Справа № 420/39406/25
01 грудня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» стосовно визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» стосовно визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку згідно Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» відповідно до запису у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 від 18.02.2023 року та довідки військово-лікарської комісії № 20 від 18.02.2023 року.
Ознайомившись зі змістом адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам 161 КАС України.
Відповідно до п.5 ч. 5 ст. 160 КАС України в адміністративному позові зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з ч.4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, в адміністративному позові позивач наводить обставини щодо того, що 25 вересня 2025 року, засобами кур'єрської служби доставки «Укрпошта», позивач направив на адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву про внесення даних до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг».
В обґрунтування заяви було зазначено, що 18.02.2023 року ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську комісію у ІНФОРМАЦІЯ_5 та отримано довідку ВЛК, якою ОСОБА_1 було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 75-А графи II Наказу МОУ № 402/2008. У тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного про виключення з військового обліку НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 було внесено запис до тимчасового посвідчення військовозобов'язаного про виключення з військового обліку згідно ст.37 п. 6 пп.3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». До вказаної заяви також було додано: копію паспорту та коду; копію тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 , довідку ВЛК № 20 від 18.02.2023 року та відомості з електронного сервісу «Резерв +».
Однак доказів на підтвердження зазначених обставин не надано.
Також, згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ «Креуз проти Польщі», «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
У відповідності до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 3028,00 грн.
З урахуванням зазначеного, судовий збір за подання вказаного позову становить 1211,20 грн. (0,4% від 3028,00 грн.).
До суду не надано доказів сплати судового збору, а також не надано достатніх доказів на підтвердження неможливості сплати позивачем судового збору у встановленому законом розмірі.
Відтак, системно проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та дослідивши позовну заяву, судом з'ясовано, що при подачі адміністративного позову позивачем не було виконано вимог, передбачених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ч. 1 ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду доказів на підтвердження обставин, викладених в адміністративному позові, а також доказів сплати судового збору або доказами на підтвердження обставин, що є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України суддя
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П.П. Марин