03 грудня 2025 рокуСправа № 280/10379/24
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі
за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №280/10379/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.12.2024 по справі №280/10379/24 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, а саме:
- визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно з встановленням базового місяця - січень 2008 року;
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
- визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, при нарахуванні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно;
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно з урахуванням положень абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.02.2025 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.12.2024 у справі №280/10379/24 - повернуто скаржнику.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.12.2024 у справі №280/10379/24 набрало законної сили 24.02.2025
09.04.2025 видано виконавчі листи по справі.
Ухвалою суду від 13.06.2025 відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/10379/24.
17.11.2025 (вх.№57672) на адресу Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій заявник просить суд:
- змінити спосіб і порядок виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.12.2024 у справі № 280/10379/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії шляхом стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 у розмірі 217 819,97 грн;
- установити ІНФОРМАЦІЯ_1 тридцятиденний строк з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення.
Ухвалою суду від 17.11.2025 прийнято до розгляду заяву представника ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення від 26.12.2024 у справі №280/10379/24 та призначено розгляд заяви на 03.12.2025.
Ухвалою суду від 17.11.2025 задоволено клопотання представника ОСОБА_1 , адвоката Чернишкової Галини Юріївни про участь у судовому засіданні 03.12.2025 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Сторони, належним чином повідомлені про дату, місце та час судового розгляду, в судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили.
03.12.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення представника заявника, в яких остання просить провести розгляд заяви без її участі та додатково звертає увагу на постанову Верховного Суду від 28.10.2025 по справі № 380/7706/22, в якій було зазначено, що зміна способу виконання судового рішення, яка стосується вже нарахованої та чітко визначеної суми доплати не є створенням нового грошового зобов'язання, а є лише зміною невиконаного грошового зобов'язання у форму примусового грошового стягнення для ефективного забезпечення права позивача.
Частиною другою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
На підставі приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглядаючи заяву представника ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення від 26.12.2024 у справі №280/10379/24, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, стаття 14 КАС України, що узгоджується з приписами статті 129-1 Конституції України, встановлює, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться і у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Як зазначено у ч.3 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
З аналізу положень частин першої, третьої статті 378 КАС України суд приходить до висновку, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставин, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять його неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 у справі № 800/203/17.
З матеріалів, доданих до заяви, вбачається, що на виконання рішення суду у даній справі відповідачем нараховано позивачу індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року у розмірі 217 819,97 грн.
При цьому, суду не надано доказів того, що відповідач у справі, який є боржником, відмовляється виплачувати позивачу вказану суму.
Суд зазначає, що сторонами не наведено конкретних обставини, що унеможливлюють виконання судового рішення у справі № 280/10379/24, не вказано, які обставини ускладнюють виконання рішення суду.
Суд зауважує, що зобов'язання відповідача вчинити певні дії щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення і стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень певного розміру грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.
Резолютивна частина рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.12.2024 у справі №280/10379/24 має зобов'язальний характер, проте судом при розгляді вказаної справи не вирішувалися позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів і, як наслідок, не перевірялася правильність нарахування заборгованості по індексації грошового забезпечення позивача.
Оскільки розрахунок належної позивачу заборгованості по індексації грошового забезпечення судом не здійснювався, тому, зміна способу виконання вказаного вище судового рішення із зобов'язання здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення на стягнення конкретної суми цієї заборгованості фактично призведе до зміни рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, що не передбачено статтею 378 КАС України.
Суд зазначає, що поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об'єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.
Так, у постановах Верховного Суду від 07.03.2018 у справі № 456/953/15-а, від 16.07.2020 у справі № 130/2176/17, від 11.11.2020 у справі №817/628/15 та від 17.02.2021 у справі № 295/16238/14-а викладено правовий висновок про те, що зміну способу і порядку виконання судового рішення необхідно розуміти як застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Верховний Суд у постановах від 10.07.2018 у справі № 490/9519/16-а та від 30.07.2019 у справі № 281/1618/14-а сформулював правовий висновок, за яким змінивши спосіб виконання постанови із зобов'язання виплатити виплати на стягнення суми цих виплат, буде змінено постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
Отже, оскільки способом відновлення порушеного права позивача у цій справі судом обрано зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум індексації грошового забезпечення не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, суд приходить до висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, про який просить представник позивача, адже запропонований ним спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у справі № 280/10379/24.
При цьому суд зазначає, що грошові кошти у виді заборгованості по індексації грошового забезпечення, які належать стягувачу, не є власністю відповідача і не знаходяться на його рахунках.
Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України.
Водночас стягнення з суб'єкта владних повноважень ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) коштів, які знаходяться на його рахунках, але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Таким чином, оскільки виконання рішення суду у справі № 280/10379/24 залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання.
У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не може призвести до його фактичного виконання, адже така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості із додаткової винагороди позивачу.
З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті індексації грошового забезпечення, суд вважає безпідставними доводи заявника, наведені в його заяві про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду у справі № 280/10379/24.
Суд зазначає, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості індексації грошового забезпечення не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Водночас, у спірному випадку йдеться не про право особи на таку виплату, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення.
Зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання суми заборгованості по індексації грошового забезпечення, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Щодо посилань представника заявника на постанову Верховного Суду від 28.10.2025 по справі № 380/7706/22, суд зазначає, що така не є релевантною щодо спірних правовідносин, оскільки спір у даній справі стосується недотримання відповідачем законодавства щодо грошового забезпечення і не належить до категорії справ щодо захисту соціальних прав.
При цьому, суд зауважує, що норма абзацу другого частини третьої статті 378 КАС України (в редакції Закону України від 21.11.2024 № 4094-IX) також не є застосовною до спірних правовідносин, оскільки, як вже було зазначено вище, спір у даній справі стосується недотримання відповідачем законодавства щодо грошового забезпечення і не належить до категорії справ щодо захисту соціальних прав.
Відтак, обставини, викладені у заяві представника ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення від 26.12.2024 у справі №280/10379/24, не обґрунтовують доцільність і необхідність встановлення чи зміни способу та порядку виконання рішення суду.
Судом встановлено, що частина судового рішення по справі №280/10379/24 виконана, а інша буде виконана після відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Отже, заява представника ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення від 26.12.2024 у справі №280/10379/24 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 241-243, 248, 378 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення від 26.12.2024 у справі №280/10379/24 - відмовити.
Копію ухвали направити заявнику та учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення ухвали у повному обсязі.
Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 03.12.2025.
Суддя І.В. Садовий