Іменем України
03 грудня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1228/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву адвоката Князь Інни Іванівни в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі № 360/1228/25 за позовом адвоката Князь Інни Іванівни в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 360/1228/25 за позовом адвоката Князь Інни Іванівни в інтересах ОСОБА_1 (далі також - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі також - відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також - відповідач 2, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
В позовній заяві зазначено, що орієнтовний розрахунок витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката становить 15000,00 грн, при цьому вказано, що докази понесених витрат позивачем буде надано упродовж 5 днів після ухвалення рішення у справі.
В подальшому, 29.08.2025 представником позивача подано заяву щодо судових витрат, в якій зазначено, що виходячи з конкретних обставин зазначеної справи та фінансового стану обох сторін, враховуючи складність справи, кваліфікацію і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини, критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт є співмірним з категорією складності справи і справедливим відшкодуванням витрат заявника на професійну правничу допомогу буде сума у розмірі 10000,00 грн.
При цьому також зазначено, що докази надання правової допомоги (акт надання правової допомоги, тощо) будуть надані впродовж 5 днів після ухвалення рішення. Подати раніше зазначеного терміну не має можливості, адже акт надання правової допомоги у суді першої інстанції між сторонами буде підписано після ухвалення рішення суду).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 у справі № 360/1228/25 адміністративний позов адвоката Князь Інни Іванівни в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 02.03.2022 по 16.07.2022, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 02.03.2022 по 16.07.2022, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за 30 діб червня 2022 року;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», збільшену до 100000,00 грн додаткову винагороду за 30 діб червня 2022 року;
- стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену суму додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за травень 2022 року в розмірі 39032,26 грн.
Також, вказаним рішенням встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня ухвалення рішення суду для подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу.
24.11.2025 від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
В обґрунтування заяви зазначено, що на підтвердження понесених витрат позивачем, надається до суду копія договору про надання правової допомоги № 27052501 від 27.05.2025, укладеного між адвокатським об'єднанням «ІННИ КНЯЗЬ» та ОСОБА_1 та акт надання правової допомоги від 21.11.2025, відповідно до якого адвокат, який визначений за договором про надання правової допомоги № 27052501 від 27.05.2025 надав клієнту правову допомогу щодо представництва та захисту його інтересів в адміністративній справі № 360/1228/25 у суді першої інстанції в повному обсязі. Розмір виплати Адвокатському бюро становить 10000,00 грн. Оплата гонорару здійснюється впродовж 30 календарних днів після ухвалення рішення. Підписанням цього акту сторони підтверджують факт надання послуг відповідно до положень договору. Сторони зауважень та скарг одна до одної стосовно виконання зазначеного доручення не мають.
Ухвалою суду від 25.11.2025 заяву про ухвалення додаткового судового рішення призначено до розгляду в письмовому провадженні. Також цією ухвалою запропоновано відповідачам у строк не пізніше п'яти днів з моменту отримання копії цієї ухвали, надати за допомогою підсистеми Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд» письмові пояснення щодо заяви про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі № 360/1228/25.
02.12.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 подано заперечення проти заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в яких відповідач 2 просить відмовити в задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу, вказуючи, що позовна заява не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом, не містить ознак проведення значного обсягу робіт з її підготовки, витраченого значного часу та використання допоміжних матеріалів, відсутні дані щодо залучення фахівця та експерта для підготовки позову, а отже, сума, яку позивач просить стягнути з відповідача в якості витрат на правову допомогу є завищеною та безпідставною.
Відповідач 1 правом на подання заперечень (пояснень) на заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення, не скористався.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає таке.
Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана ВРУ; 8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; 9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв'язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
За змістом статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У частині першій статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина сьома статті 139 КАС України).
Аналіз вищевикладених правових норм свідчить про те, що стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги.
Водночас, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені в установленому законом порядку.
При визначенні суми відшкодування інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.
Як вже зазначалося вище, представник позивача зазначає, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката складають 10000,00 грн. На підтвердження цих витрат надано копію договору про надання правової допомоги від 27.05.2025 № 27052501 (далі - Договір) та акт надання правничої допомоги від 21.11.2025 № 8 (далі - Акт).
Суд зазначає, що доказів оплати наданих адвокатом послуг позивачем не надано.
Однак, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постанові від 21.02.2021 у справі № 280/2635/20, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено, відмова у відшкодуванні витрат на правничу допомогу через відсутність доказів оплати вказаних послуг не узгоджується з нормами чинного процесуального законодавства.
Також Верховний Суд у постанові від 01.11.2022 у справі № 757/24445/21-ц зазначив, що відсутність доказів оплати вартості наданих адвокатом послуг не може виступати самостійною підставою для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу.
Дослідженням Договору судом встановлено, що цей договір укладений між Адвокатським бюро «Інни Князь» (далі - Бюро), в особі керуючого Князь Інни Іванівни та Кальськовим Василем Івановичем (далі - Клієнт), згідно з яким Бюро взяло на себе зобов'язання надати Клієнту правову допомогу щодо: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру; складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства); представництва та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, адміністративного, господарського судочинства, органах державної виконавчої служби, приватних виконавців, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань щодо зобов'язання військової частини, ІНФОРМАЦІЯ_3 , здійснити певні дії (пункт 1.1).
Відповідно до пункту 2.2 Договору безпосереднє представництво інтересів Клієнта від імені Бюро за цим договором здійснює адвокат Князь Інна Іванівна.
Згідно з пунктами 3.1 - 3.3 Договору гонорар встановлюється у формі фіксованого розміру і не залежить від часу витраченого адвокатом для надання послуг клієнту. Розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього Договору правову допомогу, складає 10000,00 грн у суді першої інстанції, в апеляційній інстанції - 8000,00 грн. Строк оплати гонорару - впродовж 30 календарних днів з моменту ухвалення рішення.
Також згідно з Актом адвокатське об'єднання «ІННИ КНЯЗЬ», в особі керуючого Князь Інни Іванівни з однієї сторони, та ОСОБА_1 , на підставі договору про надання правової допомоги № 27052501 від 27.05.2025, уклали цей Акт про таке:
- адвокат, який визначений за договором про надання правової допомоги № 27052501 від 27.05.2025 надав Клієнту правову допомоги щодо представництва та захисту його інтересів в адміністративній справі № 360/1228/25 у суді першої інстанції в повному обсязі. Розмір виплати Адвокатському Бюро становить 10000,00 грн. Оплата гонорару здійснюється впродовж 30 календарних днів після ухвалення судового рішення;
- підписанням цього Акта Сторони підтверджують факт надання послуг відповідно до положень Договору;
- Сторони зауважень та скарг одна до одної стосовно виконання зазначеного доручення не мають;
- цей Акт, що є невід'ємною частиною Договору, складено українською мовою у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу (по одному для кожної зі Сторін).
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, у тому числі, у рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви»).
У справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) вказано, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У зазначеному рішенні Європейського суду з прав людини також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 269).
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19 зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим, Суд вказав, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Також, у постанові від 19 лютого 2020 року у справі у справі № 755/9215/15-ц Великою Палатою Верховного Суду сформовано висновок про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Слід вказати, що наявність або відсутність з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення лише для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу (як це встановлено частиною сьомою статті 134 КАС), але не впливає на обов'язок суду під час вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу застосовувати вимоги частин першої-четвертої статті 134 цього Кодексу і перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям.
Такий висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 25.07.2023 у справі № 340/4492/22.
В свою чергу відповідач 2 скористався правом на подання своїх заперечень проти заявленого розміру правових витрат позивача.
Перевіряючи обґрунтованість заявлених витрат на правову допомогу суд зазначає, що дана справа не є справою значної складності, судом не було встановлено наявності виключної правової проблеми при вирішенні даного спору, окрім того, судова практика в аналогічних спорах є сталою.
Також, справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, тобто адвокат не приймав участі при розгляді справи у суді, а тому суд вважає, що заявлена сума витрат на правничу допомогу не відповідає ознакам співмірності.
Окрім того слід зазначити, що визначена між адвокатом та клієнтом сума за надані адвокатом послуги, стосується виключно відносин між клієнтом та адвокатом, та не може бути преюдиційною обставиною для суду.
До того ж слід врахувати, що представником позивача не надано до матеріалів справи жодних доказів на підтвердження обсягу та виду виконаних робіт, часу витраченого на їх виконання тощо.
Також суд зауважує, що позовні вимоги задоволено частково, а тому за правилами частини 3 статті 139 КАС України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Тобто в даному випадку тягар судових витрат не може бути покладено виключно на відповідачів, оскільки це суперечитиме положенням вказаної норми адміністративно-процесуального законодавства.
Разом з тим суд вважає доведеним факт складання та подання до суду позовної заяви в інтересах позивача, а також складання та направлення адвокатом заяви (звернення) в інтересах позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 , військової частини НОМЕР_2 .
Тож суд зазначає, що виходячи з критеріїв реальності витрат на правову допомогу в цій справі (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності та співмірності таких витрат, з урахування розміру задоволених позовних вимог, а також враховуючи, що судове рішення стосується дій (бездіяльності) виключно військової частини НОМЕР_1 , суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань саме останньої на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 2500,00 грн, що, на думку суду, є співмірною сумою для цієї справи, з урахуванням наведених висновків суду, встановлених обставин та наданих адвокатом послуг.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 241, 243, 246, 252, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву адвоката Князь Інни Іванівни в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі № 360/1228/25 за позовом адвоката Князь Інни Іванівни в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн (дві тисячі п'ятсот гривень 00 коп.).
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Качанок