ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"03" грудня 2025 р. справа № 300/8407/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Боршовського Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 від 14.11.2025 про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
14.11.2025 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 (далі - заявник, ОСОБА_1 ) від 14.11.2025 про зміну способу та порядку виконання рішення суду від 10.03.2022 у справі № 300/8407/21 (далі - заява) в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, з урахуванням проведених платежів, з 01.04.2019, встановивши новий спосіб і порядок виконання рішення, а саме: стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь позивача перераховану та невиплачену суму пенсії у розмірі 297554,88 грн.
Вказана заява мотивована тим, що з дати набрання законної сили по теперішній час, відповідачем рішення суду не було виконано в повному обсязі. Згідно з розрахунком на доплату на виконання рішення суду в цій справі, різниця між фактично перерахованою та виплаченою пенсією складає 297554,88 грн. проте судове рішення в цій частині не виконане, оскільки відповідач вказану суму пенсії так і не виплатив. Тобто судове рішення в цій справі не виконане більше трьох року, що згідно з частиною третьою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України № 4094-ІХ, чинній з 19.12.2024, є підставою для зміни способу та порядку виконання рішення суду шляхом стягнення з пенсійного органу недоплаченої суми пенсії.
Боржник - Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області (далі - ГУ ПФУ) проти задоволення заяви стягувача заперечив. Такі заперечення зводяться до того, що на виконання рішення суду від 10.03.2022 у справі № 300/8407/21, проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Різницю між фактично перерахованою та виплаченою пенсією в розмірі 297554,88 грн. включено до реєстру по виконанню судових рішень, який ведеться Пенсійним Фондом України. Така виплата буде здійснена за окремою бюджетною програмою при наявності бюджетного фінансування. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. Виплата сум, донарахованих на виконання рішення суду, може бути здійснена за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України та не залежить від ГУ ПФУ. Також боржник вказав, що бюджет ГУ ПФУ на 2025 рік на час подання таких пояснень ще не затверджений. Отже, вважає, що ГУ ПФУ добровільно вчинило весь обсяг дій і прийнято достатньо правових рішень, які забезпечили виконання рішення суду в цій справі. Також відповідач звернув увагу на постанови Верховного суду від 30.01.2018 у справі № 281/1820/14-а, від 16.05.2015 у справі № 556/2609/14-а, від 14.04.2018 у справі № 759/1928/13-а, вказавши, що суд може змінити порядок і спосіб виконання судового рішення, проте не змінюючи його змісту. Проте, на думку відповідача, заявник не довів наявність обставин, існування яких ускладнює виконання рішення суду або роблять його виконання неможливим. Натомість у спірному випадку позивач хоче змінити зміст судового рішення із зобов'язальної дії на стягнення коштів, що потягне зміну рішення по суті, що не відповідатиме інституту зміни способу його виконання. Просить відмовити в задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення.
Суд призначив судове засідання з розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.11.2025 про зміну способу та порядку виконання рішення суду на 03.12.2025 о 15:30 год.
В судове засідання 03.12.2025 сторони не з'явилися, хоча були повідомлені належним чином про дату та час проведення судового засідання.
Суд вивчив аргументи учасників справи та дослідив матеріали судової справи і встановив таке.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.03.2022 у справі № 300/8407/21 задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області: визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, з урахуванням проведених платежів, з 01.04.2019.
ГУ ПФУ на виконання рішення суду від 10.03.2022 у справі № 300/8407/21 провело з 01.06.2022 перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Щодо періоду з 01.04.2019 по 31.05.2022, то згідно наданого розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії, внаслідок проведеного перерахунку заборгованість по пенсії за цей період становить 297554,88 грн.
Враховуючи відсутність бюджетних асигнувань на виплату заборгованості перед ОСОБА_1 , а також масовий характер рішень судів, за якими ГУ ПФУ є боржником по виплаті пенсій, призначених на підставі Закону № 2262 (відповідно до статті 8 цього закону, виплата призначених за ним пенсій забезпечується за рахунок коштів державного бюджету), ГУ ПФУ обліковує заборгованість по доплаті пенсії позивача за рішенням суду в справі № 300/8407/21 в одній із підсистем інтегрованої комплексної інформаційної системи діловодства ГУ ПФУ. Така заборгованість обліковується в черзі, що формується за датою набрання рішенням суду законної сили.
При вирішенні заяви стягувача суд керується такими нормами права та мотивами щодо їх застосування до наведених обставин цієї справи на стадії виконання рішення суду.
Відповідно до статті 378 КАС України в редакції, що діє з 19.12.2024, встановлено такі положення:
1. За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. […]
3. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Аргументи боржника на обґрунтування заперечень щодо заяви стягувача від 09.10.2025 зводяться до такого:
1) ГУ ПФУ виконало рішення суду у цій справі та перерахувало пенсію позивачу;
2) зміна способу виконання рішення суду щодо зобов'язання ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії особі на стягнення з ГУ ПФУ конкретної суми пенсії на користь особи є зміною рішення по суті;
3) в ГУ ПФУ відсутні бюджетні асигнування з державного бюджету для виплати особі заборгованості по пенсії на підставі Закону № 2262, і така виплата відбудеться після надходження фінансування з державного бюджету України.
Суд констатує, що рішення суду у справі № 300/8407/21 виконано частково: в частині, що стосується періоду виплати пенсії з 01.06.2022. Щодо періоду з 01.04.2019 по 31.05.2022, то сам факт нарахування боржником стягувачу доплати до пенсії в сумі 297554,88 грн. та облік цієї суми впродовж трьох років як заборгованості по пенсії в інтегрованій комплексній інформаційній системі діловодства Пенсійного фонду України переконливо доводить, що рішення суду за цей період не виконане впродовж тривалого періоду часу.
Оцінюючи аргументи боржника щодо неможливості зміни способу виконання рішення суду у спосіб, про який просить стягувач, а також покликання на численну практику Верховного Суду з цього питання, то суд виходить з такого.
Боржник не врахував змін до процесуального закону та наводить у цій справі аргументи, які були слушними з огляду на дію редакції статті 378 КАС України, чинною до 18.12.2024.
Так, впродовж п'яти років (2019-2024) існували усталені підходи касаційного суду до застосування статті 378 КАС України у її взаємозв'язку із положеннями статті 245 КАС України щодо способів захисту прав особи та відповідних повноважень суду обирати один із них з метою ефективного захисту прав особи; відповідно до цих підходів зміна способу виконання рішення про перерахунок та виплату пенсії на стягнення заборгованості по пенсії трактувалася як зміна рішення по суті, що не допускається на стадії його виконання.
Проте законодавець прийняттям Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року № 4094-IX змінив правове регулювання спірних правовідносин, щодо якого були сформульовані згадані висновки Верховного Суду.
28 жовтня 2025 Верховний Суд зробив правовий висновок щодо застосування статті 378 КАС України в редакції Закону від 21 листопада 2024 року № 4094-IX.
Так, Верховний Суд в постанові від 28.10.2025 у справі № 380/7706/22 зазначив:
“… 57. Водночас, з 19 грудня 2024 року положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року №4094-IX (далі - Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: “Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.».
58. Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.
59. Згідно із пунктом 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
60. Як зазначено у пояснювальні записці до проєкту Закону №4094-ІХ (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/pubFile/1861803 ) він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов'язань у межах групи справ Іванов (№40450/04)/Бурмич (№46852/13) і Національної стратегії розв'язання проблеми невиконання судових рішень, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №1218-р.
61. Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов'язку суб'єкта владних повноважень.
62. Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом №4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.
63. З цього приводу Верховний Суд зазначає, що прийняттям Закону №4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення.
64. Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.
65. Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України…
[…] 75. Таким чином, застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов'язання вчинити дії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахованої суми (313587,00 грн) є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження.
76. Суд відхиляє доводи Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, викладені у касаційній скарзі, щодо неможливості заміни зобов'язання вчинити дії на стягнення коштів, оскільки такий підхід є застарілим та таким, що не враховує змін, які відбулися у статті 378 КАС України згідно Законом №4094-IX.
77. Суд вважає неправомірним будь-який формалістичний підхід до тлумачення статті 378 КАС України, який дозволяє суб'єкту владних повноважень зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника.
78. Водночас позиція Верховного Суду, відображена, зокрема, в ухвалі від 03 березня 2025 року у справі №160/5259/20, послідовно підкреслює, що формальне виконання зобов'язань без реального відновлення прав особи є неприпустимим, особливо у справах щодо пенсійних виплат. Судовий контроль має гарантувати ефективний захист соціальних прав.
79. Вищенаведений правовий підхід Верховного Суду полягає в тому, що метою судового контролю за виконанням рішення суду є не лише перевірка звіту боржника, а й забезпечення фактичного поновлення прав. Якщо виконання рішення про зобов'язання вчинити дії блокується неправомірною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, суд зобов'язаний обрати інший спосіб виконання, який забезпечить безумовне і реальне поновлення прав, а саме - стягнення коштів.
80. У свою чергу зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов'язання, оскільки сума заборгованості у розмірі 313587,00 грн є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем. Відтак, суди обґрунтовано здійснили заміну невиконаного зобов'язання нарахувати та виплатити грошові кошти на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області цих коштів для забезпечення належної реалізації права позивача.
81. Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області у касаційній скарзі посилається на висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 11 листопада 2014 року у справі №21-475а14, від 11 листопада 2014 року у справі №21-394а11, та висновки Верховного Суду, викладену у постановах від 30 січня 2018 року у справі №281/1820/14-а, від 12 квітня 2018 року у справі №759/1928/13-а, від 10 липня 2018 року у справі №755/7078/16-а, від 21 серпня 2018 року у справі №803/3805/15, від 11 лютого 2020 року у справі №826/8279/16, від 24 липня 2023 року у справі №420/6671/18, які, на його думку, безпідставно не були враховані судами першої і апеляційної інстанцій, та які нібито виключають можливість зміни способу виконання рішення шляхом стягнення коштів.
82. Однак Верховний Суд вважає посилання відповідача на висновки Верховного Суду України та Верховного Суду нерелевантними та такими, що не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки такі висновки стосувалися застосування положень статті 378 КАС України в редакції, чинній до 19 грудня 2024 року.
83. Мотиви касаційної скарги не спростовують той факт, що рішення суду першої інстанції (про зміну способу виконання рішення суду) стосується вже нарахованої та чітко визначеної суми доплати пенсії, а тому зміна способу і порядку виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов'язання, а є лише зміною невиконаного грошового зобов'язання у форму примусового грошового стягнення для ефективного забезпечення права позивача…».
Отже, внаслідок зміни правового регулювання відповідні аргументи боржника та висновки Верховного Суду, на які покликається ГУ ПФУ, є нерелевантними для цілей вирішення заяви стягувача від 14.11.2025.
Оскільки ГУ ПФУ, визначивши розмір заборгованості по пенсії перед стягувачем, не виконало рішення суду щодо виплати перерахованої пенсії в строк, що значно перевищує два місяці, то за таких обставин є підстави для прийняття рішення про зміну способу виконання рішення суду на стягнення заборгованості по пенсії з суб'єкта владних повноважень.
Оцінюючи аргументи боржника щодо відсутності в ГУ ПФУ бюджетних асигнувань з державного бюджету для виплати стягувачу заборгованості по пенсії на підставі Закону № 2262, суд розцінює їх як такі, що:
- свідчать про поважність причин невиконання боржником рішення суду щодо виплати стягувачу заборгованості по пенсії;
- підтверджують існування об'єктивних перешкод для виконання ГУ ПФУ рішення суду щодо виплати стягувачу заборгованості по пенсії, що фінансується з державного бюджету.
Отже, суд висновує, що наявні передбачені законом: частиною третьою статті 378 КАС України в редакції, що діє з 19.12.2024, підстави для задоволення заяви стягувача від 14.11.2025 про зміну способу і порядку виконання рішення суду на стягнення заборгованості по пенсії з ГУ ПФУ.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 295, 378 КАС України, -
Задовольнити заяву ОСОБА_1 від 14.11.2025 про зміну способу і порядку виконання рішення суду в справі № 300/8407/21.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.03.2022 у справі № 300/8407/21 в частині, що стосується зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, з урахуванням проведених платежів, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 частини перерахованої пенсії, що забезпечується за рахунок коштів державного бюджету, за період з 01.04.2019 по 31.05.2022 в сумі 297554 (двісті дев'яносто сім тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири) гривні 88 копійки.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.