03 грудня 2025 рокусправа № 380/10321/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), від імені якого діє представник Ревер С.В., звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - ГУ ПФУ в Полтавській області, відповідач) про визнання протиправними дій. Ухвалою від 22.05.2025 року у справі № 380/4989/25 суд роз'єднав вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Полтавській області в самостійні провадження, у провадженні цієї справи розглядаються такі позовні вимоги:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Полтавській області №134450008486 від 05.03.2025 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;
- зобов'язати ГУ ПФУ у Полтавській області здійснити з 01.01.2024 перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з розміру суддівської винагороди зазначеної у довідці Львівського апеляційного суду від 04.02.2025 року за № 07.20/136/2025, з урахуванням раніше виплачених сум грошового утримання.
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області як суддя у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Розмір утримання визначено на підставі довідки Львівського апеляційного суду № 07.20/481/2020 від 07.09.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій визначено суддівську винагороду та її складові виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2102 грн. Позивач звернувся до територіального органу ПФУ із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, надавши при цьому довідку № 07.20/136/2025 від 04.02.2025, яку видав Львівський апеляційний суд на виконання рішення суду у справі №380/23319/24, обчисливши суддівську винагороду та її складові виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 грн. За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянув ГУ ПФУ в Полтавській області. За результатами розгляду поданої заяви прийнято рішення про відмову у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці № 134450008486 від 05.03.2025 року, яке на думку позивача є необґрунтованим.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» передбачено, що у 2024 році прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу суддів, становить 2102 грн. Зміни розміру складових суддівської винагороди суддів, які працюють на відповідній посаді з 01.01.2021 по 01.01.2024 не відбулося. Оскільки законодавець чітко визначив розмір прожиткового мінімуму, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 грн., то саме цей розмір слід використовувати під час визначення суддівської винагороди позивача.
Позивач подав додаткові пояснення у справі (а.с. 43-45, 49-51, 55-56) у яких наголосив, що саме на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду, Львівський апеляційний суд підготував довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 04.02.2025 року за № 07.20/136/2025. Вказана довідка про розмір грошового забезпечення позивача є чинною, ніким не оскаржена, не визнана недійсною, не скасована, та її видача була обумовлена зміною розміру грошового забезпечення, що було безпосередньо встановлено відповідним судовим рішенням (рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2024 року у справі № 380/23319/24). Відтак, з моменту отримання відповідної довідки, в пенсійного органу виник обов'язок щодо здійснення відповідного перерахунку пенсії такої особи на підставі отриманої довідки. Зазначив, що попри зміну судової практики, у рішенні суду від 31.12.2024 по справі № 380/23319/24, яке набрало законної сили, вже було вирішено видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028 грн., чим фактично констатовано право на перерахунок довічного грошового утримання у зв'язку із змінами розміру складових суддівської винагороди судді.
Суд з'ясував зміст позовних вимог та заперечень на позов, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
Вища рада правосуддя 13.08.2020 прийняла рішення № 2387/0/15-20 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Львівського апеляційного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку», яким звільнила ОСОБА_1 з посади судді Львівського апеляційного суду.
Відповідно до наказу Львівського апеляційного суду № 05.14/21/2020 від 04.09.2020 ОСОБА_1 , суддю Львівського апеляційного суду, 07.09.2020 відраховано зі штату суду у зв'язку із поданням заяви про відставку.
ОСОБА_1 з 08.09.2020 року перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Львівській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
Розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснено на підставі довідки Львівського апеляційного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 07.09.2020 року № 07.20/481/2020.
Рішенням від 31.12.2024 у справі №380/23319/24 суд зобов'язав Львівський апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини 2 статті 130 Конституції України, частини 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VII та статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-ІХ, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028 грн.
На виконання цього рішення Львівський апеляційний суд видав довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 04.02.2025 року № 07.20/136/2025.
24.02.2025 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до територіального органу ПФУ щодо перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, надавши при цьому довідку №07.20/136/2025 від 04.02.2025 року, яку видав Львівський апеляційний суд.
Заяву розглянуто за принципом екстериторіальності та рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області № 134450008486 від 05.03.2025 року позивачу відмовлено в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду, у зв'язку із відсутністю правових підстав.
При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:
Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.
У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
У преамбулі Закону №1402-VIII зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
Згідно частиною 2 статті 135 Закону № 1402-VIII, суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом.
Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Відповідно до частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII, базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1 затверджено Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України (далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до пункту 2 розділу І цього Порядку, заява про призначення (перерахунок) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 1) подається до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаних управлінь (далі - органи, що призначають щомісячне довічне утримання) через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи (далі - уповноважена особа).
Пунктом 6 розділу IV Порядку № 3-1 визначено, що заява про перерахунок щомісячного довічного утримання та довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2) (далі - довідка про суддівську винагороду) або довідка про винагороду судді Конституційного Суду України для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Конституційного Суду України у відставці (додаток 3) подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання.
У разі надсилання заяви і документів для перерахунку щомісячного довічного утримання поштою, днем звернення за перерахунком вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (абзац третій пункту 6 розділу IV Порядку № 3-1).
Відповідно до пункту 9 розділу IV Порядку № 3-1, перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
Пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 3-1 визначено, що до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Порядку № 3-1, для призначення (перерахунку) щомісячного довічного утримання подаються оригінали документів.
Відповідно до пункту 8 розділу ІV Порядку № 3-1, орган, що приймає рішення про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, не пізніше 10 днів після винесення рішення інформує особу про перегляд щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням його розміру або про відмову в перегляді щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Відповідно до положень Закону № 1402-VIII розмір посадового окладу судді, який є базовою складовою суддівської винагороди, безпосередньо залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Зазначене обумовлює необхідність визначення, який саме прожитковий мінімум підлягає застосуванню - загальний чи спеціальний, передбачений для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі № 966-XIV.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 966-XIV, прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Статтею 4 Закону № 966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Статтею 7 Закону № 3460-ІХ встановлено, що з 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 гривень. При цьому, для визначення базового розміру посадового окладу судді встановлено прожитковий мінімум у розмірі 2102 гривні.
Суд при вирішенні цього спору на підставі частини п'ятої статті 242 КАС України враховує висновки Верховного Суду щодо релевантних норм права та їх застосування до спірних правовідносин, викладені в постанові від 17.11.2025 у справі № 520/32171/24 за наслідками розгляду судової справи з аналогічними фактичними обставинами:
«58. Слід зазначити, що питання наявності підстав для застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом про Держбюджет станом на 1 січня календарного року, для розрахунку посадового окладу судді було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду.
59. Так, у постанові від 24 квітня 2025 року по справі № 240/9028/24 Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне:
«Безсумнівно, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі №966-XIV. Цим Законом закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. І приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Водночас, законодавець починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні.
Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді».
60. З метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі №280/1233/22 та 21 березня 2024 року у справі №620/4971/23, і зазначила про те, що починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
61. З огляду на зазначені положення КАС України, керуючись правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 24 квітня 2025 року у справі № 240/9028/24, у 2024 році для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно до Закону №3460-IX, а саме: 2102 грн.
62. Разом з тим, у довідці, виданій Східним апеляційним господарським судом №248 від 21 жовтня 2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суддівська винагорода для визначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 обчислена із прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 грн, що суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 24 квітня 2025 року у справі № 240/9028/24.
63. Беручи до уваги вищевказану зміну правової позиції Великою Палатою Верховного Суду, колегія суддів доходить висновку, що у спірних правовідносинах відсутні підстави вважати рішення Управління протиправним.
64. Зважаючи на те, що для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно до Закону №3460-IX у розмірі 2102 грн, та те, що з 01 січня 2024 року не відбулась зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачці на підставі довідки Східного апеляційного господарського суду №248 від 21 жовтня 2024 року.
65. З огляду на викладене вище, колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №204950021988 від 08 листопада 2024 року про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, є правомірним та скасуванню не підлягає.
66. Колегія суддів додатково зауважує, що довідка про суддівську винагороду, видана Східним апеляційним господарським судом №248 від 21 жовтня 2024 року, є виконанням судового рішення у справі №520/21039/24, ухваленого між позивачкою та Східним апеляційним господарським судом без участі органів Пенсійного фонду України. Зазначене рішення має преюдиційне значення лише щодо встановлення факту обов'язку суду видати таку довідку. Однак воно не звільняє Головне управління Пенсійного фонду України від обов'язку перевіряти відповідність зазначених у довідці даних вимогам чинного законодавства на момент здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.
67. Суд наголошує, що довідка про суддівську винагороду не є безумовною підставою для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Зазначений у ній розмір суддівської винагороди може бути врахований лише за умови, що він визначений відповідно до вимог чинного на момент здійснення перерахунку законодавства, у тому числі з урахуванням установленого Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. Якщо ж сума, зазначена у довідці, не відповідає нормативно визначеним критеріям обчислення суддівської винагороди, вона не може слугувати підставою для перерахунку, а сам факт видачі довідки не створює для органу Пенсійного фонду обов'язку здійснювати перерахунок довічного грошового утримання з урахуванням такого розміру.
68. Вказане узгоджується з положеннями частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що виключає можливість проведення перерахунку довічного грошового утримання на підставі довідки, у якій зазначено розмір суддівської винагороди, визначений із порушенням вимог законодавства.
69. Зазначене повністю узгоджується з підходом Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 12 червня 2024 року у справах №380/9798/23 та №380/9974/23, від 20 червня 2024 року у справі №520/9891/23, а також від 26 травня 2025 року у справі №420/32864/24, згідно з яким сама по собі видана довідка про розмір грошового забезпечення не гарантує врахування зазначеного в ній розміру під час подальшого перерахунку в повному обсязі.
70. Такий підхід підкреслює необхідність дотримання збалансованого та обґрунтованого підходу до процесу перерахунку довічного грошового утримання, який передбачає не лише захист прав осіб, що отримують відповідні виплати, але й дотримання принципів законності, правової визначеності, пропорційності та фінансової стабільності держави. Зазначений баланс є необхідною умовою функціонування системи соціального забезпечення, що має ґрунтуватися на єдності правових підстав для перерахунку та можливостях бюджетного фінансування, аби гарантувати справедливість, передбачуваність і сталість правовідносин у цій сфері.».
Суд перевірив долучену до позовної заяви довідку № 07.20/1376/2025 від 04.02.2025 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та встановив, що розмір суддівської винагороди у ній визначений виходячи із прожиткового мінімуму у розмірі 3028 грн, а не 2102 грн. (прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді згідно статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік»).
Оцінюючи цю обставину через призму статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», з урахуванням правового висновку Верховного Суду щодо їх застосування, суд дійшов висновку, що надана позивачем довідка містить розмір суддівської винагороди, що не відповідає вимогам чинного законодавства, тому не є підставою для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Отже, відсутні підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 на підставі довідки № 07.20/1376/2025 від 04.02.2025, тому ГУ ПФУ в Полтавській області обґрунтовано відмовило позивачу у здійсненні такого перерахунку. Оскільки рішення ГУ ПФУ в Полтавській області № 134450008486 від 05.03.2025 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідає критерія законності та обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, тому підстав для задоволення позовних вимог про їх скасування немає.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за приписами статті 139 КАС України суд зазначає таке. При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 1937,92 грн. Ухвалою № 380/4989/25 від 22.05.2025 суд роз'єднав позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Полтавській області в самостійні провадження. Згідно з нормами частини шостої статті 6 Закону України «Про судовий збір» після роз'єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується. Отже, в цій справі суд вирішує питання щодо стягнення половини сплаченого судового збору (968,96 грн.) за заявлені в цій справі вимоги немайнового характеру, інша сума розподіляється в межах іншої судової справи. Враховуючи висновки суду по суті спору, понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору, а також на професійну правничу допомогу не відшкодовуються та покладаються на нього. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, що підлягають розподілу.
Керуючись ст.ст.19-26,90,139,229,241-246,251,255,257-258,295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Понесені позивачем судові витрати покласти на нього.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяМоскаль Ростислав Миколайович