03 грудня 2025 року м. Київ № 640/15655/22
Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиці А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в переведені та виплаті на пенсію державного службовця з урахуванням довідок про заробітну плату від 04.09.2020 №105 та від 04.09.2020 №106, починаючи з моменту звернення за переведенням на пенсію державного службовця з 07.09.2020;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця та виплачувати її з урахуванням довідок про заробітну плату від 04.09.2020 №105 та від 04.09.2020 №106, починаючи з моменту звернення за переведенням на пенсію державного службовця, а саме з 07.09.2020.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про протиправність дій відповідача щодо відмови у переведенні та виплаті позивачу пенсії державного службовця з урахуванням довідок про заробітну плату від 04.09.2020 №105 та від 04.09.2020 №106, оскільки чинним законодавством передбачено, що у випадку призначення пенсії державного службовця, така пенсія має розраховуватися з урахуванням заробітної плати державного службовця, виплаченої при призначенні пенсії.
Окружним адміністративним судом м. Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
На виконання положень п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ, адміністративну справу було передано до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Перепелиці А.М.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 адміністративну справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Заперечуючи проти позовних вимог відповідачем у поданому до суду відзиві на позовну заяву зазначено, що на виконання рішення суду у справі №640/30630/20 Управлінням повторно розглянуто заяву позивача від 07.09.2020 про переведення на пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу», унаслідок чого період роботи у митних органах зараховано до стажу, який дає право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу». Натомість, як вказано відповідачем, рішенням суду не зобов'язано при обчисленні розміру пенсії враховувати довідки про складові заробітної плати, видані Державною митною службою України, у зв'язку з чим пенсію згідно з Законом України «Про державну службу» обчислено без урахування заробітної плати. Розмір пенсії станом на 07.09.2020 становив 1712,00 грн. Наголошено, що оскільки станом на 07.09.2020 позивач отримував пенсію вза віком згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 11039,81 грн., переводити її на пенсію згідно з Законом України «Про державну службу» недоцільно. Окрім того, відповідачем вказано, що перерахунок та виплата пенсії є дискреційними повноваженнями пенсійного органу.
У відповіді на відзив позивачем зауважено, що відмовляючи їй у переведенні та виплаті пенсії державного службовця з урахуванням довідок про заробітну плату від 04.09.2020 №105 та від 04.09.2020 №106, відповідачем не було дотримано вимог статті 37 Закону України «Про державну службу».
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані сторонами належні та допустимі докази окремо та в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в м. Києві та з 18.07.2018 отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообовов'зякове державне пенсійне страхування».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2021 у справі №640/30330/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії, подану 07 вересня 2020 року, із зарахуванням періоду роботи у митних органах до стажу, який дає право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ, та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
Листом від 16.06.2022 відповідачем повідомлено позивача, що на виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянуто заяву від 07.09.2020 про переведення на пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу». За результатами розгляду заяви період роботи у митних органах зараховано до стажу, який дає право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу». Повідомлено, що рішенням суду не зобов'язано при обчисленні розміру пенсії враховувати довідки про складові заробітної плати, видані Державною митною службою України, у зв'язку з чим пенсію згідно з Законом України «Про державну службу» обчислено без урахування заробітної плати.
Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві зі скаргою від 30.06.2022, в якій просила забезпечити поновлення порушених прав шляхом розрахунку пенсії державної службовця на підставі довідок про заробітну плату державного службовця ОСОБА_1 .
Листом від 27.07.2022 пенсійним органом повідомлено позивача, що оскільки судом не розглядалося питання порядку обчислення заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, врахувати довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця при обчисленні ОСОБА_1 пенсії підстав немає.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернулася до суду із цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.
Частиною першою статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ).
01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема, порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців.
Відповідно до статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною першою статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Судом враховано, що наявність у позивача права на призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ сторонами не заперечується.
Спірним у цій справі є обчислення позивачу пенсії державного службовця із заробітної плати, відображеної в довідках Київської митниці Держмитслужби про заробітну плату від 04.09.2020 №105 та від 04.09.2020 №106.
Так, відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків від заробітної плати, з якої сплачено страхові внески - якщо перед зверненням за пенсією особа працювала, або у тому ж відсотковому розмірі від заробітної плати працюючого державного службовця - якщо на час звернення за пенсією особа не є державним службовцем.
При вирішенні спору суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 27.01.2023 у справі №340/4184/21, відповідно до якої оскільки позивач на час звернення за призначенням пенсії не займала посаду державної служби, тому з урахуванням положень статті 37 Закону №3723-ХІІ розмір пенсії позивача підлягає обчисленню із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що для належного захисту прав позивача слід зобов'язати відповідача призначити і здійснити нарахування й виплату пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках.
Судом встановлено, що з метою виконання рішення суду у справі №640/30630/20 позивач звернулася до відповідача з вимогою призначити пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідок Київської митниці Держмитслужби про заробітну плату від 04.09.2020 №105 та від 04.09.2020 №106.
Як вказано відповідачем, рішенням суду не було зобов'язано при обчисленні розміру пенсії враховувати довідки про складові заробітної плати, виданою Державною митною службою України, у зв'язку з чим пенсію згідно з Законом України «Про державну службу» обчислено без врахування заробітної плати.
Так, під час розгляду справи №640/30630/20 судом встановлено, що відповідач, внаслідок неправильного застосування норм чинного законодавства стосовно реалізації права на переведення з одного виду пенсії на інший, невірно та неповно проаналізував підстави для такого переведення, протиправно відмовивши у переведенні з одного виду пенсії на інший.
Частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, право позивача на пенсію згідно з Законом України «Про державну службу» є беззаперечним.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок №622).
Так, пунктом 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб визначено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Суд враховує, що всі відображені в довідках позивача види оплати праці є складовими частинами заробітної плати, з якої сплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому вони мають братися до уваги при розрахунку розміру пенсії позивача.
Такий висновок суду узгоджується з положеннями пункту 1 частини першої статті 41 Закону №1058-IV, відповідно до якої до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
Також суд звертає увагу на те, що за змістом рішення Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у зразковій справі №822/524/18 належним способом захисту прав позивача є зобов'язання пенсійного органу призначити та здійснити нарахування і виплату позивачу пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону «Про державну службу №3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у відповідній довідці.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки, щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду.
При цьому, суд вважає, що в даному випадку наявні підстави зобов'язати відповідача перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця та здійснити виплату пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату від 04.09.2020 №105 та від 04.09.2020 №106, починаючи з моменту звернення за переведенням на пенсію державного службовця, а саме з 07.09.2020.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 992,40 грн, тому ці витрати слід присудити на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в переведені та виплаті пенсії державного службовця з урахуванням довідок про заробітну плату від 04.09.2020 №105 та від 04.09.2020 №106, починаючи з моменту звернення за переведенням на пенсію державного службовця з 07.09.2020.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) перевести ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ та здійснити виплату пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату від 04.09.2020 №105 та від 04.09.2020 №106, починаючи з моменту звернення за переведенням на пенсію державного службовця, а саме з 07.09.2020.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Перепелиця А.М.