про залишення зустрічної позовної заяви без руху
03 грудня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/7153/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Казанчук Г.П., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви у адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006; код ЄДРПОУ ВП 43995486) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить:
- стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг по податку на доходи фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 11010500) в сумі 82549,80 грн., на користь Великоандрусівської територіальної громади за наступними реквізитами: отримувач: ГУК у Кіров.обл./тг с.ВелАнд/11010500; банк: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998; ЗКПО банка: 37918230; рахунок: UА118999980333199341000011473; код платежу: 85 11010500 (розподільчий); назва податку: податок на доходи фіз осіб;
- стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг по військовому збору (код класифікації доходів бюджету 11011001) в сумі 9821,15 грн., на користь Державного бюджету України за наступними реквізитами: отримувач: ГУК у Кіров.обл./Кіров.обл/11011001; банк: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998; ЗКПО банка: 37918230; рахунок: UА988999980313070137000011001; код платежу: 85 11011001 (розподільчий); назва податку: військовий збір.
Ухвалою судді від 27.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій.
01.12.2025 канцелярією суду зареєстрована зустрічна позовна заява, подана відповідачем - ОСОБА_1 , у якій він просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.04.2025 №00003387/2405 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 82509,80 грн, №00003386/2405 про збільшення грошового зобов'язання за штрафними санкціями в сумі 340,00 грн та №00003385/2405 про збільшення грошового зобов'язання з військового збору в сумі 9909,15 грн.
Згідно частини 1 статі 177 КАС України відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Як зазначено вище, ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Казанчук Г.П. від 27.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Цією ухвалою суддя встановила сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій. Зокрема, встановила відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України.
Відповідач - ОСОБА_1 отримав копію вищевказаної ухвали суду про відкриття провадження у справі 04.11.2025, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.30). Тому строк, впродовж якого відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, мав право пред'явити зустрічний позов сплинув 19.11.2025.
Суддя зауважує, що ОСОБА_1 звернувся до суду 27.11.2025 через засоби поштового зв'язку, а саме вже після спливу п'ятнадцятиденного строку для подання відзиву.
При цьому, із зустрічної позовної заяви не вбачається та суддя не може самостійно встановити причин пропущення ОСОБА_1 строку пред'явлення до суду зустрічного позову, а відповідного клопотання про визнання поважності причин пропуску такого строку до зустрічного позову не надано.
Згідно частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною 1 ст. 123 КАС України зазначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Відтак, з урахуванням зазначеного ОСОБА_1 необхідно надати клопотання про поновлення строків звернення до суду із зустрічною позовною заявою із відповідним обґрунтуванням причин пропущення п'ятнадцятиденного строку її подання та наданням підтверджуючих документів, за наявності.
Також суддя зазначає, що відповідно до частин 2 та 3 статті 177 КАС України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Згідно частини 1 статті 178 КАС України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 178 КАС України до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною четвертою статті 122 КАС України передбачено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Аналізуючи зазначені норми КАС України, слід дійти висновку, що загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. Водночас, за умови використання особою досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, КАС України встановлено скорочений строк звернення до суду, який становить три місяці з дня вручення рішення за результатами розгляду скарги.
Предметом оскарження за зустрічною позовною заявою є податкові повідомлення-рішення від 02.04.2025.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Верховний Суд у постанові від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20 сформулював правовий висновок, відповідно до якого процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій), якщо платник не використовував процедуру досудового вирішення спору (адміністративного оскарження), визначається частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Доказів досудового вирішення спору та подання скарги матеріали зустрічної позовної заяви не містять, а відтак, строк звернення до суду з цим позовом складає шість місяці.
Разом з тим, матеріали позову ГУ ДПС у Кіровоградській області містять докази отримання ОСОБА_1 спірних ППР - 09.04.2025 (а.с.18)
Сам же ОСОБА_1 у зустрічній позовній заяві фактично не заперечує цього, однак стверджує, що без копії фіскального касового чека вказане свідчить лише про направлення на його адресу копії спірних ППР.
З огляду на викладене, суддя вважає, що саме з 10.04.2025 (дня, що є наступним за днем, коли ОСОБА_1 отримав спірні ППР) розпочався перебіг шестимісячного процесуального строку для звернення до суду з позовом про оскарження ППР від 02.04.2025 №00003387/2405, №00003386/2405 та№00003385/2405.
Разом з тим, суддя повторно звертає увагу, що ОСОБА_1 звернувся до суду 27.11.2025 через засоби поштового зв'язку. Тобто з і пропуском шестимісячного строку, встановленого КАС України, для оскарження ППР, і такий строк ним пропущений для подання зустрічного позову.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Приписами частин 1 та 2 статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на викладене, суддя вважає за необхідне повідомити ОСОБА_1 , що на виконання вимог частини 6 статті 161 КАС України, необхідно також надати до суду заяву про поновлення строку для звернення до суду з даною зустрічною позовною заявою про оскарження ППР та надати документальні докази в підтвердження поважності причин його пропуску.
При цьому суддя зазначає, що поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Повідомити особу, що подала зустрічну позовну заяву про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити особі, що подала зустрічну позовну заяву, що у разі не усунення вказаних недоліків зустрічної позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута.
Копію ухвали судді направити особі, що подала зустрічну позовну заяву.
Ухвала судді набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК