Справа № 420/18747/25
03 грудня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не звільнення позивача з військової служби на підставі п. п. «г» п. 2 ч. 4, абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за сімейними обставинами: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, зобов'язання відповідача прийняти рішення про звільнення позивача на підставі п. п. «г» п. 2 ч. 4, абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за сімейними обставинами: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.
Позов, відповідь на відзив обґрунтовані позивачем тим, що він звернувся до відповідача з рапортом про звільнення з військової служби за сімейними обставинами, однак відповідачем у звільненні позивача з військової служби безпідставно відмовлено. Позивач зазначає, що його батько і мати є особами з інвалідність ІІ групи та потребують постійного догляду, а брат позивача не здійснює постійного догляду за батьками, з ними не проживає та перебуває з ними у неприязних стосунках. Крім того, брат позивача сам має вади зі здоров'ям.
Відзив на позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив обґрунтовані відповідачем тим, що надані позивачем документи не підтверджують наявність підстав для звільнення з військової служби, оскільки батьки позивача мають сина, а небажання брата позивача здійснювати догляд за батьками не є підставою, яка б давала можливість звільнити позивача з військової служби. Крім того, позивачем не надано документи, які б свідчили про те, що брат позивача сам потребує постійного стороннього догляду. Відповідач зазначає, що в разі надання разом з рапортом про звільнення всіх документів, які підтверджують право позивача на звільнення з військової служби він буде розглянутий військовою частиною у відповідності до вимог законодавства.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та подав до Військової частини НОМЕР_1 рапорт про звільнення з військової служби на підставі п. п. «г» п. 2 ч. 4, абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за сімейними обставинами: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
До зазначеного рапорту позивачем було додано нотаріально завірені копії документів, які підтверджують наявність родинних зв'язків, докази потреби у постійному догляді за батьками, а саме: паспорта та картки платника податків позивача, свідоцтва про народження позивача, паспорта та картки платника податків батька та матері позивача, довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 28.02.2023 року серії 12 ААГ №452350 про встановлення батькові позивача ІІ групи інвалідності безтерміново, пенсійного посвідчення батька, висновку №632 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 09.05.2025 року, про те, що ОСОБА_2 рекомендовано отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи, виписки з медичної картки №6890 батька позивача, довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_3 від 18.04.2023 року серії 12 ААГ №455686 про встановлення матері позивача ІІ групи інвалідності безтерміново, висновку №493 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 15.04.2025 року про те, що ОСОБА_3 рекомендовано отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи, пенсійного посвідчення матері позивача, виписки із медичної картки №5385 матері позивача, свідоцтва про шлюб батьків позивача, паспорта та копії картки платника податків брата позивача, свідоцтва про народження брата позивача, витягу з реєстру Чорноморської територіальної громади від 19.05.2025 року №2025/006570718, довідки Одеської митниці Державної митної служби України про те, що брат позивача перебуває на державній службі в Одеській митниці та працює з 01.07.2021 року по теперішній час, на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Чорноморськ» Одеської митниці, акт проведення обстеження сім'ї №882, виданий Управлінням соціальної політики Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області 16.07.2024 року, довідки №09 від 03.02.2025 року та акту від 03.02.2025 року про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мешкають за адресою АДРЕСА_1 , акту, виданого Бурлачобалківською сільською адміністрацією 13.05.2025 року про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мешкають за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 мешкав за даною адресою з 20.12.2022 року по 01.11.2024 року, довідки №547 про отримання компенсації, виданої Управлінням соціальної політики Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області 25.07.2024 року, згідно якої ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні соціальної політики Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області та, відповідно до Закону України «Про соціальні послуги», отримує компенсацію фізичним особам за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі з 01.07.2024 року по 11.06.2025 року, догляд здійснює за ОСОБА_2 ; нотаріальну заяву №236 від 17.04.2025 року про те, що ОСОБА_2 вибирає для свого догляду свого сина - ОСОБА_4 ; нотаріальну заяву №234 від 16.04.2025 року про те, що ОСОБА_3 вибирає для свого догляду ОСОБА_4 .
За результатами розгляду поданого позивачем рапорту та документів на підтвердження сімейних обставин Військовою частиною НОМЕР_1 у його задоволенні відмовлено, оскільки позивачем не надано акту обстеження сімейного стану, що підтверджував би відсутність у батьків інших членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення, або документів про те, що інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновками медико-соціальної експертної комісії, або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішення експертної команди з повсякденного функціонування особи. Натомість надані документи свідчать про наявність у батьків позивача сина, щодо якого відсутня інформація про неможливість здійснення ним догляду за батьками. При цьому, перебування брата позивача на державній службі, ці обставини не є передумовами для звільнення з військової служби позивача. Крім того, позивач не міг фактично надавати послуги з догляду на непрофесійній основі батькам, оскільки з 22.02.2022 року перебуває на військовій службі.
Відповідно до положень ст. 17, 65 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Відповідно до ч. 1-3, 5 ст. 1, ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби. Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
Відповідно до п. п. «г» п. 2 ч. 4, абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час дії воєнного стану: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається ч. 12 цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: під час дії воєнного стану: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Відповідно до п. 233 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
З матеріалів справи вбачається, що позивач дійсно подав рапорт до Військової частини НОМЕР_1 про звільнення з військової служби за сімейними обставинами: необхідність здійснювати постійний догляд за батьками, які є особами з інвалідність ІІ групи, який військовою частиною розглянутий та 29.05.2025 року в задоволенні цього рапорту відмовлено, оскільки у позивача є брат, який може доглядати за батьками та відсутні докази того, що брат позивача сам потребує стороннього догляду.
Суд вважає, що відповідачем правомірно відмовлено позивачу у звільненні з військової служби за сімейними обставинами за п. п. «г» п. 2 ч. 4, абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», оскільки для звільнення позивача з цих підстав має бути необхідна одночасна сукупність належним чином підтверджених наступних обставин: наявність у військовослужбовця когось із його батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи; така особа повинна потребувати постійного догляду; у такої особи мають бути відсутні інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення або інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення цієї особи самі повинні потребувати постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії, або висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
В даному випадку, у позивача є брат - ОСОБА_5 , який є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та щодо нього позивачем не подано документів про те, що його брат потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії, або висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Будь-яких інших норм законодавства положення абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» не містять, ці положення законодавства чітко передбачають або відсутність інших членів сім'ї, або наявність висновку медико-соціальної експертної комісії чи висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я чи рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про те, що інший член родини сам потребує постійного догляду.
Позивачем таких документів до рапорту не додано, а тому відповідач був позбавлений можливості задовольнити рапорт позивача про звільнення з військової служби, діяв у відповідності до вимог законодавства та прийняв правомірне рішення.
Посилання позивача на перебування його брата на державній службі, не проживання з батьками, неприязні відносини між батьками та його братом, наявність у брата позивача вад зі здоров'ям, суд не приймає до уваги, оскільки положення абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» не містять інших причин не можливості догляду за батьками членами сім'ї, а потреба в сторонньому догляді в даному випадку за братом позивача, має підтверджуватися виключно висновком медико-соціальної експертної комісії, чи висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Таким чином, суд не вбачає протиправності бездіяльності відповідача щодо не звільнення позивача з військової служби, а тому відсутні підстави для зобов'язання відповідача прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 6, 14, 90, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не звільнення позивача з військової служби на підставі п. п. «г» п. 2 ч. 4, абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за сімейними обставинами: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, зобов'язання відповідача прийняти рішення про звільнення позивача на підставі п. п. «г» п. 2 ч. 4, абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за сімейними обставинами: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Леонід СВИДА
.