ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"03" грудня 2025 р. справа № 300/3262/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) в інтересах якого діє адвокат Шевченко Н.П. (далі - представник позивача) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач) в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 23.12.2024 №092850018313 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком згідно поданої ним заяви від 15.12.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, здійснити ОСОБА_1 , перерахунок пенсії з 01.12.2024 з врахуванням періодів страхового стажу з 01.12.1970 по 09.12.1972, з 21.06.1979 по 29.09.1979, з 01.01.1992 по 15.05.1996, з 01.12.1999 по 04.02.2000, з 15.02.2000 по 13.09.2004, а також заробітної плати (за оптимальним варіантом) згідно довідок: Довлетабадського бурового управління тресту «Туркменбургаз» державного концерну «Туркменгаз» від 11.09.2007 №346 за період серпень 1980 - березень 1985, представництва ОАО «НК «Роснефть» в ЯНАО від 09.04.2007 №360 за період грудень 1986 - червень 1991, ОАО «Газпромнефть-Ноябрьскнефтегаз» від 07.11.2008 №05-23/67390 за період липень 1991 - травень 1996, НПУ «РИТЭКБелоярскнефть» від 18.06.2007 №284 за період лютий 2000 - грудень 2001.
Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком до його страхового стажу не зарахував період служби в армії з 01.12.1970 по 09.12.1972 та періоди роботи з 21.06.1979 по 29.09.1979, з 01.01.1992 по 15.05.1996, з 01.12.1999 по 04.02.2000, з 15.02.2000 по 13.09.2004 на території російської федерації з тих підстав, що російська федерація з 01.01.2023 припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. З цих же підстав, відповідачем не враховано заробітну плату позивача згідно довідок від 11.09.2007 №346, від 09.04.2007 №360, від 07.11.2008 №05-23/67390, від 18.06.2007 №284,оскільки вони не підтверджені первинними документами. Позивач вважає такідії відповідача протиправними.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.90-99), в якому проти позову заперечує та вказує на відсутність підстав для врахування поданої позивачем довідки про заробітну плату та зарахування до страхового стажу спірного періоду роботи на території російської федерації, з тих підстав, що російська федерація з 01.01.2023 припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Також зазначив проте, що відповідачем не враховано заробітну плату позивача згідно довідок від 11.09.2007 №346, від 09.04.2007 №360, від 07.11.2008 №05-23/67390, від 18.06.2007 №284, оскільки вони не підтверджені первинними документами. Просив в задоволенні позову відмовити.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив таке.
Позивачу, з 01.02.2023 призначено пенсію за віком.
На звернення позивача від 15.12.2024, відповідач, прийняв рішення від 23.12.2024 №092850018313 про відмову у перерахунку ОСОБА_2 . У рішенні відповідач вказав на те, що російська федерація з 01.01.2023 припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Відповідачем не враховано заробітну плату позивача згідно довідок від 11.09.2007 №346, від 09.04.2007 №360, від 07.11.2008 №05-23/67390, від 18.06.2007 №284, оскільки вони не підтверджені первинними документами(а.с.81).
Відповідно до розрахунку Форма РС-право до страхового стажу позивача не зараховано період служби в армії з 01.12.1970 по 09.12.1972 та періоди роботи з 21.06.1979 по 29.09.1979, з 01.01.1992 по 15.05.1996, з 01.12.1999 по 04.02.2000, з 15.02.2000 по 13.09.2004 (а.с.77).
Вважаючи такідії відповідача протиправними, позивач через уповноваженого представника звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058).
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону №1058).
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
У відповідності до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 із змінами (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до ч.1 ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Судом встановлено, що відповідачем не враховано до страхового стажу позивача періоди роботи позивача з 21.06.1979 по 29.09.1979, з 01.01.1992 по 15.05.1996, з 01.12.1999 по 04.02.2000, з 15.02.2000 по 13.09.2004 на території російської федерації.
У той же час, згідно трудової книжки позивача, ОСОБА_1 , у період з 21.06.1979 по 29.09.1979, з 01.01.1992 по 15.05.1996, з 01.12.1999 по 04.02.2000, з 15.02.2000 по 13.09.2004 працював на території російської федерації (а.с.38-46).
Записи про вказаний період роботи позивача зроблені в трудовій книжці, засвідчені чіткими відтисками печатки відповідного підприємства та не містять ні виправлень/підтирань, ні інших застережень, які б давали підстави сумніватись у їх правдивості.
Частиною 1 ст. 4 Закону №1058-IV встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається, зокрема, з міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода) пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають.
Метою Угоди є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов'язань "відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди". Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов'язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.
Статтею 5 Угоди передбачається, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.
Частинами 2-3 статті 6 Угоди передбачено, що для встановлення права на пенсію громадянам держав-учасників Угоди враховується трудовий стаж, придбаний на території будь-якої з цих держав, а так само на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Таким чином, на громадян України, які працювали на територіях інших держав учасниць Співдружності Незалежних Держав, які приєднались до вказаної Угоди, розповсюджувалась дія нормативних актів приймаючої Держави в галузі пенсійного забезпечення, у тому числі тих, які визначали порядок зарахування трудового стажу, його пільгового обчислення.
З огляду на викладене, цією Угодою визначено стаж, який підлягає врахуванню при визначенні розміру пенсії, а відтак і заробіток за відповідний період підлягає включенню при обчисленні пенсії.
Як на підставу неврахування вказаних періодівроботи до страхового стажу позивача, відповідачем зазначено те, що з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення.
На переконання суду, всі первинні документи не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на отримання пенсії, що обчислена із заробітку, який вона отримувала на законних підставах, тільки з тих міркувань, що російська федерація припинила участь в зазначеній Угоді.
Відтак, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо неможливості зарахування до страхового стажу періодів роботи позивача з 21.06.1979 по 29.09.1979, з 01.01.1992 по 15.05.1996, з 01.12.1999 по 04.02.2000, з 15.02.2000 по 13.09.2004 на території російської федерації, з вказаних підстав, оскільки у період роботи позивача на території російської федерації вказана Угода була чинною та передбачала право на пенсію громадянам держав - учасниць Угоди з врахуванням трудового стажу, набутого на території будь-якої з цих держав.
При цьому суд зазначає, що за наявності чинних, у період роботи позивача, положень Угоди, що передбачали відповідне право, позивач не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у зарахуванні спірного періоду роботи до страхового стажу.
Щодо правомірності дій відповідача в частині не зарахування до страхового стажу позивача періоду служби в армії з 01.12.1970 по 09.12.1972, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно частини 1 статті 8 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Як встановлено судом, відповідно до записів трудової книжки позивач у період з 01.12.1970 по 09.12.1972 проходив службу в лавах радянської армії. Запис внесений до трудової книжки позивача на підставі військового квитка.
Тому, період військової служби з 01.12.1970 по 09.12.1972 підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.
Щодо неврахування відповідачем заробітної плати позивача згідно довідокпро заробітну плату від 11.09.2007 №346, від 09.04.2007 №360, від 07.11.2008 №05-23/67390, від 18.06.2007 №284, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до абз. 2 пп. 3 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30.06.2000 (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Згідно з ч. 1 ст. 101 Закону України № 1788, органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновків про те, що обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено.
Для призначення пенсії позивач надав відповідачу довідкивід 11.09.2007 №346, від 09.04.2007 №360, від 07.11.2008 №05-23/67390, від 18.06.2007 №284, які містять відомості про заробітну плату, яку позивач одержував, працюючи на підприємстві, згідно особових рахунків, відомостей про нарахування заробітної плати, зазначено про нарахування страхових внесків за вказані виплати. Тобто, дані про заробітну плату і джерело, визнані підприємством (а.с.64 зворотна сторона, 66, 69, 70).
Також, в матеріалах справи наявна копія трудової книжки позивача, відповідно до якої встановлено факт роботи позивача у період нарахування заробітної плати згідно вищевказаних довідок про заробітну плату.
Згідно з пп. 3 п. 2.1 розділу II Порядку № 22-1, для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01.07.2000 (додатки 1, 3 до Положення). За бажанням пенсіонера у період до 01.01.2016 ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01.07.2000 (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Пунктом 2.10. Порядку № 22-1 передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
За таких обставин, коли підприємство надало необхідні довідки про заробітну плату позивача, вказало джерело цих даних - особові рахунки, то позивач не може нести негативні наслідки через бездіяльність відповідних органів щодо збереження особових рахунків, платіжних відомостей, а у разі втрати - їх відновлення.
Отже, доводи відповідача щодо неможливості урахування заробітної плати позивача згідно довідоквід 11.09.2007 №346, від 09.04.2007 №360, від 07.11.2008 №05-23/67390, від 18.06.2007 №284 за період роботи на території російської федерації, з підстав припинення 01 січня 2023 року участі російської федерації в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, є необґрунтованими, оскільки у період роботи позивача на території російської федерації вказана Угода була чинною та передбачала право на пенсію громадянам держав - учасниць Угоди з врахуванням трудового стажу, набутого на території будь-якої з цих держав та відсутністю підтвердження довідок первинними документами.
Суд не бере до уваги доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на відсутність перекладу на українську мову трудової книжки та довідок, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, як на підставу відмови в позові, оскільки незарахування вищевказаних періодів роботи та заробітної плати згідно наданих довідок мотивована тільки припиненням Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 та відсутністю підтвердження довідок первинними документами.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про протиправність рішення відповідача від 23.12.2024 №092850018313 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком згідно поданої ним заяви від 15.12.2024.
Згідно з частиною 4 статі 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
З метою запобігання порушення права позивача на належну йому пенсію, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 23.12.2024 №092850018313 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком згідно поданої ним заяви від 15.12.2024 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, здійснити ОСОБА_1 , перерахунок пенсії з 01.12.2024 з врахуванням періодів страхового стажу з 01.12.1970 по 09.12.1972, з 21.06.1979 по 29.09.1979, з 01.01.1992 по 15.05.1996, з 01.12.1999 по 04.02.2000, з 15.02.2000 по 13.09.2004, а також заробітної плати (за оптимальним варіантом) згідно довідок: Довлетабадського бурового управління тресту «Туркменбургаз» державного концерну «Туркменгаз» від 11.09.2007 №346 за період серпень 1980 - березень 1985, представництва ОАО «НК «Роснефть» в ЯНАО від 09.04.2007 №360 за період грудень 1986 - червень 1991, ОАО «Газпромнефть-Ноябрьскнефтегаз» від 07.11.2008 №05-23/67390 за період липень 1991 - травень 1996, НПУ «РИТЭКБелоярскнефть» від 18.06.2007 №284 за період лютий 2000 - грудень 2001.
Підсумовуючи вищенаведене, позов необхідно задовольнити повністю.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Наявною в матеріалах справи квитанцією від 12.05.2025 підтверджується сплата позивачем судового збору за звернення до суду із даним позовом у розмірі 968,96 грн (а.с.82).
Доказів понесення сторонами будь-яких інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, відтак підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачена ним сума судового збору у розмірі 968,96 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 23.12.2024 №092850018313 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком згідно поданої ним заяви від 15.12.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, здійснити ОСОБА_1 , перерахунок пенсії з 01.12.2024 з врахуванням періодів страхового стажу з 01.12.1970 по 09.12.1972, з 21.06.1979 по 29.09.1979, з 01.01.1992 по 15.05.1996, з 01.12.1999 по 04.02.2000, з 15.02.2000 по 13.09.2004, а також заробітної плати (за оптимальним варіантом) згідно довідок: Довлетабадського бурового управління тресту «Туркменбургаз» державного концерну «Туркменгаз» від 11.09.2007 №346 за період серпень 1980 - березень 1985, представництва ОАО «НК «Роснефть» в ЯНАО від 09.04.2007 №360 за період грудень 1986 - червень 1991, ОАО «Газпромнефть-Ноябрьскнефтегаз» від 07.11.2008 №05-23/67390 за період липень 1991 - травень 1996, НПУ «РИТЭКБелоярскнефть» від 18.06.2007 №284 за період лютий 2000 - грудень 2001.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), адреса: АДРЕСА_1 ;
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), адреса: вул. Січових Стрільців 15, м. Івано-Франківськ, 76018.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.