02 грудня 2025 р. № 400/1775/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомПервомайського районного споживчого товариства, вул. Центральна, 35,с. Кінецьпіль,Первомайський р-н, Миколаївська обл.,55230,
до відповідачаПівденного міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, вул. 9-а Слобідська, 40/1,м. Миколаїв,54003,
провизнання протиправною та скасування постанови від 26.12.2024 року № 19273/14/29/07/01760121-ДПС,
Первомайське районне споживче товариство (далі по тексту - Позивач) звернулося з позовною заявою до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі по тексту - Відповідач) з вимогами про визнання протиправною та скасування постанови від 26.12.2024 року № 19273/14/29/07/01760121-ДПС.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки була винесена на підставі необґрунтованих і помилкових висновків проведеної фактичної перевірки представниками ГУ ДПС у Миколаївській області. Позивач зазначає, що магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично використовується 2 (двома) суб'єктами господарювання, а саме - ФОП ОСОБА_1 та Первомайським РСТ. Позивач вказує, що ОСОБА_2 не працювала в Первомайському РСТ та не допускалась ним до роботи в цьому магазині, з 17.08.2021 року продавцем у магазині позивача є ОСОБА_3 . Крім того, позивач вважає, що перевіряючими ГУ ДПС у Миколаївській області під час фактичної перевірки Первомайського РСТ було порушеною норми ст. 80.6 ПК України та належним чином не було з'ясовано факту перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах з Первомайським РСТ та було проведено перевірку за участю особи, яка не працює в Первомайському РСТ і яка не мала права вчиняти будь-які дії від імені Первомайського РСТ. Відповідачем теж при розгляді справи по цим матеріалам та ухваленні оскаржуваної постанови не перевірило вказані обставини.
Ухвалою суду від 28.02.2025 відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).
14.03.2025 р. представником Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці подано відзив на позовну заяву, в якому заперечуються заявлені позовні вимоги та зазначається, що актом ГУ ДПС у Миколаївській області від 02.12.2024 № 19273/14/29/07/01760121, складеного за результатами фактичної перевірки Первомайського РСТ у період з 21.11.2024 по 2911.2024 в магазині за адресою: вул. Шляхова, буд. 21, с. Щасливка Вознесенського району Миколаївської області, встановлено, крім іншого порушення абз. 1 постановляючої частини постанови КМУ від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», із змінами та доповненнями та статті 24 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року. Перевірка була проведена в присутності продавця Первомайського РСТ Пилипась Тетяни Миколаївни, що фактично здійснювала розрахункову операцію. Направлення на перевірку від 20.11.2024 за №2871/14-29-07-10, № 2872/14-29-07-10, запит про надання документів (копій документів) від 21.11.2024 та вимога про зняття залишків товарних записів від 21.11.2024 отримані та підписані Пилипась Т.М., яка самостійно зазначила свою посаду: «продавець Первомайського РСТ». Пилипась Т.М. допущена до роботи без повідомлення Державної податкової служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідач вказує, що позивач не подавав заперечень до акту перевірки та не оскаржив його в судовому порядку. Відповідачем було перевірено вказану інформацію, призначено адміністративне провадження за актом фактичної перевірки ГУ ДПС у Миколаївській області від 02.12.2024 № 19273/14/29/07/01760121, за результатами розгляду якого винесено постанову про накладання штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення Первомайським РСТ від 26.12.2024 року № 19273/14/29/07/01760121-ДПС.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
Відповідно до наказу «Про проведення фактичної перевірки» від 18.11.2024 р. №1619-п, посадовим особам ГУ ДПС у Миколаївській області доручено провести фактичну перевірку магазину Первомайського районного споживчого товариства за адресою: вул. Шляхова, 21 с. Щасливка, Вознесенського району, Миколаївської області, з 21.11.2024 року тривалістю 10 діб щодо здійснення платником податків розрахункових операцій за товари (послуги), у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів, а також з питання дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з найманими працівниками за період з 01.12.2021 р. по 29.11.2024 р.
На підставі вищезазначеного наказу та направлень на перевірку від 20.11.2024 за № 2871/14-29-07-10 та за № 2872/14-29-07-10, фахівцями ГУ ДПС у Миколаївській області з 21.11.2024 по 29.11.2024 було проведено «фактичну» перевірку належного Первомайському РСТ магазину, розташованому за адресою: вул. Шляхова, 21 с. Щасливка, Вознесенського району, Миколаївської області.
Перевірка була проведена в присутності продавця Первомайського районного споживчого товариства Пилипась Тетяни Миколаївни, яка фактично виконувала роботу «продавця» (здійснювала розрахункові операції).
При цьому, копії направлення на перевірку, запит про надання документів (копій документів) від 21.11.2024 та вимога про зняття залишків товарних записів від 21.11.2024 були отримані безпосередньо ОСОБА_2 , яка самостійно і власноручно розписалася за отримання цих документів та зазначила свою посаду: «продавець Первомайського РСТ».
Пилипась Тетяна Миколаївна надала особисті пояснення, які були отримані в межах перевірки Первомайського РСТ, де вона також зазначила що є продавцем магазину, заробітна плата якої складає не менше мінімальної, та що станом на 21.11.2024 Х-звіт, зняти не має можливості у зв'язку з відключенням світла згідно з графіком погодинних відключень.
Відповідно до даних ІКС «Податковий борг» встановлено, що позивач не подав повідомлення про прийняття на роботу особи, яка здійснила розрахункову операцію ОСОБА_2 .
За результатами вказаної перевірки працівниками ГУ ДПС у Миколаївській області було складено Акт від 02.12.2024 № 19273/14/29/07/01760121, у пункті 3.1 якого, зазначено, крім іншого, порушення Позивачем абзацу першого постановляючої частини постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», із змінами та доповненнями та статті 24 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII, зі змінами та доповненнями.
В подальшому, у зв'язку з встановленням ГУ ДПС у Миколаївській області факту допущення ОСОБА_2 до роботи без повідомлення Державної податкової служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, на адресу відповідача було надіслано лист ГУ ДПС у Миколаївській області від 03.12.2024 № 11460/5/14-29-07-07-03 з копією акту від 02.12.2024 № 19273/14/29/07/01760121.
11.12.2024 р. відповідачем на адресу Позивача було направлено листом №ПД/2/10548-24 з повідомленням про початок адміністративного провадження за актом фактичної перевірки ГУ ДПС у Миколаївській області від 02.12.2024 за порушення законодавства про працю та лист № ПД/2/10550-24 про запрошення учасника адміністративного провадження 26.12.2024 об 10.00 год. на слухання справи у адміністративній справі рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення (квитанція АТ «Укрпошта» від 11.12.2024 №5401800008169). Вказані повідомлення про початок адміністративного провадження та запрошення учасника адміністративного провадження на слухання справи було отримане Позивачем 18.12.2024 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
26.12.2024 р., за результатами розгляду матеріалів адміністративного провадження на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України в.о. начальника Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці було винесено постанову № 19273/14/29/07/01760121-ДПС - про накладання на Первомайське районне споживче товариство штраф в сумі 80 000 грн. за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини урегульовані Конвенцією Міжнародної організації праці №81 - 1947 року «Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі» (ратифік. ЗУ від 08.09.2004р. №1985-IV), Законом України від 05.04.2007р. №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Положенням про Державну службу України з питань праці» (затв. Постановою КМУ від 11.02.2015р. №96), Кодексом законів про працю України, діючим на той час, «Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю» (затв. Постановою КМУ від 21.08.2019р. №823, у редакції Постанови КМУ від 04.12.2019р. №1132) та «Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» (затв. Постановою КМУ від 17.07.2013р. №509).
Так, приписами ст. 259, ст. 260 КЗпП України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно приписів п. 1 «Положення про Державну службу України з питань праці» (затв. Постановою КМУ від 11.02.2015р. №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) - є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Підпунктом 6 пункту 4 вказаного вище Положення №96, Держпраці, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
А відповідно до п.п. 5 п. 6 цього ж Положення, Держпраці, для виконання покладених на неї завдань, має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.
Держпраці, у відповідності з п. 7 цього ж Положення, здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
Так, відповідно до «Положення про Південне міжрегіональне управління Держпраці» (затв. наказом Держпраці від 23.09.2022 р. №168, далі - Положення №168), Південне міжрегіональне управління Держпраці - є територіальним органом Держпраці, що їй підпорядковується.
Згідно з пунктом 2 Положення №168, Міжрегіональне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства економіки України, а також цим Положенням.
Пунктом 3 Положення №168 визначено, що одним з основних завдань Міжрегіонального управління є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Міжрегіональне управління, відповідно до покладених на нього завдань, згідно із пп.5 п.4 Положення №168, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Крім того, відповідно до пп.8 п.4 Положення №168, ПМУ Держпраці, зокрема, здійснює й державний контроль за додержанням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 р. №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877).
Так, ч. 4 ст. 4 Закону №877 встановлено, що виключно законами встановлюються, зокрема органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю), спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю).
А як передбачено нормами ч.6 ст.2 Закону №877, заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах.
Законом у відповідній сфері, а саме, сфері законодавства про працю, який встановлює особливості здійснення нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, є Кодекс Законів про працю України (далі - КЗпП України), відповідно до статті 259 якого, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім податкових органів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, а органи місцевого самоврядування - на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
А як чітко визначено абз. 2 ч. 2 статті 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями. Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок же накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення безпосередньо регулюється та затверджено відповідною Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013р. №509 (далі - Порядок №509).
Так, п. 1 Порядку №509 визначено механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч. 2 ст. 265 КЗпП України та ч. ч. 3-7 ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення».
Відповідно до норм абз. 7 п. 2 Порядку №509, штрафи накладаються, зокрема керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) на підставі Акту перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Як передбачено вимогами ст. 24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
А ч. 1 ст. 21 КЗпП України встановлено, що трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.
Судом встановлено, що за результатами фактичної перевірки ГУ ДПС у Миколаївській області складено Акт від 02.12.2024 № 19273/14/29/07/01760121, в якому було зафіксовано (у пункті 3.1) порушення Позивачем абз.1 постановляючої частини постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015р. №413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органом про прийняття працівника на роботу» (із змінами і доповненнями), про що було одразу ж повідомлено відповідача.
Пунктом 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України), встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п. 80.2. ст. 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки та за наявності хоча б однієї з таких підстав: зазначених у підпунктах 80.2.1. 80.2.7. пункту 80.2. статті 80 ПК України.
Крім того, як передбачено нормами п. 80.7. ст. 80 ПК України, фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Відповідно до пункту 86.1. статті 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі Акту або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Згідно абзацу 3 пункту 86.1. статті 86 ПК України, акт перевірки це документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
Верховний Суд у постанові від 17.04.2024 р. по справі №560/3981/23 зазначає, що у разі виявлення податковим органом фактів порушення вимог законодавства про працю та фіксації їх у складеному цим органом акті перевірки, надання його Держпраці в порядку взаємодії цих органів для виконання покладених на них завдань, Держпраці, відповідно до закону, наділена повноваженнями притягати до відповідальності суб'єктів таких правопорушень, зокрема накладати штрафи у розмірі та в порядку, визначеному законодавством. У спірних відносинах розмір штрафу та суб'єкт, уповноважений його накладати напряму визначені у нормах ст.265 Кодексу законів про працю України.
У постанові від 02.10.2024 р. по справі №560/11269/23, Верховний Суд виклав правову позицію, що у разі виявлення податковим органом фактів порушення вимог законодавства про працю та фіксації їх у складеному цим органом акті перевірки і надання останнього Держпраці в порядку взаємодії цих органів для виконання покладених на них завдань, Держпраці, відповідно до закону, наділена повноваженнями притягати до відповідальності суб'єктів таких правопорушень, зокрема накладати штрафи у розмірі та в порядку, визначеному законодавством.
Як встановлено судом, фактична перевірка господарської одиниці Позивача, розташованої за адресою: вул. Шляхова, буд. 21, с. Щасливка, Вознесенського району, Миколаївської області, була проведена 21.11.2024 року в присутності працівниці належного позивачу магазину ОСОБА_2 , яка фактично виконувала роботу «продавця», представилася як продавець магазину позивача, а також отримала копії направлення на перевірку, запит про надання документів (копій документів) від 21.11.2024 та вимогу про зняття залишків товарних записів від 21.11.2024, за які власноручно розписалася та зазначила свою посаду: «продавець Первомайського РСТ».
В подальшому, у зв'язку з встановленням ГУ ДПС у Миколаївській області факту допущення ОСОБА_2 до роботи без повідомлення Державної податкової служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, за результатами розгляду акту фактичної перевірки та доданих до неї матеріалів, 26.12.2024 р. відповідачем винесено постанову № 19273/14/29/07/01760121-ДПС - про накладання на Первомайське районне споживче товариство штраф в сумі 80 000 грн. за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.
Суд зазначає, що не зважаючи на належне повідомлення та запрошення Первомайського РСТ як учасника адміністративного провадження на слухання у адміністративній справі, уповноважена особа Первомайського РСТ не з'явилась.
До позовної заяви позивачем додані пояснення Первомайського РСТ, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_2 під час перевірки представилась продавцем магазину позивача виключно з метою приховати відсутність на робочому місці дійсного продавця ОСОБА_3 , і вона наслідків своїх дій не розуміла.
Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Обставина, на яку опирається позивач, що ніби то продавець ОСОБА_2 фактично є продавцем ФОП ОСОБА_1 та не є продавцем Первомайського РСТ спростовується наданими відповідачем до суду доказами.
При цьому позивач ніяким чином не пояснює як ОСОБА_2 була допущена до апарату РРО та виконувала розрахункові операції.
Крім того, позивачем не надано належних доказів протиправності дій податкового органу під час проведення фактичної перевірки та прийняття акта від 02.12.2024 року №19273/14/29/07/01760121.
Таким чином, суд зазначає, що враховуючи вищевикладені обставини, відповідач, розглянувши матеріали адміністративного провадження про порушення законодавства про працю та зайнятість населення, приймаючи оскаржувану постанову від 26.12.2024 року № 19273/14/29/07/01760121-ДПС, належним чином, на підставі акту фактичної перевірки ГУ ДПС від 02.12.2024 р. (який є носієм доказової інформації), встановив факт фактичного допуску Первомайським РСТ працівника ОСОБА_2 до роботи без оформлення трудового договору (контракту), яка, знаходилася в магазині позивача і самостійно реалізовувала товар, а потім була ознайомлена під підпис та отримала направленнями, запит про надання документів (копій документів) та вимогу про зняття залишків товарних записів, поставивши свій власноручний підпис на цих документах і зазначивши свою посаду «продавець Первомайського РСТ», чим фактично підтвердила наявність трудових відносин саме з магазином позивача.
При цьому, надані позивачем докази не спростовують зазначеного вище.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням наявними у справі матеріалів та доводів сторін, суд робить висновок, що Відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваної постанови.
Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні позову Первомайського районного споживчого товариства (вул. Центральна, 35, с. Кінецьпіль, Первомайський район, Миколаївська область, 55230, код ЄДРПОУ 01760121) до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вул. 9-а Слобідська, 40/1, м. Миколаїв, 54003, код ЄДРПОУ 44742194) про визнання протиправною та скасування постанови від 26.12.2024 року № 19273/14/29/07/01760121-ДПС - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 02.12.2025 р.
Суддя Н.В. Лісовська