02 грудня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/6974/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, буд. 7а, м. Кропивницький, 25009, ЄДРПОУ 20632802)
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, через уповноваженого представника, звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача стосовно не здійснення нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку із затримкою виплати щомісячної суми пенсійних коштів позивача, нарахованих за кожен місяць періоду боргу з 07.10.2009 по 20.12.2018 року та виплачених у серпні 2025 року.
2) зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів на щомісячну суму пенсійних коштів позивача, нарахованих за кожен місяць періоду боргу з 07.10.2009 по 20.12.2018 року та виплачених разом із затримкою у серпні 2025 року, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-III, з нарахуванням індексу інфляції та 3% річних, від простроченої суми, за весь час прострочення - з серпня 2025 року до моменту виконання судового рішення, відповідно до ст. 625 ЦК України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримав своєчасно не виплачені суми пенсії за період з 07.10.2009 року по 20.12.2018 року лише у серпні 2025 року. На звернення представника позивача щодо виплати компенсації втрати частини доходів на щомісячну суму пенсійних коштів позивача, нарахованих за кожен місяць періоду боргу з 07.10.2009 по 20.12.2018 року, відповідач листом відмовив позивачу. Позивач вважає, що такі дії відповідача є протиправними і такими, що порушують його право на належне пенсійне забезпечення.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 відкрито провадження в даній справі, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників (а.с. 38).
Відповідач надав відзив на позов, яким заперечує проти його задоволення, вказуючи, що виплата сум пенсії у серпні 2025 року була проведена на виконання судового рішення. Такі виплати здійснюються за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України, та не залежать від Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. Вказує, що наявність вини в даному випадку відсутня, оскільки як зазначалось вище, нарахована сума доплати на виконання судового рішення виплачена позивачу за рахунок коштів Державного бюджету України на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами у межах виділених асигнувань. Отже, Головне управління не допустило порушення щодо строків виплати та вважає, що в даному випадку відсутній факт несвоєчасної виплати та вини Головного управлінням щодо виплачених коштів. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с. 41-51); до відзиву додав електронну копію пенсійної справи позивачки на 622 арк. (а.с. 52).
Дослідивши надані сторонами матеріали та з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 17 зв.), перебуває на обліку Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 року у справі № 340/10554/23 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області частково задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ПФУ в Кіровоградській області №110130002424 від 22.09.2022 про перерахунок пенсії з 07.10.2009 по 20.12.2018. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 за період з 07.10.2009 року по 20.12.2018 року пенсію, відповідно до ч.2 ст.42 та п.4 (прикінцеві положення) Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням раніше виплачених сум.
Головне управління Пенсійного фонду України Кіровоградські області у відповідь на адвокатський запит від 31.07.2025 року (а.с. 19-20) щодо стану виконання рішення суду, листом від 15.08.2025 № 6703-6895/Я-02/8-1100/25 (а.с. 20зв.) повідомило, що на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі №380/10554/23, виплату заборгованості по пенсії за період з 07.10.2009 року по 20.12.2018 року у розмірі 92413,23 грн. буде проведено 08.09.2025 року.
Отримавши вказані кошти, вважаючи, що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив компенсацію втрати частини недоотриманої пенсії, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати, позичачка звернулася до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі по тексту - Закон №1058-IV) визначає принципи та механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг.
У статті 1 Закону №1058-IV зазначено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають:
1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом;
2) особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей.
Згідно зі статтею 47 Закону №1058-IV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Частинами 2 та 3 статті 49 Закону №1058-IV передбачено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
У разі виявлення недостовірних даних у документах та відомостях, на підставі яких було встановлено та/або здійснюється виплата пенсії, рішенням територіального органу Пенсійного фонду України розмір та підстави для виплати пенсії переглядаються відповідно до цього Закону без урахування таких даних.
Згідно зі статтею 46 Закону №1058-IV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» №2050-ІІІ від 19.10.2000 року (далі по тесту - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 (далі по тексту - Порядок №159).
Статтею 1 Закону №2050-ІІІ передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до статті 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством.
Згідно зі статтями 3, 4 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Статтею 6 Закону №2050-ІІІ передбачено, що компенсацію виплачують зокрема за рахунок коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Відповідно до статті 7 Закону №2050-ІІІ відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Аналіз цих норм свідчить, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (зокрема пенсії). Своєю чергою компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку та підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - органом Пенсійного фонду України) добровільно чи на виконання судового рішення. Норми Порядку №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Верховний Суд у постановах від 27.07.2022 у справі №460/783/20, від 11.05.2023 у справі №460/786/20, вказав, що необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати є звернення особи до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі Закону №2050-ІІІ та Порядку №159, за наслідками розгляду якої власник чи уповноважений ним орган (особа) може (1) або задовольнити таку заяву та виплатити відповідну компенсацію, (2) або відмовити у її виплаті. Відповідно, тільки в разі відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов'язання у судовому порядку виплатити відповідну компенсацію.
Матеріали справи містять адвокатський запит б/н від 09.10.2025 року (а.с. 21) щодо виплати компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 , водночас позовна заява та додані до неї докази не містить інформації та відповідних доказів щодо способу відправлення (отримання) відповідачем такої заяви. Представник позивача у позовній заяві також не зазначив, коли, яким чином та чи було подано вказаний лист відповідачу та які результати його розгляду. Матеріали пенсійної справи позивача не містять вказаного листа.
Отже, позивачем не надано суду достатніх та допустимих доказів звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою від 09.10.205 року.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачка після виплати їй коштів пенсії, перерахованої на виконання рішення суду, не зверталася до відповідача із заявою про виплату їй компенсації втрати частини доходів на підставі Закону №2050-ІІІ, а відповідач не відмовляв позивачці у виплаті такої компенсації.
Відтак, право ОСОБА_1 не було порушено суб'єктом владних повноважень і звернення її до суду з цим позовом є передчасним, тому у задоволенні позову слід відмовити.
Оскільки позивачці відмовлено у задоволенні позову, то підстави для стягнення судових витрат у вигляді сплаченого судового збору відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 139, 241-246, 250, 263 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО