ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"03" грудня 2025 р. справа № 300/9724/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Остап'юка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до Приватного підприємства "Еліт-Бут 2" про стягнення податкового боргу в розмірі 147 731, 34 гривень, -
27.12.2024 Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Еліт-Бут 2" (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 147 731, 34 гривень.
31.12.2024 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов'язку, встановленого пунктом 16.1 статті 16, статті 33 Податкового кодексу України не сплатив податкові зобов'язання з сплати: єдиного податку, штрафних санкцій та пені в загальному розмір 147 649,12 гривень, штрафних санкцій з податку на прибуток в розмірі 82, 22 гривень, внаслідок чого утворено податковий борг в розмірі 147 731, 34 гривень, який ним не погашено.
На адресу відповідача, направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштове відправлення - ухвалу про відкриття провадження у справі від 13.06.2023, з відміткою на поштовому відправленні «судова повістка», яке, згідно відомостей поштового зв'язку, повернуто за зворотною адресою з відміткою «адреса відсутній за вказаною адресою». Відповідно до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. У зв'язку із чим суд розглянув справу за наявними матеріалами.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у позовній заяві, встановив наступне.
Приватне підприємства "Еліт-Бут 2" зареєстроване як юридична особа, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні Державної податкової служби в Івано-Франківській області, є платником податків, зборів та обов'язкових платежів.
Відповідач допустив утворення податкового боргу в розмірі 147 731, 34 гривень, що виник в результаті несплати податкових зобов'язань за платежем: єдиний податок в розмірі 147 208, 31 гривень, штрафні санкції в розмірі 440, 77 гривень та пеня в розмірі 0, 04 гривень; штрафні санкції з податку на прибуток в розмірі 82, 22 гривень.
Суми невиконаних податкових зобов'язань з сплати єдиного податку за основним платежем в розмірі 147 208, 31 гривень визначені відповідачем самостійно податковою декларацією за півріччя 2024 року, поданої 01.05.2024 на суму 103 490, 18 гривень, (враховуючи часткове погашення, сума до стягнення складає 96 492, 20 гривень), податковою декларації за 3 квартали 2024 року, поданої 01.05.2024 на суму 50 716, 11 гривень; за штрафними санкціями в розмірі 440, 77 гривень визначені контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням за № 0/22725/0405 від 16.10.2024 на суму 4, 75 гривень, прийнятого на підставі акту про результати камеральної перевірки № 18585/09-19-04-05/42258072 від 16.10.2024, податковим повідомленням-рішенням за № 0/22724/0405 від 16.10.2024 на суму 436, 02 гривень, прийнятого на підставі акту про результати камеральної перевірки № 18585/09-19-04-05/42258072 від 16.10.2024; пеня в розмірі 0,04 гривень, нарахована позивачем згідно статті 129 Податкового кодексу України.
Суми невиконаних податкових зобов'язань з сплати податку на прибуток за платежем штрафні санкції в розмірі 82, 22 гривень визначені контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням за № 0/22692/0405 від 16.10.2024 на суму 162, 02 гривень, прийнятого на підставі акту про результати камеральної перевірки № 18585/09-19-04-05/42258072 від 16.10.2024 (враховуючи часткове погашення, сума до стягнення складає 82, 22 гривень).
Згідно довідки позивача податковий борг відповідача станом на 18.12.2024 становить 147 731, 34 гривень, а саме: єдиний податок в розмірі 147 208, 31 гривень, штрафні санкції в розмірі 440, 77 гривень та пеня в розмірі 0, 04 гривень; штрафні санкції з податку на прибуток в розмірі 82, 22 гривень.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Стаття 8 Податкового кодексу України визначає види податків та зборів.
В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1).
До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2).
До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3).
Згідно з підпунктом 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків належать: податок на прибуток підприємств.
Відповідно до підпункту 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить єдиний податок.
Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3.), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4).
Згідно з статтею 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Обов'язок контролюючого органу самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, визначає пункт 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
Відповідно до підпункту 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.
Підпунктом 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Згідно з пунктом 113.1 статті 113 Податкового кодексу України суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.
Нарахування пені визначає статті 129 Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пункту 131.3 статті 131 Податкового кодексу України суми пені зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.
Таким чином, податкові зобов'язання відповідача зі сплати єдиного податку та податку на прибуток, є узгодженими відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, з моменту подання відповідачем податкових декларацій та закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 даного Кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Суд встановив, що позивач на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надіслав відповідачу податкову вимогу за № 0000679-1305-0919 від 06.04.2023.
Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, 147 208, 31 гривень єдиного податку, 440, 77 гривень штрафних санкцій та 0, 04 гривень пені з цього платежу, 82, 22 гривень штрафних санкцій з податку на прибуток утворюють податковий борг відповідача в розмірі 147 731, 34 гривень, який ним не сплачений.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та є податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить.
Сума податкового боргу, що виникла в результаті несплати податкових зобов'язань з сплати єдиного податку підлягає стягненню до відповідного місцевого бюджету, а сума податкового боргу з сплати податку на прибуток підлягає стягненню в дохід державного бюджету.
Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
Судові витрати, які відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають розподілу, відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Приватне підприємство "Еліт-Бут 2" (індекс 77202, вулиця Данила Галицького, будинок 130, місто Болехів, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 42258072) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід бюджету податковий борг в розмірі 147 731 (сто сорок сім тисяч сімсот тридцять одна) гривня 34 копійки.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Остап'юк С.В.