Рішення від 28.11.2025 по справі 320/394/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2025 року м. Київ справа №320/394/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до 1) Управління соціальної та ветеранської політики Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації,

2) Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Управління соціальної та ветеранської політики Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Управління /відповідач 1), Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ в м. Києві/відповідач 2), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Управління соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 31 серпня 2023 року № б/н про відмову в призначенні допомоги на дітей одиноким матерям;

- зобов'язати Управління соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації призначити ОСОБА_1 допомогу на дітей одиноким матерям з 28 серпня 2023 року.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що вона звернулася до Управління соціального захисту населення Оболонської районної б місті Києві державної адміністрації з заявою про призначення їй допомоги на дітей одиноким матерям. Позивачка зазначає, що нею було відповідачу подано повний пакет документів, які дають стверджувати, що вона має статус одинокої матері. Проте, як вказує позивачка, вона отримала Розпорядження від 31.08.2023року №б/н, яким в призначенні допомоги відмовлено (далі - Розпорядження/ Рішення про відмову), оскільки «право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювач: якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини».

Позивачка вважає, що Рішення про відмову в призначенні допомоги на дітей одиноким матерям №б/н від 31.08.2023р. та дії Відповідача щодо відмови у призначенні допомоги не відповідають нормам чинного законодавства, є протиправними та порушують її конституційне право на соціальний захист (отримання допомоги на дітей одиноким матерям).

Відповідач 1, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що статтею 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (далі - Закон) та пунктом 33 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751 (далі - Порядок 1751) визначено коло осіб, які мають право на допомогу на дітей одиноким матерям. Зазначена норма прямо передбачає «Право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини». За наявною інформацією, яка міститься в Управлінні, дитина позивачки народжена в шлюбі та відсутній витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини або довідка про народження дитини із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

З огляду на вищевикладене вважаємо, що Управлінням відмовлено позивачці у призначенні допомоги на дітей одиноким матерям виключно ґрунтуючись на законодавстві України, зокрема чинній редакції Закону та Порядку 1751.

У задоволені позову просить відмовити повністю.

Відповідач 2 заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що допомога на дітей одиноким матерям, є різновидами державної допомоги у загальній системі соціального захисту населення і надаються з метою забезпечення відповідного рівня матеріальної підтримки малозабезпечених сімей, у яких є діти, створення належних умов для утримання та виховання дітей. Статтею 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (далі -Закон) та пунктом 33 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751 (далі - Порядок 1751) визначено коло осіб, які мають право на допомогу на дітей одиноким матерям. Зазначена норма прямо передбачає «Право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини».

За наявною інформацією, яка міститься в Управлінні соціальної та ветеранської політики Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, дитина Позивачки народжена в шлюбі та відсутній витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини або довідка про народження дитини із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

З огляду на вищевикладене відповідач 2 вважає, що Управлінням соціальної та ветеранської політики Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, відмовлено Позивачу у призначенні допомоги на дітей одиноким матерям виключно ґрунтуючись на законодавстві України, зокрема чинній редакції Закону та Порядку 1751.

Також відповідач 2 звертає увагу, що гр. ОСОБА_1 звернулась із зверненням одне з яких подане через вебпортал Пенсійного фонду України № ВЕБ-26002-Ф-С-25-183822 від 04.09.2025, зареєстроване 04.09.2025 за № 45535/П-2600-25 та зареєстроване 13.09.2025 за № 47410/П-2600-25 щодо надання допомоги матері дитини з інвалідністю. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м.Кисві від 02.10.2025 №45385-45535/П-02/8-2600/25 надано відповідь на звернення Позивача та зазначене наступне: Питання призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю визначено Порядком про призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 79 «Деякі питання призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» (далі -Порядок). Згідно даних наявних в підсистемі «Єдина інформаційна система соціальних виплат» Позивачці нараховано державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю на дитину ОСОБА_2 , 2011 р.н., з 01.08.2025 по 06.06.2029, у розмірі 2361,00 грн., щомісяця.

Підсумовуючи, відповідач 2 просив у задоволені позовних вимог позивача відмовити повністю.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху та останній наданий строк для усунення недоліків.

22 березня 2024 року від позивачки надійшла до суду заява про усунення недоліків разом з позовною заявою та її копією в новій редакції.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання. Даною ухвалою суду звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання даної позовної заяви.

02.08.2024 (зареєстровано 08.11.2024) від відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року витребувано від Управління соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких прийнято розпорядження від 31 серпня 2023 року № б/н про відмову в призначенні допомоги на дітей одиноким матерям.

26.11.2024 року від відповідача надійшли належним чином засвідчені копії витребуваних документів.

04.08.2025 від представника відповідача надійшло до суду клопотання про заміну відповідача Управління соціальної та ветеранської політики Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації на належного відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року у задоволенні клопотання Управління соціальної та ветеранської політики Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про заміну відповідача відмовлено. Залучено у якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, Україна, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок, 16, код ЄДРПОУ 42098368). Розгляд адміністративної справи № 320/394/24 розпочато спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Інших заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.

Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

28.08.2023 звернулась ОСОБА_1 звернулася з заявою до Управління соціальної та ветеранської політики Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про призначення усіх видів державної соціальної допомоги, а саме призначення допомоги на дітей одиноким матерям.

Дана заява зареєстрована Управлінням соціальної та ветеранської політики Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації 29.08.2023 за вх. № 15-23/4653.

Позивачкою до даної заяви було додано:

- декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів державної соціальної допомоги;

- копію паспорту;

- копію ідентифікаційного коду;

- копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 12.04.2022 № 3005-5000979555/26068;

- копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 ;

- копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 ;

- рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.10.2022 у справі № 201/5562/22 (провадження № 2/201/2675/2022);

- копію ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13.12.2022 у справі № 201/5562/22 (провадження № 2/201/2675/2022).

31.08.2022 Управлінням прийнято розпорядження №б/н, яким в призначенні допомоги відмовлено. Дана відмова обґрунтована тим, що право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювач: якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Не погоджуючись з правомірністю такого рішення відповідача, позивачка звернулася я з даним позовом до суду про визнання його протиправним та зобов'язання вчинити певні дії.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає наступне.

Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 № 2811-XII (далі Закон № 2811) встановлено гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Відповідно до статті 1 цього Закону громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Статтею 3 цього Закону визначено види державної допомоги сім'ям з дітьми.

Одним із таких видів державної допомоги сім'ям з дітьми є допомога на дітей одиноким матерям.

За приписами статті 6 Закону № 2811 документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно.

Відповідно до статті 18-1 Закону № 2811 право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Якщо одинока мати, одинокий усиновлювач, мати (батько) у разі смерті одного з батьків зареєстрували шлюб, то за ними зберігається право на отримання допомоги на дітей, які народилися чи були усиновлені до шлюбу, якщо такі діти не були усиновлені чоловіком (дружиною).

Статтею 18-2 Закону № 2811 встановлено, що допомога на дітей одиноким матерям призначається за наявності витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідки про народження, виданої виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради, із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або документа про народження, виданого компетентним органом іноземної держави, в якому відсутні відомості про батька, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку.

Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги, передбачених цим Законом.

Вказані норми кореспондуються із пунктом 33 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751.

Згідно з пунктом 35 цієї Постанови для призначення допомоги на дітей одиноким матерям подаються такі документи:

1) заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;

2) декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі - декларація);

3) довідка про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру;

4) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідка про народження, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, із зазначенням підстави для внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або виданий компетентним органом іноземної держави документ про народження, в якому відсутні відомості про батька, за умови легалізації такого документа в установленому законодавством порядку;

5) копія свідоцтва про народження дитини.

Згідно зі статтею 6 Закону № 2811 документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня звернення.

Про призначення державної допомоги чи про відмову в її наданні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і здійснює виплату державної допомоги сім'ям з дітьми, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

Разом з тим, пунктом 35-2 Постанови №1751 встановлено умови, за наявності яких допомога на дітей одиноким матерям не призначається.

Матеріалами справи встановлено, що позивачка до заяви про надання допомоги на дітей одиноким матерям додано копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 , серії НОМЕР_1 та копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 , серії НОМЕР_2 .

З даних копій свідоцтв про народження вбачається, що батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вказано: батько - ОСОБА_1 ; мати - ОСОБА_1 .

При цьому, позивачка у позовній заяві зазначає, що у зв'язку батько ( ОСОБА_1 ) фактично після народження другої дитини припинив приймати участь в утриманні дітей та їх вихованні позивачка звернулася до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області з метою отримання судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 аліментів на неповнолітніх дітей - доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини з усіх видів його доходів (заробітку), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22 лютого 2019 року до досягнення старшою дитиною повноліття дитини.

29.03.2019 Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області винесено судовий наказ № 263/2832/19 (провадження № 2-н/263/158/2019) вимоги позивачки задоволено.

Також позивачка зазначає, що рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 05.08.2021р. у справі №263/4200/21 (провадження № 2/263/1563/2021) шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 розірваний, про що свідчить Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 27.07.2022.

В подальшому, рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.10.2022 у справі № 201/5562/22 (провадження № 2/201/2675/2022) ОСОБА_1 позбавлений батьківських прав по відношенню до сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Зазначене рішення набрало законної сили 28.11.2022року.

І підтвердження факту, що батько дітей не бере участі у їх виховані та утримання, позивачкою додатково надано суду:

розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 01.08.2023року, який свідчить про систематичну несплату батьком дітей аліментів;

- Акт оцінки потреб сім'ї/особи на доньку ОСОБА_2 за період 28.08.2023-04.09.2023;

Акт оцінки потреб сім'ї/особи на сина ОСОБА_3 за період 28.08.2023-04.09.2023.

Вказане вище в сукупності, на думку позивачки, свідчить, що має статус одинокої матері.

Надаючи оцінку вказаним вище доводам позивача, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 133 Сімейного кодексу України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини.

Натомість, відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Верховний Суд у постанові від 13.06.2019 у справі № 804/4050/18 зазначив, що вирішальним для визначення права особи на отримання допомоги на дітей одинокій матері є факт народження дитини не в шлюбі, підтверджений витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини або довідкою про народження із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Судом встановлено, що діти позивачки ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) народжені в шлюбі, що підтверджується рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 05.08.2021р. у справі №263/4200/21 (провадження № 2/263/1563/2021) та рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.10.2022 у справі № 201/5562/22 (провадження № 2/201/2675/2022).

Як було встановлено вище, ОСОБА_1 записаний як батько у свідоцтвах про народження ОСОБА_2 , серії НОМЕР_1 та ОСОБА_3 , серії НОМЕР_2 .

Поряд з цим, суд зазначає, що наразі, «одинока матір» на законодавчому рівні не визначено, водночас 06.11.1992 поняття «одинокої матері» було визначено у постанові Пленуму Верховного Суду України №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів». Згідно з п. 9 цієї постанови одинокою матір'ю слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі та у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує та утримує дитину сама.

Також, згідно із правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 18.03.2021 у справі №818/1350/16, «одинока мати» - це жінка, яка не перебуває у шлюбі та у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, що підтверджується випискою з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, із зазначенням підстави внесення відомостей про батька малюка відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 135 Сімейного кодексу; документом про народження дитини, виданий компетентним органом іноземної держави, в якому відсутні відомості про батька, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (для дітей, народжених за межами України), вдова, інша жінка, яка виховує і утримує дитину сама, що підтверджується рішенням суду про позбавлення відповідача батьківських прав, рішенням органів опіки та піклування або суду щодо участі батька (матері) у вихованні дитини.

Відповідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 18.04.2022 у справі №320/11614/20, для визнання статусу «одинокої матері» необхідно встановити дві ознаки: жінка і виховує дитину, і сама її утримує.

При цьому, згідно правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 21 грудня 2020 року у справа №520/2226/19 основним критерієм для визначення статусу одинокої матері є: виховання та утримування дитини без участі батька, а одержання жінкою аліментів від батька дитини, ведення з ним спільного господарства позбавляє статусу одинокої матері.

Судом з наданих позивачкою доказів встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.10.2022 у справі № 201/5562/22 (провадження № 2/201/2675/2022) ОСОБА_1 позбавлений батьківських прав по відношенню до сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, виданого Центральним ВДВС у м. Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного МРУ МЮ від 01.08.2023 № 69360668 за ОСОБА_1 облікується заборгованість у розмірі 90 303, 00 грн.

Суд також бере до уваги той факт, що згідно Актів оцінки потреб сім'ї/особи, позивачка за адресою: АДРЕСА_1 проживає лише з дітьми.

Дана адреса, як фактичне місце проживання/перебування, також вказана у довідках про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вказане вище свідчить про те, що батько ( ОСОБА_1 ) ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей та доводить той факт, що позивачка сама виховує та утримує дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , тобто має статус одинокої матері.

Отже, виходячи із вищенаведеного суд дійшов висновку, що рішення Управління соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 31 серпня 2023 року № б/н про відмову в призначенні допомоги на дітей одиноким матерям є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивачки про зобов'язання Управління соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації призначити ОСОБА_1 допомогу на дітей одиноким матерям з 28 серпня 2023 року, суд зазначає наступне.

23.06.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 766 «Про реалізацію експериментального проекту щодо централізації механізму виплати деяких державних допомог».

Так, з аналізу постанови Кабінету Міністрів України від 23.06.2025 № 766 «Про реалізацію експериментального проекту щодо централізації механізму виплати деяких державних допомог» слідує, що функції призначення і виплати державних допомог, у тому числі, державна допомога про призначенні допомоги на дітей одиноким матерям, з 01.07.2025 передані Пенсійному фонду України; відповідальними за організацію та забезпечення реалізації експериментального проекту визначено обласні, районні, районні у мм. Києві та Севастополі державні адміністрації (військові адміністрації), виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі утворення) рад (за згодою) через свої структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, Пенсійний фонд України.

Отже, з 1 липня 2025 року пенсійний орган, який був залучений до участі у справі співвідповідачем, набув повноваження на здійснення функцій в правовідносинах, які раніше законодавчо були закріплені за органами соціального захисту населення, в частині прав та обов'язків щодо призначення та виплати державної допомоги на дітей одиноким матерям.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 12.04.2022 № 3005-5000979555/26068 фактичне місце проживання/перебування позивачки: АДРЕСА_1 .

При цьому, як було встановлено вище, позивач з заявою до Управління соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації звернулася 28.08.2023, втім в задоволені заяви було відмовлено.

Поряд з цим, суд зазначає, що згідно письмових пояснень відповідача 2 позивач отримує державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю на дитину ОСОБА_2 , 2011 р.н., з 01.08.2025 по 06.06.2029, у розмірі 2361,00 грн., щомісяця.

Дану допомогу, як зазначає відповідач 2, позивачка отримує у відповідності до Порядку про призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 79 «Деякі питання призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю».

У той же час, допомога на дітей одиноким матерям, яку просить призначити позивачка передбачена Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751 (в редакції на час звернення позивача) та Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Суд зазначає, що державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю та допомога на дітей одиноким матерям є різними державними допомогами та такими, що не можуть виключати одна одну.

Відтак, суд дійшов висновку, що належним та достатнім способом захисту буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 допомогу на дітей одиноким матерям з 28 серпня 2023 року.

Визначений вказаний належний спосіб захисту встановленого судом порушеного права позивача, є гарантією, що спір між сторонами буде остаточно вирішений та належним чином будуть поновлені права позивача.

Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

VI. Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв'язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір", а доказів понесення ним будь-яких інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Управління соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 31 серпня 2023 року № б/н про відмову в призначенні допомоги на дітей одиноким матерям.

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) державної адміністрації призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) допомогу на дітей одиноким матерям з 28 серпня 2023 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жук Р.В.

Попередній документ
132294112
Наступний документ
132294114
Інформація про рішення:
№ рішення: 132294113
№ справи: 320/394/24
Дата рішення: 28.11.2025
Дата публікації: 05.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; сімей із дітьми
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (28.11.2025)
Дата надходження: 03.01.2024
Предмет позову: про зобов'язання вчинити певні дії