Іменем України
03 грудня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1935/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якої звернувся адвокат Пупинін Олександр Миколайович (далі - представник позивача), до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - відповідач, ГУ НП в Київській області), в якій позивач просить суд:
- визнати противоправною бездіяльність ГУ НП в Київській області щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані щорічну основну оплачувану відпустку за 2015 рік у кількості 3 діб, додаткову відпустку із збереженням грошового забезпечення як учаснику бойових дій за 2016 рік у кількості 14 діб, додаткову відпустку зі збереженням грошового забезпечення як учаснику бойових дій за 2018 рік у кількості 14 діб, додаткову відпустку із збереженням грошового забезпечення як учаснику бойових дій за 2022 рік у кількості 14 діб, додаткову відпустку зі збереженням грошового забезпечення як учаснику бойових дій за 2023 рік у кількості 14 діб, додаткову відпустку зі збереженням грошового забезпечення як учаснику бойових дій за 2024 рік у кількості 14 діб, додаткову відпустку зі збереженням грошового забезпечення як учаснику бойових дій за 2025 рік у кількості 14 діб, додаткову оплачувану відпустку, як одинокій матері, яка самостійно виховує дитину за 2022 рік у кількості 10 діб, додаткову оплачувану відпустку, як одинокій матері, яка самостійно виховує дитину за 2023 рік у кількості 10 діб, додаткову оплачувану відпустку, як одинокій матері, яка самостійно виховує дитину за 2024 рік у кількості 10 діб, додаткову оплачувану відпустку, як одинокій матері, яка самостійно виховує дитину за 2025 рік у кількості 10 діб, щорічну додаткову оплачувану відпустку за 2025 рік у кількості 15 діб, загальною кількістю 142 доби;
- зобов'язати ГУ НП в Київській області нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за 3 доби щорічної основної оплачуваної відпустки за 2015 рік, 14 діб додаткової відпустки зі збереженням грошового забезпечення як учаснику бойових дій за 2016 рік, 14 діб додаткової відпустки зі збереженням грошового забезпечення як учаснику бойових дій за 2018 рік, 14 діб додаткової відпустки із збереженням грошового забезпечення як учаснику бойових дій за 2022 рік, 14 діб додаткової відпустки зі збереженням грошового забезпечення як учаснику бойових дій за 2023 рік, 14 діб додаткової відпустки зі збереженням грошового забезпечення як учаснику бойових дій за 2024 рік, 14 діб додаткової відпустки зі збереженням грошового забезпечення як учаснику бойових дій за 2025 рік, 10 діб додаткової оплачуваної відпустки, як одинокій матері, яка самостійно виховує дитину за 2022 рік, 10 діб додаткової оплачуваної відпустки, як одинокій матері, яка самостійно виховує дитину за 2023 рік, 10 діб додаткової оплачуваної відпустки, як одинокій матері, яка самостійно виховує дитину за 2024 рік, 10 діб додаткової оплачуваної відпустки, як одинокій матері, яка самостійно виховує дитину за 2025 рік, 15 діб щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2025 рік, загальною кількістю 142 доби.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що вона у період з 07 листопада 2015 року по 03 березня 2025 року проходила службу в Національній поліції України. У період з 07 листопада 2015 року по 15 липня 2022 року позивач проходила службу в ГУ НП в Луганській області, в період з 16 липня 2022 року по 03 березня 2025 року проходила службу в ГУ НП в Київській області.
Відповідно до наказу ГУ НП в Київській області від 28 лютого 2025 року № 48 о/с позивача було звільнено з посади начальника чергової частини відділення поліції № 5 Бучанського районного управління ГУ НП в Київській області за пунктом 7 частини першої статті 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію», 03 березня 2025 року, встановивши премію за березень 2025 року у розмірі 172,203 відсотка та виплатою компенсації за невикористані щорічні відпустки: кількість днів невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за 2022 рік - 10; кількість днів невикористаної щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2022 рік - 13; кількість днів невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за 2023 рік - 16; кількість днів невикористаної щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2023 рік - 14; кількість днів невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за 2024 рік - 16; кількість днів невикористаної щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2024 рік - 15; кількість днів невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за 2025 рік - 05. Станом на день звільнення вислуга років для виплати надбавки за стаж служби складає 20 років 07 місяців 15 днів.
Після звернення до відповідача позивач дізналася, що нею не були використані наступні відпустки, компенсацію за які не було виплачено позивачу та про грошову компенсацію за ці невикористані відпустки не було зазначено в наказі ГУ НП в Київській області від 28 лютого 2025 року № 48 о/с, а саме: щорічна оплачувана відпустка за 2015 рік у кількості 3 діб, додаткові відпустки із збереженням грошового забезпечення як учаснику бойових дій за 2016, 2018, 2022, 2023, 2024 та 2025 роки, додаткові оплачувані відпустки, як одинокій матері, яка самостійно виховує дитину за 2022, 2023, 2024 та 2025 роки та додаткова оплачувана відпустка за 2025 рік у кількості 15 діб.
З посиланням на положення статей 4, 16-2 Закону України «Про відпустки», статей 5, 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», статті 91, 92, 93 Закону України «Про Національну поліцію», Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260, позивач зазначає, що на час прийняття наказу про звільнення відповідачем протиправно не було проведено з позивачем усіх необхідних розрахунків, а отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Ухвалою суду від 08 жовтня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 28 жовтня 2025 року визнані причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними і поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою до ГУ НП в Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії в адміністративній справі № 360/1935/25.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ГУ НП в Київській області у жовтні 2025 року подало відзив на позовну заяву, вказуючи на те, що відпустка учаснику бойових дій із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік, передбачена статтею 162 Закону України «Про відпустки», статтею 772 Кодексу законів про працю України і пунктом 12 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надається як пільга.
Відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» і Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджених наказом МВС України від 06 квітня 2016 року № 260, які є спеціальним законодавством та підлягають застосуванню при вирішенні спорів з приводу порядку та умов грошового забезпечення поліцейських та надання їм відпустки, грошова компенсація за невикористану відпустку виплачується у випадку її невикористання у році звільнення. Грошова компенсація за невикористані відпустки за попередні роки не передбачена, а встановлено правило надання чергової відпустки поліцейському до кінця календарного року.
Також передбачено вказувати кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку в наказі про звільнення, з яким обов'язково має бути ознайомлений під підпис поліцейський та має право на його оскарження в частині або повністю.
Таким чином, єдине законодавчо установлене виключення щодо компенсації УБД відпусток установлений Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виключно для військовослужбовців як наслідок прямо установлених законом обмежень для військовослужбовців щодо надання їм цієї категорії відпустом в особливий період з моменту оголошення мобілізації у разі їх звільнення з військової служби, і очевидно, що зазначене виключення не поширюється на поліцейських, які не являються військовослужбовцями, і на відносини проходження служби в поліції, оскільки служба в поліції не є військовою службовою.
Вказане свідчить про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, з 07 листопада 2015 року по 16 липня 2022 року проходила службу в ГУ НП в Луганській області та з 16 липня 2022 року по 03 березня 2025 року проходила службу в ГУ НП в Київській області, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 04 квітня 2016 року, виданим Головним управлінням МВС України у Луганській області, витягом з наказу ГУ НП в Луганській області (по особовому складу) від 07 листопада 2015 року № 3 о/с, витягом з наказу ГУ НП в Луганській області (по особовому складу) від 12 липня 2022 року № 273 о/с, витягом з наказу ГУ НП в Київській області (по особовому складу) від 22 липня 2022 року № 130 о/с, витягом з наказу ГУ НП в Київській області (по особовому складу) від 28 лютого 2025 року № 48 о/с, довідкою ГУ НП в Київській області від 21 жовтня 2025 року № 123340-2025.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 21 серпня 2008 року, виданого Жовтневого відділу реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції народження ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько дитини - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 10 червня 2020 року, виданим Марківським районним відділом державної реєстрації цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
Згідно з наказом ГУ НП в Київській області (по особовому складу) від 28 лютого 2025 року № 48 о/с ОСОБА_1 звільнена зі служби в поліції з 03 березня 2025 року, встановивши премію за березень 2025 року у розмірі 172,203 відсотка та виплатою компенсації за невикористані щорічні відпустки: кількість днів невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за 2022 рік - 10; кількість днів невикористаної щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2022 рік - 13; кількість днів невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за 2023 рік - 16; кількість днів невикористаної щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2023 рік - 14; кількість днів невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за 2024 рік - 16; кількість днів невикористаної щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2024 рік - 15; кількість днів невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за 2025 рік - 05. Станом на день звільнення вислуга років для виплати надбавки за стаж служби складає 20 років 07 місяців 15 днів.
У березні 2025 року позивачу нараховано та виплачено: за період з 01 лютого 2025 року по 28 лютого 2025 року - додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», - 9999,92 грн; за період з 01 березня 2025 року по 03 березня 2025 року посадовий оклад - 261,29 грн, оклад за військове звання - 193,55 грн, надбавка за стаж служби - 181,94 грн, надбавка за специфічні умови проходження служби - 350,23 грн, премія - 1699,64 грн, грошова компенсація за невикористані дні щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток - 82360,75 грн, одноразова грошова допомога при звільненні - 138809,90 грн, у загальній сумі 233857,22 грн, яку після утримання обов'язкових податків, зборів та добровільних внесків було виплачено у місяці нарахування у розмірі 222137,49 грн; у квітні 2025 року - додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 01 березня 2025 року по 03 березня 2025 року - 927,74 грн, що підтверджується довідкою ГУ НП в Київській області від 20 жовтня 2025 року № 631 та розрахунковими листами за березень, квітень 2025 року.
Згідно з довідкою Головного управління Національної поліції в Луганській області від 12 вересня 2025 року № 2542/111/19-2025 за наявними обліковими даними УКЗ ГУ НП в Луганській області ОСОБА_1 за період проходження служби надавались наступні відпустки: за 20216 рік: 30 діб щорічної оплачуваної відпустки, 06 діб додаткової оплачуваної відпустки; за 2017 рік: 30 діб щорічної оплачуваної відпустки, 08 діб додаткової оплачуваної відпустки, 14 днів додаткової відпуски зі збереженням грошового забезпечення (заробітної плати) як учаснику бойових дій; за 2018 рік: 30 діб щорічної оплачуваної відпустки, 09 діб додаткової оплачуваної відпустки; за 2019 рік: 30 діб щорічної оплачуваної відпустки, 09 діб додаткової оплачуваної відпустки, 14 днів додаткової відпуски зі збереженням грошового забезпечення (заробітної плати) як учаснику бойових дій; за 2020 рік: 30 діб щорічної оплачуваної відпустки, 11 діб додаткової оплачуваної відпустки, 14 днів додаткової відпуски зі збереженням грошового забезпечення (заробітної плати) як учаснику бойових дій, 10 днів додаткової оплачуваної відпустки як одинокій матері, яка самостійно виховує дитину; за 2021 рік: 30 діб щорічної оплачуваної відпустки, 12 діб додаткової оплачуваної відпустки, 14 днів додаткової відпуски зі збереженням грошового забезпечення (заробітної плати) як учаснику бойових дій, 10 днів додаткової оплачуваної відпустки як одинокій матері, яка самостійно виховує дитину. Під час проходження служби в ГУ НП в Луганській області позивач не використала: за 2015 рік: 3 доби щорічної оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час; за 2016 рік: додаткову відпустку із збереженням грошового забезпечення як учаснику бойових дій у кількості 14 діб; за 2018 рік: додаткову відпустку із збереженням грошового забезпечення як учаснику бойових дій у кількості 14 діб.
Відповідно до довідки ГУ НП в Київській області від 11 вересня 2025 року № 814 згідно з обліків управління кадрового забезпечення на період з 16 липня 2022 року по 03 березня 2025 року позивачем: невикористана частина щорічної основної відпустки за 2022 рік складає 10 діб; невикористана щорічна додаткової оплачуваної відпустки за 2022 рік становить 13 діб; невикористана частина щорічна основна відпустка за 2023 рік складає 16 діб; невикористана щорічна додаткова оплачувана відпустка за 2023 рік становить 14 року; невикористана частина щорічної основної відпустки за 2024 рік складає 16 діб; невикористана щорічна додаткова оплачувана відпустки за 2024 рік становить 15 діб; невикористана щорічна основна відпустка за 2025 рік складає 05 діб. Щорічну додаткову відпустку зі збереженням заробітної плати (грошового забезпечення) відповідно до пункту 12 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та частини другої статті 91 Закону України «Про Національну поліцію» за період проходження служби в ГУ НП в Київській області не використовувала.
У листі ГУ НП в Київській області від 30 вересня 2025 року № 221359-2025 ОСОБА_1 дійсно з 16 липня 2022 року по 03 березня 2025 року проходила службу в ГУ НП в Київській області. Згідно з обліків управління кадрового забезпечення, за вказаний період додаткові оплачувані відпустки, як одинока матір, яка самостійно виховує дитину за 2022, 2023, 2024 та 2025 роки не використовувала. Додаткові відпустки із збереженням грошового забезпечення як учаснику бойових дій за 2022, 2023, 2024 та 2025 роки не використовувала.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.
До спірних правовідносин підлягають застосуванню Закон України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі - Закон № 504/96-ВР у редакції, яка діяла на час звільнення позивача зі служби в поліції), Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII у редакції, яка діяла на час звільнення позивача зі служби в поліції), Закон України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-ХІІ), Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799 (далі - Порядок № 260 у редакції, яка діяла на час звільнення позивача зі служби в поліції).
Закон № 504/96-ВР встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.
Згідно зі статтею 4 Закону № 504/96-ВР установлюються такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; 2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 цього Закону); 3) творча відпустка (стаття 16 цього Закону); 3-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях (стаття 16-1 цього Закону); 4) соціальні відпустки: відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (стаття 17 цього Закону); відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 цього Закону); відпустка у зв'язку з усиновленням дитини (стаття 18-1 цього Закону); додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 цього Закону); 5) відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26 цього Закону). Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватися інші види відпусток.
У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (частина перша статті 24 Закону № 504/96-ВР).
Аналогічні положення містяться у частині першій статті 83 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Статтею 16-2 Закону № 504/96-ВР установлено, що учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Згідно зі статтею 5 Закону № 3551-ХІІ учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 12 Закону № 3551-ХІІ учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
У статті 19 Закону № 504/96-ВР передбачено, що додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 КЗпП України). За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.
Закон № 580-VIII визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до частин першої та третьої статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік і форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 60 Закону № 580-VIII).
Відповідно до частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв'язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.
Частиною першою статті 92 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом.
Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки (частина друга статті 92 Закону № 580-VIII).
Статтею 93 Закону № 580-VIII визначено порядок обчислення тривалості відпусток поліцейських, зокрема:
- тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються (частина перша);
- тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки (частина друга);
- за кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п'ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п'ятнадцять календарних днів (частина третя);
- тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби (частина четверта);
- відпустка тривалістю менше 10 діб за бажанням особи рядового або керівного складу може бути надана одночасно з черговою відпусткою в наступному році (частина п'ята);
- чергова відпустка надається поліцейському, як правило, до кінця календарного року (частина сьома);
- поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Продовження відпустки здійснюється керівником, який надав її, на підставі відповідного документа, засвідченого у визначеному законом чи іншим нормативно-правовим актом порядку (частина восьма);
- поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року (частина дев'ята);
- за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону (частина десята);
- відкликання поліцейського із чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання із чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік (частина одинадцята).
Отже, законом не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. При цьому не передбачено позбавлення такої особи права на відпустку, яке вона вже отримала в попередньому календарному році.
Частинами першою і другою статті 94 Закону № 580-VIII обумовлено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Положення Порядку № 260 визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції України, у тому числі здобувачам вищої освіти, яким присвоєно спеціальне звання поліції (далі - здобувачі), закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (далі - ЗВО).
Пунктом 3 розділу І «Загальні положення» Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Розділом ІІІ Порядку № 260 врегульовано окремі питання виплати грошового забезпечення.
Абзацами сьомим-дев'ятим пункту 8 розділу ІІІ «Окремі питання виплати грошового забезпечення» Порядку № 260 передбачено, що поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі невикористані під час проходження служби дні: щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського; щорічної додаткової відпустки особам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.
Виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення. У випадках припинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 8 розділу I цих Порядку та умов, і призупинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 7 цього розділу, виплата компенсації за невикористану відпустку проводиться з розміру грошового забезпечення, яке було встановлено на день припинення (призупинення), крім премії (абзац десятий пункту 8 розділу ІІІ «Окремі питання виплати грошового забезпечення» Порядку № 260).
Вказане свідчить, що правило про надання відпустки до кінця календарного року не є виключним, про що свідчать положення частин восьмої, одинадцятої статті 93 Закону № 580-VIII, зокрема до яких, поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Відкликання поліцейського з чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання з чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.
Аналізуючи наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що законом не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. Не передбачено позбавлення поліцейського права на відпустку, яке він уже отримав в попередньому календарному році. Водночас надано право працівнику використати право на відпустку за попередній рік одночасно з черговою відпусткою наступного року.
Таким чином, у наступному календарному році, у тому числі і за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки (основні і додаткові), що не були використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку з поліцейським, адже це суперечить суті та гарантіям як трудового, так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.
За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини або коли про це йдеться в спеціальному законі.
Відповідно до абзаців першого, четвертого пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100 у редакції, яка діяла на час звільнення позивача зі служби в поліції), обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи-підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку, матеріальна (грошова) допомога. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць (абзац третій пункту 2 Порядку № 100).
Рішенням Конституційного Суду України від 07 травня 2002 року № 8-рп/2002 у справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частин другої, третьої статті 124 Конституції України (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) зазначено, що при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, установивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми, у яких визначені основні трудові права працівників - КЗпП України.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 11 жовтня 2018 року у справі № 806/829/17 і від 24 жовтня 2018 року у справі № 806/277/16.
З огляду на неврегулювання положеннями Закону № 580-VIII і Порядку № 260 питання компенсації невідбутої частини відпустки поліцейському за минулі роки, при вирішенні вказаного питання підлягають застосуванню положення КЗпП України, Закону № 504/96-ВР, Порядку № 100.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі № 826/8185/18.
Також при розгляді цієї справи суд враховує правову позицію Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі № 360/4127/19, згідно з якою у рамках спірних правовідносин пріоритетному застосуванню підлягають саме положення Закону № 3551-ХІІ, які не обмежують право особи-учасника бойових дій на отримання компенсації за невикористані дні додаткової відпустки.
Відповідно до частини першої статті 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Аналогічні положення містяться у частині першій статті 24 Закону № 504/96-ВР.
Отже, у випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної, так і додаткової відпустки.
Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 19 січня 2021 року у справі № 160/10875/19, від 04 лютого 2021 року у справі № 160/5393/19, від 11 лютого 2021 року у справі № 160/13220/19 і від 31 березня 2021 року у справі № 320/3843/20.
З наведених підстав суд відхиляє як безпідставні твердження відповідача, що за спеціальним законодавством, якими є Закон № 580-VIII і Порядок № 260, поліцейські мають право на отримання виключно компенсації за невикористану в році звільнення зі служби відпустку.
Наданими до матеріалів справи довідками підтверджено, що позивачем не використано щорічну основну оплачувану відпустку за 2015 рік у кількості 3 діб, додаткову відпустку із збереженням грошового забезпечення як учаснику бойових дій за 2016 рік у кількості 14 діб, додаткову відпустку із збереженням грошового забезпечення як учаснику бойових дій за 2018 рік у кількості 14 діб, додаткову відпустку із збереженням грошового забезпечення як учаснику бойових дій за 2022 рік у кількості 14 діб, додаткову відпустку із збереженням грошового забезпечення як учаснику бойових дій за 2023 рік у кількості 14 діб, додаткову відпустку із збереженням грошового забезпечення як учаснику бойових дій за 2024 рік у кількості 14 діб, додаткову відпустку із збереженням грошового забезпечення як учаснику бойових дій за 2025 рік у кількості 14 діб, додаткову оплачувану відпустку, як одинокій матері, яка самостійно виховує дитину за 2022 рік у кількості 10 діб, додаткову оплачувану відпустку, як одинокій матері, яка самостійно виховує дитину за 2023 рік у кількості 10 діб, додаткову оплачувану відпустку, як одинокій матері, яка самостійно виховує дитину за 2024 рік у кількості 10 діб, додаткову оплачувану відпустку, як одинокій матері, яка самостійно виховує дитину за 2025 рік у кількості 10 діб, щорічну додаткову оплачувану відпустку за 2025 рік у кількості 15 діб.
Проте всупереч положень статті 24 Закону № 504/96-ВР та статті 83 КЗпП України відповідач при звільненні позивача зі служби в поліції не нарахував та сплатив останньому компенсацію за всі дні невикористаної відпустки, як основної, так і додаткових.
Суд зазначає, що відсутність в наказі про звільнення відомостей про виплату позивачу компенсації за невикористані дні відпустки минулих періодів не позбавляє позивача права на отримання відповідної гарантованої трудовим законодавством компенсації, тому жодним чином не впливає на результат розгляду цієї справи. Крім того, відповідач наділений повноваженнями на самостійне внесення змін до наказу про звільнення позивача щодо кількості діб невикористаної відпустки.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ НП в Київській області щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані у 2015, 2016, 2018 роках та 2022-2025 роках відпустки;
- зобов'язати ГУ НП в Київській області нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної оплачуваної відпустку за 2015 рік у кількості 3 діб, додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016, 2018, 2022-2025 роки в кількості 84 днів, додаткової оплачувану відпустки як одинокій матері, яка самостійно виховує дитину, за 2022-2025 роки в кількості 40 днів, щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2025 рік у кількості 15 днів, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби в поліції - 03 березня 2025 року.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 КАС України, суд
Задовольнити позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Київській області (ідентифікаційний код 40108616, місцезнаходження: вул. Володимирська, 15, м. Київ, 01601) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Київській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані у 2015, 2016, 2018, 2022-2025 роках відпустки.
Зобов'язати Головному управлінню Національної поліції в Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної оплачуваної відпустку за 2015 рік у кількості 3 діб, додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016, 2018, 2022-2025 роки в кількості 84 днів, додаткової оплачувану відпустки як одинокій матері, яка самостійно виховує дитину, за 2022-2025 роки в кількості 40 днів, щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2025 рік у кількості 15 днів, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби в поліції - 03 березня 2025 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Кисіль