відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання.
В обґрунтування позову зазначено, що за відповідачем обліковується заборгованість з відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання у розмірі 32339,28 грн., яку в добровільному порядку сплачено не було, а отже вказана сума підлягає стягненню в судовому порядку.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 08.12.2022 року адміністративну справу передано на розгляд Харківського окружного адміністративного суду.
28.08.2025 року вказана адміністративна справа надійшла до провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Спірідонова М.О.
Ухвалою суду від 01.09.2025 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана на адресу відповідача, однак вказане відправлення повернулось на адресу суду з відміткою Укрпошти "за закінченням терміну зберігнання".
Відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України встановлено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Від відповідача, відзив на адміністративний позов не надходив, отже, своїм правом на подання відзиву по адміністративній справі відповідач не скористався.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що відповідач - ОСОБА_1 проходила навчання у Військовому коледжі сержантського складу Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба (далі - Коледж) з 19.07.2021 року по 24.12.2021 року на посаді курсанта.
Відповідно до розділу ІІ “Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» (далі - Положення), затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 р. № 1153/2008, між МОУ в особі начальника військового коледжу сержантського складу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба та ОСОБА_1 укладено Контракт про проходження військової служби (навчання) 19.07.2021 року.
Згідно п.3 Контракту, курсант добровільно бере на себе зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням у ВНЗ, в разі дострокового розірвання контракту через систематичне невиконання умов контракту, або невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану).
Контракт власноруч підписано ОСОБА_1 20.07.2021 року.
Наказом начальника військового коледжу сержантського складу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (по стройовій частині) №268 від 23.11.2021 року відраховано ОСОБА_1 від подальшого навчання у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.
Також позивачем було затверджено Загальний розрахунок №1021 від 30.12.2021 року коштів на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 на суму 32339,28 грн.
У зв'язку із добровільним невідшкодуванням відповідачем вказаних витрат у сумі 32339,28 грн., позивач звернувся до суду із цим позовом.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", початком проходження військової служби вважається: день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.
Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Пунктами 3 та 4 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964, визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної відпустки та у зворотному напрямку оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
Згідно п. 6 та 7 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю: курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання.
У разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Саме у зв'язку з відмовою курсанта добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі, законодавцем пов'язано можливість звернення Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані відповідні навчальні заклади, з позовом про стягнення такого відшкодування в судовому порядку.
Вказана позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 520/11540/19.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На виконання вказаного пункту 3 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 виданий спільний наказ Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534, яким затверджений Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах", яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання).
Згідно змісту п.3 контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, укладеного між Міністерством оборони України в особі начальника військового коледжу сержантського складу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба та відповідачем, останній взяв на себе зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання контракту через систематичне невиконання умов контракту, або невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану).
Суд зазначає, що відповідач є обізнаним про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, оскільки дані зобов'язання визначені у підписаному відповідачем з позивачем контракті про навчання.
Згідно Загального розрахунку №1021 від 30.12.2021 року коштів на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 на суму 32339,28 грн., він включає фактичні витрати, пов'язані з утриманням курсанта: по грошовому забезпеченню, по продовольчому забезпеченню, по речовому забезпеченню, по медичному забезпеченню, по оплаті комунальних послуг.
Суд зазначає, що відповідачем надано до суду квитанцію про від 05.01.2022 року № 0.0.24057832201 про часткове добровільне відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання на суму 500.00 грн.
У зв'язку із вищевикладеним та неповним відшкодуванням вказаних витрат відповідачем, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба суми у розмірі 31839,28 грн. відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (вул. Сумська, буд. 77/79,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61023) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення коштів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба суму у розмірі 31839 (тридцять одна тисяча вісімсот тридцять девять) грн. 28 коп. відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Спірідонов М.О.