02 грудня 2025 року м. Київ справа №320/38035/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управлінняПенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в якому позивач просить:
- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в результаті яких ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (переведення з одного виду пенсії на інший) згідно п.п. 10, 12 «Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві на підставі п.п.10,12 «Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» призначити з 25.06.2024 року ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» на підставі довідок від 14.06.2024 №92,91 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Державною митною служби України з урахуванням стажу державної служби 30 років 04 місяці 23 дні.
Ухвалою суду від 19.08.2024 року судом відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 01.09.2025 залучено співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду Україні в м. Києві, як отримувач пенсії по віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV.
25.06.2024 позивач звернувся до територіального управління ПФУ за місцем проживання із заявою про переведення на пенсію по віку згідно Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ, при цьому, позивачем до заяви про перехід на пенсію по Закону України «Про державну службу» надано довідки про складові заробітної плати державного службовця для призначення пенсії, видані Державною митною службою України від 14.06.2024 № 92 та № 91.
Згідно пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій за принципом екстериторіальності документи були направлені на розгляд до Головного управління ПФУ в Полтавській області, яким було прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії від 02.07.2024 №930030315479 у зв'язку з тим, що врахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця для осіб, котрим вже була призначена пенсія за спеціальними законами, не передбачена діючим законодавством.
Позивач вважає вказане рішення протиправним, оскільки досяг пенсійного віку, має необхідний стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій державних службовців відповідно до Закону України «Про державну службу», тобто має право на призначення пенсії за віком відповідно до вимог чинного законодавства.
На підставі наведеного, позивач просить задовольнити його позовні вимоги.
У відзиві на позов представник ГУ ПФУ в м. Києві позовних вимог не визнала та просить відмовити у позові. Вказала, що право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням стажу державної служби, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015р. №889-VIII «Про державну службу» не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають: чоловіки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.
Згідно із частиною шостою КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відтак, справу вирішено на підставі наявних у ній матеріалів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 04.10.2017 призначено пенсію за віком відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
25.06.2024 Позивач звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015, долучивши до заяви довідки про складові заробітної плати державного службовця для призначення пенсії, видані Державною митною службою України від 14.06.2024 № 92 та № 91.
Згідно пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій за принципом екстериторіальності документи були направлені на розгляд до Головного управління ПФУ в Полтавській області, яким було прийнято рішення від 02.07.2024 №930030315479 про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», у зв'язку з тим, що проведення перерахунків пенсій особам, котрим вже була призначена пенсія за спеціальними законами, не передбачена діючим законодавством.
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, який набрав чинності з 01.01.2004 (далі - Закон №1058-IV).
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 цього Закону, право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку, чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідно виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Статтею 9 Закону №1058-IV, передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058-IV, встановлено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за вибором.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
Страховий стаж, це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24 Закону №1058-IV).
Із змісту наведених правових норм Закону №1058-IV, вбачається:
- право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку;
- в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати як пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника;
- особі яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за вибором;
- переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду;
- розрахунок розміру пенсійних виплат згідно із пенсією на яку було переведено особу за її заявою проводиться тільки із заробітної плати (доходу) за періоди страхового стажу, протягом якого особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, визначені Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу», який набрав чинності 01.05.2016 (далі - Закон №889-VIII).
Відповідно до статті 90 цього Закону, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із підпунктом 1 пункту 2 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10, 12 Розділу XI «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами КМУ мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами КМУ, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (далі - Закон №3723-XII), на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Постановою КМУ від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», затверджено «Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб» (далі - Порядок №622).
Пунктом 2 Порядку №622, встановлено, що згідно із пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу», на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу»:
- мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами КМУ;
- займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами КМУ.
Згідно із пунктом 3 Порядку №622, право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають чоловіки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до наведених правових норм Законів України №3723-XII, №889-VIII, Порядку №622, право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» мають чоловіки, а саме:
- державні службовці та особи, за наявності не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців;
- державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом (01.05.2016), займали посади державної служби (працювали на посадах державних службовців), та мають не менш як 10 років стажу на посадах державної служби у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців та на час досягнення віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працювали на посадах державних службовців;
- особи, які на день набрання чинності цим Законом (01.05.2016), мали не менш як 20 років стажу на посадах державної служби, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- державні службовці та особи, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: за наявності страхового стажу 30 років;
- особи, яким не призначали пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 до набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» за умови наявності достатнього страхового стажу, стажу державної служби та досягнення певного віку.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Судом встановлено, що позивач працював на посадах, віднесених до посад державних службовців та має необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про державну службу», загальний спеціальний стаж складає 30 років 04 місяців 23 дні.
Таким чином, на дату набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 (01.05.2016), позивач мав понад 20 років стажу державної служби.
На дату звернення позивача до відповідача із заявою про переведення його із пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», позивачу виповнилося 62 роки.
Крім того, згідно зі змістом оскаржуваного рішення та відзиву на позовну заяву відповідачів, жодних зауважень щодо відсутності у позивача законодавчо встановленого стажу, віку тощо, як таких, що дають право на пенсію за віком за Законом України «Про державну службу», - судом не встановлено.
01.05.2016 набув чинності Закон №889-VIII, згідно з частиною другою Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Таким чином законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону 3723-ХІІ.
Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статті 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону №1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Разом із тим, суд зауважує, що постановою ВС від 25.05.2023 у справі № 580/3805/22 зроблено правовий висновок, що визначальною умовою для збереження за позивачем права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у випадку, коли вперше призначалася пенсія за нормами ЗУ «Про державну службу» № 3723-ХІІ є встановлення додаткових умов, а саме: наявність в цієї особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади держслужби або 20 років стажу держслужби не залежно від того чи працювали станом на 01.06.2016 на держслужбі).
На переконання суду, оскільки на час набрання чинності Закону №889-VII, а саме станом на 01.05.2016 в силу перерахованих вище норм законодавства позивач мав стаж на посадах державної служби понад 20 років, а станом на день звернення до відповідача із заявою від 25.06.2024 про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу №889-VIII від 10.12.2015 мав стаж державної служби 30 років 04 місяці 23 дні та досяг необхідного пенсійного віку, відтак, суд вважає, що позивач зберігає право на призначення пенсії державного службовця за віком згідно Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу».
Аналогічна позиція щодо необхідності переведення особи на пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу №889-VIII при наявності не менш як 20 років стажу державної служби на момент набрання чинності Законом № №889-VIII від 01.05.2016 викладена у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2023 у справі № 140/664/23.
Враховуючий достатній стаж роботи на посадах державного службовця, суд приходить до висновку, що позивач має право на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», а відтак рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 02.07.2024 №930030315479 про відмову позивачу в перерахунку пенсії/перехід на пенсію за Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII є неправомірним.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії по віку відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» з дати звернення (25.06.2024) з визначенням розміру пенсії відповідно до наданої довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Державною митною службою України від 14.06.2024 № 92 та № 91, суд зазначає наступне.
Порядок призначення пенсій згідно із Законом № 889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, затверджено постановою КМУ від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб».
Пунктом 4 Порядку №622 установлено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
У пункті 5 Порядку №622 встановлено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Аналіз наведених норм свідчать що призначення пенсії державного службовця на умовах пунктів 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ здійснюється за заявою особи, до якої долучаються довідки про заробітну плату.
Пунктом 1 постанови правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3(далі - Постанова №1-3) затверджено три форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII: форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Судом встановлено, що до заяви від 25.06.2024 позивач долучив довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 14.06.2024 № 92 та № 91, які видані Державною митною службою України.
Так, довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), видана за останньою займаною позивачем посадою. Довідка складена за формою, затвердженою Постановою №1-3, та містить відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років (30%), на які нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У свою чергу, довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби також, відповідає формі довідки, яка затверджена Постановою №1-3, та містить дані про надбавку за інтенсивність праці, розмір премії, та на всі види оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Всі відображені в довідках види оплати праці є складовими частинами заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи позивача, з якої сплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому вони мають братися до уваги при розрахунку розміру пенсії позивача.
Аналогічна позиція щодо зобов'язання обрахування пенсії з урахуванням нових довідок працюючого державного службовця за останні місцем роботи на державній службі при зобов'язанні прийняти рішення про переведення з пенсії за віком на пенсію за законодавством про державну службу, викладена в постановах Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2024 у справі № 140/21562/23, від 18.03.2024 у справі № 380/19802/23, від 15.04.2024 у справі № 380/3652/23.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Оскільки, позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення його на пенсію держслужбовця 25.06.2024, маючи більше 60 років, то саме з цієї дати слід зобов'язати здійснити переведення на такий вид пенсії.
При вирішенні цього спору суд також враховує, що відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (зі змінами; далі - Порядок №22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.10 Порядку №22-1 передбачено, що після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
При цьому, на переконання суду, зобов'язати прийняти рішення про переведення та обрахування пенсії необхідно саме ГУ ПФУ в Полтавській області, як належного відповідача за такими вимогами, як орган, що вирішував питання про переведення. Відтак, позовні вимоги до відповідача ГУ ПФУ у в м. Києві до задоволення не підлягають.
Аналогічна правова позиція про зобов'язання судом вчинення дій зобов'язального характеру саме того територіального органу Пенсійного фонду України по екстериторіальності, який приймав спірне рішення, викладена в постанові КАС ВС від 08.02.2024 в справі № 500/1216/23.
Враховуючи, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 02.07.2024 №930030315479 позивачу безпідставно та необґрунтовано відмовлено у переведенні на пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу», тому суд вважає, що належним способом захисту прав позивача у даному випадку буде визнання протиправним і скасування вказаного рішення та зобов'язання цього відповідача перевести позивача на пенсію державного службовця за віком відповідно пункту 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII» - 14.02.2024 (дати звернення з відповідною заявою), з визначенням розміру пенсії згідно наданих довідок Державною митною службою України від 14.06.2024 № 92 та № 91, та здійснити перерахунок та виплату, відтак, позов підлягає до задоволення.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., що підтверджується квитанцією наявною в матеріалах справи.
Вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 250, 255, 263 КАС України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про державну службу» суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 02.07.2024 №930030315479 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області прийняти рішення про переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» 10.12.2015 № 889-VIII, починаючи з 25.06.2024, з визначенням розміру пенсії згідно наданих довідок Державною митною службою України від 14.06.2024 № 92 та №91 та здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.