03 грудня 2025 р. Справа № 480/10591/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі - відповідач, ГУ НП в Сумській області) про визнання протиправним та скасування наказу №955 від 25.08.2023 ГУ НП в Сумській області "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ВП №1 (м.Тростянець) Охтирського РВП" в частині застосування до майора поліції ОСОБА_1 , заступника начальника відділення поліції №1 (м. Тростянець) Охтирського районного відділу ГУ НП в Сумській області - начальника слідчого відділення, дисциплінарного стягнення у виді догани (п.2).
Свої вимоги мотивував тим, що в діях позивача, що мали місце 25.06.2023, відсутній склад дисциплінарного правопорушення, а під час проведення службового розслідування відповідачем порушено процедуру притягнення до дисциплінарної відповідальності, зокрема положення статей 14, 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він проходить службу на посаді заступника начальника відділення поліції №1 (м. Тростянець) Охтирського районного відділу Головного управління Національної поліції в Сумській області - начальника слідчого відділення, майор поліції.
Позивач вказує, що в квітні 2023 року поліцейський ОСОБА_2 звернувся з рапортом, в якому повідомляв про наявність потенційного конфлікту інтересів, у зв'язку з призначенням на посаду слідчого СВП №1 (м. Тростянець) Охтирського РВП близької йому людини в розумінні статті 1 Закону України "Про "запобігання корупції" - двоюрідного брата лейтенанта поліції ОСОБА_3 .
За результатами розгляду рапорту ОСОБА_2 , 14.04.2023 відповідачем видано наказ № 149, яким керівника ВП №1 (м. Тростянець) Охтирського РВП зобов'язано усунути ОСОБА_2 від завдань, вчинення дій, прийняття рішень чи участі в його прийнятті відповідно до посадової інструкції старшого інспектора чергової частини відносно його двоюрідного брата лейтенанта поліції ОСОБА_3 , у тому числі спільного несення служби в добовому наряді та виконання інших обов'язків (п.1). З наказом ознайомлено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , начальника ВП №1 ОСОБА_4 та позивача.
Відповідно до п. 4 Наказу № 149 вказано: "начальнику слідчого відділення поліції № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП ОСОБА_1 особисто ознайомитися з наказом та довести його до відома ОСОБА_3 що позивачем було і виконано з метою дотримання положень п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції".
Позивач зазначає, що графіки чергування у ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП складаються не ним. Також позивач вказує, що черговий ОСОБА_2 , приїхавши на робоче місце, 25.06.2023 та знаючи, що відповідно до наказу № 149 від 14.04.2023 "Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів за повідомленням ОСОБА_2 " щодо усунення від виконання завдань, вчинення дій, прийняття рішень чи участі його в прийнятті відповідно до посадової інструкції старшого інспектора - чергового чергової частини ВП №1 (м. Тростянець) Охтирського РВП відносно двоюрідного брата - слідчого слідчого відділення ВП № 1(м. Тростянець) Охтирського РВП лейтенанта поліції ОСОБА_3., у тому числі спільного несення служби в добовому наряді в якості старшого інспектора - чергового чергової частини ОСОБА_2 перед початком проведення інструктажу повинен був вжити заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів, повідомити керівника відповідним рапортом або в інший спосіб.
У той же час, слідчий ОСОБА_3 приїхавши на робоче місце, 25.06.2023 та знаючи, що відповідно до наказу № 149 від 14.04.2023 "Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів за повідомленням ОСОБА_2 " щодо усунення від виконання завдань, вчинення дій, прийняття рішень чи участі його в прийнятті відповідно до посадової інструкції старшого інспектора - чергового чергової частини ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП відносно двоюрідного брата - слідчого слідчого відділення ВП №І (м. Тростянець) Охтирського РВП лейтенанта поліції ОСОБА_3., у тому числі спільного несення служби в добовому наряді в якості старшого інспектора - чергового чергової частини ОСОБА_2 , перед початком проведення інструктажу повинен був вжити заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів, повідомити керівника відповідним рапортом або в інший спосіб. Однак 25.06.2023, а також і в подальшому повідомлень, від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як в усному так і у письмовому вигляді щодо виникнення або врегулювання конфлікту інтересів не надходило.
Позивач вважає, що висновок дисциплінарної комісії (відповідно і Наказ №955) не містить посилань на докази, що підтверджують порушення положень п.п. 29, 30 Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України від 23.05.2017 №440. Відтак, висновок в цій частині є неповним та необ'єктивним. Відповідачем не було з'ясовано всіх обставин, що мали місце бути 25.06.2023, встановлено порушення за відсутності доказів його вчинення, у тому числі в частині доведення потенційного конфлікту інтересів під час несення служби ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Крім цього, позивач у позові посилається, що відповідачем передчасно та неспівмірно обрано вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до нього у виді догани, всупереч положень ст. 29 Дисциплінарного статуту. Відповідачем не здобуто належних доказів, які б свідчили про те, що поведінка позивача, як поліцейського, суперечить загальним принципам, встановленим для співробітників органів поліції та якимось чином порушує положення п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", п. 1, 2 ч. 3 ст. 1,ч,1 ст. 5 Дисциплінарного статуту НП.
Ухвалою суду позовну заяву у цій справі прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представник відповідача надіслав до суду відзив на позовну заяву з доказами на обґрунтування своїх заперечень. Крім того, представник відповідача надіслав клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, яке ухвалою суду від 19.10.2023 залишено без задоволення.
В обґрунтування відзиву на позовну заяву представник відповідача зазначив, що на виконання Плану заходів щодо запобігання та виявлення корупції серед поліцейських, державних службовців, інших працівників ГУНП в Сумській області на 2022-2024 роки та відповідно до підпункту 4.16 пункту 4 Положення про сектор запобігання корупції управління Національної поліції в Сумській області (далі - Положення), затвердженого наказом ГУНП від 28.04.2023 № 362, відповідно до наказу ГУНП 06.07.2023 № 665 "Про проведення перевірки ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП, 07.06.2023 працівниками сектору запобігання корупції ГУНП (далі - СЗК ГУНП) проведено перевірку щодо стану організації роботи із запобігання та виявлення корупції у ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП, під час якої виявлені можливі порушення обмежень та заборон передбачених Законом України "Про запобігання корупції" (далі Закон).
Наказом ГУНП від 28.07.2023 № 638, за результатами проведеної перевірки призначено службове розслідування (продовженого наказом ГУНП від 08.08.2023 № 672).
Так, під час перевірки стану організації роботи із запобігання та виявлення корупції у ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП працівниками СЗК ГУНП був встановлений факт наявності записів про проведення інструктажів у Журналі реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю 24.04.2023, 28.04.2023, 02.05.2023, 04.05.2023, 11.05.2023, 28.05.2023, 31.05.2023, 25.06.2023 відносно працівників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що може свідчити про спільне несення служби працівниками поліції, які відповідно до ст. 1 Закону є близькими особами та може порушувати обмеження та заборони передбачені ст. 28 Закону.
При цьому дисциплінарною комісією ГУНП встановлено, що 14.04.2023 ОСОБА_2 на ім'я начальника Охтирського РВП полковника поліції ОСОБА_5 , було подано письмове повідомлення про наявний потенційний конфлікт інтересів у зв'язку із призначенням на посаду слідчого СВ ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП його двоюрідного брата ОСОБА_3 , який відповідно до ст. 1 Закону є його близькою особою.
З метою врегулювання конфлікту інтересів т.в.о. начальника Охтирського РВП ОСОБА_6 видано наказ від 14.05.2023 № 149 "Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів за повідомленням ОСОБА_2 ", відповідно до якого ОСОБА_2 згідно ст.30 Закону було усунуто від виконання завдань, вчинення дій, прийняття рішень чи участі в їх прийнятті відносно його двоюрідного брата - ОСОБА_3 , у тому числі спільного несення служби в добовому наряді в якості інспектора-чергового чергової частини, участі у заходах, щодо охорони публічного порядку ті інших можливих ситуаціях під час виконання службових обов'язків. Відповідно до пункту 2 наказу Охтирського РВП від 14.05.2023 № 149 повноваження щодо прийняття рішень або вчинення дій відносно близької особи ОСОБА_2 було покладено на начальника ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП полковника поліції ОСОБА_4.
Із наказом Охтирського РВП від 14.05.2023 № 149 було ознайомлено під особистий підпис кожного.
Втім у ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією ГУНП, відповідно до матеріалів листа ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП від 12.08.2023 №5713/68-2023 встановлено, що до спільного несення служби в добовому наряді старший інспектор-черговий чергової частини ВП №1 (м. Тростянець) Охтирського РВП капітан поліції ОСОБА_2 та слідчий слідчого відділення ВП № 1 (м.Тростянець) Охтирського РВП лейтенант поліції ОСОБА_3, заступили 25.06.2023 до несення служби у добовому наряді. Під час несення служби ОСОБА_2 виконував повноваження оперативного чергового ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП, а ОСОБА_3 здійснював чергування в якості слідчого слідчо-оперативної групи ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП.
Поряд з цим 25.06.2023 на чергування в якості оперативного чергового ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП мав заступати співробітник ОСОБА_7 , проте відповідно до рапорту ОСОБА_7 від 24.06.2023, з резолюцією "Дозволяю" начальника ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП полковника поліції ОСОБА_4 та рапорту ОСОБА_2 від 25.06.2023 з резолюцією "Дозволяю" заступника начальника ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП - начальника слідчого відділення майора поліції ОСОБА_1 було проведено заміну. Таким чином фактично до несення служби у якості оперативного чергового у ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП 25.06.2023 на чергування заступив старший інспектор-черговий ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП капітан поліції ОСОБА_2 .
Представник відповідача вказував, що ОСОБА_1 , незважаючи на свою обізнаність про заборону спільного несення служби ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , закріплену наказом Охтирського РВП від 14.04.2023 № 149 "Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів за повідомленням ОСОБА_2 ", про що стоїть його особистий підпис, надав дозвіл на зміну черговості несення служби не в порядку визначеному Графіком чергування, тим самим спричинивши виникнення умов появи конфлікту інтересів, а в подальшому не вжив заходи щодо врегулювання такого виниклого конфлікту інтересів під час спільного чергування ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , тим самим порушив пункт 1, 4 частини 1 статті 28 Закону.
Під час вивчення причин та умов, що сприяли згаданим вище порушенням з боку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , встановлено, що вони стали можливими у наслідок недотримання вимог Закону України "Про Національну поліцію", Дисциплінарного статуту Національної поліції України та у наслідок ігнорування законодавства України, у тому числі вимог, заборон та обмежень Закону України "Про запобігання корупції", легковажного та необачного ставлення останніх до можливих наслідків.
Окремо, дисциплінарною комісією було досліджено характер проступку, обставин, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби та умови проходження несення служби . Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність не встановлено. За таких обставин представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Позивачем 25.10.2023 подано відповідь на відзив, у якому позивачем наведені обґрунтування, аналогічні тим, які містяться у позовній заяві. Позивач наводить посилання на висновки Верховного Суду щодо понять "потенційний конфлікт", "реальний конфлікт", їх характеризуючі ознаки. Позивач зауважував, що жодного конфлікту та приватного інтересу між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 не було і не могло бути, а тому його вина ґрунтується виключно на припущеннях. У підсумку позивач наполягав на задоволенні позовних вимог.
Представником відповідача 10.11.2023 було подано заперечення, у якому представник відповідача посилався на обставини та наводив обґрунтування, аналогічні тим, які наведені у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з позову та підтверджується матеріалами справи, позивач ОСОБА_1 , майор поліції, проходить службу на посаді заступника начальника ВП №1 (м. Тростянець) Охтирського РВП - начальника слідчого відділення, в якому, у свою чергу проходить службу ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ) (а.с.15,17-19) .
14.04.2023 ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) на ім'я начальника Охтирського РВП полковника поліції ОСОБА_5 , було подано письмове повідомлення про наявний потенційний конфлікт інтересів, у зв'язку із призначенням на посаду слідчого слідчого відділення ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП його двоюрідного брата ОСОБА_3 , який відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» є його близькою особою (а.с.131).
З метою врегулювання конфлікту інтересів т.в.о. начальника Охтирського РВП ОСОБА_6 видано наказ від 14.05.2023 № 149 "Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів за повідомленням ОСОБА_2 ", відповідно до якого ОСОБА_2 було усунуто від виконання завдань, вчинення дій, прийняття рішень чи участі в їх прийнятті відносно його двоюрідного брата - ОСОБА_3 , у тому числі спільного несення служби в добовому наряді в якості інспектора-чергового чергової частини, участі у заходах, щодо охорони публічного порядку та інших можливих ситуаціях під час виконання службових обов'язків. Відповідно до пункту 2 наказу Охтирського РВП від 14.05.2023 № 149 повноваження щодо прийняття рішень або вчинення дій відносно близької особи ОСОБА_2 було покладено на начальника ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП полковника поліції ОСОБА_4.
Відповідно до пункту 3 наказу позивачу було наказано особисто ознайомитися з наказом та довести до відома наказ ОСОБА_3 (а.с.29-30, 133).
Із наказом Охтирського РВП від 14.05.2023 № 149 було ознайомлено під особистий підпис кожного, кого він стосувався (а.с.133зворот).
Згодом, на виконання Плану заходів щодо запобігання та виявлення корупції серед поліцейських, державних службовців, інших працівників ГУНП в Сумській області на 2022-2024 роки та відповідно до підпункту 4.16 пункту 4 Положення про сектор запобігання корупції управління Національної поліції в Сумській області (далі - Положення), затвердженого наказом ГУНП від 28.04.2023 № 362, відповідно до наказу ГУНП 06.07.2023 № 665 "Про проведення перевірки ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП, 07.06.2023 працівниками сектору запобігання корупції ГУНП (далі - СЗК ГУНП) проведено перевірку щодо стану організації роботи із запобігання та виявлення корупції у ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП, під час якої виявлені можливі порушення обмежень та заборон передбачених Законом України "Про запобігання корупції" (далі Закон), про що складено доповідну записку (а.с.56-59).
За вказаним фактом наказом ГУ НП в Сумській області №638 від 28.07.2023 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" було призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію (а.с.60). Наказом ГУ НП в Сумській області від 08.08.2023 №672 продовжено строк службового розслідування, призначеного наказом №638 від 28.07.2023 до 26.08.2023 (а.с.61,62).
В ході службового розслідування було встановлено, що згідно з графіком несення служби особовим складом ВП №1 (м. Тростянець) Охтирського РВП ГУНП в Сумській області, затвердженим начальником ВП №1 (м.Тростянець) ОСОБА_4 19.06.2023 (а.с.97), 25.06.2023 несення служби було визначено, зокрема, за ОСОБА_9 , як черговим, та ОСОБА_3 , як слідчим слідчого відділу, проте відповідно до рапорту ОСОБА_10 від 24.06.2023 (а.с.161), з резолюцією "Дозволяю" начальника ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП полковника поліції ОСОБА_4 та рапорту ОСОБА_2 від 25.06.2023 з резолюцією "Дозволяю" заступника начальника ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП - начальника слідчого відділення майора поліції ОСОБА_1 (а.с.161зворот), було проведено заміну. Таким чином, комісією встановлено, що фактично до несення служби у якості оперативного чергового у ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП 25.06.2023 на чергування замість ОСОБА_10 , заступив старший інспектор-черговий ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП капітан поліції ОСОБА_2 .
Згідно сторінки журналу проведення інструктажів за 25.06.2023 (а.с.124), 25.06.2023 проінструктовано капітана поліції ОСОБА_2 та лейтенанта поліції ОСОБА_3 , особою, яка інструктувала в обох випадках вказаний полковник поліції ОСОБА_11 , втім у колонці з підписами, проставлені підписи позивачем. Про те, що він особисто проводив інструктаж, позивач визнавав під час надання пояснень в ході службового розслідування (а.с.164).
За результатом службового розслідування, комісією 19.08.2023 складено висновок, затверджений начальником ГУНП в Сумській області (а.с.17-24, 176-183), та згідно із пунктом 4 якого дисциплінарною комісією ухвалено, що за порушення трудової дисципліни, неналежне виконання вимог пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", п.7 ч.1 ст.3 та ч.1 ст.5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що виразилось у незабезпеченні належного контролю за дотриманням підлеглим особовим складом службової дисципліни, порушень вимог наказу Охтирського РВП від 14.04.2023 №149 "Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів за повідомленням ОСОБА_2 ", пунктів 1, 4 частини 1 статті 28 Закону України "Про запобігання корупції", на підставі статей 11, 12, 13, 19 Дисциплінарного статуту НПУ, застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді догани.
Пунктом 1 наказу ГУНП в Сумській області № 955 від 25.08.2023 "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських ВП №1 (м. Тростянець) Охтирського РВП" (а.с.25-28,184-185) за порушення службової дисципліни, неналежне виконання вимог пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", п.7 ч.1 ст.3 та ч.1 ст.5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що виразилось у незабезпеченні належного контролю за дотриманням підлеглим особовим складом службової дисципліни, порушень вимог наказу Охтирського РВП від 14.04.2023 №149 "Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів за повідомленням ОСОБА_2 ", пунктів 1, 4 частини 1 статті 28 Закону України "Про запобігання корупції", на підставі статей 11, 12, 13, 19 Дисциплінарного статуту НПУ, застосовано до ОСОБА_1 , заступника начальника відділення поліції №1 (м. Тростянець) Охтирського РВП - начальника слідчого відділення, дисциплінарного стягнення у виді догани.
Позивач, не погоджуючись з наказом в частині, що стосується його, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання проведення службового розслідування в системі Національної поліції України врегульовано Законом України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон України «Про Національну поліцію»), Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі- Дисциплінарний статут), Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 №1355/32807 (в подальшому - Порядок № 893).
Так, згідно із пунктами 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського (п.1); професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва (п.2).
За приписами частин першої і другої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України". Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службовою дисципліною є дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з частиною другою цієї статті службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
За приписами пункту 7 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний, серед іншого, контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.
Відповідно до частин 1,2 статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика. За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки, безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону (пункти 1,2,3 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту).
Частиною першою, третьою статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним п р о с т у п к о м визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За змістом частини першої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Види дисциплінарних стягнень, що можуть застосовуватися до поліцейських, визначені в частині третій цієї статті, а саме: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно з частиною першою статті 61 Закону України «Про Національну поліцію» на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції», цим та іншими законами України.
У свою чергу, відповідно до частини першої, третьої статті 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року №1700-VII (далі - Закон України «Про запобігання корупції») за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку. З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, де працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Положеннями частин першої, другої і третьої статті 14 Дисциплінарного статуту унормовано, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. З метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Згідно з частиною четвертою цієї статті підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку (ч. 15 ст. 15, ст. 19 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Близькі особи - члени сім'ї суб'єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб'єкта.
Підпунктом "з" пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що на поліцейських поширюється дія цього Закону.
Згідно з абзацом 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції є органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв'язку з виконанням повноважень близьким їм особам.
Пунктами 1, 2, 4 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів (пункт 1); повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно (пункт 2); вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів (пункт 3).
Таким чином, посадові особи, на яких поширюється дія цього закону зобов'язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника.
Судом встановлено, що оскаржуваним наказом на позивача було накладено дисциплінарне стягнення за порушення службової дисципліни, неналежне виконання вимог вказаних вище пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 7 частини 1 статті 3 та частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що виразилось у:
- порушенні вимог наказу Охтирського РВП від 14.04.2023 №149 "Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів за повідомленням ОСОБА_2 ",
- порушенні вимог пунктів 1, 4 частини 1 статті 28 Закону України "Про запобігання корупції",
- у незабезпеченні належного контролю за дотриманням підлеглим особовим складом службової дисципліни (а.с.27). При цьому цим же наказом за порушення службової дисципліни, що виразилась в ігноруванні вимог пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1,2 частини 3 статті 1, частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту та призвело до порушення вимог наказу Охтирського РВП від 14.04.2023 №149 "Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів за повідомленням ОСОБА_2 ", пунктів 2.6., 2.7., 2.13, 2.16, 2.19, 2.35 посадової інструкції, пунктів 28-30 розділу 7 наказу МВС України від 23.05.2017 № 440 "Про затвердження Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) НПУ" в частині нездійснення дій, направлених на проведення перевірки готовності добового наряду та наряду поліції територіального (відокремленого) підрозділу, які залучаються до чергування, а також частини 1 статті 27 та пунктів 1, 2 частини 1 статті 28 Закону України "Про запобігання корупції", до відповідальності був притягнений ОСОБА_2 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач наголошує на тому, що відповідач під час розслідування не надав належної оцінки обставинам, що мали місце 25.06.2023, у зв'язку з чим, виходячи з положень посадової інструкції ОСОБА_2 , дійшов помилкового висновку про виникнення у останнього потенційного конфлікту інтересів, що виразився в суперечності між його приватним інтересом та дискримінаційними службовими повноваженнями, якими він був наділений у день чергування. Як зауважує позивач, відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про необ'єктивність та наявність приватного інтересу у ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 під час виконання ОСОБА_2 посадових обов'язків. Рішень 25.06.2023 з цього приводу ОСОБА_2 не приймав та жодної взаємодії з ОСОБА_3 не відбулося, що у свою чергу, виключає обставини виникнення потенційного конфлікту інтересів при виконанні посадових обов'язків у ОСОБА_2 , та як наслідок і порушення в частині незабезпеченні належного контролю за дотриманням підлеглим особовим складом службової дисципліни. Окремо вказує на недоведеності допущення порушень положень пунктів 29, 30, 33 Розділу VІІ «Обов'язки чергових» Інструкції з організації діяльності чергової служби в Національній поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.05.2017 №440 (тут і далі - в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Інструкція №440), що свідчить про неповний та необ'єктивний висновок дисциплінарної комісії.
Надаючи оцінку цим доводам, суд бере до уваги наступне.
З Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ОСОБА_2 оскаржив до Сумського окружного адміністративного суду наказ №955 від 25.08.2023 ГУ НП в Сумській області "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ВП №1 (м.Тростянець) Охтирського РВП" в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення. Втім рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 04 січня 2024 року у справі №480/10613/23, залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2024р, у задоволенні позову було відмовлено. При цьому судом у цій справі було встановлено, що у ОСОБА_2 як чергового ТВП були наявні повноваження щодо роботи слідчих слідчо-оперативної групи, зокрема і двоюрідного брата- ОСОБА_3 . Також судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_2 , в порушення вимог п. п. 28-30 розділу VІІ «Обов'язки чергових» Інструкції №440 не здійснив дії, щодо проведення перевірки готовності добового наряду та наряду поліції територіального (відокремленого) підрозділу, які залучаються до чергування, а також суд встановив, що ОСОБА_2 допустив порушення вимог п. п. 1, п. п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", п. п. 1,2 ч. 3 ст. 1, ч. 1 ст.5 Дисциплінарного статуту НПУ, Наказу Охтирського РВП від 14.04.2023 №149 "Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів за повідомленням ОСОБА_2 ", що свідчить про неналежне виконання позивачем службової дисципліни, яка полягає у невиконанні (недотриманні) вимог чинного законодавства у сфері запобіганню корупції, чим скоєно проступок (вчинок) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам та містить ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи вказані норми, обставини, встановлені відносно ОСОБА_2 рішенням суду у справі №480/10613/23, яке набрало законної сили, не підлягають доказуванню у цій справі.
Відтак, вказані вище доводи позивача про недоведеність наявності потенційного конфлікту інтересів при виконанні посадових обов'язків у ОСОБА_2 та про недоведеність порушень пунктів 28-30 розділу VІІ «Обов'язки чергових» Інструкції №440.
Також необґрунтованими є посилання позивача на допущення відповідачем вимог пункту 33 розділу VІІ «Обов'язки чергових» Інструкції №440 в частині не внесення запису після закінчення перевірки посадовими особами до книги обліку перевірок інформації про виявлені ними недоліки, враховуючи наступне.
Дійсно, відповідно до пункту 33 розділу VІІ «Обов'язки чергових» Інструкції №440 у разі прибуття до органу (підрозділу) поліції представників органів поліції вищого рівня, прокуратури, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та інших контролюючих органів, уповноважених на проведення перевірки, оперативний черговий надає після закінчення перевірки посадовим особам книгу перевірок (додаток 12) для запису інформації про виявлені ними недоліки.
Тобто цією нормою визначено виключно обов'язок чергового щодо надання після закінчення перевірки посадовим особам книгу перевірок для внесення інформації про виявлені недоліки, та саме, у випадку прибуття до органу (підрозділу) поліції представників органів поліції вищого рівня, прокуратури, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та інших контролюючих органів, уповноважених на проведення перевірки.
При цьому суд наголошує на тому, що межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Судом таких обставин під час розгляду справи не встановлено, а позивач не зазначає, як саме внесення чи не внесення інформації до відповідного журналу про виявлені недоліки спростовує висновок комісії за результатами службового розслідування та впливає на прийнятий відповідачем оскаржуваний наказ.
Відтак, вказані вище доводи позивача також суд не приймає до уваги.
Додатково позивач в обґрунтування своєї позиції вказує на те, що ним не складаються графіки чергування у ВП №1 (м. Тростянець) Охтирського РВМ, а ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не вжили жодних дій щодо недопущення потенційного/реального конфлікту інтересів та не повідомили про нього керівника відповідним рапортом чи в інший спосіб.
Оцінюючи зазначені доводи, суд зауважує, що матеріалами справи (а.с.73-101) підтверджується, що позивач не складає та не затверджує графіки чергування. При цьому відповідач не заперечує того факту, що дійсно ні ОСОБА_3 , ні ОСОБА_2 не повідомляли 25.06.2023 про виникнення конфлікту інтересів під час несення ними служби 25.06.2023.
Поряд з цим, як вже зазначено вище, та це визнає позивач, останнього під особистий підпис було ознайомлено з наказом від 14.05.2023 № 149 "Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів за повідомленням ОСОБА_2 ", яким, з метою врегулювання конфлікту інтересів, ОСОБА_2 було усунуто від виконання завдань, вчинення дій, прийняття рішень чи участі в їх прийнятті відносно його двоюрідного брата - ОСОБА_3 , у т о м у ч и с л і с п і л ь н о г о несення служби в добовому наряді в якості інспектора-чергового чергової частини, участі у заходах, щодо охорони публічного порядку та інших можливих ситуаціях під час виконання службових обов'язків.
Поряд з цим, як вбачається з пояснень самого позивача, які він надав під час службового розслідування (а.с.164), йому було відомо, що згідно графіку несення служби в добовий наряд у складі СОГ - слідчим 25.06.2023 мав заступити ОСОБА_3 (а.с.97). При цьому 25.06.2023 він провів інструктаж поліцейським, які заступають на добове чергування, після чого надав дозвіл на зміну наряду, проставивши резолюцію на рапорті ОСОБА_2 про дозвіл на заступання в добовий наряд 25.06.2023.
Таким чином, будучи обізнаним про заборону спільного несення служби ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що зафіксована наказом від 14.05.2023 № 149, позивач, на порушення цього наказу, надав дозвіл ОСОБА_2 за його рапортом від 25.06.2023 (а.с.161зворот) на зміну черговості несення служби не у порядку, визначеному графіком чергування разом з його двоюрідним братом ОСОБА_3 , чим допустив виникнення умов появи конфлікту інтересів, а у подальшому не вжив заходи щодо врегулювання такого конфлікту інтересів під час спільного чергування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , чим допустив порушення пунктів 1 та 4 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції».
Отже, під час судового розгляду не було спростовано висновок комісії, який був покладений в основу оскаржуваного наказу, та яким зафіксовано неналежне виконання позивачем вимог пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", п.7 ч.1 ст.3 та ч.1 ст.5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, порушень вимог наказу Охтирського РВП від 14.04.2023 №149 "Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів за повідомленням ОСОБА_2 ", пунктів 1, 4 частини 1 статті 28 Закону України "Про запобігання корупції", а тому оскаржуваний наказ в частині позивача, прийнятий відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, у зв'язку з чим він відповідає критеріям правомірності, визначених в частини 2 статті 2 КАС України.
Стосовно доводів позивача про застосування суворішого виду стягнення без врахування ієрархії видів стягнення, суд відмічає, що дійсно згідно із статтею 29 Дисциплінарного статуту, на яку посилається позивач дисциплінарні стягнення застосовуються у порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Поряд з цим, суд зауважує, що виходячи із змісту цієї статті, вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою.
Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно, як помилково вважає позивач.
Отже, повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.
При цьому, суд зауважує, що повноваженнями стосовно встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку, вини особи та визначення виду стягнення наділений відповідний орган, до компетенції якого належать питання притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.
Зокрема, відповідач може дійти висновку щодо застосування більш м'якого чи жорсткого виду стягнення з урахуванням певних обставин, у разі наявності дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 1 розділу VІІ Порядку 893 саме уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.
Адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України у порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Втім, у ході судового розгляду не встановлено наявність підстав для висновку про невідповідність застосованого відповідачем стягнення у виді догани обставинам вчиненого позивачем дисциплінарного проступку.
Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази, суд дійшов висновку, що обставини, що передували притягненню позивача до дисциплінарної відповідальності знайшли своє повне обґрунтування та підтвердження, дисциплінарне стягнення у виді догани у цьому випадку до позивача є прямо пропорційним та виправданим по відношенню до вчиненого ним проступку, а, відтак, оскаржуваний наказ відповідає критеріям правомірності, встановленим в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування цього наказу задоволенню не підлягають.
Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат, понесених позивачем, згідно із статтею 139 КАС України, не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 23,м. Суми,Сумська область,40000, код ЄДРПОУ 40108777) про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 03.12.2025.
Суддя І.Г. Шевченко