03 грудня 2025 рокум. Ужгород№ 260/6914/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій просить: 1) Визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 протиправними; 2) Визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про розшук ОСОБА_1 протиправними; 3) Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних щодо розшуку ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправні дії відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку, оскільки законним підґрунтям для внесення такої інформації до Реєстру є лише факт притягнення до адміністративної відповідальності, чого у його випадку не було. Позивач вважає, що внесення до Реєстру даних про нього призвело до порушення прав, у зв'язку з чим просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідачем відзиву на позовну заяву до суду подано не було. Судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження та надано достатній строк для подання відзиву на позовну заяву.
Від третьої особи до суду надійшли пояснення щодо позову, згідно яких зазначає, що вирішення питання про ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, зокрема щодо порушення правил військового обліку або розшуку позивача, відноситься до виключної компетенції (є дискреційними повноваженнями) ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
Судом встановлено, що в електронному військово-обліковому документі «Резерв+» міститься інформація, що позивач порушив правила військового обліку та перебуває у розшуку.
24.06.2025 року позивачу від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшла повістка № 3891476 від 14.06.2025 року, з вимогою з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_5 з метою уточнення даних.
Разом з тим, як вбачається з електронного військово-облікового документу «Резерв+», дані позивачем було уточнено вчасно.
Листом від 25.06.2025 року позивач повідомив відповідача, що виконати вимогу вищезазначеної повістки не має можливості, оскільки відповідно до ухвали Металургійного районного суду м. Кривого Рогу від 28.05.2025 р. у справі № 210/6467/24 на позивача, як підозрюваного у справі, покладено обов'язки, серед яких: не відлучатись із населеного пункту (м. Кривий Ріг) без дозволу слідчого, прокурора. Запобіжний захід у справі відносно позивача застосовано 07.02.2025 року. З огляду на вказане, позивач просив відтермінувати дату його явки до ІНФОРМАЦІЯ_5 , зняти з розшуку та не застосовувати відносно нього будь-яких стягнень. Однак, відповідь відповідача на зазначений лист позивач не отримав. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
При вирішені спору суд виходить із того, що правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ).
Згідно з частинами першою, третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону №2232-ХІІ, військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Частиною п'ятою статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-ХІІ).
На виконання частини п'ятої статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII), єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).
За приписами частин восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII, органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
З урахуванням зазначеного, відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних, при цьому, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У свою чергу, пунктом 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачено, що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Таким чином, суд зазначає, що до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.
Під час розгляду справи судом не встановлено обставин того, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку. Відповідачем не надано доказів того, що відносно позивача складався протокол про адміністративне правопорушення та у подальшому постанова про адміністративне стягнення не виносилась.
При цьому, незважаючи на відсутність факту притягнення до адміністративної відповідальності, у застосунку «РЕЗЕРВ+» (який є складовою Реєстру), відповідачем була відображена інформація про те, що позивачем «вчинено порушення правил військового обліку».
Суд зазначає, що Реєстр призначений для зберігання та обробки фактів, встановлених у законному порядку, зокрема факту притягнення до адміністративної відповідальності. Як наслідок, відсутність такого факту як постанови про притягнення до адміністративної відповідальності унеможливлює законне внесення до Реєстру відомостей про "порушення військового обліку". А тому, на переконання суду, дії відповідача з внесення чи відображення такої інформації є безпідставними та протиправними, оскільки вони не ґрунтуються на положеннях Закону № 1951-VIII, який чітко визначає, які відомості можуть бути внесені до Реєстру.
Таким чином, під час судового розгляду доказів притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку відповідачем не надано.
Обов'язок доведення правомірності своїх дій покладається на суб'єкта владних повноважень (частина 2 статті 77 КАС України).
Відтак, суд вважає, що внесення до Реєстру відомостей про порушення правил військового обліку без законних на те підстав, а саме, за відсутності факту притягнення позивача до адміністративної відповідальності, призводить до порушення прав позивача.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
З урахуванням вищенаведеного, враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно позивача не складався, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не виносилась, суд дійшов висновку, що дії відповідача з внесення або відображення у Реєстрі (зокрема, через застосунок «РЕЗЕРВ+») інформації про порушення правил військового обліку є протиправними, оскільки вони здійснені без належних правових підстав, що прямо суперечить принципам законності, обґрунтованості та пропорційності дій суб'єктів владних повноважень, закріплених у статті 19 Конституції України та частині 2 статті 2 КАС України.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у внесенні до реєстру даних про розшук позивача та зобов'язання виключити з реєстру дані щодо розшуку, то суд зазначає, що розшукування позивача є наслідком обліку його як такого, що порушив правила військового обліку, в зв'язку з чим задоволення вимог в цій частині є передчасним.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи наведене, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково.
Питання розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .
4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяН.Д. Маєцька