про забезпечення позову
02 грудня 2025 р. № 400/10215/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовомФермерського господарства "Сана", вул. Нова, 3,с. Володимирівка,Миколаївський р-н, Миколаївська обл.,57521,
до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,
прозаява про забезпечення позову,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фермерського господарства «Сана» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі -відповідач) з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження, прийняте ГУ ДПС у Миколаївській області №33/Р від 03.02.2022 в частині анулювання ліцензії на право зберігання пального реєстраційний номер 14260414202001245 ( терміном дії з 30.12.2020 до 30.12.2025) відносно фермерського господарства «Сана» (код ЄДРПОУ 23396940);
- зобов'язати Головне управління ДПС у Миколаївській області виключити інформацію щодо про анулювання ліцензії Фермерського господарства «Сана» (код ЄДРПОУ 23396940) реєстраційний номер 14260414202001245 ( терміном дії з 30.12.2020 до 30.12.2025) з Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання , які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.
Ухвалою від 26.09.2025 відкрито провадження у справі, визначено, що справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
01 грудня 2025 року позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії витягу із розпорядження, прийнятого ГУ ДПС у Миколаївській області №33/Р від 03.02.2022 в частині анулювання ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки 14260414202001245 ( терміном дії з 30.12.2020 до 30.12.2025).
Заява про забезпечення позову мотивована, зокрема, наявністю очевидних ознак протиправності рішення податкового органу. На думку позивача, контролюючий орган допустив істотні порушення норм матеріального та процесуального права , які виключають можливість визнання його дій законними та обґрунтованими. Також, позивач стверджує, що невжиття вищевказаних заходів забезпечення позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам та інтересам позивача. Без ліцензії на зберігання пального підприємство втрачає можливість створювати запаси пального в необхідних обсягах та здійснювати діяльність без перебоїв. Позивач вказує, що можливість здійснення ним господарської діяльності, виконання договірних зобов'язань з контрагентами напряму залежить від наявності та чинності ліцензії. Анулювання ліцензії наносить шкоду господарській діяльності, що, в свою чергу, тягне за собою втрату прибутку, введення простою, виникнення заборгованості перед постачальниками, втрату ділової репутації.
Частиною 1 ст. 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Таким чином, суд вважає за можливе розгляд заяви про забезпечення позову здійснити в порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд керується наступними мотивами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності двох обов'язкових умов: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Отже, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача. Вирішуючи клопотання про забезпечення позову, суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов'язків сторін та рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Також при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 року у справі № 826/10936/18, від 30.09.2019 року у справі № 826/10936/18, від 22.11.2019 року у справі № 640/18007/18.
Суд також зауважує, що при вирішенні питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, враховується й специфіка правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, суд зазначає наступне.
Головним управлінням ДПС у Миколаївській області позивачу була видана ліцензія на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) реєстраційний номер 14260414202001245 від 30.1.2020 ( терміном дії з 30.12.2020 до 30.12.2025).
Розпорядженням відповідача №33/Р від 03.02.2022 зазначену ліцензію анульовано.
Не погодившись з рішенням Головного управління ДПС у Миколаївській області, в межах встановленого ст. 122 КАС України строку з моменту, коли позивач дізнався про анулювання ліцензії, він звернувся до суду.
Отже, між сторонами існує спір, переданий на розгляд суду, і цей спір стосується правомірності рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області про анулювання ліцензії позивача.
Верховний Суд у постанові від 13.07.2022 у справі № 240/26736/21 сформував правовий висновок, відповідно до якого анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним з моменту її отримання суб'єктом господарювання позбавляє його права на подальше здійснення такої діяльності, та може призвести до ухвалення судом рішення по суті спору до розриву відповідних господарських зав'язків, вивільнення працівників, що матиме наслідком утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності взагалі у випадку ухвалення позитивного рішення суду. Таким чином, наведені обставини дійсно впливають на здійснення ефективного способу захисту порушеного права, який, насамперед, спрямований на поновлення такого права, і лише у разі неможливості такого поновлення - гарантування особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Аналогічну позицію висловив Верховний Суд й у постанові від 06.04.2023 у справі №300/4615/22.
Суд, дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та докази, додані позивачем, приходить до висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Зокрема, суд враховує, що анулювання ліцензій на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) фактично позбавляє позивача можливості здійснювати господарську діяльність, пов'язану з пальним.
Анулювання ліцензії може призвести до незворотних соціально-економічних наслідків, включно з простоєм, звільненнями та заборгованістю перед контрагентами.
З огляду на це, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або навіть унеможливити виконання судового рішення в разі задоволення позову по суті, адже до цього моменту позивач може втратити господарські зв'язки, працівників, фінансову стабільність та репутацію на ринку.
Суд вважає, що застосування заходів забезпечення позову у світлі конкретних обставин даної справи та особливостей правового регулювання спірних відносин відповідає і принципу процесуальної економії, який забезпечує відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.
Правомірність вжиття судами заходів забезпечення позову у категорії спорів щодо оскарження розпоряджень податкового органу неодноразово була предметом розгляду Верховного Суду у постановах від 14.12.2021 у справі №240/16920/21, від 15.04.2022 у справі №440/6755/21, від 21.12.2022 у справі № 160/11995/22, від 31.01.2023 у справі №140/8709/21, від 22.03.2023 у справі №380/8301/22, де суди дійшли висновку про необхідність забезпечення позову.
Як зазначено в Огляді судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справах, у яких вирішувалося питання щодо застосування заходів забезпечення позову (рішення, внесені до ЄДРСР, за період із 01.01.2018 року до 31.01.2023 року) застосування заходів забезпечення позову щодо зупинення дії розпорядження про анулювання ліцензії на право виробництва, зберігання пального, оптової та роздрібної торгівлі ним, а також зобов'язання видалити відповідні записи про анулювання ліцензій з відповідного реєстру в контексті таких оскаржуваних дій контролюючого органу узгоджується з принципом процесуальної економії, відповідно до якого немає потреби звертатися до суду для додаткових засобів захисту.
На переконання суду, якщо прийняті суб'єктом владних повноважень рішення тягнуть за собою негативні правові наслідки у вигляді настання, зміни або припинення прав та обов'язків позивача, то без прийняття ухвали про забезпечення позову та до набрання рішенням суду законної сили фактично створюється ситуація, за якої позивач позбавлений можливості захистити свої права.
З огляду на вищевикладене в сукупності, суд, враховуючи співмірність вимог заяви про забезпечення позову із заявленими позовним вимогами та обставинам справи, приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову в даному випадку може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Крім того, у разі невжиття заходів забезпечення позову можливе настання негативних наслідків, для виправлення яких позивачу буде необхідно докласти значних зусиль.
Відтак, наявні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 156, 248, 256, 294 КАС України, суд,-
1. Заяву Фермерського господарства "САНА" про забезпечення позову задовольнити.
2. Забезпечити позов шляхом зупинення дії розпорядження Головного управління ДПС у Миколаївській області №33/Р від 03.02.2022 в частині анулювання ліцензії, виданої фермерському господарству «САНА» (код ЄДРПОУ 23396940) на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, реєстраційний номер 14260414202001245 (терміном дії з 30.12.2020 до 30.12.2025) до набрання законної сили рішенням суду у справі № 400/10215/25.
3. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
4. Копію ухвали негайно надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову, а також державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів по виконанню ухвали.
Ухвала набрала законної сили 02.12.25.
Строк пред'явлення до виконання - протягом трьох років.
Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Дерев'янко Ліна Леонідівна