про виклик свідків
20 листопада 2025 року Київ № 640/29827/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Ярової В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про виклик свідків по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2021 позовну заяву залишено без руху, з підстав пропуску строку звернення до суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2021 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
23.08.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 23.08.2023 справа розподілена судді Горобцовій Я.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 адміністративну справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 заяву позивача про виклик свідків задоволено частково. Викликано для надання пояснень у судовому засіданні в якості свідка: ОСОБА_2 (адреса місця знаходження: АДРЕСА_1 ).
Позивачем подано заяву про виклик свідків, за змістом якої просить викликати в судове засідання як свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з Департаменту кадрової роботи і державної служби;- ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 з Управління організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів, оскільки на думку позивача, надані відповідачем табелі та розрахункові листи за період з квітня по вересень 2021 року - є підробленими, документами (містять завідомо неправдиві дані щодо роботи позивача на посаді прокурора 2 відділу процесуального керівництва ОГП), одержані з порушенням встановленого законом порядку, тому є недопустимими доказами та викликають обґрунтований сумнів у їх достовірності.
Крім того, просив запропонувати вищевказаним свідкам надати суду документи: 1) щодо підтвердження їх повноважень складати табелі обліку використання позивачем робочого часу на посаді «прокурора другого відділу процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора», та їх перевіряти у 2021 році; 2) наказ Генерального прокурора ОГП про поновлення/призначення позивача на посаді «прокурора другого відділу процесуального керівництва ОГП»; 3) щодо фактичного допуску позивача до виконання попередніх обов'язків на підставі вказаного наказу Генерального прокурора, конкретних функцій (роботи) визначених: статтею 131-1 Конституції України, статтями 2, 17 Закону № 1697-VII, статтею 36 КПК України, наказами ОГП на посаді «прокурора другого відділу процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора», як вказано у табелях обліку використання робочого часу і Розрахункових листах.
Запропонувати вищевказаним свідкам надати суду пояснення щодо: 1) порядку, обставин складання табелів обліку використання позивачем робочого часу на посаді «прокурора другого відділу процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора», та їх перевірки у 2021 році; 2) причин не складання Табелів обліку використання позивачем робочого часу на посаді прокурора ГПУ, згідно з наказом Генерального прокурора від 16.04.2021 № 365-ц, ураховуючи, що кадровою комісією: 29.07.2021 включено позивача до графіку іспиту, зафіксовано неявку 02.08.2021, ухвалено 10.08.2021 оскаржуване рішення стосовно останнього саме на цій на посаді (прокурора ГПУ); 3) причин не складання Табелів обліку використання позивачем робочого часу на посаді прокурора « Управління організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів », згідно з наказом № 1001-ц від 24.06.2021 Генерального прокурора, ураховуючи, що представник відповідача (15, 28.01.2025, 26.02.2025) заявляв про «існування трудових відносин між позивачем та ОГП» з квітня по вересень 2021 року, та які підтверджують допуск позивача до роботи.
Представником відповідача подано заперечення, де вказує, що предметом спору у цій справі є законність рішення кадрової комісії від 10.08.2021 № 3 «Про неуспішне проходження прокурором атестації» та наказу Генерального прокурора від 16.09.2021 №1338ц про звільнення позивача з посади. Отже предметом доказування у цій справі є обставини, пов'язані з прийняттям спірного рішення кадрової комісії та виданням спірного наказу Генерального прокурора, а ніяк ні обставини, пов'язані з виданням Генеральним прокурором наказу від 16.04.2021 № 365ц про поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Генеральної прокуратури України, порядку та обставин обліку робочого часу відпрацьованого позивачем після його поновлення, виконання посадових обов'язків посадовцями Офісу Генерального прокурора тощо. Таким чином, питання до посадових осіб Офісу Генерального прокурора, яких позивач просить викликати у якості свідків, не стосуються предмету доказування у цій справі, оскільки не пов'язані з прийняттям спірного рішення та виданням спірного наказу, а тому ні яким чином не можуть ні підтвердити, ні заперечити обставини, що є предметом доказування у цій справі, або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, подану заяву, виходив з наступного.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2 ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Одним із принципів адміністративного судочинства є офіційне з'ясування всіх обставин у справі. Цей принцип визначає особливості адміністративного судочинства і полягає у більш активній ролі суду: саме на суд покладено обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для всебічного з'ясування обставин у справі. Отже, адміністративний суд має повністю встановити обставини справи, щоб на засадах верховенства права ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Відповідно до положень ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 73 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 65 КАС України визначено, що як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі. Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Свідок зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом і дати правдиві показання про відомі йому обставини.
Частина 1 ст. 91 КАС України визначає, що показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до положень частин 1-3 ст. 92 КАС України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.
У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.
Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.
Суд враховує, що у цій справі спір виник, зокрема у зв'язку із незгодою позивача з рішенням № 3 від 10.08.2021 Кадрової комісії Офісу Генерального прокурора з атестації прокурорів та слідчих Генеральної прокуратурі України «Про неуспішне проходження прокурором атестації» стосовно ОСОБА_1 .
Суд враховує, що Верховний Суд під час касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 29.04.2020 у справі № 161/5372/17 погодився рішенням суду апеляційної інстанції, зазначивши, що цінність свідка полягає в його безпосередньому об'єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об'єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами. Суд зауважив, що на підставі показань свідків не можуть встановлюватися факти, які з огляду на закон або звичай установлюються в документах. Також вказав, що обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі. Тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні.
З огляду на викладене, враховуючи предмет та підстави позову, з метою повного, об'єктивного та всебічного розгляду адміністративної справи, суд доходить висновку про необхідність виклику в якості свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (адреса місця знаходження: АДРЕСА_1 ).
Відтак, заяву позивача про виклик свідків належить задовольнити частково.
Згідно з ч. 4 ст. 92 КАС України в ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідків про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.
З огляду на зазначені норми суд вважає за необхідне попередити свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.
Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 384 Кримінального кодексу України (далі - КК України) завідомо неправдиве показання свідка чи потерпілого або завідомо неправдивий висновок експерта під час провадження дізнання, досудового слідства, здійснення виконавчого провадження або проведення розслідування тимчасовою слідчою чи тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України або в суді, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках, - караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
Згідно зі ч. 1 ст. 385 КК України відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків у суді, Вищій раді правосуддя, Конституційному Суді України або під час провадження досудового розслідування, здійснення виконавчого провадження, розслідування тимчасовою слідчою комісією чи спеціальною тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України - караються штрафом від п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.
Водночас відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання про витребування у свідків документів та пояснень.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що клопотання позивача підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 65, 72, 73, 91, 92, 248, 256 КАС України, -
ухвалив:
Заяву позивача про виклик свідків - задовольнити частково.
Викликати для надання пояснень у судовому засіданні в якості свідків: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (адреса місця роботи: АДРЕСА_1 ).
Попередити свідків про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.
Про дату, час та місце проведення судового засідання, в яке викликається свідок, повідомити останніх додатково.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Я.В. Горобцова