ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"03" грудня 2025 р. справа № 300/3099/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши в письмовому провадженні клопотання позивача від 10.04.2025 про поновлення строку звернення до суду з позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , за період з 29 жовтня 2021 року по 19 травня 2023 року включно грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 року, на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 , за період з 29 жовтня 2021 року по 19 травня 2023 року включно нарахування та виплатити грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01,01.2021 року, на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704; визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2021 рік, 2022 рік та 2023 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести нарахування та виплату ОСОБА_1 , грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2021 рік, 2022 рік та 2023 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704; визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, 2022 рік та 2023 рік, у розмірі місячного грошового забезпечення виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30,08.2017 року № 704; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести нарахування та виплату ОСОБА_1 , матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, 2022 рік та 2023 рік, у розмірі місячного грошового забезпечення, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарної о року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704.
Одночасно з позовною заявою позивач подав до суду клопотання від 10.04.2025 про поновлення строку звернення до суду. Вказане клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 29.10.2021 по теперішній час. Позивач звернув увагу на те, що строк звернення до суду з цим позовом щодо періоду до 19.07.2022 не обмежений, а щодо строку з 20.07.2022 по 19.05.2023. Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та триває на даний час. Позивач зазначив, що через безперервність військової служби в умовах воєнного стану, він не мав реальної можливості отримати кваліфіковану правову допомогу та своєчасно звернутися до суду. За вказаних обставин представник позивача просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити такий строк.
Розглянувши клопотання позивача від 10.04.2025 про поновлення процесуального строку звернення до суду з цим позовом, суд зазначає таке:
Частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з частиною третьою та п'ятою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Оскільки положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців), тому такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, зокрема, частиною другою цієї статті.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
“Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Вирішуючи питання щодо дотримання строків звернення до суду з цим позовом, суд керується висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 21.03.2025 року у справі № 460/21394/23 щодо застосування статті 233 КЗпП України, в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, такого змісту:
“ 65. Підсумовуючи наведене, Судова палата зазначає, що, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України, в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, дійшла таких висновків:
65.1. Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).
65.2. З урахуванням пункту 1 глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року.»
Оскільки частина спірних правовідносин стосуються складової грошового забезпечення за період до 19.07.2022, то з огляду норму статті 233 КЗпП України у редакції, що була чинною на той час ("у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком"), та висновки касаційного суду про її застосування, позивач не пропустив строк звернення до суду.
Щодо частини спірних відносин за період з 19.07.2022 по 19.05.2023, то до них підлягає застосуванню норма статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин».
Суду не подано доказів про те, що позивачу доведено до відома достовірну та документально підтверджену інформацію про обсяг і характер виплачених йому сум.
В спірному випадку, позивач не звільнений, а продовжує проходити військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Так, позивач звернувся до відповідача - Військової частини НОМЕР_1 із заявою від 23.01.2025, в якій просив, зокрема: надати інформацію щодо виплати (або невиплати) грошового забезпечення у період з 29.10.2021 по 23.01.2025 згідно додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704; надати довідку (інформацію) про грошове забезпечення з урахуванням усіх складових такого грошового забезпечення помісячно за період з 29.10.2021 по 23.01.2025.
Військова частина НОМЕР_1 листом від 10.02.2025 № 816/484/1/570/пс на заяву позивача повідомила, що вимоги заяви не підлягають задоволенню, а інформація щодо грошового забезпечення у період з 29.10.2021 по 23.01.2025 включно та довідка щодо грошового забезпечення з урахуванням усіх складових такого грошового забезпечення помісячно за період з 29.10.2021 по 23.01.2025 будуть надані на вимогу суду при винесенні відповідної ухвали.
Таким чином, Військова частина НОМЕР_1 відмовилась надати позивачу інформацію про складові грошового забезпечення за період з 29.10.2021 по 23.01.2025.
При цьому, початок перебігу строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19 липня 2022 року по 19.05.2023 року) підлягає обчисленню з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що у цій справі не відбулося.
Так, лише на вимоги ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 в частині витребування доказів, Військова частина НОМЕР_1 долучила до відзиву від 23.05.2025 на позовну заяву довідку від 22.05.2025 № 816/484/1/1896/пс про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.11.2021 по 19.05.2023.
Суд також звертає увагу на те, що ОСОБА_1 станом на час подання цього позову до суду продовжує проходити військову службу в умовах воєнного стану.
Так, Верховний Суд в постанові від 29.11.2024 у справі № 120/359/24 зазначив:
«… 49. Колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про те, що сам факт введення воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв'язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
50. Водночас, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на ту обставини, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення та відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 "Про загальну мобілізацію" мобілізований у першу хвилю (оперативні резервісти, колишні військовослужбовці та ветерани АТО та ООС). Вказані обставини свідчать про пропуск строку звернення позивача до суду за захистом його прав з поважних причин та є підставою для поновлення судом строків, встановлених частиною другою статті 122 КАС України.
51. Аналогічний підхід було застосовано Верховним Судом під час вирішення питання про поновлення процесуальних строків в ухвалах від 02 червня 2022 року у справі №757/30991/18-а, від 14 липня 2022 року у справі №380/10696/21, від 27 липня 2022 року у справі №380/13558/21, від 27 липня 2022 року у справі №380/12913/21, від 04 серпня 2022 року у справі №420/2429/20, від 12 серпня 2022 року у справі №400/3957/21 та від 21 вересня 2022 у справі №360/4969/21.
52. Також колегія суддів зазначає, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
53. Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 11 липня 2019 року у справі №182/634/17(6-а/0182/32/2018), від 07 лютого 2023 року у справі №340/56/22, від 19 жовтня 2023 року у справі №420/1011/20, від 15 листопада 2023 року у справі №380/6752/21, від 20 грудня 2023 року у справі №460/44271/22, від 21 грудня 2023 року у справі №520/1189/23, від 12 лютого 2024 року у справі №140/10393/23, від 12 лютого 2024 року у справі №140/23249/23, від 12 лютого 2024 року у справі №140/21477/23 та від 02 липня 2024 року у справі №440/2984/21.
54. Суд також вважає за необхідне зазначити, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією рф, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
55. Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема, у постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22…».
В спірному випадку, ОСОБА_1 долучив до позовної заяви копію посвідчення учасника бойових дій від 31.01.2024 серії НОМЕР_2 .
За змістом частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З огляду на зміст клопотання позивача від 10.04.2025 про поновлення строку звернення до суду, cудом взято до уваги, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022. Вказана обставина є загальновідомою. Також судом враховано ту обставину, що ОСОБА_1 станом на час подання цього позову до суду продовжує проходити військову службу в Збройних Силах України та має статус учасника бойових дій.
За вказаних обставин, з огляду на відмову Військової частини НОМЕР_1 надати позивачу інформацію про складові грошового забезпечення за період з 29.10.2021 по 23.01.2025 та перебування позивача на військовій службі, суд погоджується з доводами клопотання позивача. Керуючись приписами статті 121 КАС України, суд вважає за необхідне визнати такі причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом поважними і поновити такий строк.
Керуючись статтями 121, 171, 248, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій в частині вимог за період з 19.07.2022 по 19.05.2023, та поновити такий строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.