02 грудня 2025 рокуСправа № 280/867/24 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання судового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), представник Акерман Наталія Іванівна ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.03.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо переведення виплати пенсії ОСОБА_1 через відділення поштового зв'язку та щодо не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 на визначений пенсіонером банківський рахунок, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з дати припинення з компенсацією втрати частини доходу та виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу за весь період невиплати пенсії.
12 серпня 2024 року позивачем отримано виконавчі листи по справі.
19 листопада 2024 року на адресу суду надійшли постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Частюка В.О. від 15.11.2024 про закінчення виконавчого провадження ВП № 75909589 за виконавчими листами № 280/867/24, виданими Запорізьким окружним адміністративним судом 12.08.2024, та оригінали виконавчих листів у справі.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2025 у задоволенні заяви представника позивача Акерман Наталії Іванівни про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.05.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2025 в адміністративній справі №280/867/24 - залишено без змін.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.08.2025 заяву представника позивача Акерман Наталії Іванівни про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду повернуто заявнику без розгляду.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.08.2025 призначено до розгляду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі в судовому засіданні на 21.08.2025 об 11:00 год., явку учасників справи (їх представників) в судове засідання 21.08.2025 визнано обов'язковою.
Протокольною ухвалою суду від 21.08.2025 відкладено судове засідання на 10:00 год. 22.08.2025.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.08.2025 заяву представника позивача Акерман Наталії Іванівни про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено, встановлено судовий контроль за виконанням рішення Запорізького оружного адміністративного суду від 22.03.2024 у справі №280/867/24, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подати звіт про виконання рішення Запорізького оружного адміністративного суду від 22.03.2024 у справі №280/867/24 щодо перерахування на рахунок ОСОБА_1 сум пенсії, нарахованих на виконання рішення суду у справі №280/867/24, у строк 30 (тридцять) календарних днів з дня отримання даної ухвали про встановлення судового контролю.
Ухвалою суду від 22.09.2025 продовжено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області процесуальний строк для надання Головним управлінням звіту та підтверджуючих доказів щодо виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.03.2024 по справі №280/867/24 на 30 календарних днів з моменту отримання копії ухвали.
21 жовтня 2025 року на адресу суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області подано звіт про виконання рішення Запорізького оружного адміністративного суду від 22.03.2024 по справі №280/867/24. У звіті відповідачем повідомлено, що метою повного виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.03.2024 у справі №280/867/24 щодо опрацювання пенсійної справи ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області до Пенсійного фонду України був надісланий лист від 16.09.2025 №0800-0306-5/105554. Пенсійним фондом України листом від 16.10.2025 №2800-030203-9/69237 було повідомлено Головне управління про надання можливості подальшого опрацювання електронної пенсійної справи ОСОБА_1 у відповідності до вимог судового рішення. На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.03.2024 з урахуванням вимог ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 22.08.2025 у справі №280/867/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області було поновлено виплату пенсії за віком з 01.04.2021 ОСОБА_2 з дати припинення, про що свідчить розпорядження про поновлення пенсії. Внаслідок перерахунку пенсії Головним управлінням за період з 01.04.2021 по 30.09.2024 нараховано борг в сумі 43042,02 грн та компенсацію, що складає 1210,86 грн, про що свідчать протокол індивідуального перерахунку пенсії та розрахунок суми компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати (копії додаються), виплата яких ОСОБА_2 буде здійснена через банківську установу, на рахунок, наданий її представником, у наступному виплатному періоді, тобто, у листопаді 2025 року. Отже, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.03.2024 у справі №280/867/24 виконано Головним управлінням відповідно до покладених зобов'язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством. Головне управління просить прийняти Звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.03.2024 у справі №280/867/24 з підтверджуючими документами.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.10.2025 призначено розгляд звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання судового рішення у справі в судовому засіданні на 04.11.2025 о/об 10:30 год.
28 жовтня 2025 року представником позивача надано до суду заперечення щодо звіту від 21.10.2025.
Протокольною ухвалою суду від 04.11.2025 відкладено розгляд звіту на 11:00 год. 02.12.2025.
Представник позивача та позивач в судове засідання 02.12.2025 на з'явилися, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.
Представником позивача 02.12.2025 надано до суду скріншот особистого кабінету позивача на веб поталі Пенсійного фонду України.
Представник відповідача подала заяву про проведення судового засідання без її участі.
У зв'язку із технічними проблемами в роботі системи відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування підготовчого засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши звіт про виконання судового рішення в порядку ст. 382 КАС України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Згідно з ч. 3 ст. 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Положеннями ст. 382-2 КАС України визначено, що суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;
5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;
6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;
7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
До звіту додаються:
1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися;
2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Положеннями ст. 382-3 КАС України визначено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Згідно з вимогами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами статті 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
На виконання приписів статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Аналізуючи наведені норми, суд зауважує, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
В абзаці третьому пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 №5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Також, Конституційним Судом України у рішенні від 26.06.2013 взято до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави, як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у від 30.06.2009 №16-рп/2009).
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".
На підставі аналізу ст.ст. 3, 8, ч.ч. 1, 2 ст. 55, ч.ч. 1 та 2 ст. 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Крім того, у Рішенні від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07.06.2005, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15.10.2009, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28.11.2006 заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Схожі висновки Конституційний Суд України зробив у рішеннях від 01.03.2023 у справі № 2-р(ІІ)/2023 (щодо рівноправності сторін під час судового контролю за виконанням судового рішення) та від 19.04.2023 у справі № 4-р(ІІ)/2023 (щодо особових даних у судовому рішенні).
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.ст. 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23.04.2020 у справі №560/523/19, від 01.02.2022 у справі 420/177/20 та від 18.05.2022 у справа №140/279/21.
Суд зазначає, що в адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Вищенаведені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2022 у справі №420/177/20 та ухвалах від 26.01.2021 у справі №611/26/17, від 07.02.2022 у справі №200/3958/19-а, від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 та від 01.05.2023 у справі № 520/926/21.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист. Обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Згідно ч. 2 ст. 241 КАС України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Суд відхиляє доводи стягувача з приводу того, що в частині виплати компенсації втрати частини доходу рішення суду не виконано в повному обсязі, адже, судовий розмір та період нарахування компенсації втрати частини доходу не були предметом спору, а отже правомірність відповідних дій боржника має встановлюватися під час нового судового розгляду.
Судом з матеріалів справи, звіту встановлено, що рішення Запорізького оружного адміністративного суду від 22.03.2024 у справі №280/867/24 щодо перерахування на рахунок ОСОБА_1 сум пенсії, нарахованих на виконання рішення суду у справі №280/867/24 виконано.
Отже, за наслідками розгляду поданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області звіту про виконання рішення Запорізького оружного адміністративного суду від 22.03.2024 по справі №280/867/24 та доданих до нього матеріалів суд дійшов висновку про прийняття такого звіту у зв'язку із виконанням рішення суду від 22.03.2024 по справі №280/867/24.
Керуючись ст. 241, 248, 382-1 - 382-3 КАС України Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання судового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), представник Акерман Наталія Іванівна ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Ухвала виготовлена та підписана 02 грудня 2025 року.
Суддя О.О. Артоуз