про залишення позовної заяви без руху
02 грудня 2025 року м. Київ № 320/57962/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в електронній формі позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зоблов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2025 року, протиправною бездіяльність щодо не поновлення виплати пенсії та не виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 01.06.2025 та виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок відповідно зазначеним в заяві реквізитам, виплатити компенсацію втрати частини доходу з 07.10.2005 року по 30.06.2016 року та з 01.06.2025 року по дату фактичної виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суд встановив її невідповідність вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Водночас, ставки сплати судового збору визначені статтею 4 Закону України "Про судовий збір", де вказано, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом із тим, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" передбачено, що з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028 гривень.
При цьому частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Матеріалами справи підтверджується, що позов подано через підсистему «Електронний суд», позивачем фактично заявлено дві вимоги.
Отже, відповідно до приписів Закону України «Про судовий збір», сума судового збору повинна становити 1937,92 грн. (3028, 00 грн х 0,4 х 2 х 0,8).
Натомість, позивачем не сплачено судовий збір.
Також, частиною шостою статті 161 КАС України регламентовано, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За загальним правилом абзацу 1 частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При аналізі та застосуванні наведених норм суд враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19, згідно з якою початок перебігу строку у справах щодо захисту соціальних прав визначається з часу, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Крім того, Верховним Судом зазначено, що посилання на положення статті 87 Закону № 1788-ХІІ та статті 46 Закону № 1058-IV є безпідставним, оскільки за змістом наведених норм строк давності не застосовується лише до вимог щодо нарахованих пенсій, в спірних же правовідносинах суми пенсії не були нараховані пенсійним органом.
Зі змісту позовних вимог суд вбачає, що датою порушення прав позивача є 07.10.2005, а до суду позивач звернувся лише 26.11.02025, тобто з пропуском шестимісячного строку, встановленого для звернення до адміністративного суду.
Позивачеві недостатньо формально послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Вказаний недолік позовної заяви підлягає усуненню позивачем шляхом надання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку для подання позову можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.
Крім того, відповідно до пунктів 5, 8 частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
За змістом частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
На виконання вищезазначених норм позивачеві з огляду на останню правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 02 квітня 2024 року у справі № 560/8194/20, та в обґрунтування вимог про стягнення компенсації втрати частини грошових доходів потрібно надати докази виплати заборгованості з пенсії.
У постанові від 02 квітня 2024 року у справі № 560/8194/20 Верховний Суд зазначив, що нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати зокрема і пенсії, проводиться у чітко визначений Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Тому особі, права якої порушені невиконанням обов'язку нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати, достовірно відомо про час та розмір виплаченої заборгованості. При цьому така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір належної до виплати компенсації, порядок її нарахування і підстави виплати/невиплати.
Отже, позовна заява не відповідає пунктам 5, 8 частини п'ятої статті 160, частині четвертої статті 161 КАС України.
А тому цей недолік підлягає усуненню шляхом зазначення позивачем доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги; надання цих доказів, а у разі їх відсутності у позивача - зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою.
Частиною першої статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, суд вважає за належне вказати, що зазначені вище недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду із посиланням на реквізити даної ухвали, зокрема:
- документу про сплату судового збору у розмірі 1937,92 грн;
- заяви про поновлення строку звернення до суду з зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом та з наданням доказів на підтвердження цього.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви через підсистему "Електронний суд".
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві через підсистему "Електронний суд".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лисенко В.І.