03 грудня 2025 р. справа № 400/8548/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., у порядку письмового провадження, розглянув заяву позивача про встановлення судового контролю в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , , АДРЕСА_1
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення заборгованості в розмірі 555 125,19 грн., стягнення моральної шкоди в розмірі 500 000 грн.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якому суд вирішив:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не поновлення виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 28.09.22 р.;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 поновити виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 28.09.22 р.;
- в решті позовних вимог, відмовити.
Рішення суду набрало законної сили з 29.04.2025 року.
07.05.2025 року судом видано виконавчий лист у справі.
17.07.2025 року представник позивача подав заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 27.03.2025 року.
Ухвалою від 15.08.2025 року суд відмовив у задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю.
28.11.2025 року представник позивача повторно подав заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Заява мотивована тим, що відповідачем не нараховано та не виплачено грошове забезпечення. Представник наголошує, що 21.11.2025 року головним державним виконавцем Ткаченком М.П. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки рішення боржником не виконано та не може бути виконано без участі боржника, у зв'язку з ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України.
Вирішуючи заяву, суд враховує наступне.
Згідно з ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту і накладенням штрафу.
Рішенням суду від 27.03.2025 року зобов'язано військову частину НОМЕР_1 поновити виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 28.09.2022 року.
Як встановлено судом, 21.11.2025 року головним державним виконавцем Центрального відділу ДВС у м. Миколаєві ПМУМЮ (м. Одеса) Ткаченком М.П. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі: надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.
Згідно ч. 3 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Отже, рішення суду від 27.03.2025 року відповідачем не виконано.
Зазначене порушує законні очікування позивача на виплату грошового забезпечення у розмірі, передбаченому законом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, про необхідність встановлення відповідачу двомісячного строку для подання звіту про виконання судового рішення.
Керуючись статтями 241, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, задовольнити.
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 подати до суду звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 року у справі № 400/8548/24 у двомісячний строк з моменту отримання цієї ухвали.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.
4. Ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 КАС України.
Суддя А. О. Мороз