Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
03 грудня 2025 року Справа № 520/4161/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача в порядку ст.383 КАС України у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивачем до Харківського окружного адміністративного суду подано заяву в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій він просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 у ході виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2025 та додаткового рішення від 30.09.2025 по справі № 520/4161/25 щодо складання та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки від 19.09.2025 станом на 01.01.2023, які полягають у визначенні розміру премії станом на станом на 01 січня 2022 року: премія (41,072% посадового окладу);
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії з 01.02.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 No2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та з урахуванням наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 та окремого доручення Міністра оборони України №2683/з від 01.02.2023, щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії обрахованих з перерахованих окладів, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023";
- постановити окрему ухвалу та направити її до ІНФОРМАЦІЯ_1 для реагування та вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону;
- встановити ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язок повідомити суд про виконання окремої ухвали не пізніше одного місяця після її надходження.
Надаючи оцінку доводам позивача щодо невиконання рішення, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Вказана правова норма КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Таким чином, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Отже, вказане право має стосуватися виключно встановлених судом під час вирішення позовної заяви заявлених підстав та спірних правовідносин і не може стосуватися фактів і подій, що виникли в подальшому без урахування мотивів суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Таким чином, правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статті 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: Сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб'єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи.
Суд зазначає, що рішення у справі №520/4161/25 набрало законної сили 19.09.2025, додаткове рішення до нього - 31.10.2025. Відповідь ІНФОРМАЦІЯ_3 надана позивачу 19.09.2025, матеріали справи не містять доказів його бездіяльності, яка б свідчила про умисне ухилення відповідача від виконання рішення суду. Відтак, підстави для задоволення заяви представника позивача відсутні.
Керуючись положеннями ст. ст. 382, 382-1, 382-3 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви представника позивача в порядку ст.383 КАС України по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Мельников Р.В.