ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"03" грудня 2025 р. справа № 300/5841/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Боршовський Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
Стислий виклад позицій сторін. Процесуальні дії суду:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ПФ України в Івано-Франківській області), в якому просить суд: визнати дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу компенсації втрати частини недоотриманої пенсії за період з 01.04.2019 по 30.06.2021, на підставі Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати»; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсацію втрати частини недоотриманої пенсії за період з 01.04.2019 по 30.06.2021, з 25.07.2023 по 31.08.2024, на підставі Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати» по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії на підставі рішень Івано-Франківського окружного адміністративного суду по справі № 300/2767/24 від 20.05.2024.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач протиправно, в порушення вимог Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» не виплатив позивачу компенсацію втрати частини доходу із врахуванням трьох відсотків річних за порушення строків виплати частини донарахованої пенсії її покійного чоловіка - ОСОБА_2 , яка була нарахована на виконання рішень Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 у справі № 300/816/21. Так, на виконання вищевказаного судового рішення заборгованість з нарахованої, але невиплаченої пенсії за період з 01.04.2019 по 30.06.2021 становить 87943,50 грн. Позивач зверталася до відповідача із заявою від 06.07.2025 про виплату компенсацію втрати частини доходу, однак листом від 30.07.2025 № 5974-5304/С-02/8-0900/25 повідомило позивача про відсутність підстав для виплати компенсації втрати частини недоотриманої пенсії за період з 01.04.2019 по 30.06.2021 на підставі Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати».
Ухвалою від 20.08.2025 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
08.09.2025 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ПФ України в Івано-Франківській області від 02.09.2025 № 0900-0804-7/43568 на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову. Згідно відзиву представник відповідача зазначив, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі № 300/2767/24 внесено відомості про спадкоємця ОСОБА_2 - ОСОБА_1 щодо невиплаченої пенсії за період з 01.04.2019 по 30.06.2021, яка становить 87943,50 грн. та внесено до Реєстру судових рішень Пенсійного фонду України. Виплата зазначених сум буде проведена лише за наявності фінансування з Державного бюджету. Основною умовою для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та виплата нарахованих доходів, і така затримка з відбулася з вини органу виплати. Представник відповідача вказав на відсутність підстав для виплати позивачу компенсації втрати частини недоотриманої пенсії за період з 01.04.2019 по по 30.06.2021 на підставі Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати». Просить в задоволенні позову відмовити (а.с. 20-23).
09.09.2025 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла відповідь позивача від 07.09.2025 на відзив, в якій ОСОБА_1 вказала на безпідставність доводів відповідача, зазначених у відзиві на позовну заяву (а.с. 24-26).
Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
ОСОБА_2 - чоловік ОСОБА_1 , перебував на обліку в ГУ ПФ України в Івано-Франківській області, отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 у справі № 300/816/21 задоволено позов ОСОБА_2 до ГУ ПФ України в Івано-Франківській області, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області: визнано протиправною відмову Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 05.03.2019, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії; зобов'язано Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , станом на 05.03.2019, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 відповідно до складеної Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача, із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, станом на 05.03.2019.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 у справі № 300/816/21 набрало законної сили 27.05.2021.
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 у справі № 300/816/21 відповідач провів перерахунок пенсії ОСОБА_2 , внаслідок якого різницю між перерахованим розміром пенсії і фактично виплаченою пенсією за період з 01.04.2019 по 30.06.2021 становить 87943,50 грн., яку внесено до Реєстру судових рішень Пенсійного фонду України.
04.03.2024 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою, в якій просила: виплатити недоотриману пенсію чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Така заборгованість виникла при перерахунку пенсії на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 у справі №300/816/21 на підставі статті 61 Закону України від 09.04.1992 за № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Листом від 01.04.2024 № 3501-2286/С-02/8-0900/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомило позивача, що різниця між перерахованим розміром пенсії і фактично виплаченою пенсією за період з 01.04.2019 по 30.06.2021, яка підлягала до виплати ОСОБА_2 , становить 87943,50 грн. Неодержаних сум пенсії немає. Згідно з рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 в справі № 300/816/21 обліковується борг в сумі 87943,50 грн. за період з 01.04.2019 по 30.06.2021, який включено в Реєстр виконання судових рішень. Вказана заборгованість не може вважатися недоодержаною пенсією, оскільки виплата заборгованості, донарахованої на виконання рішення суду, здійснюється за рахунок додатково виділених коштів з Державного бюджету, фінансування яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, а черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. Стягувачем у справі № 300/816/21 є ОСОБА_2 , а тому немає підстав для проведення виплати на виконання рішення суду в цій справі або внесення відомостей про зміну стягувача.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 неодержаних її чоловіком ОСОБА_2 , у зв'язку зі смертю, сум пенсії за вислугу років в розмірі 87943,50 грн., позивач звернулася з позовом до суду, в якому просила зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області виплатити ОСОБА_1 неодержані її чоловіком - ОСОБА_2 , у зв'язку зі смертю, суми пенсії за вислугу років в розмірі 87943,50 грн.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі № 300/2767/24 задоволено позов частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, викладену в листі від 01.04.2024 № 3501-2286/С-02/8-0900/24, яка полягає в нерозгляді по суті заяви ОСОБА_1 від 04.03.2024 в порядку статті 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області розглянути по суті в порядку статті 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» заяву ОСОБА_1 від 04.03.2024 про виплату неодержаних її чоловіком: ОСОБА_2 у зв'язку зі смертю, суми пенсії за вислугу років за період з 01.04.2019 по 30.06.2021, перерахованої на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 у справі № 300/816/21, із врахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні в цій справі. В задоволені решти позову відмовлено.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі № 300/2767/24 набрало законної сили 28.08.2024.
06.07.2025 позивач звернулася до ГУ ПФ України в Івано-Франківській області із заявою, в якій просила провести розрахунок та виплату компенсацію втрати частини недоотриманої пенсії за період з 01.04.2019 по 30.06.2021, відповідно до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати» на підставі рішень Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 у справі № 300/816/21 та від 20.05.2024 у справі № 300/2767/24 (а.с. 11).
За результатом розгляду заяви позивача від 06.07.2025 ГУ ПФ України в Івано-Франківській області листом від 30.07.2025 № 5974-5304/С-02/8-0900/25 повідомило позивача про відсутність підстав для виплати позивачу компенсації втрати частини недоотриманої пенсії за період з 01.04.2019 по 30.06.2021 на підставі Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати» (а.с. 12-13).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу компенсації втрати частини недоотриманої пенсії за період з 01.04.2019 по 30.06.2021, на підставі Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати», позивач звернулася до суду з цим позовом, в якому просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсацію втрати частини недоотриманої пенсії за період з 01.04.2019 по 30.06.2021, з 25.07.2023 по 31.08.2024, на підставі Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати» по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії на підставі рішень Івано-Франківського окружного адміністративного суду по справі № 300/2767/24 від 20.05.2024.
При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами та мотивами:
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частини перша і друга даної статті).
Згідно з частиною третьою статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 1058-ІV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, в органах цивільного захисту, є Закон України від 09.041992 за № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закон провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Частиною третьою статті 63 Закону № 2262-ХІІ визначено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за Законом № 2262-ХІІ пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина четверта статті 63 Закону №2262-ХІІ).
Частиною другою статті 46 Закону № 1058-ІV встановлено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Отже, у разі несвоєчасної виплати сум пенсії провадиться її компенсація відповідно до діючого законодавства.
Питання щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати визначає Закон України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ).
Статтею 1 Закону №2050-ІІІ визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до статті 2 Закону № 2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Згідно з статтею 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Статтею 4 Закону № 2050-ІІІ визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до статті 5 Закону № 2050-ІІІ своєчасно не отриманий з вини громадянина доход компенсації не підлягає.
Згідно з статтею 6 Закону № 2050-ІІІ компенсацію виплачують за рахунок:
- власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян;
- коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету;
- коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Статтею 7 Закону № 2050-ІІІ визначено, що відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства.
З метою реалізації Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 159 від 21.02.2001, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок № 159), норми якого конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Так, пунктом 3 Порядку № 159 визначено, що компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом.
Вказане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ та пункті 4 Порядку № 159 словосполучення, що компенсація обчислюється як добуток “нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Такий висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду щодо застосування вказаних вище норм матеріального права, викладеним в постановах від 31.08.2021 у справі № 264/6796/16, від 08.06.2022 у справі № 200/5213/20-а, від 05.07.2022 у справі № 420/7633/20, від 08.09.2022 у справі № 200/5213/20, від 21.08.2023 у справі № 460/6767/20.
Системний аналіз положень Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому, виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі № 134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі №140/1547/19.
В подальшому така позиція була визнана судом усталеною в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 02 квітня 2024 у справі 560/8194/20:
“11. Отже, Судова палата доходить висновку, що умовами для виплати суми компенсації у справі, що розглядається, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів - пенсії та нарахування доходів (у тому числі, за рішенням суду). А виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості.
12. При цьому норми Закону № 2050-ІІІі Порядку № 159 не покладають на особу, якій несвоєчасно виплатили компенсацію втрати частини доходів, обов'язку додатково звертатися до органу Пенсійного фонду України за виплатою такої компенсації.
13. Аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону № 2050-ІІІта Порядку № 159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов'язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання (у цьому випадку - органу Пенсійного фонду України) у разі порушення встановлених строків виплати доходу (в тому числі пенсії) громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості з перерахованої пенсії.
14. Крім того, Судова палата вважає, що відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону №2050-ІІІне обов'язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.
15. Зазначену норму варто тлумачити у її системному зв'язку з нормами статей 2-4 Закону № 2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись, у цій справі органами Пенсійного фонду України, у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Відповідно невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом № 2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням»
Як встановлено судом вище, на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 у справі № 300/816/21 відповідач провів перерахунок пенсії ОСОБА_2 та здійснює з місяця перерахунку поточну її виплату, однак заборгованість за період з 01.04.2019 по 30.06.2021 в сумі 87943,50 грн. фактично не виплатив ні ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ні його дружині - ОСОБА_1 .
Представник відповідача зазначив, що виплата вищевказаних сум нарахованих, але невиплачених пенсійних виплат, буде проведена лише за наявності фінансування з Державного бюджету, оскільки відповідно до статті 8 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Таким чином, відповідач не виплатив заборгованість з пенсії за період з 01.04.2019 по 30.06.2021 в сумі 87943,50 грн.
Враховуючи те, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць, а заборгованість, як вище встановлено судом, позивачу лише нарахована, але не виплачена, то в спірному випадку відсутня одна з обов'язкових умов для виплати суми компенсації - факт виплати доходу.
За вказаних обставин, вимоги позивача про виплату компенсації втрати частини доходів через порушення строку виплати пенсії є передчасними.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підсумовуючи, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
Щодо розподілу судових витрат у справі:
Судові витрати згідно з статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на відмову в позові, за відсутності доказів їх понесення відповідачами, судом не розподілялися.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 26, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ - 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.