03 грудня 2025 р. № 400/11412/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , ,
до відповідачівГоловного управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області, , Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, ,
провизнання протиправним та скасування рішення від 19.09.2025 № 935250823921; зобов'язання вчинити певні дії,
22 жовтня 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:
визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 19.09.2025 № 935250823921 щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» № 889;
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити та виплачувати позивачу з 19.09.2025 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» № 889, виходячи із довідок від 25.08.2025 № 11-46 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та від 25.08.2025 № 11-47 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 05.04.2016 він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) на загальних підставах. Згідно з наказом Держфінінспекції України від 04.05.2016 № 159-О його звільнено з 10.05.2016 з посади начальника Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за статтею 38 Кодексу законів про працю України. 19.09.2025 позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про його перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», додавши до відповідної заяви довідки про відповідні складові заробітної плати для державного службовця від 25.08.2025 № 11-46 і від 25.08.2025 № 11-47. Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 19.09.2025 № 935250823921 йому було відмовлено в переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв'язку з недоцільністю, оскільки після проведеного перерахунку основний розмір пенсії зменшиться. На думку позивача, вказане рішення є протиправним, тому що всупереч приписам Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 (далі - Порядок № 622) Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області не було взято до уваги довідки від 25.08.2025 № 11-46 і від 25.08.2025 № 11-47.
У відзиві на позовну заяву від 05.11.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області заперечило проти позову і просило відмовити в його задоволенні повністю. Відзив умотивовано тим, що 19.09.2025 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перехід з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VІІІ (далі - Закон № 889-VII). 19.09.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області прийняло рішення № 935250823921 про відмову в переведенні з пенсії за віком згідно із Законом 1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VII у зв'язку із недоцільністю такого переведення. Рішення прийнято з урахуванням таких правових норм та фактичних обставин:
після проведення перерахунку пенсії відповідно до Закону № № 889-VII зменшиться загальний розмір пенсії з 17244,20 грн до 8810,25 грн, тобто такий перерахунок є недоцільним;
належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача або зарахувати стаж;
відповідачем рішення про призначення пенсії за віком державного службовця не приймалось, то й вимога позивача про призначення пенсії за віком державного службовця з урахуванням довідок про складові заробітної плати є передчасною;
дії зобов'язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, тобто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Полтавській області.
11.11.2025 відзив на позовну заяву до Миколаївського окружного адміністративного суду подало Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, яке також заперечило проти позову. На його переконання, оскаржуване рішення є правомірним, оскільки з набранням у чинності Законом №889-VIII пенсії, призначені за статтею 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-ХІІ), не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців. Крім цього, державні органи можуть видавати довідку за останнім місцем роботи лише для призначення пенсії, але не для її перерахунку. Законодавством, чинним на час звернення позивача за перерахунком розміру пенсії, не було передбачено можливість її перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, тому в Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області не було правових підстав для здійснення такого перерахунку.
24.10.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (у письмовому провадженні).
Розглянувши заяви по суті, повно і всебічно, з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Згідно з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 09.08.2018 № 935250823921 позивачу призначено з 05.04.2016 пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
18.10.2021 матеріали пенсійної справи позивача були передані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області Головному управлінню Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
19.09.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про переведення його з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» в разі доцільності. До цієї заяви він додав довідки Східного офісу Держаудитслужби:
від 25.08.2025 № 11-46 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) (далі - Довідка № 11-46);
від 25.08.2025 № 11-47 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби (далі - Довідка № 11-47).
Вищенаведені довідки видані за посадою начальника управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області за грудень 2023 року.
У зв'язку з тим, що призначення / перерахунок пенсії здійснюється за екстериторіальним принципом, вищенаведена заява позивача була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, яке 19.09.2025 прийняло рішення № 935250823921 (далі - Рішення від 19.09.2025). Вказане рішення про відмову аргументовано недоцільністю переведення позивача на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу», оскільки після перерахунку основний розмір пенсії зменшується із загальному розміру пенсії з 17244,20 грн до 8810,25 гривні.
Вважаючи таке рішення територіального органу Пенсійного фонду України протиправним, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ (далі - Закон № 889-VII), який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Відповідно до статті 90 Закону № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб, згідно з пунктом 1 якого пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону № 1058-IV.
Водночас підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII визнано таким, що втратив чинність Закон № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відтак обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії державного службовця за віком після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889-VIII, а саме: щодо віку, страхового стажу і стажу державної служби.
Аналогічні правові висновки щодо застосування зазначених норм права були викладені у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 500/5183/17, від 11.04 2023 у справі № 1.380.2019.003855 та від 12.09.2023 у справі № 560/8328/22.
Відповідно до пункту 31 Порядку № 622 державні службовці, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу» займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу», мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби.
Суд встановив, що позивачу згідно з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 09.08.2018 № 935250823921 призначено з 05.04.2016 пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
19.09.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про переведення його з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» в разі доцільності. До цієї заяви він додав довідки від 25.08.2025 № 11-46 і від 25.08.2025 № 11-47.
У матеріалах пенсійної справи позивача, яку Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області додало до відзиву на позовну заяву від 05.11.2025 відсутні будь-які заяви позивача про призначення чи переведення його на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», за винятком заяви від 19.09.2025. Також відсутні довідки про розмір заробітної плати позивача за посадами державної служби, які він обіймав, крім довідок від 25.08.2025 № 11-46 і від 25.08.2025 № 11-47.
З вищевикладеного слідує, що 19.09.2025 позивач уперше звернувся до органів Пенсійного фонду України про призначення (переведення) йому пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», а не про її перерахунок, як помилково зазначило у відзиві на позовну заяву від 11.11.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
У Рішенні від 19.09.2025 та у відзивах на позовну заяву відповідачі не заперечують наявності у позивача права на отримання пенсії за віком згідно із Законом України «Про державну службу», тобто його відповідність вимогам щодо віку, страхового стажу і стажу державної служби.
Рішення від 19.09.2025 про відмову в переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» вмотивовано лише недоцільністю, оскільки після перерахунку основний розмір пенсії зменшиться з 17244,20 грн до 8810,25 гривні.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 72 Закону України «Про адміністративну процедуру» у мотивувальній частині адміністративного акта зазначаються посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу.
Відповідно до частин першої і третьої статті 8 Закону України «Про адміністративну процедуру» адміністративний орган забезпечує належність та повноту з'ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали справи.
Адміністративний орган зобов'язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.
Проте ні в Рішенні від 19.09.2025, ні у відзивах на позовну заяву відповідачів відсутні будь-які розрахунки щодо того, чому органи Пенсійного фонду України прийшли до висновку, що розмір пенсії за віком позивача згідно із Законом України «Про державну службу» становитиме саме 8810,25 грн, і чому ними не було враховано дані довідок від 25.08.2025 № 11-46 і від 25.08.2025 № 11-47.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що Рішення від 19.09.2025 є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки воно не відповідає вимогам Закону України «Про адміністративну процедуру».
Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу», то суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з абзацом першим частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Отже, суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача за сукупності наступних умов:
1) судом встановлено порушення прав, свобод чи інтересів позивача;
2) на час вирішення спору прийняття рішення належить до повноважень відповідача;
3) виконано усі умови, визначені законом для прийняття такого рішення, зокрема подано усі належні документи, сплачено необхідні платежі і між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів;
4) прийняття рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 826/9727/16 і від 04.08.2020 у справі № 340/2074/19.
Зі змісту Рішення від 19.09.2025 слідує, що при його прийняті суб'єкт владних повноважень не аналізував зміст довідок 25.08.2025 № 11-46 і від 25.08.2025 № 11-47, зокрема на відповідність вимогам чинного законодавства та на достовірність їх даних.
За таких обставин суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти рішення про призначення позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі вказаних довідок.
Тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини другої статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Виходячи із наведеного, суд дійшов висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог, а саме:
зобов'язати орган Пенсійного фонду України повторно розглянути заяву позивача від 19.09.2025 про переведення його з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу», з урахуванням правової оцінки, наданою судом у цьому рішенні.
Згідно з абзацом чотирнадцятим пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до абзацу другого пункту 4.3 розділу IV Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Таким чином, повноваження щодо зарахування стажу та розгляду заяви особи про призначення пенсії належать тому органу Пенсійного фонду України, який визначений за принципом екстериторіальності.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.02.204 у справі № 500/1216/23.
У зв'язку з тим, що розгляд заяви позивача від 19.09.2025 за екстериторіальним принципом здійснило Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, тому саме воно є належним відповідачем щодо повторного розгляду вказаної заяви позивача.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Платіжною інструкцією від 21.10.2025 № 1P85-B682-25E4-XX82 підтверджується понесення позивачем судових витрат у розмірі 968,96 грн на сплату судового збору за подачу адміністративного позову.
З урахуванням того, що позовні вимоги задоволено лише до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, тому сплачена позивачем сума судового збору підлягає відшкодуванню шляхом стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 19.09.2025 № 935250823921.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.09.2025 про переведення його з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу», з урахуванням правової оцінки, наданою судом у цьому рішенні.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області судовий збір у розмірі 968 (Дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
7. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
8. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
9. Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідачі:
Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54020; код за ЄДРПОУ 13844159);
Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавський район, Полтавська область, 36011; код за ЄДРПОУ 13967927).
9. Повний текст рішення суду складений 03.12.2025.
Суддя В.Г.Ярощук