Справа № 500/4294/25
03 грудня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 (надалі, відповідач-1), в якому просить визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №68 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", збільшеної до 100000,00 грн. у період перебування на стаціонарному лікуванні та перебуванні у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії з 01.11.2024 року по 27.01.2025 року включно, зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", збільшеної до 100000,00 грн. у період перебування на стаціонарному лікуванні та перебуванні у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії з 01.11.2024 року по 27.01.2025 року включно.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем за період з 01.11.2024 року по 27.01.2025 року протиправно не нараховувалась та не виплачувалась додаткова винагорода згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168 за перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці на лікуванні після тяжкого поранення за висновком ВЛК.
Ухвалою суду від 23.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача-1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. Вважає, що в діях командування військової частини НОМЕР_2 відсутня бездіяльність щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди військовослужбовцю ОСОБА_1 , що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 р. №168 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, а твердження та вимоги позивача є не обґрунтованими та безпідставними, а позовна заява є такою що не підлягає задоволенню.
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав позовні вимоги, просить позов задовольнити повністю. Серед іншого, просить врахувати, що дійсно травма, отримана позивачем, пов'язана із захистом Батьківщини, та згідно класифікатора відноситься до тяжких, а отже є усі підстави для отримання додаткової винагороди за перебування у відпустці на лікуванні у зв'язку із отриманням тяжкого поранення.
Ухвалою суду від 05.09.2025 постановлено допустити заміну відповідача у адміністративній справі № 500/4294/25 військову частину НОМЕР_2 її правонаступником - Військовою частиною НОМЕР_1 (надалі, відповідач-2).
Вказану ухвалу суду представник Військової частини НОМЕР_1 отримав 06.09.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, однак у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не надходило.
Частиною шостою ст.162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Судом встановлено, що 02.05.2025 позивач звернувся з рапортом до командира стрілецької роти із рапортом, в якому просив клопотання перед вищим командуванням про розгляд можливості здійснення виплат позивачу за період від початку лікування після поранення 11.10.2024 до дати повернення позивача з лікування, а саме по 10.04.2025 в разі наявності законних підстав здійснювати ці виплати.
Відповідь на вказаний рапорт відповідачем у справі не надана, та матеріали даної справи такої відповіді не містять.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
На підставі частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Поряд з цим, 28.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", пунктом 1 якої установлено (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Пунктом 1-2 вказаної Постанови передбачено, що виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) .
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Військовий рапорт - це документ, за допомогою якого військовослужбовець може звернутися до командування щодо тих чи інших питань.
Відповідно до розділу ІІ, ІІІ Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 № 531 рапорти подаються в усній та письмовій (паперовій або електронній) формах. Військовослужбовець має право усно рапортувати за допомогою технічних засобів комунікації.
Усні рапорти розглядаються негайно, але не пізніше ніж у строки, для розгляду рапортів у паперовій формі, визначені пунктом 9 розділу III цього Порядку.
Відповідь на усний рапорт надається усно.
У паперовому рапорті військовослужбовець вказує: найменування посади командира (начальника), якому адресується рапорт; заголовок «Рапорт»; суть порушеного питання; перелік доданих до рапорту документів або їх копій (за потреби); найменування займаної посади; військове звання, власне ім'я та прізвище; дату; особистий підпис.
Командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем-1 належним чином розглянуто по суті паперовий рапорт позивача поданий 02.05.2025 до командира стрілецької роти щодо здійснення виплат за період від початку лікування після поранення 11.10.2024 до дати повернення позивача з лікування, а саме по 10.04.2025.
Докази прийняття відповідного рішення не були надані відповідачем-1 також під час розгляду даної адміністративної справи, хоча ухвалою суду про відкриття провадження у справі було зобов'язано відповідача подати до суду відповідь на рапорт позивача щодо виплат додаткової винагороди згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, що зареєстрований за вх.№3304 від 02.05.2025 - у строк, встановлений для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач-1 у справі своїм правом на подання відзиву скористався, однак відповіді на рапорт позивача, як і будь-якого іншого рішення, прийнятого за результатом розгляду рапорту надано не було. При цьому, від відповідача-2 жодних документів щодо предмета спору на адресу суду не надходило.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що у відповідності до частини четвертої ст. 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відтак, у спірному випадку належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду рапорту ОСОБА_1 від 02.05.2025 за вх.№3304 щодо здійснення виплат за період від початку лікування після поранення 11.10.2024 до дати повернення позивача з лікування, а саме по 10.04.2025, зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 розглянути по суті звернення рапорт ОСОБА_1 від 02.05.2025 за вх.№3304 щодо здійснення виплат за період від початку лікування після поранення 11.10.2024 до дати повернення позивача з лікування, а саме по 10.04.2025.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає до часткового задоволення.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду рапорту ОСОБА_1 від 02.05.2025 за вх.№3304 щодо здійснення виплат за період від початку лікування після поранення 11.10.2024 до дати повернення з лікування, по 10.04.2025.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути по суті звернення рапорт ОСОБА_1 від 02.05.2025 за вх.№3304 щодо здійснення виплат за період від початку лікування після поранення 11.10.2024 до дати повернення з лікування, по 10.04.2025.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено та підписано 03 грудня 2025 року.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Реквізити учасників справи: позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 ), відповідач - Військова частина НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ).
Головуюча суддя Дерех Н.В.