03 грудня 2025 рокусправа № 380/22361/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд ВТЗ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд ВТЗ» (далі - ТОВ «Євро Трейд ВТЗ», позивач), від імені якого діє представник адвокат Стець Р.Я., звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 45187/13-01-07-10 від 23.10.2024 року форми «С», яким за порушення ч.3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 376985,94 грн.
На обґрунтування позовних вимог наведено такий основний аргумент - під час проведення документальної позапланової перевірки контролюючий орган безпідставно не врахував форс - мажорні обставини (воєнний стан, блокада українсько-польського кордону, що тривала з 06.11.2023 до 29.04.2024); з огляду на це в акті № 41081/13-01-07-10/41868287 від 02.10.2024 контролюючий орган зробив помилковий висновок про порушення ТОВ «ЄВРО ТРЕЙД ВТЗ» ч.3 ст. 13 ЗУ "Про валюту і валютні операції".
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Стверджує, що проведеною перевіркою встановлено, що здійснені ТОВ «Євро Трейд ВТЗ» авансові платежі на загальну суму 60102 євро по договору поставки від 15.03.2023 № 30.752 на користь контрагента A.C. HAASE OSTHANDELSGESELLSCHAFT mbh (Німеччина) закрито в повному обсязі приходом імпорту (кава смажена з кофеїном; код товару 0901210000) на підставі митної декларації, оформленої митним органом 14.05.2024 за № 24UA209170039766U0, однак з порушенням граничних строків розрахунків. Кількість прострочення відповідно складає: - за платежем від 25.09.2023 на суму 32166 євро прострочка складає 53 дні; - за платежем від 03.10.2023 на суму 27936,00 євро прострочка складає 45 днів. ТОВ «ЄВРО ТРЕЙД ВТЗ» до перевірки не представлено: - висновку на продовження термінів розрахунків по договору поставки від 15.03.2023 № 30.752 за цими авансовими платежами; - довідки про підтвердження форс-мажорних обставин по договору поставки від 15.03.2023 № 30.752; - позовної заяви та ухвали про відкриття провадження про стягнення заборгованості по договору поставки від 15.03.2023 № 30.752; - доказів неможливості ввезення товару через блокування кордонів, збільшення вартості послуг перевезення, неможливості залучення перевізника тощо.
Суд дослідив аргументи сторін, наведені в заявах по суті спору, долучені до матеріалів справи докази та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
ГУ ДПС у Львівській отримало від Національного банку України податкову інформацію про виявлені агентом валютного нагляду (АТ КБ "ПРИВАТБАНК") факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів станом на 01.04.2024, 01.05.2024 по зовнішньоекономічному контракту від 15.03.2023 № 30.752 (за авансовими платежами від 25.09.2023 на суму 32166 євро, від 03.10.2023 на суму 27936 євро) (листи ДПС України від 15.05.2024 № 14210/7/99-00-07-07-02-07, від 06.06.2024 № 16593/7/99-00-07-07-02-07).
На підставі наказу від 16.09.2024 № 4894-ПП посадовими особами ГУ ДПС у Львівській області проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «Євро Трейд ВТЗ» з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному контракту від 15.03.2023 №30.752 за авансовими платежами від 25.09.2023 на суму 32166 євро, від 03.10.2023 на суму 27936 євро, за результатами якої складено акт №41081/13-01-07-10/41868287 від 02.10.2024 з додатками (а.с.19-24). В акті зафіксовані такі обставини:
ТОВ «Євро Трейд ВТЗ» (покупець) уклало з фірмою-нерезидентом A.C. HAASE OSTHANDELSGESELLSCHAFT mbh (Німеччина) (продавець) договір поставки від 15.03.2023 № 30.752, відповідно до умов якого продавець поставляє покупцеві продукцію торгової марки «Dallmayr»; поставка товару проводиться на умовах FCA Німеччина (Шенефельд) або FCA Німеччина (Нойфари) згідно ІНКОТЕРМС 2020. Ціна узгоджується для кожної конкретної поставки. Валюта ціни Євро. Загальна вартість товару, що поставляється за цим Договором, становить 1000000 Євро. Товар постачається покупцю виключно для дистрибуції товару на території України. Оплата здійснюється покупцем у вигляді 100% передоплати протягом 5 робочих днів після отримання рахунку про оплату від продавця в Євро. Умови оплати можуть бути змінені за письмовою угодою сторін у формі додаткової угоди до Договору. Сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання зобов'язань в разі дії обставин непереборної сили, що роблять неможливим належне виконання зобов'язань по цьому Договору. Сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов'язання, зобов'язана повідомити іншу Сторону про настання, передбачуваний термін дії і припинення вищезгаданих обставин протягом 2 днів. Достовірність настання форс-мажорних обставин повинні підтверджуватися Торгово-промисловою палатою або іншим компетентним органом, що діє в місці настання обставин непереборної сили.
На підставі п. 5 Договору поставки від 15.03.2023 № 30.752 ТОВ «Євро Трейд ВТЗ» здійснило оплату на користь продавця-нерезидента на загальну суму 60102 євро. В «Призначенні платежу» вказано: «Попередня оплата по Контракту від 15.03.2023 № 30.752», оплату здійснено згідно з банківською випискою від 25.09.2023 на суму 32166 євро, від 03.10.2023 на суму 27936 євро.
Встановлені законодавством граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року, становлять 180 календарних днів. Таким чином, по договору поставки від 15.03.2023 №30.752 граничний строк надходження товару по переказу валютних коштів в сумі 60102,01 євро настає: - за платежем від 25.09.2023 - 22.03.2024 року; - за платежем від 03.10.2023 - 30.03.2024 року. Таким чином, авансові платежі на загальну суму 60102 євро по договору поставки від 15.03.2023 № 30.752 закрито приходом імпорту (кава смажена з кофеїном) згідно з митною декларацією, яка оформлена митним органом 14.05.2024 за № 24UA209170039766U0, в повному обсязі, однак з порушенням граничних строків розрахунків. Кількість прострочення відповідно складає: - за платежем від 25.09.2023 на суму 32166 євро - кількість днів прострочки складає 53 дні; - за платежем від 03.10.2023 на суму 27936 євро - кількість днів прострочки складає 45 днів.
Ревізори в акті перевірки зафіксували, що ТОВ «Євро Трейд ВТЗ» до перевірки не представило:
- висновку на продовження термінів розрахунків по Договору поставки від 15.03.2023 № 30.752, укладеному з нерезидентом A.C. HAASE OSTHANDELSGESELLSCHAFT mbh (Німеччина), за авансовими платежами від 25.09.2023 на суму 32166 євро, від 03.10.2023 на суму 27936 євро;
- довідки про підтвердження форс-мажорних обставин по договору поставки від 15.03.2023 № 30.752;
- не представлено позовної заяви до суду та ухвали про відкриття провадження про стягнення заборгованості по імпортному контракту від Договору поставки від 15.03.2023 №30.752.
З огляду на встановлені обставини контролюючий орган в акті перевірки вказав, що за результатами перевірки встановлено порушення ТОВ «Євро Трейд ВТЗ» вимог частин 1, 3 статті 13 Закону № 2473-VІІІ по Договору поставки від 15.03.2023 № 30.752, укладеному з нерезидентом A.C. HAASE OSTHANDELSGESELLSCHAFT mbh (Німеччина), за авансовими платежами від 25.09.2023 (сума порушення 32166 євро), від 03.10.2023 (сума порушення 27936 євро). Відповідно до п.5 ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» по договору поставки від 15.03.2023 № 30.752 нараховано ТОВ «Євро Трейд ВТЗ» пеню в розмірі 376985,94 грн.
Строки розрахунків по договору поставки від 15.03.2023 №30.752 за період з 25.09.2023 по 14.05.2024 зафіксовано в додатку № 1 до акта перевірки (а.с.23 зворот).
Розрахунок пені на загальну суму 376985,94 грн., виходячи із визначеної законом ставки 0,3%/день та кількості днів прострочення по кожному із прострочених платежів, наведено в додатку №2 до акта перевірки (а.с.24).
23.10.2024 ГУ ДПС у Львівській області на підставі висновків акта перевірки №41081/13-01-07-10/41868287 від 02.10.2024 прийняло податкове повідомлення-рішення №45187/13-01-07-10 (а.с.28) про нарахування ТОВ «Євро Трейд ВТЗ» пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на загальну суму 376985,94 грн.
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права та мотивами щодо їх застосування при оцінці встановлених обставин справи:
правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ унормовані Законом України «Про валюту і валютні операції» 21 червня 2018 року №2473-VIII (зі змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який також встановлює відповідальність за порушення валютного законодавства.
Стаття 13 Закону №2473-VIII визначає особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Так, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (частина перша статті 13 Закону №2473-VIII).
Згідно із вимогами частини другої статті 13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (частина п'ята статті 13 Закону №2473-VIII).
Пунктом 14 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» із змінами і доповненнями (далі - Постанова НБУ №18) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Водночас, частина шоста статті 13 Закону №2473-VIII передбачає, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Позивач на обґрунтування позовних вимог про безпідставність нарахування йому пені за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД покликається на те, що не порушив передбачених статтею 13 Закону №2473-VIII та Постановою НБУ №18 строків розрахунків за операцією з імпорту товарів за договором поставки від 15.03.2023 №30.752, оскільки перебіг цих строків зупинився внаслідок виникнення форс-мажорних обставин, до яких відносяться:
1) введення воєнного стану, про що на сайті ТПП України було розміщено 28.02.2022 загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили);
2) фактичне блокування українсько - польського кордону польськими аграріями і іншими особами, що тривало в період з 6 листопада 2023 року до 29 квітня 2024 року. На підтвердження цієї обставини позивач покликається на лист постачальника від 25.11.2024 (а.с.79) та лист польсько-української господарчої палати вих.№PUIG/2024/WJ/12/108 від 02.12.2024 (а.с.65-66).
Відповідач заперечує вплив обставин, які позивач вважає форс-мажорними, на можливість своєчасного виконання господарської операції за договором поставки від 15.03.2023 №30.752, а також звертає увагу на дату оформлення товаросупровідних документів. Також наголошує, що позивач не надавав документів, на які покликається в заявах по суті спору, до перевірки, тому такі не є допустимими та належними доказами в спорі про скасування рішення, прийнятого за наслідками цієї перевірки.
Оцінюючи аргументи сторін щодо підстав для звільнення від відповідальності у зв'язку з випадком надзвичайних та невідворотних обставин (форс-мажору), суд враховує такі висновки касаційного суду щодо застосування частини шостої статті 13 Закону №2473-VIII, викладені в постанові СП КАС ВС від 27.02.2025 у справі № 520/2941/24:
«Ключовими питаннями, які складають межі перевірки судом касаційної інстанції правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права та які слугували підставою передачі справи на розгляд судової палати, є:
1) достатність подання лише довідки (сертифікату) про існування форс-мажорних обставин у конкретно визначеній господарській операції. Тобто, надання у спірних правовідносинах довідці (сертифікату) торгово-промислової палати ознак преюдиційного характеру, та визнання цього документу як достатнього доказу існування форс-мажорних обставин у конкретному випадку, що не вимагає надання додаткових доказів та документів під час проведення перевірки або під час оскарження в судовому порядку її наслідків;
2) необхідність встановлення конкретних обставин впливу непереборної сили у спірних правовідносинах та перевірку цих обставин відповідними доказами, незалежно від наявності сертифікату ТПП;
3) причинно-наслідкового зв'язку між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов'язання.
Під час касаційного перегляду встановлено наявність різної практики Верховного Суду з цих питань.
Так, у постановах Верховного Суду від 22 травня 2024 року (справа №620/14203/23), від 11 вересня 2024 року (справа №520/21174/23), від 15 серпня 2024 року та від 16 січня 2025 року (справа №580/4079/23) висловлено наступну правову позицію.
Положення Закону України «Про валюту та валютні операції» не визначають жодним чином повноважень контролюючого органу на власний розсуд надавати оцінку висновку торгово-промислової палати щодо наявності форс-мажорних обставин, як і не покладають на суб'єкта господарювання обов'язок довести контролюючому органу наявність форс-мажорних обставин, а навпаки - вказується лише про необхідність надати довідку (сертифікат) про існування форс-мажорних обставин у конкретно визначеній господарській операції. Тобто, частина шоста статті 13 Закону "Про валюту та валютні операції" надає у спірних правовідносинах довідці (сертифікату) торгово-промислової палати ознаки преюдиційного характеру, оскільки визначає цей документ як достатній доказ існування форс-мажорних обставин у конкретному випадку, що не вимагає надання додаткових доказів та документів під час проведення перевірки або під час оскарження в судовому порядку її наслідків.
Тобто, Верховний Суд у вищенаведених справах констатував, що на підтвердження існування форс-мажорних обставин необхідно (достатньо) надавати відповідну довідку уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту), що, у свою чергу, вказує на відсутність у контролюючого органу права вимагати від суб'єкта господарювання інші докази на підтвердження факту існування обставин непереборної сили.
Верховний Суд дійшов висновку про відсутність обов'язку у суб'єкта господарювання доводити існування причинно-наслідкового зв'язку між настанням форс-мажорних обставин (введення воєнного стану в Україні) і невиконанням (несвоєчасним виконанням), зокрема, податкових зобов'язань.
Натомість, у постанові від 23.07.2024 (справа № 240/25642/22) Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду виснував, що саме по собі введення воєнного стану в Україні не можна розцінювати як форс-мажорну обставину для неперерахування контрагентом - нерезидентом на рахунки позивача коштів за поставлений товар в межах зовнішньоекономічних контрактів.
Цей висновок обґрунтований тим, що позивач у справі не надав доказів, які б підтвердили настання обставин непереборної сили, які зумовили неможливість виконання нерезидентом своїх обов'язків за контрактом.
Також, після відкриття касаційного провадження у справі, яка розглядається, Верховним Судом у постанові від 12.12.2024 (справа № 380/839/24) від 14.01.2025 (справа №440/17191/23) з посиланням на постанови Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18, від 25 січня 2022 року у справі №904/3886/21, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22 зазначено, що усталеною є практика Верховного Суду, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку.
Також зауважено, що Верховний Суд неодноразово вказував (постанови від 05 грудня 2023 року у справі №917/1593/22, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22, від 19 серпня 2022 року у справі №908/2287/17 тощо), що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
У постановах від 05 жовтня 2023 року у справі №520/14773/21, від 19 серпня 2022 року у справі №818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі №812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі №805/1087/16 Верховний Суд зазначив, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов'язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв'язку.
З наведених вище підходів слідує, шо саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов'язання за договором чи обов'язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв'язок має встановлюватись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і оцінкою інших належних доказів, що можуть це підтвердити.
Судова палата не вбачає підстав для відступу від висновків, викладених у наведених постановах Верховного Суду.
У розвиток правової позиції, сформульованої Верховним Судом у зазначених справах, судова палата дійшла висновку, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом неможливості виконання зобов'язання, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та характеру зобов'язання.
Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов'язання. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об'єктивної неможливості виконати зобов'язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із нею обставин компанія/фізична особа не змогла виконати ті чи інші зобов'язання.
Про обґрунтованість такого висновку свідчить і аналіз частини шостої статті 13 Закону України №2473, яка передбачає можливість зупинення перебігу строків розрахунків та нарахування пені за їх порушення лише у разі зупинення виконання договору, яке відбувається у зв'язку із виникненням форс-мажорних обставин. Іншими словами, неможливість виконання договору, а відповідно, і звільнення від нарахування пені, має місце у разі впливу форс-мажорних обставин на таку можливість.
Для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання згідно зі статтями 617 ЦК України, 218 ГК України особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв'язок між цими обставинами і понесеними збитками (постанова Верховного Суду України від 10.06.2015 у справі № 904/6463/14 (3-216гс15))
Такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18, від 25 січня 2022 року у справі №904/3886/21, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22, від 05 жовтня 2023 року у справі №520/14773/21, від 19 серпня 2022 року у справі №818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі №812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі №805/1087/16.
Керуючись цими вимогами, судова палата зауважує, що судами попередніх інстанцій не встановлені будь-які обставини непереборної сили, які призвели або могли б призвести до неможливості розрахунків нерезидентами з позивачем, і у Верховного Суду відсутні повноваження встановлювати або вважати доведеними ті обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанцій.
Відомості, які зазначені в наданих позивачем сертифікатах, носять загальний інформаційний характер та констатують абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні/обов'язку. Неможливість виконання зобов'язання/обов'язку особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства. Обставини військової агресії на території України не є автоматичною, безумовною підставою, яка підтверджує відсутність можливості виконання зобов'язання/обов'язку.
З огляду на наведене, висновок судів попередніх інстанцій, що довідка (сертифікат) торгово-промислової палати має преюдиційний характер та є достатнім доказом існування форс-мажорних обставин у конкретному випадку та як наслідок відсутність у суб'єкта господарювання обов'язку доводити існування причинно-наслідкового зв'язку між настанням форс-мажорних обставин (введення воєнного стану в Україні) і невиконанням (несвоєчасним виконанням), зокрема, податкових зобов'язань, є помилковим.
Саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов'язання за договором чи обов'язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв'язок має доводитись шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, а у разі необхідності - іншими належними доказами, що можуть підтвердити вплив цих обставин на здатність певною стороною виконати своє зобов'язання.
Окрім того, судова палата зауважує, що позивачем у період воєнного стану укладались контракти та здійснювалась поставка товару; жодних обставин причинно-наслідкового зв'язку невиконання нерезидентами обов'язків своєчасного розрахунку позивачем не наведено та судами не встановлено; довідки уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного контракту (…) або третьої країни, які б підтверджували виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, що зумовили неможливість виконання своїх обов'язків за контрактом (…) компанією матеріали справи не містять.
З урахуванням наведеного, Верховний Суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів касаційної скарги відповідача в цій частині та безпідставність доводів позивача.».
Оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності через призму наведених висновків суд констатує, що такі не підтверджують існування в період з вересня 2023 року по травень 2024 року обставин непереборної сили, які призвели або могли б призвести до неможливості своєчасного виконання господарських операцій позивача та його постачальника-нерезидента щодо ввезення попередньо оплаченого ТОВ «Євро Трейд ВТЗ» товару, з огляду на такі мотиви:
І. ТОВ «Євро Трейд ВТЗ» в березні 2023 року уклало з нерезидентом договір поставки, на підставі якого планувало імпортувати до 31.12.2023 з Німеччини товари (каву) на загальну суму 1 млн. євро, а аванс за чергову партію товару на загальну суму 60102 євро сплатило на користь продавця-нерезидента в вересні-жовтні 2023 року. Позивач вчиняв описані дії в межах його підприємницької діяльності (ініціативної діяльності, що здійснюється на власний ризик з метою отримання прибутку) на другий рік після запровадження правового режиму воєнного стану, тому не може покликатися на збройну агресію проти України, воєнний стан тощо як на підставу «автоматичного» звільнення його від виконання своїх зобов'язань. Воєнний стан, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із ним обставин суб'єкт господарювання не зміг виконати ті чи інші зобов'язання. Покликання на втрату можливості перевезення товарів авіасполученням та морськими шляхами, що підтверджується листом ТПП України від 28.02.2022 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) ніяк не пояснює неможливість виконання зобов'язань за договором поставки від 15.03.2023 № 30.752, який укладений 15.03.2023. За таких обставин відсутній причинно-наслідковий зв'язок між запровадженням воєнного стану та неможливістю виконати конкретне зобов'язання за договором поставки від 15.03.2023 №30.752.
ІІ. щодо покликання позивача на блокування українсько - польського кордону польськими аграріями і іншими особами, що тривало в період з 6 листопада 2023 року до 29 квітня 2024 року як причини неможливості поставки товару за договором поставки від 15.03.2023 № 30.752:
по перше, договір передбачав умови поставки FCA Фенешельд або FCA Нойфарн та відвантаження товару зі складу постачальника (нерезидента) на транспорт перевізника, замовленого покупцем (позивачем) (п.1.3, 3.4, 6.1). Продавець дає дозвіл на поставку товару негайно після приходу коштів на рахунок продавця (п.5.1).
Отже, з огляду на дати платежів (25.09.2023, 03.10.2023) позивач мав реальну можливість відвантажити товар та імпортувати його з Німеччини до України через територію Польщі до початку блокування та страйків, що дійсно сповільнили процес проходження митного оформлення товарів на окремих пунктах пропуску через польсько-український кордон з листопада 2023 року по квітень 2024 року (ці факти широко висвітлювалися в медіа та суд визнає їх загальновідомими). Разом з тим, блокада стосувалася не усіх пунктів пропуску через кордон з Польщею, а також не унеможливлювала, а сповільнювала перетин кордону вантажними автомобілями.
по друге, позивач самостійно організовував перевезення товару з Німеччини та замовляв послуги перевізника, а отже - мав реальну можливість обрати інший маршрут поставки, що оминав згадані пункти пропуску на кордоні з Польщею. Суд враховує, що доставка товару з Німеччини до України може відбуватися альтернативними до обраного позивачем шляхами - через територію та кордон України із Словаччиною або Угорщиною. За таких обставин незначне збільшення вартості перевезення (відповідно до даних сервісу Google Maps збільшення шляху за маршрутом становить орієнтовно 260 км при його загальній довжині 1180 км) не є обставиною, яку можна трактувати як форс-мажор.
по третє, позивач не надав суду доказів виконання сторонами умов п. 8.2 та оформлення настання обставин непереборної сили у встановлений договором поставки від 15.03.2023 спосіб (протягом 14 днів після їх настання, з оформленням довідки ТПП країни, де вони настали). Більше того, постачальник в листі від 25.11.2024 підтвердив, що товар, передбачений контрактом, був підготовлений до транспортування згідно з умовами договору, а компанія була готова до виконання власних зобов'язань (тобто відвантажити товар зі складу на транспорт покупця). Разом з тим, заявка на перевезення товару до експедитора оформлена позивачем лише 01.05.2024 з датою подачі транспорту на завантаження 7-8.05.2024. Отже, позивач не довів, що принаймні намагався організувати перевезення товару, оплаченого наприкінці вересня - початку жовтня 2023 року, до травня 2024 року;
по четверте, позивач не надав контролюючому органу будь-яких документів на підтвердження існування форс-мажору в спірних правовідносинах під час проведення перевірки.
З огляду на наведену оцінку встановлених обставин справи суд визнає обґрунтованим висновок контролюючого органу про порушення ТОВ «Євро Трейд ВТЗ» вимог частин 1, 3 статті 13 Закону № 2473-VІІІ по Договору поставки від 15.03.2023 № 30.752 за авансовими платежами від 25.09.2023 (32166 євро) та від 03.10.2023 (27936 євро). Суд перевірив проведені контролюючим органом розрахунки щодо обчислення пені на відповідність вимогам п.5 ст.13 Закону № 2473-VІІІ та дійшов висновку, що пеня в розмірі 376985,94 грн. нарахована ТОВ «Євро Трейд ВТЗ» правильно та законно. Підсумовуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку про відповідність оскарженого рішення контролюючого органу критеріям правомірного рішення суб'єкта владних повноважень, що визначені частиною другою статті 2 КАС України. Оскільки позовні вимоги ТОВ «Євро Трейд ВЗТ» про скасування цього правомірного рішення є безпідставними, тому в їх задоволенні слід відмовити.
Враховуючи висновок суду по суті позову та керуючись встановленими ст. 139 КАС України правилами розподілу судових витрат суд покладає усі понесені позивачем судові витрати на нього. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, що підлягають розподілу між сторонами.
Керуючись ст.ст. 19-20,90,139,229,241-246,250,251,255,295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Понесені позивачем судові витрати покласти на нього.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяМоскаль Ростислав Миколайович