про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі
без проведення судового засідання
02 грудня 2025 року м. Київ справа №320/57860/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Жук Р.В., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛСЕН"
(03127, м. Київ, пр-кт Голосіївський, буд. 120, каб. 6, код ЄДРПОУ 42369718)
до 1) Головного управління ДПС у м. Києві
(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011)
2) Державної податкової служби України
(04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393)
про визнання протиправним та скасування рішення № 13031228/42369718
від 01.07.2025, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з додатковою відповідальністю "МІЛСЕН" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень № 13031228/42369718 від 01.07.2025, зобов'язання вчинити певні дії.
Разом з позовом позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду із даним позовом.
Дослідивши матеріали позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший частини другої статті 122 КАС).
Спеціальними нормами, якими встановлені окремий порядок захисту порушених прав платників податків, в тому числі і в судовому порядку, є норми ПК України.
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відтак, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов'язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 20.11.2020 у справі № 1.380.2019.006517 (провадження № К/9901/12325/20).
Відповідно до позиції Верховного Суду, сформульованої в постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18, у разі використання платником податків процедури адміністративного оскарження рішення податкового органу, строк позовної давності для звернення до суду становить 3-місяці з моменту отримання платником податків рішення по скарзі.
Матеріалами справи встановлено, що оскаржуване позивачем у даній справі рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації прийнято 01.07.2025 № 13031228/42369718.
22.07.2025 відповідач-2 за результатами адміністративного оскарження позивачем спірного рішення прийняв рішення № 29933/42369718/2.
Отже, тримісячний строк на звернення до суду із цим позовом починає обчислюватися з 23.07.2025, а саме з наступного дня після прийняття рішення за результатами розгляду скарги, і закінчується 23.10.2025, а саме в останній день тримісячного строку на оскарження рішення.
25.11.2025 позивач подав до суду через Електронний суд позовну заяву про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Позивач у клопотання про поновлення строку звернення до суду зазначає, що штат працівників ТОВ «МІЛСЕЛ» становить дві особи, а саме директор та помічник директора. Вказані особи не є фахівцями, котрі мають професійні правові знання у галузі юридичних наук, законодавства і практики його застосування. У вересні 2025 року директор ТОВ «МІЛСЕЛ» - ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у медичному закладі, що підтверджується медичною випискою від 17.09.2025. Після виписки його із стаціонару, ще тиждень він вимушений був проходити реабілітаційні заходи дома. Також, в період часу з 29.09.2025 по 13.10.2025 (включно) директор перебував у відрядженні у різних регіонах України, з метою рекламації послуг та продукції, яку реалізовує позивач. Також зазначено, що договір на правову допомогу із адвокатом був підписаний лише 12.11.2025.
Суд бере до уваги правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 01.06.2023 у справі № 300/4156/22 згідно якої розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
Отже, оскільки тримісячний строк на звернення до суду із цим позовом закінчується 23.10.2025, а позивачем подано до суду позов 25.11.2025, суд, з урахуванням заяви про поновлення процесуального строку, приходить до висновку, що позивач звернувся до суду у найкоротші строки. При цьому, сам пропуск строку звернення до суду є незначним.
Так, у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom, заява №4451/70, пункти 28-36) Європейським судом з прав людини було визначено, що право на доступ до суду є одним з аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. У цій справі Суд визнав право на доступ до суду як невід'ємний аспект гарантій, закріплених у статті 6, пославшись на принципи верховенства права та недопущення свавілля, покладені в основу більшості положень Конвенції. Разом з тим, право на доступ до суду повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (рішення у справі "Беллє проти Франції" (Bellet v. France), заява № 13343/87, пункт 36). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд (рішення у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany ), [ВП] заява № 42527/98, пункт 45 та рішення у справі "Парафія греко-католицької церкви в м. Лупені та інші проти Румунії", (Lupeni Greek Catholic Parish and others v. Romania), [ВП] заява № 76943/11, пункти 84, 86).
Верховний Суду у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 звернув увагу на те, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21.05.2021 у справі № 1.380.2019.006107, від 22.07.2021 у справі № 340/141/21, від 16.09.2021 у справі № 240/10995/20 та від 12.09.2022 у справі №120/16601/21-а.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до положень статтей 260, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України справа буде розглянута за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження.
Керуючись ст.ст. 3, 257, 258, 260, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду.
2. Відкрити провадження в адміністративній справі. Справа розглядатиметься головуючим суддею Жуком Р.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
3. Зобов'язати відповідачів подати до суду у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі належним чином завірені копії всіх матеріалів, що були або мали бути взяті до уваги при прийнятті оскаржуваного рішення, а також, письмові пояснення з посиланням на норми чинного законодавства щодо обставин, викладених у позовній заяві.
Запропонувати відповідачам у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, відповідні докази, на які посилаються при його обґрунтуванні проти наведених позивачем обставин та правових підстав позову, оформлений відповідно до положень частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зобов'язати відповідачів одночасно направити копії відзиву та письмових доказів позивачу. Разом з відзивом подати до суду документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.
Роз'яснити відповідачам, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
4. Запропонувати позивачу у п'ятиденний строк з дня отримання відзиву відповідача на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив та докази надіслання (надання) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відповіді до суду.
5. Запропонувати відповідачам у п'ятиденний строк з дня отримання відповіді позивача на відзив подати до суду заперечення проти відповіді на відзив, оформлені відповідно до положень частин другої-четвертої ст. 162 КАС України та докази надіслання (надання) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) заперечень до суду.
6. Попередити осіб, які беруть участь у справі, що кожен доказ має бути засвідчений відповідно до пункту 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2020).
7. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
8. Інформацію щодо стану розгляду даної справи сторони можуть отримати в мережі Інтернет за мережевим шляхом: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Жук Р.В.