02 грудня 2025 року Київ № 320/18166/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітілайт Форм» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
у січні 2025 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Сітілайт Форм» (ТОВ «Сітілайт Форм», підприємство, товариство, платник податків) із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (ГУ ДПС, податковий орган, контролюючий орган).
Позовна заява у Київському окружному адміністративному суді зареєстрована 12.04.2025.
Просили визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 10.10.2024 №1144040413.
Ухвалою суду від 12.05.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітілайт Форм» залишено без руху із наданням часу для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 25.07.2025, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження у цій справі за правилами загального позовного провадження. Також призначено підготовче засідання на 21.08.2025.
У підготовче засідання 21.08.2025 представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду (ухвала про відкриття провадження у справі із зазначенням дати і часу судового засідання доставлена в електронний кабінет товариства позивача 25.07.2025 о 19:29, представнику позивача - 25.07.2025 о 19:00; повістка про виклик доставлена у електронний кабінет ТОВ «Сітілайт Форм» - 25.07.2025 о 18:56, представнику позивача - 25.07.2025 о 18:56) не з'явився у судове засідання, не повідомив суду причин такої неявки, жодних заяв чи клопотань не надсилав.
Підготовче судове засідання 21.08.2025 відкладено через неявку представника позивача на 25.09.2025.
У підготовче судове засідання 25.09.2025 представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду (повістка доставлена в електронний кабінет ТОВ «Сітілайт Форм» 21.08.2025 о 23:04, а в електронний кабінет представника позивача - 21.08.2025 о 20:21), не з'явився, не повідомив суду причин такої неявки, жодних заяв чи клопотань не надсилав.
З урахуванням думки представника відповідача, зважаючи на положення статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив провести підготовче засідання без участі представника позивача.
25.09.2025 проведено підготовче засідання і протокольною ухвалою від цієї ж дати закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.10.2025.
У судове засідання 23.10.2025 із судового розгляду справи по суті представник позивача, знову ж таки належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду повісткою про виклик, яка доставлена в електронний кабінет ТОВ «Сітілайт Форм» 26.09.2025 о 00:34, а в електронний кабінет представника позивача - 26.09.2025 о 00:40, не з'явився, не повідомив причин своєї відсутності, заяв, клопотань не направляв.
У судове засідання з'явився представник відповідача, який зазначив про необхідність розгляду справи без участі представника позивача.
За змістом статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
У разі розгляду справи за відсутності позивача або відповідача суддя-доповідач оголошує стислий зміст позовної заяви або відзиву відповідно.
Під час судового розгляду справи по суті судом оголошено стислий зміст позовної заяви і позовні вимоги.
Представником відповідача було надано пояснення. Після цього суд перейшов до стадії дослідження доказів.
У подальшому у судовому засіданні 23.10.2025, з урахуванням думки представника відповідача, протокольною ухвалою від цієї ж дати було вирішено продовжувати розгляд справи у порядку письмового провадження.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що на день винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, які пом'якшували відповідальність платника податку за порушення строків реєстрації податкової накладної (зменшували розмір штрафу), а тому контролюючий орган мав обчислювати суму штрафу згідно нових, зменшених розмірів. Вказали, що контролюючий орган неправомірно застосував розмір штрафу, що був встановлений на день реєстрації спірних податкових накладних (пунктом 120-1.1 статті 120 ПК України), а не на день прийняття податкового повідомлення рішення, а тому не врахував положення статті 58 Конституції України та пункту 11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Вважають, що контролюючим органом розрахунок штрафних санкцій здійснено неправомірно, без урахування внесених у податкове законодавство змін, що має своїм наслідком визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Звернули увагу і на те, що у зв'язку з агресією російської федерації товариством було призупинино господарську діяльність протягом 2022-2023 років, згідно наказу від 25.02.2022 №01. Незважаючи на це, у період з жовтня по грудень 2022 року виконувалися окремі невеликі роботи, оскільки кілька працівників повернулися до виконання трудових обов'язків, діяльність обмежувалася обслуговуванням невеликої кількості постійних клієнтів, з якими директор товариства мав тривалі партнерські відносини. Усі домовленості здійснювалися в усній формі, через телефонні переговори, без оформлення письмових договорів. Пояснили, що у 2023 році господарська діяльність продовжувалася в обмеженому обсязі, у квітні відбулося відвантаження товару з території складу товариства за домовленістю з постійними контрагентами, які особисто забирали продукцію; з травня по листопад 2023 року виконувались незначні роботи для цього ж контрагента, що також проводились на підставі усних домовленостей. Протягом грудня 2023 - січня 2024 року здійснювалися додаткові відвантаження товарів у межах домовленостей, укладених у телефонному режимі, після чого у січні 2024 року було організовано повернення залишків товару. Вказали, що у січні 2024 року новопризначений директор товариства приступив до виконання обов'язків і ухвалив рішення про відновлення повноцінної господарської діяльності підприємства, про що прийнято наказ від 01.02.2024 № 01/02, а також ініціював комплексну перевірку операцій, проведених у попередні періоди. Вказали, що у ході перевірки було виявлено певні неточності у відвантаженні товару та реєстрації податкових накладних; для виправлення цих недоліків було здійснено реєстрацію податкових накладних за минулі періоди та подано уточнюючі декларації, що дало змогу привести облік у відповідність до нормативних вимог. Вважають, що вся необхідна інформація, яка підтверджує своєчасне виправлення виявлених недоліків, зокрема, реєстрацію податкових накладних, подання уточнюючих декларацій та приведення обліку у відповідність до вимог законодавства, була надана до ДПС України у ході розгляду скарги.
У зв'язку із цим, просили задовольнити позов.
Відповідач як у судовому засіданні, так і у відзиві просив відмовити у задоволенні позову. Вказали, що реєстрація податкових накладних у встановлений строк є одним із елементів податкового обов'язку, який закріплений для всіх платників податку, невиконання якого утворює склад податкового правопорушення. Звертали увагу, що норми Податкового кодексу, а саме пункти 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення», на які посилалось товариство позивача як такі, що повинні були застосовуватися у спірному випадку до всіх податкових накладних, набули чинності лише 08.02.2023, відповідний Закон №2876-ІХ, яким введено такі норми, не містить вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, тому його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності, і застосовується до податкових накладних із датою складання, починаючи з 16.01.2023. Також вказали, що вимоги законодавства щодо мораторію застосування штрафних санкцій на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину на час виникнення спірних відносин вже не застосовувалися. Звернули увагу, що із наданих товариством «Сітілайт Форм» документів не встановлено втрату первинних документів, комп'ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації внаслідок чого підприємством неможливо виконати обов'язки щодо своєчасного подання податкової звітності, сплати податків, виконання інших податкових зобов'язань. Повідомили, що у ГУ ДПС у м. Києві відсутня інформація про подання ТОВ «Сітілайт Форм» заяви щодо неможливості виконання податкових обов'язків відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225. Наголосили, що сам лише факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою звільнення позивача від відповідальності. Вказали, що наявність у товариства можливості реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних підтверджується самим фактом такої реєстрації, яка відбувалася, незважаючи на продовження дії введеного в Україні воєнного стану. Стверджували правомірність винесення оскаржуваного повідомлення-рішення.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сітілайт Форм» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 42813425, зареєстроване 09.02.2019, з 05.08.2025 перебуває в стані припинення; місцезнаходження: 03194, м. Київ, бульвар Миколи Руденка, буд. 14-Д. Основним видом економічної діяльності товариства за КВЕД є 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.
27.08.2024 посадовою особою Головного управління ДПС у м. Києві, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, у порядку, визначеному пунктом 76.3 статті 76 Податкового кодексу, проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Перевіркою встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних, відповідальність за що передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
За результатами перевірки складено акт від 27.08.2024 №98950/Ж5/26-15-04-13-03/42813425 (а.с.36-45).
На підставі названого вище акта прийнято податкове повідомлення - рішення від 10.10.2024 №1144040413, яким нараховано 4518108,35 грн штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних (а.с.29-35).
Так, під час перевірки було встановлено, що 265 податкових накладних зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних із порушенням граничних строків реєстрації.
Такі податкові накладні виписані у період з 17.10.2022 по 31.01.2024, зареєстровані у червні-липні 2024 року.
Відповідно до розрахунку штрафу, який є додатком до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, податковий орган застосував розмір штрафу за ставкою 15 % від суми ПДВ, які відображені у податкових накладних позивача, що несвоєчасно зареєстровані - у сумі 2313930,63 грн, 25% від суми ПДВ, які відображені у податкових накладних позивача, що несвоєчасно зареєстровані - у сумі 2140730,15 грн, за ставкою 50 % від суми ПДВ, які відображені у податкових накладних позивача, що несвоєчасно зареєстровані - у сумі 63447,57 грн.
Так, за порушення строків реєстрації податкових накладних №1 від 17.10.2022, №1 від 08.11.2022, №1 від 05.12.2022, зареєстрованих у ЄРПН у липні 2024 року, застосовані штрафні санкції, передбачені у статті 120-1 Податкового кодексу; за наслідками порушення строку реєстрації решти 262-х податкових накладних застосовано штрафні санкції у зменшеному розмірі, у відповідності до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, введеного в дію Законом №2876-ІХ, який набрав чинності 08.02.2023.
У жовтні 2024 року позивач склав і направив до Державної податкової служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення від 10.10.2024 №1144040413.
Рішенням ДПС України від 20.12.2024 оскаржуване повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
У той же час позивач стверджує, що розмір штрафних санкцій, який має бути застосований до нього стосовно порушення строків реєстрації усіх перерахованих у акті перевірки податкових накладних, визначено пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, і тому повинен бути меншим за нарахований податковим органом.
Також товариством позивача надано копії наказу від 25.02.2022 про зупинення роботи ТОВ «Сітілайт Форм» з 25.02.2022, наказу від 01.02.2024 про відновлення роботи з 01.02.2024, наказу від 27.01.2024 про призначення директора ОСОБА_1 , лист №0111-1 до ГУ ДПС від 01.11.2024 стосовно перевірки товариством податкових декларацій на додану вартість та уточнюючих розрахунків із цього податку за період з березня 2021 року по жовтень 2024 року, із зазначенням відсутності у таких документах арифметичних помилок або неправомірного завищення від'ємного значення, лист до відповідача №0711-1 від 07.11.2024 стосовно податкової декларації за серпень 2024 року.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого.
За нормами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (Податковий кодекс, Кодекс, ПК України).
Згідно приписів пункту 109.1 статті 109 Кодексу податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
У відповідності із пунктом 109.2 статті 109 Податкового кодексу порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
За змістом пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (пункт 201.10 статті 201 ПК України).
За нормами пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
18 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 533- IX (Закон № 533- IX).
У зв'язку із набранням чинності Закону №533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX та Закону України від 13.05.2020 року №591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту: «За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».
Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містив вказівку на незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Таким чином, запроваджено мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі, за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період.
Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Однак, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 №2118-IX, який набрав чинності 07.03.2022 (Закон № 2118-IX).
Законом №2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
За приписами підпунктів 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Законом № 2142-IX від 24.03.2022 внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».
Згодом прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-IX (Закон № 2260-IX).
У зв'язку із набранням чинності 27 травня 2022 року названим Законом підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:
«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».
Тобто, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.
Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX (набрав чинності 03 січня 2023 року) підпункт 69.1 викладено в новій редакції, зокрема відповідно до абзаців третього - п'ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;
реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року.
Зважаючи на викладене, визначальним критерієм, який має братися до уваги при вирішенні питання про відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних після скасування з 27 травня 2022 року дії мораторіїв, є можливість виконання платником своїх зобов'язань.
Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а також Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків юридичної особи, зокрема, щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі, обов'язок податкового агента; Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента.
Розділом II названого Порядку передбачені підстави неможливості виконання платниками податків юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов'язків.
У разі неможливості виконання платником податків податкового обов'язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов'язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225 (Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.
За змістом пункту 3 розділу 2 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов'язків, застосовуються такі правила.
За результатом аналізу наведених правових норм та з'ясованих у справі обставин, суд приходить до наступних висновків.
У період існування спірних відносин податковим законодавством передбачений обов'язок платника податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 30.01.2024 у справі №280/4484/23, від 06.02.2024 у справі №160/10740/23, від 12.03.2024 у справі № 160/13661/23, від 21.08.2024 у справі № 440/8796/23.
При цьому, у спірному періоді мораторій на застосування штрафних (фінансових) санкцій вже не діяв, у зв'язку із чим суд констатує порушення позивачем граничного строку реєстрації перерахованих вище і перелічених у акті перевірки та розрахунку штрафу до податкового повідомлення-рішення податкових накладних.
Отже, підприємством порушено граничний строк реєстрації податкових накладних у відповідному реєстрі, а підставою для уникнення негативних наслідків такого порушення у вигляді накладення штрафних санкцій, є підтвердження неможливості виконання податкового обов'язку з такої реєстрації.
Суд враховує, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу; строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.
З набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.
Щодо зазначених товариством обставин - призупинення господарської діяльності у 2022-2023 роках і видання наказу стосовно цього, то законодавець не передбачає таких обставин як самостійних підстав для звільнення позивача від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних. При цьому, суд звертає увагу, що у такий період, незважаючи на твердження про призупинення діяльності, податкові накладні оформлювалися, документи податкової звітності подавалися до контролюючого органу; у змісті позовної заяви самим товариством вказано про здійснення окремих невеликих робіт у відповідний період. У той же час, механізм звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних чітко передбачений, як зазначалося вище, у наказі Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225. Так, обов'язковою умовою підтвердження відповідної неможливості є подання до 30 вересня 2022 року заяви разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента.
Разом із тим, жодних доказів подання названої заяви про неможливість виконати податковий обов'язок із переліком документів, передбаченим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225, у випадку, який розглядається, - немає.
При цьому, протилежне тлумачення, зокрема, визнання неможливим зареєструвати податкові накладні, при недотриманні закріпленою законодавцем процедури, призвело б до різного підходу стосовно платників податків і не відповідало б принципу рівності усіх платників перед законом.
Суд констатує, що у випадку, який розглядається, підстав для звільнення позивача від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, які закріплені законодавцем і процедура якого регламентована у наведеному вище наказі Мінфіну, судом не встановлено, а позивачем не доведено дотримання відповідного порядку.
При цьому посилання на сам факт запровадження воєнного стану в Україні і твердження про призупинення діяльності не може безумовно вважатись поважною причиною для звільнення від відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних, норми пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачають звільнення від відповідальності, зокрема за порушення строків реєстрації податкових накладних, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, і за умови підтвердження неможливості виконання платником податків обов'язків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Щодо застосованого розміру штрафних санкцій, з яким не погоджується позивач, суд зазначає наступне.
Так, стосовно 3-х із 265-ти податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН із порушенням граничного строку, а саме: №1 від 17.10.2022, №1 від 08.11.2022, №1 від 05.12.2022, зареєстрованих у ЄРПН у липні 2024 року, позивач стверджує протиправний розрахунок штрафних санкцій.
Так, як вже зазначалося, за порушення їх реєстрації застосовано штрафні санкції, передбачені статтею 120-1 Податкового кодексу.
Законом України від 12.01.2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (набрав чинності 08.02.2023) підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.
За положеннями пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
За приписами пункту 90 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
За змістом частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У рішенні Конституційного Суду України у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів від 09.02.1999 №1-рп/99, у якому визначено, що «за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього».
Наведене не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути визначено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. Тобто в нормативно-правовому акті, який пом'якшує або скасовує відповідальність юридичних осіб, має бути прямо зазначено про його зворотною дію в часі.
У той же час, Закон № 2876-IX, яким підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктами 89 та 90, не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності.
Зазначення в пунктах 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України «Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні» не є та не може розцінюватись як пряма вказівка, що зазначені пункти мають зворотну дію в часі, тобто їх дія має поширюється на правовідносини, які виникли з 24.02.2022 року.
Вказівка про надання нормативно-правовому акту (чи його конкретному пункту, частині, статті) зворотної дії в часі має бути чіткою та однозначною.
Як правило, при наданні нормативно-правовому акту (чи його конкретному пункту, частині, статті) зворотної дії в часі вказується конкретна дата з якої правовідносини регулюються саме у визначений таким нормативно-правовим актом (пунктом, частиною, статтею) спосіб.
Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов'язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.
Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є вчиненим з моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкових накладних, а строк затримки їх реєстрації впливає на визначення розміру штрафної санкції; тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини щодо порушення строку, визначеного пунктом 201.1 статті 201 ПК України (до внесення змін Законом № 2876-IX), є неможливим.
Тобто зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08.02.2023).
Із урахуванням викладеного, доводи підприємства позивача про необхідність застосування до спірних відносин у частині нарахування штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних №1 від 17.10.2022, №1 від 08.11.2022, №1 від 05.12.2022 пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України є необґрунтованими, оскільки положення пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України є чинними і були чинними на час застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, а також застосовані за порушення строку, визначеного саме пунктом 201.1 статті 201 ПК України, в той час як норми пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України набрали законної сили вже після вчинення податкового правопорушення.
Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.10.2024 у справі №460/25523/23.
Також суд враховує і правовий висновок із цього питання, викладений у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі №200/4768/23. Так, Верховний Суд констатував наступне:
«Судова палата доходить висновку, що механіка правового регулювання, яка передбачена у пунктах 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України перебуває у нерозривній єдності. Зокрема, такий висновок підтверджується взаємними відсильними нормами. Понад те, пункт 90 передбачає окремий склад податкового правопорушення, оскільки фінансова відповідальність визначається за порушення процедурних правил сформованих у пункті 89, які не є тотожними за своїм темпоральним змістом приписам пунктом 201.10 статті 201 ПК України.
Щодо темпорального аспекту дії норм пункту 201.10 статті 201 ПК України та пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, а також положень пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, Верховний Суд зазначає таке.
Закон № 2876-ІX не визначає прямо, що його приписи поширюють свою дію на відносини, які виникли до набрання ним чинності. Немає застережень у Законі № 2876-ІX, що його положення скасовують чи призупиняють дію положень пункту 201.10 статті 201 ПК України та пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу на період всього воєнного часу.
Отже, юридичну дію порівнюваних положень ПК України за темпоральним критерієм можна поділити на такі періоди:
Перший період - до воєнного стану, а також період воєнного стану до 08 лютого 2023 року (до набрання чинності Закону № 2876-ІX).
Другий період - з 08 лютого 2023 року (після набрання чинності Законом № 2876-ІX) та до закінчення шести місяців після припинення/скасування воєнного стану;
Третій період - після шести місяців після припинення/скасування воєнного стану.
Із зазначених положень податкового законодавства слідує, що у наступних періодах застосуванню підлягають наступні приписи податкового законодавства, в частині процедурного регулювання реєстрації податкових накладних та відповідальності за порушення граничних строків реєстрації таких податкових накладних:
У першому періоді - пункт 201.10 статті 201 ПК України та пункт 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу.
У другому періоді - пункти 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України.
У третьому періоді - пункт 201.10 статті 201 ПК України та пункт 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу.
Щодо питання чи можуть мати приписи пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України зворотну дію у часі, Суд вказує, що згідно з положеннями частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи".
Тобто, норми Конституції України встановлюють, що нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. При цьому встановлюється два загальні виключення (випадки коли нормативні приписи мають зворотну дію у часі):
- коли нові правила пом'якшують відповідальність особи;
- коли нові правила скасовують відповідальність особи.
Водночас у цьому конкретному випадку мова йде про співставлення приписів: пункту 201.10 статті 201 ПК України і пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу та пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України.
Про зворотну дію в часі приписів пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України можна було б говорити тільки в наступних випадках:
- якщо б це нормативне положення (пункт 90) мало відношення до пункту 201.10 статті 201 ПК України (тобто, якщо б новий припис податкового законодавства санкційного характеру прямо визначав, що він пом'якшує відповідальність за недотримання строків, які закріплені у пункті 201.10 статті 201 ПК України);
- якщо б нові положення податкового законодавства вносили зміни до пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу, при цьому не змінюючи процедурні положення виконання податкового обов'язку з реєстрації податкових накладних (в частині граничних строків);
- якщо б нові положення податкового законодавства прямо передбачали, що їх дія поширюється на відносини, що виникли до моменту набрання ними чинності.
У випадку, що розглядається, вищезазначені умови відсутні.
Правовий механізм аналізованих норм права вказує на те, що пункт 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України визначає відповідальність за недотримання процедурних положень пункту 89 цього підрозділу, тоді як пункт 120-1.1 ст. 120-1 цього Кодексу визначає відповідальність за порушення процедурних вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України. Санкційні норми, що діяли "до" та "після" набрання чинності Законом № 2876-ІX передбачають відповідальність за нетотожні склади податкових правопорушень.
Отже, положення пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України формують комплексний правовий механізм, який не поширює свою дію на відносини, що мали місце до набрання ними чинності. Зворотна дія у часі положень пункту 89 розділу не є можливою.
Іншими словами, пункт 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України установлює нові (подовжені) строки реєстрації податкових накладних під час воєнного стану та 6 місяців після. Пункт 90 цього підрозділу визначає відповідальність (штрафи) саме за порушення цих нових строків реєстрації (тобто за склад податкового правопорушення, відмінний від «довоєнних» строків пункту 201.10 статті 201 ПК України). З огляду на це можна дійти висновки, що ці норми - пунктів 89 і 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України не замінюють «автоматично» старі положення (пункту 201.10 статті 201 і пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу), а створюють окремий правовий механізм саме для «воєнного» періоду, не маючи зворотної сили щодо подій, які відбулися до набрання чинності Законом № 2876-ІХ.
Верховний Суд також наголошує, що пункт 11 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачає застосування розміру штрафних (фінансових) санкцій, передбаченого законом, чинним на день прийняття рішення щодо їх застосування.
Водночас у спірному випадку йдеться про різний склад податкового правопорушення, а не про однакові правопорушення з різними розмірами штрафів. Закон № 2876?ІХ не вносив змін до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, у зв'язку з чим розміри штрафів замінюються на нові.
Отже, пункт 11 підрозділу 10 розділу XX ПК України сам по собі не змінює темпоральних меж дії нових норм, а лише вказує на те, що у разі, коли штраф визначається за тим самим порушенням, але на момент ухвалення рішення змінився його розмір у межах однієї й тієї ж правової норми, слід брати до уваги новий (зменшений) розмір. У випадку ж із пунктами 89 і 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України йдеться про інше правопорушення (порушення нових «воєнних» строків реєстрації), тож вони не можуть поширюватися відповідальність, що передбачена іншими нормами».
Тобто доводи товариства «Сітілайт Форм» у цій частині вимог є необґрунтованими і відхиляються судом.
Стосовно порушення строків реєстрації решти 262-х податкових накладних, відображених у акті перевірки під порядковими номерами від №4 і до №265, то за таке порушення застосовано відповідальність у вигляді накладення штрафних санкцій у зменшеному розмірі, у відповідності до пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України.
Як вже зазначалося, підстав для звільнення від відповідальності товариства позивача за порушення строків реєстрації податкових накладних у ЄРПН у ході судового розгляду справи встановлено не було.
За наведеного у сукупності, суд констатує відсутність підстав для скасування оскаржуваного повідомлення-рішення.
За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із урахуванням викладеного, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.
У зв'язку із відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат - відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.