Іменем України
03 грудня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1933/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Єфімік Олени Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
02.10.2025 до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов позов адвоката Єфімік Олени Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач, ГУПФУ в Луганській області) з такими позовними вимогами:
визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області № 2928269533/2928269533-2025-2 від 18.09.2025 про відмову у здійсненні страхових виплат ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області прийняти рішення про поновлення нарахування та виплати страхових виплат ОСОБА_1 з 01.05.2025 у спосіб, встановлений ч. 1 ст. 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і на виконання п. 8 Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та здійснення страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, особам, які тимчасово проживають за межами України, або проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, або виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території, затвердженого постановою КМУ № 299 від 11.02.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача як отримувач страхових виплат.
Позивач постійно отримує пенсійні виплати у ГУПФУ в Луганській області. Відповідачем припинено нарахування регресу з 01.05.2025, що, на думку позивача, є неправомірним.
Місцем реєстрації і містом фактичного проживання позивача є м. Луганськ, Луганська область.
Позивачем подано заяву про поновлення виплат, але постановою 2928269533/2928269533-2025-2 від 18.09.2025 відмовлено у поновленні виплат. Причину прийняття негативного рішення відповідач не зазначив.
Таке рішення відповідача позивач вважає протиправним.
Ухвалою суду від 03.10.2025 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
20.10.2025 через підсистему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено таке.
Головним управлінням було призупинено щомісячні страхові виплати ОСОБА_1 до з'ясування обставин з 01.05.2025 на підставі опрацювання списків отримувачів страхових виплат, співставлених з базою даних підсистеми “Призначення та виплати пенсій» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України, пенсійні справи, яких були закриті з різних причин станом на 21.05.2025.
Згідно з відомостями, що містяться в мігрованій електронній особовій справі № 2928269533, ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
02.08.2025 ОСОБА_1 звернувся на вебпортал Пенсійного фонду України з питання поновлення щомісячних страхових виплат, яке зареєстровано в Головному управлінні за № 7880/Б-1200-25 та надав документи: паспорт громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків та повідомлення (написане власноруч) про не отримання пенсійних виплат від органів пенсійного забезпечення російської федерації.
Листом від 02.09.2025 № 8068-7880/Б-02/8-1200/25 проінформовано ОСОБА_1 про необхідність подання заяви про призначення/ перерахування/ продовження страхової виплати у зв'язку з нещасним випадком на виробництві (професійним захворюванням) та необхідних документів, у тому числі заяви про отримання/не отримання страхових виплат від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації.
Згідно підсистеми «Звернення» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України звернення ОСОБА_1 від 02.08.2025 («Інше щодо страхових виплат»), зареєстроване в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Зазначене звернення ОСОБА_1 до Головного Управління в ІКІС ПФУ підсистеми “Призначення та виплати деяких соціальних виплат“ не надходило.
ОСОБА_1 11.09.2025 звернувся засобами вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про здійснення страхової виплати. Зазначена заява підписана заявником кваліфікованим електронним підписом КНЕДП АЦСК АТ КБ "Приватбанк" та зареєстрована в підсистемі «Звернення» ІКІС ПФУ в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 11.09.2025 за № 9190. До зазначеної заяви ОСОБА_1 , крім основних документів (паспорт та Довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру) долучена та сама ж заява про неотримання будь-яких пенсійних виплат від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації від 25.06.2025, яку ОСОБА_1 долучав до звернення від 02.08.2025 (№7880/Б-1200-25).
Механізм здійснення страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності визначено Порядком призначення, перерахування та здійснення страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 26.01.2024 №4-1 (далі Порядок 4-1) та Порядком виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та здійснення страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, особам, які тимчасово проживають за межами України, або проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, або виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №299 (далі - Порядок №299), який набув чинності 20.03.2025.
Розглянувши заяву та документи ОСОБА_1 встановлено, що у заяві ОСОБА_1 просить відновити призначену щомісячну страхову виплату з причини «потерпілий внаслідок нещасного випадку на виробництві». Однак, згідно з мігрованою електронною особовою справою № 2928269533, ОСОБА_1 перебував на обліку в Фонду соціального страхування України як потерпілий внаслідок професійного захворювання. Документ, який підтверджує вид страхового випадку (акт Н-1/П-4), до заяви не долучений. Крім того, в заяві не зазначені банківські реквізити для перерахування щомісячних страхових виплат та не долучений відповідний документ.
Також, в порушення пункту 4 розділу ІІ Порядку № 4-1, до заяви долучено копію реєстраційного номеру облікової картки платника податків, зроблену з копії, а не з оригіналу документа.
Тому Головним управлінням відмовлено ОСОБА_1 в розгляді заяви про здійснення страхової виплати від 11.09.2025 (Постанова про відмову у здійсненні страхових виплат/наданні соціальних послуг від 18.09.2025 № 2928269533/2928269533-2025-2), про що заявника проінформовано листом Головного управління від 19.09.2025 № 1200-0208-8/26533.
Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області виконує свої функції та обов'язки в межах своїх повноважень, визначених Положенням про управління, керуючись діючим в Україні законодавством.
Отже Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області у своїй діяльності діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі викладеного відповідач просив у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії відмовити в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-74 КАС України, суд прийшов до такого.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , що підтверджено копією паспорту громадянина України, карткою платника податків.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області як отримувач страхових виплат.
З 01.05.2025 відповідачем призупинено виплату ОСОБА_1 страхових виплат до з'ясування обставин на підставі опрацювання списків отримувачів страхових виплат, співставлених з базою даних підсистеми «Призначення та виплати пенсій» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України, виплату пенсії якому призупинено у зв'язку з непроходженням ідентифікації.
02.08.2025 ОСОБА_1 звернувся на вебпортал Пенсійного фонду України з питання поновлення щомісячних страхових виплат, яке зареєстровано в Головному управлінні за № 7880/Б-1200-25, до якого додав: паспорт громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків та повідомлення (написане власноруч) про не отримання пенсійних виплат від органів пенсійного забезпечення російської федерації.
Листом від 02.09.2025 № 8068-7880/Б-02/8-1200/25 ГУПФУ в Луганській області повідомило ОСОБА_1 , що Згідно з базою даних підсистеми “Призначення та виплати деяких соціальних виплат» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України Ви перебуваєте на обліку в Головному управлінні, як потерпілий внаслідок нещасного випадку на виробництві. Головним управлінням Вам з 01.05.2025 призупинено щомісячні страхові виплати до з'ясування обставин на підставі опрацювання списків отримувачів страхових виплат, співставлених з базою даних підсистеми “Призначення та виплати пенсій» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України, виплату пенсії якому призупинено у зв'язку з непроходженням ідентифікації.
Механізм здійснення страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності визначено Порядком призначення, перерахування та здійснення страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 26.01.2024 № 4-1 та Порядком виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та здійснення страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, особам, які тимчасово проживають за межами України, або проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, або виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 299 (далі - Порядок 299), який набув чинності 20.03.2025.
Враховуючи зазначене, для продовження страхових виплат запропоновано надати до Головного управління заяву про призначення/ перерахування/ продовження страхової виплати у зв'язку з нещасним випадком на виробництві (професійним захворюванням), до якої долучити документи: паспорт громадянина України; реєстраційний номер облікової картки платника податків; банківські реквізити для перерахування страхових виплат; акти розслідування нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (за наявністю); висновки МСЕК про встановлення відсотків втрати професійної працездатності або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (за наявністю), актуальну довідку внутрішньо переміщеної особи за місцем реєстрації на підконтрольній українській влади території; повідомлення (написане власноруч) про одержання/неодержання страхових виплат від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації та долучити рішення про встановлення особи за результатом відеоконференцзв'язку, яке надійшло на електронну пошту.
Зазначену заяву разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), запропоновано подати в електронній формі через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України в розділі »Комунікації з ПФУ» (Заяви на страхову виплату) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (у разі наявності технічної можливості), авторизувавшись на вебпорталі за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП), встановивши необхідну позначку про “неотримання страхових виплат у зв'язку з НВ/ПЗ або втратою годувальника від іншої держави, зокрема, від Російської Федерації». На заяву, подану в електронній формі, накладається електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису або інших засобах ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу заявника, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.08.2015 за № 991/27436.
11.09.2025 позивач звернувся через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про здійснення страхової виплати, яка підписана заявником кваліфікованим електронним підписом та зареєстрована в підсистемі «Звернення» ІКІС ПФУ в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 11.09.2025 за № 9190.
До зазначеної заяви ОСОБА_1 , крім основних документів (паспорт та довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру) долучена заява про неотримання будь-яких пенсійних виплат від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації від 25.06.2025.
Постановою від 18.09.2025 № 2928269533/2928269533-2025-2 ОСОБА_1 відмовлено у здійсненні страхових виплат у зв'язку з відсутністю інформації, що підтверджує право на страхову виплату (документи).
Листом від 19.09.2025 № 1200-0208-8/26533 ГУПФУ в Луганській області повідомило позивача, що, розглянувши заяву від 11.09.2025 та документи встановлено, що до зазначеної заяви крім основних документів (паспорта громадянина України та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру) долучена заява від 25.06.2025 про неотримання будь-яких пенсійних виплат від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. Також, в заяві вказано відновити призначену щомісячну страхову виплату з причини “потерпілий внаслідок нещасного випадку на виробництві», однак згідно з мігрованою електронною особовою справою № 2928269533 заявник перебував на обліку в Фонді соціального страхування України як потерпілий внаслідок професійного захворювання. Документ, який підтверджує вид страхового випадку (акт Н-1/П-4) до заяви не долучений. Крім того, в заві не зазначені банківські реквізити для перерахування щомісячних страхових виплат та не долучений відповідний документ.
В порушення пункту 4 розділу ІІ Порядку 4-1, до заяви долучено копію реєстраційного номеру облікової картки платника податків, зробленого з копії, а не з оригіналу документу. Крім того, в заяві від 25.06.2025 відсутня інформація про отримання/неотримання страхових виплат від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації.
Тому, Головним управлінням відмовлено в розгляді заяви про здійснення страхової виплати від 11.09.2025 (постанова про відмову у здійсненні страхових виплат/наданні соціальних послуг від 18.09.2025 № 2928269533/2928269533-2025-2 додається).
Також у листі від 19.09.2025 № 1200-0208-8/26533 зазначено, що, проаналізувавши данні, наявні в електронній пенсійній справі встановлено, що 04.04.2025 з заявником проведено відеоконференцзв'язок, за результатом якого Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області складено рішення про встановлення особи від 17.04.2025 № 670871.
Таким чином, для продовження страхових виплат необхідно надати до Головного управління заяву про продовження страхової виплати у зв'язку з нещасним випадком на виробництві (професійним захворюванням), до якої долучити документи: паспорт громадянина України; реєстраційний номер облікової картки платника податків; банківські реквізити для перерахування страхових виплат; акти розслідування нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (за наявністю); висновки МСЕК про встановлення відсотків втрати професійної працездатності та/або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (за наявністю); актуальну довідку внутрішньо переміщеної особи за місцем реєстрації на підконтрольній українській влади території; повідомлення (написане власноруч) про одержання/неодержання страхових виплат від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації; рішення про встановлення особи за результатом відеоконференцзв'язку, яке надійшло на електронну пошту.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Статтею 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що страховими виплатами є грошові суми, які уповноважений орган управління виплачує застрахованій особі чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Страхові виплати складаються із:
1) щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати (або відповідної її частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);
2) страхової виплати у встановлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);
3) страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
4) страхових витрат на професійну реабілітацію та соціальну допомогу;
5) допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Строки здійснення страхових виплат визначені статтею 41 вказаного Закону.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону страхові виплати здійснюються щомісяця у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку або за рішенням суду:
1) потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання;
2) особам, які мають право на страхові виплати у зв'язку із смертю годувальника, - з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.
Частинами п'ятою та шостою статті 41 Закону визначено, що страхові виплати здійснюються протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них.
Страхові виплати здійснюються протягом строку, встановленого медико-соціальною експертною комісією або експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи для повнолітнього потерпілого та ЛКК для неповнолітнього потерпілого.
Згідно з частинами четвертою, сьомою статті 41 Закону страхові виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має на це право, здійснюються за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.
Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхових виплат, з вини уповноваженого органу управління або його територіальних органів своєчасно не призначено або не виплачено суму страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку з підвищенням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".
Частиною восьмою статті 41 Закону визначено, що страхові виплати за поточний місяць здійснюються протягом місяця з дня настання страхового випадку. Доставка і переказ сум, що виплачуються потерпілим, здійснюються за рахунок коштів соціального страхування.
За бажанням одержувачів ці суми можуть перераховуватися на їхні поточні рахунки в банку.
Підстави для припинення здійснення страхових виплат і надання соціальних послуг визначені статтею 40 цього Закону.
Суд зазначає, що у спірних правовідносинах положення Закону № 1105-XIV є пріоритетними у застосуванні до правовідносин, що виникають при виплаті раніше призначених щомісячних страхових виплат особам, які втратили працездатність внаслідок професійного захворювання.
З аналізу норм статті 46 Закону № 1105-XIV вбачається, що визначені законодавством підстави припинення виплат не є вичерпними.
Проте, суд зауважує, що зі змісту наведеної норми законодавства вбачається, що «інші випадки» для припинення виплати страхових внесків повинні також бути передбачені саме законом.
Ознакою, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є критерій регулювання найбільш важливих суспільних відносин.
Статтею 92 Конституції України визначено коло питань (суспільних відносин), які можуть бути врегульовані виключно законами України, зокрема, 1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; 6) основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки.
Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Згідно з частиною третьою статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Отже, прийняті Кабінетом Міністрів України постанови від 01.10.2014 № 531 «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», від 07.11.2014 № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства» так само, як і постанова правління Пенсійного фонду України від 26.01.2024 № 4-1 «Про затвердження Порядку призначення, перерахування та здійснення страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, є підзаконними нормативно-правовими актами та не можуть звужувати або скасовувати права громадян, встановлені нормативно-правовими актами вищої юридичної сили, внаслідок чого у сфері спірних правовідносин, які врегульовані нормами Закону № 1105-XIV, застосовуватись не можуть.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 30.08.2023 у справі № 200/619/21-а.
Відповідно до п. 3 розд. VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.
Щодо громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року № 299 затверджено Порядок виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та здійснення страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, особам, які тимчасово проживають за межами України, або проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, або виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території.
Пунктом 6 зазначеного Порядку визначено, що одержувачам, які тимчасово проживають за межами України, і тим, які проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат здійснюється за умови проходження особою фізичної ідентифікації до 31 грудня кожного календарного року.
Фізична ідентифікація одержувачів як процедура встановлення ідентифікаційних даних особи із документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, у результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної особи, здійснюється органами Пенсійного фонду України або установою уповноваженого банку, в якій особа отримує пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), страхові виплати.
До фізичної ідентифікації прирівнюється:
авторизація в особистому електронному кабінеті на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України за допомогою віддаленого кваліфікованого електронного підпису Дія. Підпис (Дія ID), створеного за допомогою мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Дія);
ідентифікація особи за допомогою відеоконференцзв'язку, проведеного територіальним органом Пенсійного фонду України із дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, під час сеансу якого пред'являються документи, що посвідчують особу, відповідно до порядку, встановленого правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінцифри;
посвідчення в установленому порядку за зверненням одержувача, який тимчасово проживає за кордоном, відповідною закордонною дипломатичною установою України факту, що особа є живою.
Згідно з п. 7 цього Порядку у разі відсутності в територіальних органах Пенсійного фонду України інформації про проходження фізичної ідентифікації станом на 31 грудня календарного року одержувачами, які тимчасово проживають за межами України або які проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, з 1 січня року, наступного за календарним роком, у якому особа зобов'язана пройти ідентифікацію, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) припиняється відповідно до пункту 4-1 частини першої статті 49 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а страхові виплати припиняються відповідно до пункту 8 частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Пунктом 8 цього ж Порядку визначено, що поновлення виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) особам, виплату пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) яким припинено відповідно до пункту 4-1частини першої статті 49 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також поновлення страхових виплат особам, яким їх припинено відповідно до пункту 8частини першої статті 40 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України:
після проходження фізичної ідентифікації протягом року з дати припинення виплати;
за заявами про поновлення пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат, що надійшли до Пенсійного фонду України, зокрема поданими з використанням віддаленого кваліфікованого електронного підпису Дія.Підпис (Дія ID), створеного за допомогою мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Дія), або через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, у разі встановлення органами Пенсійного фонду України особи отримувача у режимі відеоконференцзв'язку із дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, під час якого пред'являються документи, що посвідчують особу.
Пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) та страхові виплати, виплату яких припинено до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 299 «Про деякі особливості виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», у зв'язку з непроходженням одержувачем фізичної ідентифікації, скасуванням дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесенням відомостей про це до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, поновлюються за заявами про поновлення виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат, що надійшли до органів Пенсійного фонду України, зокрема поданими з використанням віддаленого кваліфікованого електронного підпису Дія.Підпис (Дія ID), створеного за допомогою мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Дія), або через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, у разі встановлення органами Пенсійного фонду України особи отримувача в режимі відеоконференцзв'язку із дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, під час якого пред'являються документи, що посвідчують особу.
Одержувачі, які тимчасово проживають за межами України або отримали тимчасовий захист або статус біженця, заяву про поновлення виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат можуть надіслати поштою в порядку, передбаченому абзацом восьмим пункту 6 цього Порядку.
Під час поновлення виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат відповідно до цього пункту виплата проводиться за період, за який особі не було виплачено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), страхові виплати після їх припинення, на умовах, передбачених частиною першою статті 46 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та частиною четвертою статті 41 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Пунктом 10 зазначеного Порядку, визначено, що особам, які проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України або які виїхали на підконтрольну Україні територію з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат проводиться за умови неодержання пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат.
Отже, громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата (поновлення виплати) страхових виплат проводиться за їх заявами за умови неодержання ними страхових виплат від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації та проходження такими громадянами фізичної ідентифікації.
Позивач є особою, яка проживає на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України.
Судом установлено, що позивач подав відповідну заяву з повідомленням про неодержання пенсійних виплат від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації та пройшов фізичну ідентифікацію, дотримався встановленої законодавством процедури та мав право на поновлення виплати страхових виплат.
Проте, через неправильне застосування відповідачем нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини, таке право було порушено.
Щодо посилань відповідача в оскарженому рішенні на відсутність інформації (документів), що підтверджує право на страхову виплату
Матеріалами справи підтверджується, що у відповідача як правонаступника відповідного Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області є особова справа позивача як отримувача страхових виплат безстроково.
Згідно з відомостями, що оприлюднені на офіційному сайті Міністерства соціальної політики України, у зв'язку із приєднанням Фонду соціального страхування України до Пенсійного фонду України уповноваженим органом в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування з 01 січня 2023 року є Пенсійний фонд України.
Відповідно до відомостей з офіційного сайту Пенсійного фонду України з 01 січня 2023 року саме органи Пенсійного фонду України виплачуватимуть одноразові та щомісячні страхові виплати потерпілим на виробництві, членам їх сімей.
Також на Урядовому порталі розміщена інформація про те, що у січні 2023 року Фонд соціального страхування України завершив передачу справ про страхові виплати потерпілих на виробництві до Пенсійного фонду.
Іншого відповідачем не доведено.
Посилання відповідача на те, що для поновлення страхових виплат позивач мав особисто звернутися до відповідача, - є безпідставними, оскільки заява та документи були подані позивачем особисто. А обраний позивачем спосіб їх подання (через особистий кабінет на вебпорталі Пенсійного фонду України з попередньою ідентифікацією позивача) не суперечить вимогам законодавства. Крім того, такий спосіб подання заяви прямо передбачений п. 8 Порядку, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року № 299, а особиста явка заявника до територіального органу Пенсійного фонду України для подання заяви про поновлення страхових виплат законодавством не передбачена.
Право позивача порушено внаслідок безпідставного, без прийняття відповідної обґрунтованої постанови, призупинення страхових виплат з 01.05.2025, і підлягає поновленню саме з цього часу, оскільки така підстава для призупинення страхових виплат як «до з'ясування обставин на підставі опрацювання списків отримувачів страхових виплат, співставлених з базою даних підсистеми “Призначення та виплати пенсій» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України, виплату пенсії якому призупинено з тривалою неоплатою».
Оскільки позивач звернувся до суду з позовом 02.10.2025, тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України, і право позивача підлягає поновленню саме з 01.05.2025.
Щодо оскаржуваної постанови від 18.09.2025 № 2928269533/2928269533-2025-2, прийнятої за результатами розгляду заяви позивача про поновлення страхових виплат, підставою для відмови у поновленні стала відсутність інформації, що підтверджує право на страхову виплату (документи).
У цій постанові не конкретизовано, які саме документи відсутні, що свідчить про її необґрунтованість та невідповідність критерію, визначеному пунктом 3 частини другої статті 2 КАС України.
Відповідач зазначає, що паперова справа ОСОБА_1 до Головного управління не передавалася. В паперовому вигляді була передана лише постанова про призначення щомісячної страхової виплати потерпілому відповідно до частини другої статті 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 1105 XIV від 01.09.1999 з 01.03.2022.
Страхові виплати позивачеві вперше призначені у 2000 році, тобто 25 років тому, з дослідженням змісту всіх документів.
В матеріалах електронної справи позивача міститься акт Н-1 (акт розслідування нещасного випадку), висновок МСЕК, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорт, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Відсутність паперової справи у зв'язку з тим, що Фонд не передав її правонаступнику - відповідачу, не свідчить про можливість перекладання тягара щодо надання паперових документів на отримувача страхових виплат, перегляду раніше призначених страхових виплат, тощо.
Правова оцінка наявним у справі електронним документам відповідачем не надана,
що робить вищевказане рішення відповідача таким, що не відповідає критеріям, зазначеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому визнається судом протиправним.
Щодо доводів відповідача про зазначення позивачем у заяві неправильного виду страхових виплат - «потерпілий внаслідок нещасного випадку на виробництві» замість «потерпілий внаслідок професійного захворювання», суд зазначає, що такий підхід свідчить про надмірний формалізм і не може обмежувати право позивача на поновлення страхових виплат.
Суд зазначає, що згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому відповідачем не надано жодних доказів щодо вжиття заходів щодо з'ясування обставин та підстав припинення страхових виплат позивачу.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому, суд зважає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18) обов'язковою умовою визнання протиправним управлінського волевиявлення суб'єкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення таким волевиявленням власних прав та інтересів та доведеність факту невідповідності закону реально вчиненого управлінського волевиявлення.
Кваліфікуючи реально вчинене у спірних правовідносинах управлінське волевиявлення суб'єкта владних повноважень, суд виходить із того, що за загальним правилом під рішенням суб'єкта владних повноважень слід розуміти письмовий акт, під дією суб'єкта владних повноважень слід розуміти вчинок посадової/службової особи, під бездіяльністю суб'єкта владних повноважень слід розуміти невиконання обов'язків, під відмовою суб'єкта владних повноважень слід розуміти письмово зафіксоване діяння з приводу незадоволення звернення приватної особи.
У постановах Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 464/5990/16-а та Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2022р. у справі № 9901/276/19 сформовано правовий висновок про те, що протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень є зовнішня форма поведінки (діяння) органу/посадової особи у вигляді неприйняття рішення (нездійснення юридично значимих дій) у межах компетенції за наявності фізичної змоги реалізувати управлінську функцію.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (частина третя статті 245 КАС України).
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо призупинення страхових виплат ОСОБА_1 з 01.05.2025,
визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 18.09.2025 № 2928269533/2928269533-2025-2 про відмову у здійсненні страхових виплат ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити нарахування та виплату щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 , починаючи з 01.05.2025.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з виходом за межі позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн.
З огляду на те, що судом встановлено порушення відповідачем конституційного права позивача на виплату щомісячної страхової виплати як складової частини права на соціальний захист, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Луганській області.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 133, 139, 241-246, 250, 255, 262, 371 КАС України, суд
Позовні вимоги адвоката Єфімік Олени Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ЄДРПОУ 21782461, місцезнаходження: вул. Шевченка, 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо призупинення страхових виплат ОСОБА_1 з 01.05.2025.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 18.09.2025 № 2928269533/2928269533-2025-2 про відмову у здійсненні страхових виплат ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити нарахування та виплату щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 , починаючи з 01.05.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім грн 96 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.Г. Секірська