24 листопада 2025 р. № 400/8547/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О., за участю секретаря судового засідання Ополинського О.В., пр. позивача Сергєєвої К.О., пр. відповідача Майорової В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомФермерського господарства «Органік Сістемс», вул. Дорожня, 19,с. Шевченкове,Миколаївська обл., Миколаївський р-н,57263,
до відповідачаПівденного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, просп. Шевченка, 15/1, м. Одеса, 65015,
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.06.2025 року № 46134000704,
Позивач- Фермерське господарство "Органік Сістемс" звернувся до суду з позовом до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення- рішення від 25.06.2025 № 4613400070.
Позивач обґрунтовує позов тим, що день зарахування передплати, що повертається нерезидентом імпортеру або день перетину митного кордону товаром чи день переходу права власності на товар, відбулися після спливу граничного строку для розрахунків з нерезидентами, ДПС включає день такого зарахування (імпорту або отримання товару) в дні за які нараховується валютна пеня. Але, такі дні не можуть вважатися днями, за які здійснено прострочення зарахування валютної виручки (поставки товару) і тому за ці дні не здійснюється нарахування валютної пені. Також замість курсу на день порушення валютного контролю повинен бути застосований курс на момент здійснення передоплати, який і є днем виникнення заборгованості.
Відповідач надав суду відзив, в якому просить у задоволенні позову відмовити, оскільки за наслідками проведеної перевірки позивачу була нарахована пеня за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за порушення платником податків частини 3 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-Ш «Про валюту і валютні операції», а саме: порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, за окремими операціями з експорту товарів за зовнішньоекономічними контрактами. Відповідач заперечує проти твердження позивача стосовно того, що нарахування імпортеру валютної пені в день, коли відбулося повернення валютної виручки або день імпорту товару (переходу права власності на товар), є незаконним та зазначає, що розрахунок пені, наданий відповідачем, є правомірним та обґрунтованим, оскільки відлік граничного строку розрахунків за операціями з імпорту товарів банк розпочинає з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку). У разі порушення граничного строку розрахунків за операціями з імпорту товарів нарахування пені розпочинається з першого дня після закінчення такого строку та здійснюється за кожний день прострочення, включаючи день завершення валютного нагляду відповідно до пункту 9 розділу III Інструкції №7.
Також відповідач заперечує щодо твердження позивача, що замість курсу на день порушення валютного контролю повинен бути застосований курс на момент здійснення передоплати, який і є днем виникнення заборгованості, оскільки курс Національного банку України застосовується на день виникнення заборгованості (тобто на дату, наступну за граничним строком), а не на день здійснення платежу, як це помилково вважає позивач. Тому позов задоволенню не підлягає.
Позивач надав відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідач посилається на п. п. 4 п. 3 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої Постановою НБУ від 02.01.2019 р. N 7. При цьому, норми ПКУ, ЦК та ЗУ «Про валюту та валютні операції» мають пріоритет над положеннями Інструкції та Порядку. Момент виникнення заборгованості в даному випадку це дата здійснення передоплати, з якої у другої сторони починається відлік часу для виконання зобов'язання. А у випадку вже не виконання цією другою стороною зобов'язань, заборгованість набуває статусу простроченої заборгованості, після чого вже наступає відповідальність та починається нарахування штрафних санкцій.
Заслухав пояснення представників сторін, дослідив докази, суд дійшов висновку:
Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі наказу від 16.04.2025 №92 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Фермерського господарства «ОРГАНІК СІСТЕМС» з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічними контрактами №27/05/2024 від 27.05.2024 та №LARK/OS2023-2025/3 від 29.04.2024, за період з 08.05.2024 по дату закінчення позапланової перевірки.
За результатами перевірки було складено акт перевірки 26.05.2025 № 324/34-00-07 04/35521091, в якому зазначено про порушення ФГ «ОРГАНІК СІСТЕМС» частини 3 ст.13 Закону України від 21.06.2018 р. №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», з урахуванням п.21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. №5 та ст.142 Постанови НБУ від 24.02.2022 р. №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» із змінами і доповненнями, в частині недотримання термінів надходження імпортного товару за контрактами:
-№27/05/2024 від 27.05.2024 (дата здійснення операції - 07.06.2024), укладеним з нерезидентом PALAMATIC PROCESS FRANCE, Франція, що призвело до нарахування пені за порушення строків розрахунків у сумі 272 786,85 грн.
-№LARK/OS2023-2025/3 від 29.04.2024 (дата здійснення операції - 08.05.2024), укладеним з нерезидентом Lark Seeds International, USA, що призвело до нарахування пені за порушення строків розрахунків у сумі 1 497 531,27 грн.
На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 25.06.2025 № 46134000704 про нарахування пені в розмірі 1 770 318,12 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконаних зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства.
ФГ «Органік Сістемс» відправило на адресу Державної податкової служби України адміністративну скаргу від 15.07.2025 на податкове повідомлення-рішення від 25.06.2025 № 46134000704 .
01.08.2025 ФГ «Органік Сістемс» отримало рішення Державної податкової служби України про залишення скарги без розгляду, у зв'язку із пропущенням строку на оскарження.
В акті перевірки зазначено, що на виконання умов імпортного контракту №27/05/2024 від 27.05.2024 (дата здійснення операції - 07.06.2024) ФГ «ОРГАНІК СІСТЕМС» було здійснено 07.06.2024 передоплату за товар на валютний рахунок нерезидента PALAMATIC PROCESS FRANCE, Франція на суму 147 900,00 евро/ 6 452 433,30 грн по курсу НБУ на дату оплати, згідно п/д №91 від 07.06.2024.
Термін надходження імпортного товару 03.12.2024.
На виконання умов імпортного контракту №LARK/OS2023-2025/3 від 29.04.2024 (дата здійснення операції - 08.05.2024) ФГ «ОРГАНІК СІСТЕМС» було здійснено 08.05.2024 передоплату за товар на валютний рахунок нерезидента LARK SEEDS INTERNATIONAL, USA на суму 922 627,90 дол. США / 36 256 139,54 грн по курсу НБУ на дату оплати, згідно п/д №197 від 03.05.2024. Термін надходження імпортного товару 03.11.2024 року.
Фактичне надходження імпортної продукції здійснено без порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД (по курсу НБУ на дату операції) відповідно митної декларації:
- від 02.11.2024 МД (ІМ40) №24UA504170005422U6 в сумі 250 972,17 дол. США/ 10 344 922,26 грн.
Повернення валютних коштів здійснено нерезидентом LARK SEEDS INTERNATIONAL, USA, на рахунок ФГ «ОРГАНІК СІСТЕМС» в уповноваженому банку АТ "Райффайзен Банк», відповідно п/д від 21.11.2024 №64031831 в загальній сумі 672 000,00 дол. США / 27 722 217,80 грн, з порушенням термінів розрахунків у сфері ЗЕД на 18 днів (з 04.11.2024 по 21.11.2024) на суму заборгованості 671 655,73 дол. США.
Перевіркою встановлено порушення частини 3 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», з урахуванням пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, та ст. 142 Постанови НБУ від 24 лютого 2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» із змінами і доповненнями, в частині недотримання термінів надходження імпортного товару в сумі 671 655,73 дол. США за контрактом NOLARK/OS2023-2025/3 від 29.04.2024 (дата здійснення операції 08.05.2024) укладеним з нерезидентом LARK SEEDS INTERNATIONAL, USA. Термін надходження імпортного товару 03.11.2024 року, фактично повернення передоплати здійснено 21.11.2024, кількість протермінованих днів 18 днів (з 04.11.2024 по 21.11.2024).
Частиною 4 статті 13 Закону №2473-VIII визначено, що за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.
ФГ «ОРГАНІК СІСТЕМС» надано до перевірки Висновок №4432-09/2043-07 від 15.07.2024 Міністерства економіки України щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту, установлених Національним банком за контрактом №27/05/2024 від 27.05.2024, який відноситься до договорів постачання складних технічних виробів, відповідно наказу від 12.07.2024 №16648, яким продовжено строки розрахунків на суму 147 900,00 евро з 04.12.2024 по 17.12.2024 року.
Таким чином, з урахуванням Висновку Міністерства економіки України №4432 09/2043-07 від 15.07.2024, законодавчо встановлені терміни надходження імпортного товару в сумі 147 900,00 евро - 17.12.2024 року.
Фактичне надходження імпортної продукції не здійснено, повернення валютних коштів в сумі 147 900,00 евро/ 6 496 744,14 грн, по курсу НБУ на дату оплати, здійснено нерезидентом 31.12.2024 на рахунок ФГ «ОРГАНІК СІСТЕМС» в уповноваженому банку АТ "Райффайзен Банк», відповідно п/д від 31.12.2024 №433/311224, з порушенням термінів розрахунків у сфері ЗЕД на 14 днів (з 18.12.2024 по 31.12.2024).
Міністерство економіки України погодило продовження строку до 17.12.2024.
Перевіркою встановлено порушення частини 3 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», з урахуванням пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, та ст. 142 Постанови НБУ від 24 лютого 2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» із змінами і доповненнями, в частині недотримання термінів надходження імпортного товару в сумі 147 900,00 евро за контрактом №27/05/2024 від 27.05.2024 (дата здійснення операції 07.06.2024) укладеним з нерезидентом PALAMATIC PROCESS FRANCE, Франція. Термін надходження імпортного товару, з урахуванням Висновку Міністерства економіки України №4432-09/2043-07 від 15.07.2024- 17.12.2024 року, фактично повернення передоплати здійснено 31.12.2024, кількість протермінованих днів 14 днів (з 18.12.2024 по 31.12.2024).
Відповідно до ст.13 Закону України «Про валюту та валютні операції» національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, приймає рішення про видачу чи відмову у видачі зазначеного висновку протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної заяви. Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п'яти робочих днів з дня видачі висновку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про видачу такого висновку.
Порядок видачі висновку, у тому числі перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду, включаючи перелік товарів, за якими документи для видачі висновку підлягають залишенню без розгляду, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Видача висновку здійснюється безоплатно.
Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті.
Відповідно до пункту 21 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» протягом дії воєнного стану інші нормативно- правові акти НБУ діють у частині, що не суперечать цій постанові.
Згідно з пунктом 142 Постанови НБУ № 18 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.
Позивач обґрунтовує протиправність спірного рішення тим, що відповідач нараховує пеню з дня включно з останнім днем граничного строку, встановленого НБУ, а не з наступного. Згідно ст. 253 та 254 ЦК, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. А також, завершує нарахування пені включаючи день повернення грошових коштів Замовнику.
Посилання позивача на те, що перебіг 180денного строку починається з наступного дня за днем сплати передплати з посиланням на норми Цивільного Кодексу суд відхиляє, оскільки відповідно до ст.1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом. Спеціальними нормами в цих правовідносинах є Інструкція про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої правлінням НБУ № 7 від 02.01.2019, в якій у п.7 розділу ІІ банк зазначено, що Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати: 2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.
Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов'язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.
Отже, день здійснення переплати - є першим днем 180 денного строку, тому доводи позивача в цій частині суд відхиляє.
Стосовно посилання позивача на те, що день повернення переплати-сплати заборгованості не є днем прострочення зобов'язання суд зазначає:
У постанові ВС від 07.03.2023 по справі № 804/858/16 суд дійшов висновку, що « питання щодо правомірності включення дня зарахування валютної виручки на поточний рахунок резидента у період розрахунку пені було предметом розгляду Верховним Судом у постанові від 18.10.2019 у справі №810/3506/16. У цій справі касаційний суд, залишаючи без змін постанову апеляційного суду про задоволення позову, погодився з висновком останнього про те, що день зарахування валютної виручки не може вважатися днем, за який здійснено прострочення зарахування вказаної виручки, та, відповідно, за такий день не може нараховуватися пеня, передбачена статтею 4 Закону №185/94-ВР.
В основу вказаних підходів лягли висновки про те, що порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності є продовжуваним правопорушенням, а однією із вихідних розміру пені за порушення граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями є дата виконання зобов'язання за контрактом - дата надходження на рахунок резидента суми виручки за експортним контрактом або фактична поставка товару».
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, день повернення коштів позивачу 31.12.2024 та 21.11.2024 не є днем прострочення, тому нарахування пені за ці дні є протиправним .
По договору, укладеному з Lark Seeds International гроші були повернуті на рахунок позивача 21.11.2024. Сума пені за 1 день прострочки складає 83196, 48грн.
По договору, укладеному з PALAMATIC PROCESS FRANCE сума передплати була повернута 31.12.2024. Сума пені за 1 день складає 19484,77грн.
Таким чином, сума протиправно нарахованої пені складає 102680,65грн., тому в цій частині спірне податкове повідомлення-рішення належить скасувати.
Стосовно посилання позивача на те, що замість курсу на день порушення валютного контролю повинен бути застосований курс на момент здійснення передоплати, який і є днем виникнення заборгованості суд зазначає.
Законом України « Про валюту та валютні цінності» зазначено, що порушення резидентами строку розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення грошових коштів за договором, перераховані у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості.
Заборгованість - сума фінансових зобов'язань, грошових боргів, що підлягає погашенню, поверненню в певний термін. Якщо до цього терміну заборгованість не погашена, то вона стає простроченою.
Закон пов'язує відлік строку нарахування пені у разу неодержання грошей (товару) у строки понад 180дні. З 181 дня починається нарахування пені та це є 1 днем порушення строків здійснення розрахунків та першим днем виникнення заборгованості, тому курс застосовується станом на 181 день, коли починається нараховуватись пеня, а не на день сплати позивачем передплати за контрактом.
Таким чином, застосування контролюючим органом курсу НБУ на дати 18.12.2024 та 04.11.2024 є правомірним і відповідає законодавству.
Позивач у позові зазначає про наявність форс-мажорних обставин, як на підставу не нарахування пені, але в судовому засіданні представник не зазначав ці доводи.
Але суд стосовно цих доводів зазначає, що усталеною є практика Верховного Суду, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку (зокрема, але не виключно постанови Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18, від 25 січня 2022 року у справі №904/3886/21, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22).
Верховний Суд також неодноразово вказував (постанови від 05 грудня 2023 року у справі №917/1593/22, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22, від 19 серпня 2022 року у справі №908/2287/17 тощо), що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
Аналогічні за змістом висновки висловлювались Верховним Судом і в постановах від 21 вересня 2022 року у справі №911/589/21, від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.
У постановах від 05 жовтня 2023 року у справі №520/14773/21, від 19 серпня 2022 року у справі №818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі №812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі №805/1087/16 Верховний Суд зазначив, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов'язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв'язку.
З наведених вище підходів слідує, шо саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов'язання за договором чи обов'язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв'язок має доводитись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і інших належних доказів, що можуть це підтвердити.
Отже, позов підлягає задоволенню частково.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України пропорційно задоволеним вимогам. Позов задоволено на 5,8%, тому поверненню підлягає 5,8 % від сплаченого судового збору в сумі 26554,77грн., що дорівнює 1540,18грн.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 194, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Фермерського господарства «Органік Сістемс» (вул. Дорожня, 19, с. Шевченкове, Миколаївський район, Миколаївська область, 57263, ідентифікаційний код 35521091) до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (просп. Шевченка, 15/1, м. Одеса, 65015, ідентифікаційний код 44104032) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.06.2025 року № 46134000704 частково на суму 102680,65 грн.
3. В решті позову відмовити.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (просп. Шевченка, 15/1, м. Одеса, 65015, ідентифікаційний код 44104032) на користь Фермерського господарства «Органік Сістемс» (вул. Дорожня, 19, с. Шевченкове, Миколаївський район, Миколаївська область, 57263, ідентифікаційний код 35521091) судовий збір у сумі 1540,18 грн (одна тисяча п'ятсот сорок гривень 18 коп.), сплачений платіжною інструкцією № 3225 від 07.08.2025 року.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішенн
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко
Рішення складено в повному обсязі
та підписано суддею 02.12.25