03 грудня 2025 рокум. Ужгород№ 260/5522/25
Закарпатський окружний адміністративний суд в особі судді Гаврилко С.Є. розглянувши в письмовому проваджені заяву про роз'яснення рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
04 липня 2025 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (89600, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 33868924), яким просить суд: “ 1. Визнати протиправною відмову, Комісії із встановлення факту здійснення особою постійного догляду виконавчого комітету Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 у видачі акту про встановлення факту здійснення постійного догляду за ОСОБА_2 від 17.06.2025; 2. Зобов'язати Комісію із встановлення факту здійснення особою постійного догляду виконавчого комітету Ужгородської міської ради, видати ОСОБА_1 акт про встановлення факту здійснення постійного догляду за ОСОБА_2 ».
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову комісії зі встановлення факту здійснення постійного догляду Виконавчого комітету Ужгородської міської ради у видачі ОСОБА_1 акту про встановлення факту здійснення постійного догляду за ОСОБА_2 . Зобов'язано комісію комісії зі встановлення факту здійснення постійного догляду Виконавчого комітету Ужгородської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про видачу акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду за ОСОБА_2 . У задоволенні позову у частині інших позовних вимог - відмовлено.
02 грудня 2025 року до суду надійшла заява представника позивача, в якій останній просив встановити судовий контроль шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень - Виконавчого комітету Ужгородської міської ради подати до Закарпатського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду № 260/5522/25 від 12 вересня 2025 року у визначений судом строк.
Відповідно до статті 382 частин 1, 2 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Положеннями статті 14 частини 2, статті 370 частини 1 КАС України, передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Статтею 372 частиною 5 КАС України визначено, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до статті 3821 частин 1, 2, 5 КАС України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення
Вказані вище положення не розкривають умови, за яких суд має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення. Втім, очевидно, що такими умовами можуть бути невиконання, виконання не у повному обсязі або не у спосіб встановлений судом судового рішення всупереч вимог Конституції та закону.
Так, судом встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року, зокрема було зобов'язано комісію комісії зі встановлення факту здійснення постійного догляду Виконавчого комітету Ужгородської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про видачу акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду за ОСОБА_2 .
У цій справі за наслідками виконання рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про видачу акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду за ОСОБА_2 . Після чого, листом від 27 листопада 2025 року за № К-4853 ОСОБА_1 повідомлено про те, що за результатами повторного розгляду ОСОБА_1 відмовлено у видачі акту про встановлення факту здійснення постійного догляду за ОСОБА_2 .
Необхідно зауважити, що ухвалюючи 12 вересня 20225 року рішення у справі судом було встановлено, що: «… ОСОБА_1 09 червня 2025 року та 12 червня 2025 року звернувся до Ужгородської міської ради з заявами про видачу йому акту про встановлення постійного догляду за матір'ю - ОСОБА_2 (а.с.а.с. 17, 18). Виконавчий комітет Ужгородської міської ради листом № Л-2446 від 18 червня 2025 року повідомив позивача про відмову йому у видачі акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду за ОСОБА_2 (а.с. 6). При цьому, Протокол засідання комісії з видачі акту про встановлення факту здійснення постійного догляду за результатами розгляду заяви позивача щодо встановлення факту здійснення особою постійного догляду за ОСОБА_2 в матеріалах відсутній, такий відповідачем, у тому числі й разом із відзивом, суду не надано. Разом з тим, судом не встановлено наявність прийнятого рішення, яким було відмовлено позивачу у видачі акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду за ОСОБА_2 .. А відтак, заява позивача належним чином не розглянута, оскільки рішення за результатами її розгляду не прийнято» (5 аркуш рішення суду).
Суд вважає, що повторно розглядаючи заяву ОСОБА_1 про видачу акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду за ОСОБА_2 відповідач фактично виконав рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року.
Незгода заявника з результатами такого виконання судового рішення є самостійною підставою для їх оскарження до суду. Тобто оскарження дій відповідача при прийнятті відповідного рішення, що викладене у листі від 27 листопада 2025 року за № К-4853, є самостійним предметом спору, а тому звернення до суду із заявою про застосування судового контролю за виконанням судового рішення у порядку, передбаченому статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України, у цьому випадку не є належним способом захисту прав та інтересів ОСОБА_1 .
Будь-яких інших підстав в обґрунтування встановлення судового контролю саме у цій справі позивачем не наведено, що унеможливлює встановлення судового контролю за виконанням рішення.
За таких обставин, враховуючи не наведення обґрунтованих підстав та не надання доказів позивачем на обґрунтування заяви про встановлення судового контролю, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно із статтею 3821 частиною 2 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно із статтею 3821 частиною 5 КАС України ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 260/5522/25.
Керуючись статтями 243, 382-3823 КАС України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Конопіхіна Антона Володимировича про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення у адміністративній справі №260/5522/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.Є. Гаврилко